Презентація на тему:
Розвиток творчих здібностей на уроках мови та літератури як засіб формування мовної компетентності учнів

«Розвиток творчих здібностей на уроках мови та літератури як засіб формування мовної компетентності учнів» Тема семінару:

План Творчість як прояв обдарованості. Створення умов для активізації творчої діяльності учнів на уроках. Розвиток креативного потенціалу учнів на уроках мови та літератури. Інноваційні технології навчання у процесі розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури. Використання інформаційно-комунікаційних технологій як ефективний засіб формування компетенції учня.

Виступ учителя української мови та літератури Балабухи Т.М.

Ні у кого не виникає сумніву, що прогрес цивілізації залежить виключно від обдарованих людей. К.Пекес “Обдаровані діти”

Розвиток творчих здібностей школяра – важлива складова сучасного педагогічного процесу, що вимагає від кожного впевнених знань і вміння зробити вибір. А це вже творчість, яка і є природним обдаруванням. Кожен педагог повинен працювати над тим, щоб навчально-виховний процес став орієнтованим на перетворення обдарованого учня в основного суб’єкта освітнього процесу.

Ефективність навчання залежить від уміння вчителя застосовувати оптимальні педагогічні технології, які б проектували креативні (творчі) якості особистості учня: гнучкість розуму; фантазію; натхнення; нестандартність; наявність власної точки зору.

Основний показник дитячих обдарувань – креативність, тобто здатність учня до творчого виконання поставлених перед ним завдань. Дослідженнями фахівців у галузі обдарованості та креативності доведено, що під час розробки нових технологій розвитку обдарованої особистості слід враховувати: природні обдарування дитини; роль педагогів у навчанні таких дітей; вимоги до їх знань і потреби суспільства.

здібність до творчості, здатність виходити за межі завдання; нон-комформізм – відстоювання переконань на власні погляди; ініціативна поведінка: прагнення брати на себе провідні ролі в діяльності; наявність власного “Я”: власний індувідуалізм, відмінність від інших;

відповідальність за свої вчинки, відкритість до самовдосконалення; здатність розвитку, відкритість до нового; розкріпаченість емоцій, вміння глибоко переживати, культура почуттів; рольова гнучкість: вміння виконувати будь-які ролі (як лідера, так і підлеглого); інтелектуальна ініціатива: здібність бачити проблемну ситуацію, висувати гіпотези.

Ситуативні чинники, що негативно впливають на творчі можливості людини: стан стресу; стан підвищеної тривожності; бажання швидко знайти рішення; дуже сильна або дуже слабка мотивація; підвищена самоцензура; наявність фіксованої установки на конкретний результат; страх; обмеження часу; спосіб пред’явлення умов задачі; провокуючий, неправильний шлях рішення тощо.

Особистісні чинники, що негативно впливають на процес творчості: песимізм; невпевненість у собі; самовпевненість; емоційна пригніченість; домінування мотивації уникнення над мотивацією прагнення до успіху; висока тривожність; жорсткі стереотипи; поклоніння авторитетам; уникнення ризикованої поведінки.

Риси, що сприяють творчому мисленню особистості: впевненість у своїх силах, оптимізм; висока самооцінка; самостійність; здатність до критичного аналізу; здатність правильно формулювати проблему; схильність до ризику; відсутність боязні здаватися дивним і незвичайним; толерантність, терпимість до ідей інших людей; образність мислення; концентрація уваги.

Доклад к семинару учителя ЗОМУВК № 106 русского языка и литературы: Ващенко В.В.

Креативность - ( лат. сreatio) – созидание; способность к творческим актам, которые ведут к новому, необычному видению проблемы или ситуации. Креативность - (англ. creativity) - творческие (способности) человека, которые могут проявляться в мышлении; Значение термина возможности,характеризующие готовность к продуцированию принципиально новых идей.

Черты творческой личности 1.Умение выражать свои мысли (как говорил Альберт Эйнштейн, если не можете выразить словами свои мысли, то вы сами не до конца это понимаете). 2.Инициативность Лучший показатель наличия творческой жилки — это азарт, деятельность, желание предлагать новые идеи и воплощать их. 3.Находчивость Нешаблонное мышление, выход за рамки стереотипов — это и есть креативное решение проблем. 4.Любопытство Любопытство — признак пытливого ума, указывающий на другие хорошие качества: изобретательность, находчивость, смелость. 5.Авантюризм Когда человек попадает в неудобные обстоятельства, он по-настоящему учится и растет.

Методы обучения креативному мышлению на уроках русского языка и литературы: эвристическая беседа; алгоритмические методы на основе ТРИЗ; коллективная мыслительная деятельность; метод творческих интеллект-карт; практические методы с использованием ИКТ метод познавательных игр, активизирующий мыслительную деятельность;

1.Эвристическая беседа на уроках русского языка и литературы Цель: научить искать пути к доказательству выдвинутого тезиса; выдвигать собственные варианты ответов; выстраивать логически последовательное рассуждение на тему. Пример: урок литературы по творчеству П. Коэльо: «Алхимик»-роман-притча». Используем эвристическую беседу как интерактивную технологию, развивающую креативное мышление. Философские постулаты П. Коэльо:  «Добиться воплощения своей судьбы - это единственная возможность и настоящий долг человека», «Постичь Душу Мира - одна из целей человека», «Все, что мы делаем с радостью и удовольствием - это значит, что мы придерживаемся Своей судьбы», Философские темы сложны для школьников, но интересны, спорны. Ведомые учителем дети приходят к интересным выводам, которые становятся для многих из них маленьким открытием.

2.Алгоритмические методы на основе ТРИЗ; (теория решения изобретательских задач) Развитие интереса к предмету; овладение новым способом решения задач ; формирование и развитие способностей учащихся, необходимых для творческой деятельности. Основа ТРИЗ – это функционально-системный подход. Выявляя причинно-следственные связи и обнаруживая скрытые зависимости, системный подход выступает в качестве инструмента для анализа ситуаций и объектов, а также дает возможность организовать информацию и делать выводы. « Цель:

Модель “Создай паспорт” Цель: систематизация, обобщения полученных знаний; выработка навыка систематизации существенных и несущественных признаков изучаемого явления; создания краткой характеристики изучаемого понятия, сравнения с другими сходными понятиями. Создаем паспорт литературного героя. Например, паспорт можно создать, изучая произведение Н.В.Гоголя «Тарас Бульба»: Имя – Тарас Автор (создатель) – Н.В.Гоголя Прописка –повесть Н.Гоголя «Тарас Бульба». Где живет – Запорожская Сечь. Род деятельности- старый казак, состоит на службе войска Запорожского. Особые приметы – яркая личность, волевой , сильный, отважный, любящий Родину, соблюдает все требования казачества, сам контролирует устав казаков. Опорные слова для паспорта выбираются самими школьниками

Синквейн Это стихотворение, состоящее из 5 строк. В нём человек высказывает свое отношение к чему-либо, к кому-либо. Синквейн требует синтеза информации и материала в кратких выражениях. Эти 5 строк сочиняют по особым правилам, в строгом порядке. 1 строка - ключевое слово, определяющее синквейн. 2 строка – два прилагательных, характеризующие данное понятие. 3 строка – три глагола, описывающие действия в рамках темы. 4 строка – фраза из нескольких слов, показывающая отношение к теме. 5 строка- обычно одно слово, вывод, в котором человек выражает чувства 1 истина 2 вечная, удивительная 3 бежит, волнует,радует 4 загадочная неизвестность 5 истина - поиск Пример:

3.Коллективная мыслительная деятельность; Цель: общение, работа в группе для проведения исследований. Пути реализации: мозговой штурм, проектная технология с ИКТ, дискуссия, работа в парах и ротационных тройках.

4.Метод творческих интеллект-карт («карты ума» Т.Бьюзена) " Каждый бит информации, поступающей в мозг, каждое ощущение, воспоминание или мысль – может быть представлен в виде центрального сферического объекта, от которого расходятся десятки, сотни, тысячи и миллионы лучей. Каждый луч представляет собой ассоциацию, и каждая ассоциация, в располагает практически бесконечным множеством связей с другими ассоциациями. И это то, что мы называем памятью, т. е. базой данных или архивом.» Т.Бьюзен Цель: графическое изложение учебного материала для составления системы восприятия, понимания, и усвоения. На уроках языка я работаю по методике Т.Я. Фроловой. Все правила русского языка сведены в таблицы, зарифмованные правила. Каждая таблица состоит из 3-х шагов, легка в запоминании и воспроизведении. Вся схема оформляется ярко, что требуют интеллект- карты . Веду работу с тетрадью для схем с 9 по 10 классы.

5.Практические методы с использованием ИКТ Цель: развитие креативных способностей учащихся на данном, конкретном уроке путём использования ИКТ. Технологические особенности ИКТ привносят свою специфику в традиционные формы обучения. Все виды деятельности обучаемых, являющихся пользователями интернета, разделяют на три группы: поиск информации — работа с браузерами, базами данных, справочными системами и т. п.; 2) общение — электронная почта, чаты, списки рассылки, on-line форумы, видеоконференции, ICQ и т. д.; 3) публикация в сети — создание веб-страниц, сайтов .

Словесные: Рассказ, Объяснение, беседа , дискуссия, лекция, ,работа с книгой Электронная почта, форум, веб –сайт электронная почта, форум, чат, веб -сайт Форум, чат. Информационно-компьютерные Наглядные: метод иллюстрации Веб -сай, медиа- лекция, видеофрагмент, текст, гипертекст, интерактивные карты и схемы, виртуальные лаборатории. Веб-сайт Интерактивные карты, диаграммы, схемы, виртуальные лаборатории, гипертексты, интерактивные тесты, тренажеры. Практические упражнения, проекты, практические работы, тесты.

На уроке по разделу: "Лексика", изучаем фразеологические обороты, использую игру "Продолжи фразу", ученики за определенное время подбирают нужный вариант, соревнуясь в выразительности и в вариативности примеров. В 5-м классе учу воспринимать образность пословиц и поговорок и применять их в речи. Раздаю карточки с пословицами и провожу такие игры: «Подскажи словечко!», «Закончи пословицы», «Отгадай пословицу по данному слову». Дети, пользуясь карточками, пытаются найти нужные слова, чтобы закончить пословица, которую читает учитель, или назвать пропущенные им слова. Также предлагаю определить темы пословиц, а к отдельной (по выбору учащегося) придумать случай и рассказать о нем так, чтобы употребление пословицы было уместно. Таким образом, создаются условия для развития образного языка, освоения понятия о сюжете, для развития детского творчества. 6.Метод познавательных игр Цель: развитие познавательных способностей ребёнка, нестандартного подхода к решению поставленной задачи лингвистического характера.

Креативная педагогика (наука и искусство творческого обучения) Цель креативной педагогики - преобразовать ЛЮБОЙ предмет (класс, курс, программу, школу) в творческий учебный процесс, который воспитывал бы творческих учащихся.

Учим детей!

Путь развития креативного мышления: Начать общение с ребёнком ещё до его родов; С раннего детства предоставлять право выбора; Развивать воображение ребёнка( сочинять, выдумывать); Дать азы рисования, лепки, аппликации, вышивания, обжига, работы по дереву, вязания, плетения, оригами; Познакомить с шахматами; Поддерживать всякое благое дело, предложенное ребёнком; Не критиковать ( даже нереальные идеи); Поощрять самостоятельно выполненную работу; Не наказывать за испорченные вещи, если ребёнок хотел что-то изменить, переделать; Не осуждать за принятое решение, если оно расходится с вашим; Помнить, что каждый человек талантлив!

Пусть Ваш творческий путь приносит ощущение СЧАСТЬЯ свободного полёта!

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Й ЛІТЕРАТУРИ Виступ на семінарі заступника директора з НВР О.П.Гарбар

Слово «інновація» походить від лат. іnovatis (in - в, novus - новий) , і в перекладі означає “оновлення, новинка, зміни” Українською мовою «інновація» перекладається саме як"нововведення"

“Учитель … може виховувати і навчати доти , доки сам працює над своїм вихованням й освітою” К.Д. Ушинський Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність

Роль інтерактивних методів навчання “панацея, що вирішує всі проблеми навчального процесу” суттєве доповнення до системи методів навчання інструмент, що дозволяє значно урізноманітнити достатньо однотипну форму пізнання оточуючої дійсності якісно інший підхід до організації освітньої діяльності

Кредо інтерактивного навчання Те, що я чую, я забуваю Те, що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок Коли я передаю знання іншим, я самовдосконалююсь

Структура інтерактивного уроку

Прийоми і методи «Мозкова атака(штурм)»  Прогнозування за ключовими словами Кластер Міні-твір за п’ятьма словами Таблиця “Знаю – Хочу дізнатись – Дізнався» РАФТ (Роль, Аудиторія, Форма, Тема) Зигзаг Інсерт Перехресна дискусія Товсті і тонкі запитання Мій епіграф Сенкан

«Не навчайте дітей так, як навчали вас – вони народилися в інші часи» Конфуцій

«Не буде вогника у Вас – Вам ніколи не запалити його в інших» В.О.Сухомлинський   «Якщо знання – це новий капітал, то інновації – нова валюта» Кевін Келлі

Використання інформаційно-комунікаційних технологій як ефективний фактор формування креативної компетенції учня Виступ учителя російської мови та літератури Лаптєвої В.О.

мобільне використання аудіовізуальних засобів навчання; організація засвоєння знань, умінь і навиків школярів на різних його етапах; реалізація особово-орієнтованого підходу при відборі і структуризації учбового матеріалу уроку; використання на уроках різних типів і видів (як традиційних, так і нестандартних); зручність в зберіганні. Переваги мультимедійних засобів:

У процесі впровадження ІКТ технологій з’являються: додаткові можливості наочності (правила, ілюстрації, малюнки, схеми), різні типи завдань/вправ, супровідні матеріали до уроку (напр., таблиці), відео- та аудіоефекти. перерозподіл функцій вчителя за рахунок залучення можливостей ІКТ

Ресурси Інтернету при навчанні російській мові і літературі використовуються для: включення матеріалів мережі в зміст уроку; самостійного пошуку інформації учнями; організації самостійного і дистанційного навчання; письмового спілкування з носіями мови; позакласної роботи по предмету.

Впровадження ІКТ допомагає вирішувати наступні завдання: підвищення ефективності навчання (розвиток інтелектуальних здібностей школярів і навичок самостійної роботи щодо пошуку інформації; різноманітність форм учбової діяльності учнів); здійснення індивідуального підходу у навчанні (робота самостійно з оптимальною для себе швидкістю); розширення об'єму учбової інформації, що пред'являється; забезпечення гнучкості управління навчально-виховним процесом (відстежування процесу і результату своєї роботи); поліпшення організації уроку (дидактичний матеріал завжди є в достатній кількості); урізноманітнення форм проведення контролю якості знань з предмету; включення учнів в колективну діяльність в парах, в групах.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій дає педагогу: заощадження часу на уроці; ефективне занурення в навчальний матеріал; підвищені мотивації учіння; інтегрований підхід у викладанні; можливість одночасного використання аудіо-, відео-, мультімедіа- матеріалів; можливість формування комунікативної компетенції школярів; залучення різних видів діяльності, розрахованих на активну позицію учнів, що викликає самостійне мислення учнів під час НВП

Використання сучасних комп'ютерних технологій на уроках мови і літератури сприяє: збагаченню словникового запасу (наочність вводить нові слова в активну лексику); оволодінню нормами літературної мови; розвитку логічного, наочно-образного і аналітичного мислення; розвитку і творчої уяви, і пізнавальних здібностей; формуванню загальноучбових умінь і навиків (навики самоконтролю, самостійного виправлення помилок); розширенню можливостей для самостійної роботи учнів (особливо при систематизації і дослідженні явищ мови); збільшенню темпу уроку , а отже, і швидкому засвоєнню матеріалу; поліпшенню емоційного фону уроку; розширенню можливостей при підготовці інтегральних і інтегрованих уроків