Презентація на тему:
Педагогічна підтримка обдарованої дитини

Педагогічна підтримка обдарованої дитини

План: Обдарованість. Витоки, моделі, класифікації обдарованості. Ознаки обдарованої дитини. Кризи обдарованої дитини Способи організації навчання обдарованої дитини Педагогічна підтримка обдарованої дитини Модернізація змісту навчання – вимога до роботи з обдарованою дитиною Індивідуалізація роботи з обдарованою дитиною Вимоги до вчителя обдарованої дитини

Обдарованість - Б. М. Теплов: «…Обдарованість є якісно-своєрідним поєднанням здібностей, що зумовлює успіх у тому чи іншиму виді діяльності».

Існує поділ обдарованості на чотири групи: Діти з високими показниками за спеціальними тестами інтелекту;

Існує поділ обдарованості на чотири групи: Діти з високим рівнем творчих здібностей;

Існує поділ обдарованості на чотири групи: Діти, що досягли успіхів в будь-яких галузях діяльності (юні музиканти, математики, хіміки тощо);

Існує поділ обдарованості на чотири групи: Діти, що добре навчаються в школі (академічна обдарованість).

Витоки обдарованості

Трикольцева модель обдарованості Дж. Рензуллі

Для розвитку обдарованості необхідно Не просто наявність і сумація здібностей, а поєднання здібностей інтелектуальних, творчих і наявність потреби реалізовувати ці здібності.

Ерік Ландау: рівні обдарованості: Здібна людина – з блиском копіює за готовим взірцем. Обдарована – високий рівень загальних здібностей, багатогранність. Талановита – обдарованість в будь-якій одній галузі Геніальна – генерує принципово нові ідеї.

Класифікації обдарованості

Класифікації обдарованості

Серед обдарованих дітей (за даними психологів) 61,5 % - інтелектуальний потенціал у межах середнього або ненабагато вище середнього рівня. 14,6 % - високий інтелектуальний потенціал. 9,2 % - інтелектуально обдаровані діти. 24,6 % - високий творчий потенціал. 13 % - діти творчо обдаровані.

Кризи обдарованої дитини Криза креативності Криза інтелектуальності Криза мотивації досягнень

Кризи обдарованої дитини Криза креативності: втрата творчого потенціалу, дитина перестає створювати особливі, притаманні його обдарованості творчі продукти

Кризи обдарованої дитини Криза інтелектуальності: зниження інтелектуальної продуктивності

Кризи обдарованої дитини Криза мотивації досягнень: зниження або повна втрата інтересу до процесу і результатів власної праці.

Криза креативності. Причини Цілеспрямований розвиток креативності в спеціально створених умовах невротизує дітей. Олімпіади, конкурси, фестивалі, конференції вичерпують обдарованість дитини, Очікування і надії дорослих, яким дитина намагається відповідати створюють негативний вплив. Порівняння процесу і результату роботи дитини із шаблоном.

Криза інтелектуальності. Причини Перенавантаженість обдарованої дитини завданнями, що розвивають тільки інтелектуальні здібності, без врахування індивідуальних пізнавальних потреб і його особистісних смислів. Розвиток інтелекту без рівномірного розвитку інших якостей особистості призводить до деформації особистості.

Криза мотивації досягнень. Причини Розвинута рефлексія призводить до впевненості: “Я – не такий, як інші, отже я – поганий”; Небажання відповідати прийнятим еталонам і небажання створювати власні еталони;

Для подолання криз необхідно Застосування педагогічної підтримки обдарованої дитини.

Педагогіка підтримки – це діяльність, яка будується як: спільне обговорення й визначення з дитиною її особистих інтересів і мети (через рефлексію, зіткнення її реальних «хочу» і спроби їх поєднати); вибір одного з варіантів цього поєднання як мета і спосіб майбутньої діяльності (самовизначення);

Педагогіка підтримки – це діяльність, яка будується як: обговорення умов, за яких треба здійснювати обраний варіант ( тут іноді може виникнути ситуація повернення на 1 і 2 етапи, можливе перевизначення, корекція раніше обраного або підтвердження правильності початкового);

Педагогіка підтримки – це діяльність, яка будується як: обговорення й планування необхідних дій з реалізації замисленого (проектування діяльності); угода про необхідні та можливі форми взаємодії в період реального здійснення задуму.

Підтримка відбувається Шляхом побудови таких взаємин між педагогом і школярем, у якому педагог через спільний аналіз труднощів, проектування дій, розподіл відповідальності за них, обговорення зі школярем наслідків і результатів, навчання його способів роботи з собою, створює можливість збереження особистості зростаючої людини.

Які результати педагогіки підтримки? Особистісний – зміцнення бажання та вміння школяра давати раду своїм труднощам, проблемам; Прагматичний – розв’язання конкретної трудності, проблеми.

Які результати педагогіки підтримки? Зрощування здатності до самостійного вибору, волі, вміння проектувати і здійснювати діяльність; Становлення в свідомості дитини уявлення про те, що для здобуття незалежності необхідно навчитися розв’язувати особисті проблеми й розуміти, чому вони виникають.

Тактики педагогічної підтримки Захист; Допомога; Сприяння; Взаємодія.

Кредо тактики “захист” Убрати загрозу гідності дитини. Протидія факторам, що блокують вільний прояв активності дитини. Дитина не повинна залишатися жертвою обставин. Звільнити дитину від страху, що заважає її творчості.

Кредо тактики “допомога” Допомогти дитині упевнитися у власних силах. Допомогти упевнитися в тому, що вона багато чого здатна зробити самотужки та бути при цьому успішною, якщо буде активною в реалізації власних намірів.

Кредо тактики “сприяння” Сприяти прояву здатності дитини робити вибір. Дитина завжди має об’єктивну можливість обирати та може стати суб’єктом вибору.

Кредо тактики “взаємодія” Договір між дитиною і педагогом Підготовка дитини до договірних стосунків: укладати, виконувати, переукладати договір, нести відповідальність за свої дії.

Як спрямовувати мислення дитини під час подолання проблем: як і чому виникла ця проблема; що вона хоче отримати в результаті її дій; наскільки це реально; що вона може зробити для здійснення бажаного; що їй заважає;

Як спрямовувати мислення дитини під час подолання проблем: як упоратися з цією перешкодою; як відіб’ється те, що вона замислила, на інших людях, котрі так чи інакше втягнуті в цю ситуацію; як учинити, щоб, по можливості, не погіршити цю ситуацію.

Прийоми педагогіки підтримки 1. Переводити негативні ситуації в освітні ( проблеми в задачі); 2. Захист. 3. Більше слухати, а ніж говорити. 4. Займати позицію “рефлексивного дзеркала”.

Прийом “захист” Це захист права дитини бути успішною; права дитини не вміти робити те, що вміють усі; права дитини на пошук, спробу і помилку; права дитини захищати свою гідність; права дитини на захист своїх прав.

Прийом “слухач” - уникати позиції «порадника» та « експерта»; - запитаннями допомагати осмислити, що дитина хоче і збирається зробити; - цікавитися її думкою та ставленням до того, що відбувається; - здійснювати перефразування: «Чи правильно я тебе зрозумів, ти сказав наступне...»; розширювати можливості вибору, пропонувати нові варіанти, невідомі дитині.

Прийом «рефлексивне дзеркало»: подібно до відлуння, відтворювати мову дитини; - використовувати інверсію: показувати дитині протиріччя, що містяться в її намірах, і залишилися непоміченими дитиною; - візуально відображати те, що висловлює дитина (за допомогою простих схем, ілюстрацій, наочних прикладів).

Способи організації навчання обдарованих дітей: «окреме навчання» – спеціальні освітні заклади для обдарованих дітей.

Способи організації навчання обдарованих дітей: «сумісно-окреме навчання» – спеціальні групи для обдарованих у традиційному навчальному закладі.

Способи організації навчання обдарованих дітей: «сумісне навчання» – організаційний підхід, при якому обдаровані навчаються в «природньому мікросередовищі», коли вони спілкуються і навчаються в колі «звичайних» дітей.

Модернізація змісту навчання обдарованих дітей. «стратегія прискорення»; «стратегія интенсифікації» (збільшення обсягу матеріалу, числа предметів або поглиблене навчання предмету); збагачення змісту навчальних програм.

Навчання мисленню Спеціальний, целеспрямований розвиток креативності, інтелектуальних функцій, Навчання дітей техниці й технології мисленевих дій, процесів ефективного пізнавального пошука.

Заняття з фізичного розвитку Спеціальні заняття, що орієнтировані на сферу фізичного розвитку. Лінія фізичного розвитку має бути посиленою.

Вертикальне збагачення Зміни у змісті всіх основних предметних навчальних занять (інваріантної і варіативної складової)

Традиційно виокремлюють три форми навчання: Групова; Колективна; Індивідуальний спосіб.

Групова форма (Р. Кузине, С.Френе, П.Естрейх та ін.) Я.А.Коменський «Наш метод пристосований до середніх здібностей, щоб стримувати найбільш даровитих і підгоняти в’ялих». Найменш сприяє розвитку обдарованості

Колективна форма (Я.А.Коменський, І.Штурм) Найбільш перспективна модель з точки зору навчання обдарованих дітей Головне не те, що багато людей навчаються разом, а те, що «всі навчають кожного, і кожний навчає всіх».

Індивидуальний спосіб Навчання за індивідуальною програмою, розробленою для конкретної дитини, суттєво збіднює навчальну діяльність через виключення можливості для учня навчатися в групі, взаємонавчання, колективних контактів

Вимоги до особистості педагога обдарованої дитини: Чутливість до переживань і потреб інших. Здабність мобільно трансформувати потреби групи і кожного в цілі, методи, форми навчального процесу.

Вимоги до особистості педагога обдарованої дитини: Здатність до творчості, нестандартних рішень, вільного варіювання форм, методів, способів навчання. Професійна компетентність.

Вимоги до вчителя обдарованої дитини Бути доброзичливим і чутливим; Знатися на психології обдарованих дітей; Досвід роботи;

Вимоги до вчителя обдарованої дитини Високий рівень інтелектуального розвитку; Широке коло інтересів і вмінь; Крім педагогічної освіти має іншу; Готовий до виконання самих різноманітних завдань, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей;

Вимоги до вчителя обдарованої дитини Почуття гумору; Гнучкість, готовність до перегляду власних поглядів, самовдосконалення; Творчий, нетрадиційний світогляд; Добре здоров’я, життєстійкість;

Вимоги до вчителя обдарованої дитини Спеціальна післявузівська підготовка до роботи з обдарованими дітьми Готовність до подальшого отримання спеціальних знань.

Література Моляко В. Чи можна навчати творчості//Обдарована дитина. - 1999. - №3. - С.2-4 Алекандрова Е.А., Алешина М.В. Элементы индивидуализации учения// Школьные технологии - 2003, №2. - С.54-68. Волощук І.С. Науково-педагогічні основи формування творчої особистості. - К.: Педагогічна думка, 1998. - 160 с. Національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”). Програма роботи з обдарованої молоддю на 2001-2005 роки.// Обдарована дитина. – 2001. - № 4. – с.2-6. Концепція обдарованості// Обдарована дитина. - 2000. - № 1. – с. 5-9.

Література Васильєв С. Робота вчителя непрофільної дисципліни з обдарованою особистістю// Рідна школа. – 2000. - № 11 – с.18-20. Види обдарованості// Обдарована дитина 2000.- № 3 – с. 2-5. Головченко Л. Як навчати обдарованих дітей.// Директор школи (газета) – 2001. - № 13. – с. 11-13. Губенко О.В. Як розвивати у дитини нестандартне мислення.// Обдарована дитина . – 1998. - №7. – с.42-44 Індивідуальний план обдарованої учениці // Початкова школа. 1996. - № 2. – с. 28-30. Кобзар Б.С. Обдаровані діти// Педагогіка і психологія. – 1995. - № 3 . – с. 80-86. Настенко Н. Як вчити обдарованих? // Завуч. – 2000. - №6 (вкладка “обдаровані діти”). – с.2

Презентацію підготувала Старший викладач кафедри інноваційних освітніх технологій Павленко Людмила Анатоліївна