Презентація на тему:
Педагогічна спадщина Сухомлинського В.О.

Педагогічна спадщина Сухомлинського В.О. і сучасна освіта (Роботу виконала Прайс О.М. учитель біології та географії азш № 4)

Педагог – новатор Василь Олександрович Сухомлинський— видатний український педагог, засновник гуманістичної, новаторської педагогіки. Кандидат педагогічних на ук, член-кореспондент АПН СРСР. В. Сухомлинський — автор низки педагогічних праць: «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина», «Як виховати справжню людину», «Павлиська середня школа», «Сто порад учителеві», «Батьківська педагогіка» та ін. Загалом він написав 41 монографію, понад 600 наукових статей.

Ніколи доля не ходила До нього з теплим рукавом. У хаті, бідній колоском Його селянка народила Василь Олександрович Сухомлинський народився 28 вересня 1918 р. в с.Василівка Онуфріївського р-ну Кіровоградської області в бідній сім’ї. Навчався Василь Олександрович у Василівській школі, а коли йому виповнило-ся 16 років, пішов учитися на вчителя української мови та літератури. Коли розпочалася війна, відправився на фронт, де був тяжко поранений. Після війни Василь Сухомлинський був призначений директором сільської школи в Павлиші. Керував він цією школою до останніх днів свого життя. 2 вересня 1970 р. серце Василя Олександровича Сухомлинського перестало битися.

Педагогічна спадщина Педагогічна спадщина Сухомлинського багатопланова. Вона зазнавала певної еволюції, постійно збагачувалася, поглиблювалася. Хоча він жив і творив у застійні часи, ставлення до його діяльності та ідей не змінилося. Його педагогічна концепція високогуманна і демократична, органічно поєднує класичну і народну педагогіку.

Школа – осередок культури Особливу увагу В.Сухомлинський приділяє школі як осередку культури. Проте цю роль, на його думку, вона може виконати лише за умови, що в її діяльності пануватимуть чотири культи: Батьківщини, Людини, Матері й рідного Слова.

Педагогічну спадщину великого педагога пронизує ідея проектування людини.

Ідеї Гуманізму Виховання гуманізму й людяності повинно стати одним із завдань діяльності школи і вчителя. Вони мають виявлятися в таких якостях і рисах особистості, як талант доброти, потреба в служінні людям — радість самовіддачі.

Шляхи високодуховного, гуманістичного виховання за Сухомлинським. Бутьте доброзичливими! Пам’ятайте, що нема й бути не може абстрактного учня. Оцінка не може виступати як основний критерій і визначальне мірило дитини.

Оцінка повинна зароблятися сумлінною працею Нехай оцінок буде небагато, але нехай вони будуть вагомішими. Оцінка має охоплювати працю учня за якийсь період часу і включати оцінювання кількох її видів - і відповідь чи кілька відповідей, і доповнення до відповідей товариша, і невелику письмову роботу, і позакласне читання, і роботу практичного характеру.

Значне місце в педагогічній системі В.Сухомлинського відведено проблемам трудового виховання школярів.

Важливу роль В. Сухомлинський відводить естетичному вихованню підростаючого покоління, вихованню красою.

Проблема дитячого колективу Значної уваги у своїй практичній діяльності і в теоретичних пошуках В. Сухомлинський надавав проблемі дитячого колективу. Новаторським можна вважати його положення про гармонію суспільних та індивідуальних потреб у структурі особистості. Якщо в радянській педагогіці йшлося про підпорядкування особистих інтересів колективним, суспільним інтересам, то він вніс уточнення у це формулювання: не підпорядкування, а гармонія інтересів.

Учитель – партнер Учитель не повинен нав'язувати дитині свою концепцію, а бути партнером, соратником, старшим товаришем у співпраці. В.Сухомлинський

Сухомлинський В.О. Мудрість влади педагога – це перед усім його безмежна влада все розуміти. Справжнє виховання не там, де педагог спускається на землю, а там, де він піднімається до тонких істин Дитинства.

Учитель – це не тільки той, хто передає учням знання та вміння. Це передусім той, у кого дитина, як у батька і матері, вчиться жити.

Педагогічна мудрість полягає у тому, щоб бачити свого вихованця очима творця

Хороший педагог, на його думку, по-перше, повинен любити дітей, відчувати радість від спілкування з ними;

по-друге, має добре знати свій предмет

по-третє, добре знати педагогіку і психологію;

по-четверте, досконало володіти методикою викладання навчального предмета.

Дякую за увагу!