Презентація на тему:
Діти з розладами аутичтичного спектру

Діти з розладами аутичного спектру Підготувала студентка 22-Б групи: Силка Юлії

План 1. Визначення РАС в науковій літературі. 2. Характерні риси дитини з РАС. 3. Особливості створення комфортного освітньо-розвивального простору. 4. Рекомендації щодо встановлення міжособистісного контакту з дитиною РАС.

Є різні варіанти трактування даного поняття, а саме: Розлади аутичного спектра (РАС) - порушення психічного розвитку, що характеризується вираженим дефіцитом соціальної взаємодії, здатності до спілкування та пізнання довкілля, втратою інтересу до реальності. Аутизм - один із найпоширеніших видів розладів психологічного розвитку у дітей, який характеризується порушеннями у сферах соціального розвитку дитини, розвитку мови, здатності спілкуватися, а також стереотипною, обмеженою поведінкою. 1.Визначення РАС в науковій літературі.

Аутизм (розлади аутистичного спектру (РАС) – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування.

До РАС належать: аутизм інфантильний аутизм дитячий аутизм аутистичний розлад синдром Каннера синдром Аспергера нетиповий аутизм.

2.Характерні риси дитини з РАС. Розлади спектру аутизму – це широкий спектр різних форм розладів, які характеризкують спільними ознаками: Відхилення в соціальній взаємодії. Труднощами у спілкуванні. Стереотипністю в поведінці та інтересах.

Найхарактернішими проявами розладів аутичного спектра є такі: 1. У дитини з аутизмом погано розвивається мова, як рецептивна (розуміння), так і експресивна. Найчастіше мова має форму ехолалій (повтори елементів мови, почутих від оточуючих або по телевізору). Доступні для розуміння лише прості однозначні вказівки ("сідай", "їж", "закрий двері"). Абстрактне мислення відстає у розвитку, що проявляється у нерозумінні таких елементів мови, як займенники (твій, мій, його).

2. Дитина поводиться так, ніби у нього дефіцит відчуттів і сприйняття, але більш ретельне обстеження виявляє збереження всіх сенсорних відчуттів. Батьки дітей з аутизмом скаржаться на те, що їм дуже важко привернути увагу своїх малюків. Зазвичай вони не підтримують контакт поглядів з батьками та / або не повертають голову у відповідь на звернену до них мову.

3. Діти з аутизмом зазвичай не розвивають тісних емоційних стосунків з батьками. Це виявляється в перші місяці життя, коли батьки виявляють, що дитина не притискається до матері, перебуваючи в неї на руках, а іноді чинить опір фізичного контакту, напружуючи спину і намагаючись вислизнути з батьківських обіймів.

4. Діти з аутизмом не грають з іграшками, як це роблять звичайні діти. Вони не виявляють особливого інтересу до іграшок і не займаються ними у вільний час. Якщо вони грають, то часто досить своєрідно, наприклад крутять колеса перевернутого іграшкового вантажівки, скручують шматок мотузки, нюхають або смокчуть ляльку. Нездатність грати з іграшками може бути виявлена на другому році життя.

5. Відсутні або помітно обмежені гри з однолітками. Дитина може або не проявляти інтересу до таких ігор, або у нього можуть бути відсутні необхідні ігрові вміння і він, як правило, не звертає уваги на інших дітей, якщо тільки не бере участь в простій грі типу "дай-візьми". Ця ознака також легко виявляється на другому році життя.

6. Навички самообслуговування у дітей з аутизмом відсутні або їх розвиток украй затримується. Їм важко навчитися самим одягатися, користуватися туалетом і є без сторонньої допомоги. Ці діти погано розпізнають звичайну небезпеку, і за ними потрібен постійний нагляд, щоб вони не отримали серйозних травм, переходячи вулицю з інтенсивним рухом, граючи з електроустаткуванням.

7. У дітей з аутизмом дуже часті спалахи люті і агресії. Ця агресія може бути спрямована на себе, коли діти кусають свої руки, б'ються головою об підлогу, меблі чи б'ють себе кулаками по обличчю. Іноді агресія направляється на інших, і тоді діти кусають, дряпають або б'ють своїх батьків. Більшість батьків дітей з аутизмом скаржаться на те, що їм важко справлятися з ними, на їх низьку толерантність до фрустрації і реагування навіть на найменший перешкоду або заборону вибухом люті.

8. Діти з аутизмом можуть часто демонструвати "самостимулюючу" поведінку у формі ритуальних, повторюваних стереотипних дій. Вони розгойдуються всім тілом стоячи або сидячи, плещуть у долоні, обертають предмети, не відриваючись дивляться на світ, вентилятори та інші обертові об'єкти, вибудовують предмети акуратними рядами, підстрибують і присідають або крутяться на одному місці протягом довгого часу.

Інтелект у більшості дітей з аутизмом знижений. IQ (коефіцієнт розумового розвитку) розподіляється наступним чином: у половини з них він становить менш 50, у чверті - від 50 до 70, у залишилася чверті - вище 70. Фізичний розвиток при чистих формах дитячого аутизму, як правило, нормальний. Досить часто аутизм поєднується з епілептичними нападами, глухотою.

Причини виникнення раннього дитячого аутизму найчастіше захворювання пов'язують з генними порушеннями, в результаті яких порушуються синаптичні зв'язки в корі головного мозку; існує таратогенная теорія, що пов'язує аутизм з порушеннями формування мозку через вплив на організм жінки в першому триместрі вагітності шкідливих речовин та факторів (стрес, алкоголь, нікотин, лікарські речовини); передбачається, що на виникнення аутизму впливають особливості оточення і відносини до малюка. невдала вакцинація, негативна попередня реінкарнація і ще ряд припущень, які, втім, поки нічим не підтверджені.

3. Особливості створення комфортного освітньо-розвивального простору. Коли дитина з аутизмом опиняється у колективі ровесників, важливо, щоб увага педагогів була сфокусована не лише на тому, щоб сприяти освітньому розвиткові дитини, але й щоб допомогти їй в інтеграції у колектив, сприяти її соціальному розвитку.

Методичні можливості навчання: - це прості підказки та інструкції (типу «Пригости дітей печивом» або ж «Кажи “Добрий день”, коли вітаєшся із сусідами»), пояснення дитині правил соціальної взаємодії, моделювання соціальної поведінки з боку батьків. - інколи виконання таких елементів може підкріплюватися згідно з принципами поведінкової терапії позитивним заохоченням (наприклад, за певну «соціальну» поведінку). - це може бути моделювання соціальної взаємодії через гру з іграшками (наприклад, програвання теми дня народження у ведмедика), через перегляд й обговорення мультфільму, казки, рольові ігри, ляльковий театр і т.п.

- поширена методика – соціальні історії – розбиті на прості фрагменти (своєрідна абетка спілкування) ілюстровані ситуації соціальної взаємодії (привітання, у магазині, сусіди, на майданчику і т.п.).

Для роботи з даною категорією дітей найефективніше використовувати: АБА терапія; ПЕКС терапія; Сенсорні кімнати.

Під час роботи з аутичними дітьми важливою є оцінка сенсорних розладів, когнітивного, моторного, мовленнєвого, емоційного розвитку та рівня соціального функціонування. Ізольована діагностика окремих сфер порушень дає додаткову можливість для цілісної оцінки рівня функціонування дитини.

Дотримуйтесь таких правил: Ураховуйте те, що діти з РАС можуть відмовитися виконувати завдання або ігнорувати запропоновані їм види діяльності. Підходьте гнучко до організації та проведення корекційних занять коментуйте всі дії під час заняття з тим рівнем емоційності, який є прийнятним для дитини, контролюйте силу свого голосу. Уникайте різких рухів зберігайте спокій у будь-яких проявах неадекватної, агресивної поведінки дитини аналізуйте та намагайтеся зрозуміти різні емоційні реакції, прояви поведінки дитини повторюйте стереотипні дії, що сприятиме налагодженню взаємодії між дорослим і дитиною.

4. Рекомендації щодо встановлення міжособистісного контакту з дитиною РАС. Встановити контакт можливо за допомогою методу «Son-Rise». На думку засновників методу «Son-Rise», найбільш важливий засіб, здатний підтримувати навчання й надихати дитину – уміння батьків подивитись на ситуацію її очима. Віднайшовши чи відчувши сензитивну, емоційну зону у полі свідомості дитини, найкраще, що може зробити педагог, це зануритися у внутрішній світ дитини, її інтереси і проблеми.

Даний метод передбачає проходження декілька послідовних етапів у такій педагогічній взаємодії 1. Період "емоційно насиченої пасивності": характеризується обережним спостереженням за поведінкою аутичної дитини, виключає будь-яку форму втручання і обмежень; основна мета даного етапу – сформувати довірливі, безпечні стосунки та сформувати перші враження про індивідуальні особливості. 2. Етап "пасивної участі" педагога в діяльності аутичної дитини. Цей період вимагає від дорослого здатності до "регресивного перевтілення" з відмовою від ролі дорослого і ухваленням деяких форм дитячої поведінки. В деяких випадках, при глибоких розладах аутизму і затримкою розвитку, доцільне застосування "інфантильного перетворення", при якому дорослий повторює в своїй поведінці дитину: повзає по підлозі, маніпулює кубиками, машинками, розгойдується на гойдалках, видає звуки, імітує гудки автомобілів і т.п. Така поведінка дорослої людини, яка вже сприймається як безпечна, поступово викликає інтерес з боку аутичної дитини.

3. Період "активної співучасті", тобто активне впровадження в сферу стереотипної діяльності аутичної дитини. Педагог виступає тут не як сторонній спостерігач, а як товариш по грі, що демонструє щиру зацікавленість і захопленість спільною діяльністю. На цьому етапі міцним стає зоровий, тактильний і мовний контакт, дитина не чинить опір ласці, чекає схвалення, похвали, звикаючи і все більше прив’язуючись до педагога. 4. Етапи "розширення сфери стереотипізованної діяльності" і "вихід за межі діяльності" – спираються на сформований емоційний контакт дитини з педагогом і включають багатовекторні та складні ігротерапевтичні і повчальні взаємодії.

При використанні методу дитина стає менш боязлива, зменшується настороженість, формується готовність до подальшої робота з педагогом.. При складних формах аутизму формування емоційного контакту – довгий процес, що вимагає вміння і особливої обережності. При цьому не існує якогось єдиного підходу чи методу до вирішення цього питання. З кожною дитиною доводиться шукати нові, нестандартні рішення. Правило «Коли ти знаєш одного аутиста – ти знаєш тільки одного аутиста, коли ти знаєш десять – ти знаєш тільки десять» працює завжди.

МІФИ І ФАКТИ ПРО АУТИЗМ Міф 1: Аутизм – це хвороба Факти: Розлади аутистичного спектру – це не хвороба, а стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Аутизм неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя. Міф 2: Аутизм пов'язаний з вакцинацією Факти: Численні дослідження доводять, що вакцини в принципі і вакцинація проти кору зокрема в жодному разі не можуть бути причиною розвитку аутизму у дітей. Розлади аутистичного спектру – це генетичне порушення, з ним народжуються, а не набувають через щеплення в дитинстві або в результаті неправильного виховання. Ураження мозку відбувається ще на етапі внутрішньоутробного розвитку плода.

Міф 3: Всі люди з аутизмом – генії / мають порушення інтелекту Факти: Люди з аутизмом різні. Так, серед них є ті, хто може вирішувати складні математичні задачі і володіє феноменальною пам'яттю, а є люди і з середніми здібностями. Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому. Якщо у дитини є проблеми з інтелектом – це додатковий діагноз. Міф 4: Люди з аутизмом замкнуті, не хочуть спілкуватися і їм ніхто не потрібен Факти: Це не так. Як і всі, вони відчувають потребу в спілкуванні. Їм завжди є що сказати, просто складно це зробити. Тому потрібно вчасно знайти альтернативний спосіб комунікації. Їм дуже потрібна наша допомога, підтримка і розуміння.

Використані джерела https://moz.gov.ua/article/health/5-mifiv-pro-autizm http://naukam.triada.in.ua/index.php/konferentsiji/34-p-yata-vseukrajinska-praktichno-piznavalna-internet-konferentsiya/52-na-shlyakhu-do-kontaktu-osoblivosti-roboti-iz-ditmi-z-autizmom https://www.bsmu.edu.ua/blog/6563-rozladi-autistichnogo-spektru-u-ditey-osoblivosti-rannoi-diagnostiki/ http://www.chytomo.com/vid-izoliatsii-do-inkliuzii-iak-dopomohty-dytyni-rozvynuty-navychky-komunikatsii/ https://www.pedrada.com.ua/article/1588-nklyuzivna-osvta-dtey-z-rozladami-autichnogo-spektra-v-dnz