X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Діти з розладами аутичтичного спектру

Завантажити презентацію

Діти з розладами аутичтичного спектру

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Діти з розладами аутичного спектру Підготувала студентка 22-Б групи: Силка Юлії

Слайд 2

План 1. Визначення РАС в науковій літературі. 2. Характерні риси дитини з РАС. 3. Особливості створення комфортного освітньо-розвивального простору. 4. Рекомендації щодо встановлення міжособистісного контакту з дитиною РАС.

Слайд 3

Є різні варіанти трактування даного поняття, а саме: Розлади аутичного спектра (РАС) - порушення психічного розвитку, що характеризується вираженим дефіцитом соціальної взаємодії, здатності до спілкування та пізнання довкілля, втратою інтересу до реальності. Аутизм - один із найпоширеніших видів розладів психологічного розвитку у дітей, який характеризується порушеннями у сферах соціального розвитку дитини, розвитку мови, здатності спілкуватися, а також стереотипною, обмеженою поведінкою. 1.Визначення РАС в науковій літературі.

Слайд 4

Аутизм (розлади аутистичного спектру (РАС) – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування.

Слайд 5

До РАС належать: аутизм інфантильний аутизм дитячий аутизм аутистичний розлад синдром Каннера синдром Аспергера нетиповий аутизм.

Слайд 6

2.Характерні риси дитини з РАС. Розлади спектру аутизму – це широкий спектр різних форм розладів, які характеризкують спільними ознаками: Відхилення в соціальній взаємодії. Труднощами у спілкуванні. Стереотипністю в поведінці та інтересах.

Слайд 7

Найхарактернішими проявами розладів аутичного спектра є такі: 1. У дитини з аутизмом погано розвивається мова, як рецептивна (розуміння), так і експресивна. Найчастіше мова має форму ехолалій (повтори елементів мови, почутих від оточуючих або по телевізору). Доступні для розуміння лише прості однозначні вказівки ("сідай", "їж", "закрий двері"). Абстрактне мислення відстає у розвитку, що проявляється у нерозумінні таких елементів мови, як займенники (твій, мій, його).

Слайд 8

2. Дитина поводиться так, ніби у нього дефіцит відчуттів і сприйняття, але більш ретельне обстеження виявляє збереження всіх сенсорних відчуттів. Батьки дітей з аутизмом скаржаться на те, що їм дуже важко привернути увагу своїх малюків. Зазвичай вони не підтримують контакт поглядів з батьками та / або не повертають голову у відповідь на звернену до них мову.

Слайд 9

3. Діти з аутизмом зазвичай не розвивають тісних емоційних стосунків з батьками. Це виявляється в перші місяці життя, коли батьки виявляють, що дитина не притискається до матері, перебуваючи в неї на руках, а іноді чинить опір фізичного контакту, напружуючи спину і намагаючись вислизнути з батьківських обіймів.

Слайд 10

4. Діти з аутизмом не грають з іграшками, як це роблять звичайні діти. Вони не виявляють особливого інтересу до іграшок і не займаються ними у вільний час. Якщо вони грають, то часто досить своєрідно, наприклад крутять колеса перевернутого іграшкового вантажівки, скручують шматок мотузки, нюхають або смокчуть ляльку. Нездатність грати з іграшками може бути виявлена на другому році життя.

Слайд 11

5. Відсутні або помітно обмежені гри з однолітками. Дитина може або не проявляти інтересу до таких ігор, або у нього можуть бути відсутні необхідні ігрові вміння і він, як правило, не звертає уваги на інших дітей, якщо тільки не бере участь в простій грі типу "дай-візьми". Ця ознака також легко виявляється на другому році життя.

Слайд 12

6. Навички самообслуговування у дітей з аутизмом відсутні або їх розвиток украй затримується. Їм важко навчитися самим одягатися, користуватися туалетом і є без сторонньої допомоги. Ці діти погано розпізнають звичайну небезпеку, і за ними потрібен постійний нагляд, щоб вони не отримали серйозних травм, переходячи вулицю з інтенсивним рухом, граючи з електроустаткуванням.

Слайд 13

7. У дітей з аутизмом дуже часті спалахи люті і агресії. Ця агресія може бути спрямована на себе, коли діти кусають свої руки, б'ються головою об підлогу, меблі чи б'ють себе кулаками по обличчю. Іноді агресія направляється на інших, і тоді діти кусають, дряпають або б'ють своїх батьків. Більшість батьків дітей з аутизмом скаржаться на те, що їм важко справлятися з ними, на їх низьку толерантність до фрустрації і реагування навіть на найменший перешкоду або заборону вибухом люті.

Слайд 14

8. Діти з аутизмом можуть часто демонструвати "самостимулюючу" поведінку у формі ритуальних, повторюваних стереотипних дій. Вони розгойдуються всім тілом стоячи або сидячи, плещуть у долоні, обертають предмети, не відриваючись дивляться на світ, вентилятори та інші обертові об'єкти, вибудовують предмети акуратними рядами, підстрибують і присідають або крутяться на одному місці протягом довгого часу.

Слайд 15

Інтелект у більшості дітей з аутизмом знижений. IQ (коефіцієнт розумового розвитку) розподіляється наступним чином: у половини з них він становить менш 50, у чверті - від 50 до 70, у залишилася чверті - вище 70. Фізичний розвиток при чистих формах дитячого аутизму, як правило, нормальний. Досить часто аутизм поєднується з епілептичними нападами, глухотою.

Слайд 16

Причини виникнення раннього дитячого аутизму найчастіше захворювання пов'язують з генними порушеннями, в результаті яких порушуються синаптичні зв'язки в корі головного мозку; існує таратогенная теорія, що пов'язує аутизм з порушеннями формування мозку через вплив на організм жінки в першому триместрі вагітності шкідливих речовин та факторів (стрес, алкоголь, нікотин, лікарські речовини); передбачається, що на виникнення аутизму впливають особливості оточення і відносини до малюка. невдала вакцинація, негативна попередня реінкарнація і ще ряд припущень, які, втім, поки нічим не підтверджені.

Слайд 17

3. Особливості створення комфортного освітньо-розвивального простору. Коли дитина з аутизмом опиняється у колективі ровесників, важливо, щоб увага педагогів була сфокусована не лише на тому, щоб сприяти освітньому розвиткові дитини, але й щоб допомогти їй в інтеграції у колектив, сприяти її соціальному розвитку.

Слайд 18

Методичні можливості навчання: - це прості підказки та інструкції (типу «Пригости дітей печивом» або ж «Кажи “Добрий день”, коли вітаєшся із сусідами»), пояснення дитині правил соціальної взаємодії, моделювання соціальної поведінки з боку батьків. - інколи виконання таких елементів може підкріплюватися згідно з принципами поведінкової терапії позитивним заохоченням (наприклад, за певну «соціальну» поведінку). - це може бути моделювання соціальної взаємодії через гру з іграшками (наприклад, програвання теми дня народження у ведмедика), через перегляд й обговорення мультфільму, казки, рольові ігри, ляльковий театр і т.п.

Слайд 19

- поширена методика – соціальні історії – розбиті на прості фрагменти (своєрідна абетка спілкування) ілюстровані ситуації соціальної взаємодії (привітання, у магазині, сусіди, на майданчику і т.п.).

Слайд 20

Для роботи з даною категорією дітей найефективніше використовувати: АБА терапія; ПЕКС терапія; Сенсорні кімнати.

Слайд 21

Під час роботи з аутичними дітьми важливою є оцінка сенсорних розладів, когнітивного, моторного, мовленнєвого, емоційного розвитку та рівня соціального функціонування. Ізольована діагностика окремих сфер порушень дає додаткову можливість для цілісної оцінки рівня функціонування дитини.

Слайд 22

Дотримуйтесь таких правил: Ураховуйте те, що діти з РАС можуть відмовитися виконувати завдання або ігнорувати запропоновані їм види діяльності. Підходьте гнучко до організації та проведення корекційних занять коментуйте всі дії під час заняття з тим рівнем емоційності, який є прийнятним для дитини, контролюйте силу свого голосу. Уникайте різких рухів зберігайте спокій у будь-яких проявах неадекватної, агресивної поведінки дитини аналізуйте та намагайтеся зрозуміти різні емоційні реакції, прояви поведінки дитини повторюйте стереотипні дії, що сприятиме налагодженню взаємодії між дорослим і дитиною.

Слайд 23

4. Рекомендації щодо встановлення міжособистісного контакту з дитиною РАС. Встановити контакт можливо за допомогою методу «Son-Rise». На думку засновників методу «Son-Rise», найбільш важливий засіб, здатний підтримувати навчання й надихати дитину – уміння батьків подивитись на ситуацію її очима. Віднайшовши чи відчувши сензитивну, емоційну зону у полі свідомості дитини, найкраще, що може зробити педагог, це зануритися у внутрішній світ дитини, її інтереси і проблеми.

Слайд 24

Даний метод передбачає проходження декілька послідовних етапів у такій педагогічній взаємодії 1. Період "емоційно насиченої пасивності": характеризується обережним спостереженням за поведінкою аутичної дитини, виключає будь-яку форму втручання і обмежень; основна мета даного етапу – сформувати довірливі, безпечні стосунки та сформувати перші враження про індивідуальні особливості. 2. Етап "пасивної участі" педагога в діяльності аутичної дитини. Цей період вимагає від дорослого здатності до "регресивного перевтілення" з відмовою від ролі дорослого і ухваленням деяких форм дитячої поведінки. В деяких випадках, при глибоких розладах аутизму і затримкою розвитку, доцільне застосування "інфантильного перетворення", при якому дорослий повторює в своїй поведінці дитину: повзає по підлозі, маніпулює кубиками, машинками, розгойдується на гойдалках, видає звуки, імітує гудки автомобілів і т.п. Така поведінка дорослої людини, яка вже сприймається як безпечна, поступово викликає інтерес з боку аутичної дитини.

Слайд 25

3. Період "активної співучасті", тобто активне впровадження в сферу стереотипної діяльності аутичної дитини. Педагог виступає тут не як сторонній спостерігач, а як товариш по грі, що демонструє щиру зацікавленість і захопленість спільною діяльністю. На цьому етапі міцним стає зоровий, тактильний і мовний контакт, дитина не чинить опір ласці, чекає схвалення, похвали, звикаючи і все більше прив’язуючись до педагога. 4. Етапи "розширення сфери стереотипізованної діяльності" і "вихід за межі діяльності" – спираються на сформований емоційний контакт дитини з педагогом і включають багатовекторні та складні ігротерапевтичні і повчальні взаємодії.

Слайд 26

При використанні методу дитина стає менш боязлива, зменшується настороженість, формується готовність до подальшої робота з педагогом.. При складних формах аутизму формування емоційного контакту – довгий процес, що вимагає вміння і особливої обережності. При цьому не існує якогось єдиного підходу чи методу до вирішення цього питання. З кожною дитиною доводиться шукати нові, нестандартні рішення. Правило «Коли ти знаєш одного аутиста – ти знаєш тільки одного аутиста, коли ти знаєш десять – ти знаєш тільки десять» працює завжди.

Слайд 27

МІФИ І ФАКТИ ПРО АУТИЗМ Міф 1: Аутизм – це хвороба Факти: Розлади аутистичного спектру – це не хвороба, а стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Аутизм неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя. Міф 2: Аутизм пов'язаний з вакцинацією Факти: Численні дослідження доводять, що вакцини в принципі і вакцинація проти кору зокрема в жодному разі не можуть бути причиною розвитку аутизму у дітей. Розлади аутистичного спектру – це генетичне порушення, з ним народжуються, а не набувають через щеплення в дитинстві або в результаті неправильного виховання. Ураження мозку відбувається ще на етапі внутрішньоутробного розвитку плода.

Слайд 28

Міф 3: Всі люди з аутизмом – генії / мають порушення інтелекту Факти: Люди з аутизмом різні. Так, серед них є ті, хто може вирішувати складні математичні задачі і володіє феноменальною пам'яттю, а є люди і з середніми здібностями. Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому. Якщо у дитини є проблеми з інтелектом – це додатковий діагноз. Міф 4: Люди з аутизмом замкнуті, не хочуть спілкуватися і їм ніхто не потрібен Факти: Це не так. Як і всі, вони відчувають потребу в спілкуванні. Їм завжди є що сказати, просто складно це зробити. Тому потрібно вчасно знайти альтернативний спосіб комунікації. Їм дуже потрібна наша допомога, підтримка і розуміння.

Слайд 29

Слайд 30

Використані джерела https://moz.gov.ua/article/health/5-mifiv-pro-autizm http://naukam.triada.in.ua/index.php/konferentsiji/34-p-yata-vseukrajinska-praktichno-piznavalna-internet-konferentsiya/52-na-shlyakhu-do-kontaktu-osoblivosti-roboti-iz-ditmi-z-autizmom https://www.bsmu.edu.ua/blog/6563-rozladi-autistichnogo-spektru-u-ditey-osoblivosti-rannoi-diagnostiki/ http://www.chytomo.com/vid-izoliatsii-do-inkliuzii-iak-dopomohty-dytyni-rozvynuty-navychky-komunikatsii/ https://www.pedrada.com.ua/article/1588-nklyuzivna-osvta-dtey-z-rozladami-autichnogo-spektra-v-dnz

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Педагогіка