Презентація на тему:
Обдаровані діти:психологічні проблеми розвитку, навчання й виховання

Обдаровані діти: психологічні проблеми розвитку, навчання й виховання Психологічна служба Міловського РМК

Чітко фіксованого поняття обдарованості в літературі немає. Як правило, обдарованість визначається за допомогою якихось параметрів або феноменологічних проявів. Так, К. Текекс уважає, що обдарованість в основному визначається трьома взаємозалежними поняттями: випереджальним розвитком пізнання; психологічним розвитком; фізичними даними.

О. Йоголевич вважає, що до обдарованості логічніше за все ставитись як до взаємозв'язку значного (як мінімум, вищого за середній) інтелекту, інтенсивних творчих здібностей; фізичних здібностей; емоційно-вольової спрямованості.

До основних сфер обдарованості відносять: освітню, наукову, художню, спортивну, підприємницьку комунікативну.

Найбільш складні питання в загальній проблемі обдарованості: Як виділити обдарованих дітей (які параметри та критерії брати за основу)? Що робити, щоб розвинути в обдарованих дітей їхній дар (хто і як повинен їх учити, де це треба робити: у спеціалізованих закладах чи ж дитині варто створювати умови для розвитку «на місці»).

Проблеми діагностики обдарованості сфери її прояву, інтелектуального діапазону (сукупності інтелектуальних можливостей), сфери найвищих досягнень у реалізації здібностей, рівня фізичного розвитку, рівня працездатності, мотиваційного обґрунтування та його відображення в емоційному настрої, вольовій завзятості зростаючої людини. Обдарованість, як правило, визначається шляхом вивчення

Діагностика обдарованості насамперед спирається на результати продуктивної діяльності підсумки олімпіад, конкурсів, змагань, дані психолого-педагогічних обстежень.

Кого ж можна вважати обдарованими? У літературі зустрічаються твердження, що тільки 2-6 % людей можна вважати обдарованими. Численні ж дослідження показують, що із задатками обдарованості, здатністю до ефективної плідної діяльності народжується кожна психічно нормальна людина. А ось спрямованість і ступінь обдарованості різні.

Зараз існують конкретні програми відбору обдарованих дітей у різних галузях знання та творчості. можливість і здатність у трирічному віці стежити за двома й більше подіями, що відбуваються; здатність простежувати в ранньому дитинстві причинно-наслідкові зв'язки та робити висновки; відмінна пам'ять, рання мова й абстрактне мислення; уміння широко користуватись накопиченими знаннями; схильність до класифікації та категоризації; уміння ставити запитання та створювати складні граматичні конструкції; підвищена концентрація на чому-небудь, ступінь заглибленості в задачу; нелюбов до готових відповідей; підвищена електрохімічна й біохімічна активність мозку. К. Текекс розглядає наступні можливі провісники обдарованості:

Деякі психологічні особливості обдарованих дітей сильно розвинене почуття справедливості, що виявляється дуже рано; дуже яскрава уява, в якій вимисел і реальність зливаються воєдино; добре розвинене почуття гумору (обожнюють незгідності, гру слів і т. п.); спроби вирішувати проблеми, що є не під силу; перебільшені страхи й надмірне сприйняття невербальних проявів почуттів оточуючими, тобто підвищена вразливість і ранимість; всепоглинаюча цікавість і розмаїтість інтересів; іноді переривають дорослих, не дослухують відповідь на поставлене запитання, тому що люблять самостійно «докопуватись» до суті.

Роль родини та стосунків батьків у житті обдарованої дитини приймати дітей такими, які вони є, а не розглядати їх як носіїв талантів; спиратись на власні сили й дозволяти дитині самій шукати вихід зі сформованої ситуації, вирішувати кожну задачу, яка їй під силу, навіть якщо самі можуть робити це краще та швидше; не тиснути на дитину в її шкільних справах, але завжди бути готовими прийти на допомогу в разі потреби; точно розраховувати момент і ступінь реакції на потребі дитини (якщо дитина поставила запитання, то не піддаватися спокусі розповісти про предмет усе, що вони знають самі, а тільки дати відповідь).

Особливості розвитку обдарованих хлопчиків і дівчаток Розглядаючи проблему обдарованості, неможливо не торкнутись такого аспекту, як її особливості в дітей різної статі. Хочемо ми того чи ні, але в суспільстві в різному ступені задовольняють стереотипи: існує визначений «образ чоловіка» й «образ жінки», тобто якими вони повинні бути, які риси мати і навіть які професії вибирати. Стереотипізація за статевою ознакою особливо шкідлива для обдарованих дітей, оскільки вони в більшому ступені поєднують у собі властивості, характерні як для своєї, так і для протилежної статі (психологічна андрогінія).

Основні проблеми обдарованих дітей (за Л. Холлінгуорт) 1. Ворожість до школи. Навчальна програма для них нудна й нецікава, тому що не відповідає їх здібностям. Отже, можливі порушення в поведінці, за які до дітей застосовуються «каральні» заходи. 2. Ігрові інтереси. Обдаровані діти люблять складні ігри й байдужі до простих, котрими захоплюються їхні однолітки. Як наслідок, діти залишаються в ізоляції. 3. Конформність. Вона виявляється у відкиданні стандартних вимог, особливо якщо вони йдуть урозріз з інтересами обдарованої дитини. 4. Занурення у філософські проблеми. Замислюються над питаннями життя і смерті, релігійних вірувань і т. п. 5. Невідповідність між фізичним, інтелектуальним і соціальним розвитком. Часто обдаровані діти віддають перевагу спілкуванню зі старшими, і їм досить важко стати лідерами.

Причини уразливості обдарованих дітей: прагнення до досконалості (перфекціонізм) - не заспокоюються, не досягаючи вищого рівня; відчуття незадоволеності - дуже критичні до себе та своїх досягнень, низька самооцінка; нереалістичні цілі - часто ставлять завищені цілі, а не досягаючи їх, засмучуються та переживають; надчутливість - дуже сприйнятливі до сенсорних стимулів: слова й невербальні сигнали сприймають як неприйняття себе оточуючими. Часто таких дітей уважають гіперактивними, тому що вони постійно реагують на подразники та стимули різного роду; потреба в увазі дорослих - оскільки діти цікаві, вони часто монополізують увагу дорослих, через що можуть виникати тертя у стосунках з іншими дітьми; нетерпимість - більш обдаровані діти часто виявляють нетерпимість стосовно інших дітей, які стоять нижче за них за інтелектуальним розвитком.

Принципи побудови програм для обдарованих дітей Яким же чином варто працювати з обдарованими дітьми? 1. Кожна дитина неповторна. Необхідно виділити сильні та слабкі сторони кожної дитини та скласти програми, що відповідають її потребам. 2. Обдаровані діти дуже критичні до себе і часом відрізняються несприятливим «Я-образом». Необхідно допомогти їм знайти реалістичне уявлення про себе. Особливо важливо згладити невідповідність між високим інтелектуальним розвитком і доступними руховими навичками. 3. Родина відіграє найважливішу роль в освіті обдарованої дитини, тому вона повинна працювати в тісному контакті зі школою. 4. Оскільки обдарованих дітей відрізняє широка сфера інтересів, програма повинна включати різноманітний матеріал, збалансований і сприятливий їх усебічному розвитку (в емоційному, руховому плані й у сфері спілкування). 5. Обдарована дитина, яка навчається в одній групі із «середніми» дітьми, повинна мати можливість спілкуватися з настільки ж розвиненими однолітками.

6. Керувати програмою навчання обдарованих дітей повинна людина, яка має спеціальну підготовку й відповідний досвід роботи. 7. Невід'ємна частина програми - система її оцінки. Важливо визначити, якою мірою дитина досягає поставлених цілей. У такий спосіб можна виявити слабкі місця програми й визначити, наскільки вона задовольняє потреби дитини. Тому повинна мати місце добре організована, ефективна й постійно діюча система виявлення обдарованості, в якій беруть участь і батьки. 8. Щоб забезпечити поступальний хід розвитку, програма повинна передбачати оптимальний і плановий перехід дитини з одного рівня на іншій. Це вимагає спільних зусиль адміністрації, учителів і батьків. 9. Одного інтелекту в житті недостатньо, тому програма повинна розвивати цілеспрямованість, наполегливість і бажання довести справу до кінця. 10. Програма повинна передбачати розвиток творчих здібностей дитини.

Наставники обдарованих дітей. Риси професіонала, який може працювати з обдарованими дітьми: високий рівень інтелектуального розвитку; чуйність; почуття власного достоїнства; здатність переносити великі моральні витрати; гарна саморегуляція; уміння підтримати, захистити, надати допомогу; комунікативність;

добрі організаторські здібності; уміння будувати педагогічну діяльність на основі результатів психодіагностики особистості дитини, з огляду на її індивідуальні й вікові особливості; уміння адаптувати свою діяльність до особистості кожної дитини; уміння розробляти й упроваджувати авторські програми; уміння створювати ситуацію успіху, умови для самореалізації особистості учня, стимулювати творчість дитини; уміння використовувати у своїй діяльності інноваційні методи та технології навчання й розвитку дітей.