X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Педагогічні думки в творах видатних педагогів ХІХ –ХХ століття

Завантажити презентацію

Педагогічні думки в творах видатних педагогів ХІХ –ХХ століття

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Педагогічні думки в творах видатних педагогів ХІХ –ХХ століття Підготувала: Студентка групи ПО-17-1/11 Дмитрюк Наталія Анатоліївна Міністерство освіти і науки України Комунальний заклад вищої освіти «дніпропетровський педагогічний коледж» Дніпровської обласної ради»

Слайд 2

План Педагогічні погляди І.Франка. Педагогічний внесок Л.Українки, Т.Г. Лубенця. Ідея національної школи С.Русової, І.Огієнка, Г.Ващенка, М.Драгоманова. Педагогіка О. Духновича. Освітньо-педагогічна діяльність М.Пирогова. Організаційна й педагогічна діяльність М.Корфа. Ідея національного шкільництва М. Грушевського.

Слайд 3

Література Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки. – Тернопіль, 1994. Любар О. Історія української педагогіки. – Київ, 1999. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні /Під ред. М. Ярмаченко. – К.? 1991 Фіцула М. Педагогіка. – К.: Академія, 2000 Левківськй М. В. Історія педагогіки. Підручник. – К.: Центр навчальної літератури. 2006. – 376 с.

Слайд 4

Педагогічні погляди І.Франка (1856-1916) Як поет і письменник, громадський діяч і педагог він: все своє життя вивчав умови діяльності вчительства: цінував вчителів, які використовували активні методи навчання, намагалися змалку привчати дитину мислити; вважав, що сучасний учитель знаходиться в плачевному становищі і вказував на необхідність впровадити реформу фінансування шкіл; проголошував принцип демократизації освіти;

Слайд 5

власноруч написав навчальний план Самбірської гімназії; - проаналізував навчально-виховну роботу у школах, дав критичний аналіз вивченим предметам, показав існуючі недоліки змісту освіти і розкрив перспективи розвитку освіти в новому суспільстві; засуджував виховання у сім'ї, що відбувається на тих самих методах, що і шкільне; педагогічні праці: “Чого вимагаємо?”, “Мисль о революції в історії людськості”.

Слайд 6

Педагогічний внесок Лесі Українки (1871-1931) вважала, що запорука безсмертя народу і держави закладена у вихованні молодого покоління ; провідні думки віршів: - дитина повинна виховуватись вільною, не скутою заборонами; - діти повинні продовжувати справу батьків; - світ дитини невіддільний від суспільного життя; - виразні зорові картини, емоції, почуття є запорукою дитячого розуміння.

Слайд 7

у творах – ідеї народної педагогіки про працю як основу життя, гуманне ставлення до дитини; використання рідної мови стало основою її педагогічних поглядів; написала підручник “Стародавня історія східних народів” ідеалом учителя вважала людину, яка не тільки глибоко знає свій предмет, а й орієнтується в інших науках, вивчає психологію дитини, раціонально застосовує методи навчання, утверджує в дітях людську гідність.

Слайд 8

Тимофій Григорович Лубенець (1855-1936) Основні праці: “Граматика”, “Педагогічні бесіди”, “Читанка”, “Про наочне викладання”. За мету виховання визначав: виховати освічених людей, які вміють працювати і з повагою відносяться до людей праці. Завдання школи: приділити більшу увагу розвитку розумових здібностей і моральних якостей учнів; навчання рідною мовою. Жорстко критикує систему тілесних покарань. Наголошує на необхідності відкриття недільних шкіл.

Слайд 9

Софія Федорівна Русова (1856-1940) активний громадський діяч, перша жінка педагог-теоретик на Україні, письменниця; створила разом з сестрою перший у Києві садок для дітей (1871); праці “Странник Г. С. Сковорода”, “Український буквар”, “Початкова географія”; працювала у відділі дошкільного виховання секретаріату освіти в уряді УНР, брала безпосередню участь у розбудові української школи.

Слайд 10

вважала, що школа і освіта повинні запозичувати прогресивні здобутки світової педагогіки і водночас створювати свою власну систему навчання на національному ґрунті, враховуючи традиції братської школи; основний принцип навчання і виховання – народність, а педагогічний ідеал – національна релігія; перебуваючи в еміграції (1921-1940), видає книжки “Теорія педагогіки та основи психології”, “Дидактика”; у період роботи в Центральній Раді видає книги “Нова школа”, “Позашкільна освіта”, “Перша читанка для дорослих”.

Слайд 11

Іван Огієнко (1881-1971) написав ряд підручників для української школи: “Рідна мова”(1917), “Рідне писання”(1981), “Українська граматика”(1981), “Українські шкільні мотиви” (1921). у праці “Українська культура”(1918) постає як дослідник історії освіти та культури України: Україна є посередником між Заходом і сходом; за дорученням Директорії видає наказ про перехід на українську мову викладання в школах усіх типів;

Слайд 12

створив комісію з опрацювання українського правопису, видав постанову про запровадження безкоштовного навчання дітей шкільного віку як обов'язкове; мету виховання визначав як формування національної свідомості, етнічних цінностей, утвердження здорового способу життя; за основні принципи навчання брав: наочність, науковість, індивідуальний підхід, системність… зміст виховання: прищеплення любові до свого народу, народної творчості, рідної мови і церкви.

Слайд 13

Григорій Ващенко присвятив своє життя створенню української національної педагогіки на основі християнської педагогіки; його повне зібрання педагогіки складається з декількох книг; був певний, що національна система освіти може існувати лише на ґрунті ідеологічного світогляду, тому його педагогічні погляди на освіту досить релігійні і консервативні.

Слайд 14

Михайло Драгоманов (1841-1895) Основні педагогічні твори: “Народні школи на Україні”, “Про систему народної освіти у південно-західному краї”. Завданням освіти визначав: передати нові здобутки всесвітньої науки та культури, для чого необхідно політичне визволення, яке забезпечило б право людини і громадянина думати вільно, вживати свою рідну мову і друкувати книжки. Основою духовного розвитку людства вважав національну культуру. Національна історія є часткою національної освіти.

Слайд 15

Мова є способом морального зв'язку між людьми, є не лише засобом навчання, а й змістом його, матеріалом для морального, естетичного та розумового розвитку. Моральний розвиток – важливе завдання національної освіти. Естетичний розвиток українців досягається завдяки читанню поетичних творів. Висуває вимоги до вчителя: - запобігати політизації навчання; - створювати популярні енциклопедії; - робота над новими шкільними програмами;

Слайд 16

Педагогіка О. Духновича (1803-1865) Доступно обґрунтував ідею народності виховання, в основі якої лежить думка про те, що українці повинні мати школу з рідною мовою навчання, побудовану у відповідності з потребами і національними традиціями народу. Головне завдання школи: виховувати дітей в дусі патріотизму і національної гордості, в дусі любові до свого народу і відданості його інтересам. Вихователі повинні бути представниками свого народу.

Слайд 17

Головна педагогічна праця: “Народна педагогія в пользу училищ і учителів сільських”. Мета виховання: формування громадянина і патріота, сина своєї батьківщини, людини освіченої, фізично і морально здорової; формування гармонійної людини. У системі морального виховання виділяє такі методи: переконання, приклад, заохочення, покарання. Основним обов'язком школи вважав розумове виховання. Оскільки фізичне виховання перш за все повинна здійснювати сім'я, Духнович дає поради батькам, визначає систему вправ, рухливих ігор. Першим в Україні поставив питання про зв’язок навчання з фізичною працею, що розвиває творчі здібності людини.

Слайд 18

Наголошував на обов'язковому врахуванні вікових особливостей дітей та індивідуальному підході до них, правильному дозуванні фізичного навантаження для різних вікових груп і пропонував вчителям використовувати навчальні технології відповідно здібностям дітей. Система трудового виховання в основному має ґрунтуватися на сільськогосподарському виробництві. Він – один із засновників родинного виховання в Україні. Мета і завдання родинного виховання – виховання дітей на користь суспільству, піклування про порядність, де велику роль відводив матері.

Слайд 19

Освітньо-педагогічна діяльність М.Пирогова (1810-1881) Він – видатний вчений, лікар, основоположник воєнно-польової хірургії, увійшов в історію громадсько-педагогічного руху як теоретик у галузі педагогіки і організатор народної освіти. Його діяльність мала великий вплив на розвиток педагогічної науки і народної освіти на Україні і в Росії. Основні праці – «О публичных лекциях по педагогике», «Циркулярное предложение директорам училищ Одесского учебного округа», «Об изменении правил приема в благородные пансионы при гимназиях…», де виступав за демократизацію керівництва школою.

Слайд 20

У статті “Питання життя” він формулює свої погляди на роль, значення та сучасний стан виховання, на його завдання і характер. Найбільш суттєвими недоліками називає становість освіти і виховання, що не відповідає інтересам держави. Вузькопрофільність та кар'єристична спрямованість виховання знижує загальноосвітній рівень навчання учнів та студентів. У статті “Школа і життя” пропонує єдину народну загальнодоступну школу для всіх дітей, починаючи з елементарної до вищої. Він був прибічником жіночої освіти, але противником рівноправності жінки з чоловіком в платні за працю.

Слайд 21

Пирогов запропонував нову систему народної освіти: елементарна школа з двох класів, в якій вивчається Закон Божий, грамота, лічба; прогімназія (реальна і класична), з 4-річним курсом навчання кожна (класична є вищим типом); середня школа: реальна і клас-гімназія (реальну гімназію рекомендується відкривати відповідно до місцевих потреб), де вивчається прикладні, математичні і комерційні науки. учні далі вступають до вищих технічних навчальних закладів, клас-гімназія готує до університету. Надає велике значення таким методам, як розповідь, бесіда, написання творів.

Слайд 22

У ряді статтей він обґрунтував принципи навчання у дусі демократичної педагогіки, виховуюче навчання, поєднання наочності і слова, урахування індивідуальних особливостей, підвищення ролі вчителя у навчально-виховному процесі, творчого підходу до навчання. Саме пропозиції Пирогова щодо ліквідування станового характеру системи освіти відкрили доступ в середню і вищу школу всім дітям. Ідея гармонічного розвитку “вроджених сил народу” утвердила його як відомого громадського діяча.

Слайд 23

Організаційна й педагогічна діяльність Миколи Корфа (1834-1883) Видатний педагог і методист, що створив мережу навчальних земських малокомплектних шкіл, здійснював організацію недільних повторювальних шкіл. У створених ним початкових земських школах (з 3-річним курсом навчання) заняття проводив один вчитель одночасно у 3-х класах. Корф сам розроблював плани занять, методики проведення уроків і проводив уроки. Він організував проведення вчительських з'їздів.

Слайд 24

Значне місце у його педагогічній спадщині відведено ідеї загального обов'язкового навчання шляхом досягнення загальної письменності населення. До важливих умов здійснення загального навчання М.Корф відносив: обов'язкове спільне навчання дітей різної статі, незалежно від їхнього соціального стану та походження; організація навчально-виховного процесу, що гарантуватиме набуття дітьми корисних знань, умінь і навичок; близькість школи до місця проживання учнів.

Слайд 25

Основною метою загальноосвітньої школи М.Корф вважав підготовку фізично і духовно розвинутої людини до життя. Основні дидактичні правила: не вимагати від учнів заучування того, що їм незрозуміло; доступність процесу навчання; привчати дітей до самостійної роботи; у процесі навчання йти вперед, спираючись на досягнуте; наочність навчання. З метою реалізації вищезазначених правил написав підручник “Наш друг”.

Слайд 26

Ідея національного шкільництва М. Грушевського (1866-1934) Почесний професор, засновник “Українського наукового товариства”, автор “Історії України-Руси”, перший президент України. Його педагогічні погляди сформувалися в період назрівання соціальних та пролетарсько-революційних перетворень та за часів УНР. Приділяв велику увагу проблемам дидактики, навчальні предмети ділив на 2 групи: що дають можливість учням з'ясувати їх роль у житті; вчать засобам використання всіх джерел добробуту.

Слайд 27

Його переконання: школа і освіта повинні здійснюватися на засадах традицій народної культури рідною мовою; національна свідомість повинна бути домінуючою у вихованні моральності; школа і освіта в незалежній державі повинні бути незалежні. Головна умова існування національної школи – навчання рідною мовою. Засуджував просвітницьку політику царату, за якою переслідувалася українська школа. Зміст освіти і виховання має відбивати національні особливості українського народу, внаслідок чого в учнів має форсуватися національний світогляд.

Слайд 28

Навчальні плани і програми мають передбачати вивчення українознавчих дисциплін. Українська мова має бути не тільки викладовою, а й впливати на усі сфери життя. Але на рівні з рідною мовою та історією повинна вичатися мова та історія іншого народу. Гуманістичні дисципліни повинні дати людині “пізнання самих себе і відношення до світу”. Першоосновою громадянського виховання вважав вивчення історії рідною мовою. Праці: підручники "Історія українського народу", "Коротка історія України", "Ілюстрована історія України“, збірки "Хто такі українці і чого вони хочуть", "На порозі Нової України", "Вільна Україна“ та інші.

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Педагогіка