Презентація на тему:
Опитування громадської думки:

Опитування громадської думки: політичні технології чи барометр суспільства? © Судин Д.Ю., 2012

Історія опитувань Перші опитування громадської думки були проведені в 1824 р.; 1824–1936 рр. – період “солом’яних опитувань” (straw polls); з 1936 р. – домінування Ґеллапівських технологій

Історія опитувань З 1936 р. опитування громадської думки опираються на методи математичної статистики, що ускладнює коректну інтерпретацію результатів не-фахівцями

Що робити журналісту? Для оцінки якості результатів опитування не обов’язково мати спеціальні знання Головне знати основи проведення та опрацювання результатів

1. Хто проводив опитування? Соціологічна організація (дослідницький центр чи організація, що займається вивченням громадської думки) чи ні?

1. Хто проводив опитування? Якщо це соціологічна організація, тоді: Скільки років на ринку? Чи проводить лише політичні дослідження? Чи є керівники професійними соціологами? Якими є відгуки про цю організацію інших фахівців?

1. Чому це важливо? Нефахівці не можуть провести якісне дослідження Новостворена організація не може мати достатньо ресурсів (не лише фінансових, але й технічних) для проведення всеукраїнських досліджень

2. Скільки людей було опитано? Існує два способи дослідити громадську думку: Провести суцільне обстеження (напр., перепис населення); Провести вибіркове дослідження; Чим більше людей опитано у вибірко- вому дослідженні, тим точніших даних можна сподіватися

2. Скільки людей достатньо? 400 респондентів Проте якщо ці 400 – це чоловіки та жінки, думку яких треба аналізувати окремо, то слід опитати 800 респондентів (400×2 групи) При цьому слід враховувати помилку вибірки (питання 9)

3. Як здійснювався добір респондентів? Суть вибіркового дослідження: Опитуємо частину групи/суспільства, але отримані висновки поширюємо на всю групу/суспільство Важлива проблема: Як коректно сформувати вибірку, щоб вона була репрензентативною?

3. Класичний приклад 1936 р. журнал “The Literary Digest” опитав 10 млн. американців, щоб дізнатися, хто ж переможе на президентських виборах; Дж.Ґеллап опитав 50 тис. людей

3. Яким був спосіб відбору? Дж.Ґеллап дав точний прогноз, хоча опитав меншу кількість людей Помилка “The Literary Digest”: відбір проводився серед власників телефонів та авто, які становили незначну і особливу частину американського суспільства

3. Способи відбору Випадкові: Простий відбір; Стратифікований (районований) відбір; Гніздовий відбір; Систематичний відбір; Цілеспрямовані: Квотний відбір; Метод основного масиву; Стихійний відбір

4. Кого репрезентує вибірка? Чи вибірка репрезентує населення країни, регіону, області, міста чи певну соціальну групу? Чи опитувана сукупність співпадає з досліджуваною?

5. Результати базуються на відповідях всіх респондентів? Подано відсотковий розподіл частини опитаних (напр., чоловіків) Подано відсотковий розподіл “дійсних” відповідей

5. Інтернет та українці Дослідження КМІС 1-26. IV. 2010 р. Серед міського населення віком 18-45 років; Результати: Інтернетом користувалися протягом останніх 30 днів 55,9%; Серед користувачів Інтернетом 21% робив покупки через Інтернет Повідомлення в пресі: 21% українців робить покупки через Інтернет Висновок - помилковий

5. Проблема невідповідей Якщо частка невідповідей менша 5%, то слід вказувати відсоткові розподіли до всіх відповідей; Якщо частка невідповідей більша 5%, то слід подавати два відсоткові розподіли

6. Чи було опитано всіх, кого слід було опитати? В дослідженнях трапляються випадки, коли частину людей не вдалося опитати Неопитані переважно відрізняються від опитаних за певними характеристиками (як демографічними, так і в плані громадської думки)

6. Опитування садівників

7. Як проводилось опитування? Основні види опитувань: “Віч-на-віч” (F2F або “PAPI”); CAPI (Computer Assisted Personal Interview); CATI (Computer Assisted Telephone Interview); CAWI (Computer Assisted WEB-Interview)

7. Види Інтернет опитувань Опитування електронною поштою; Онлайн опитування; Онлайн-панелі: Набрані онлайн; Набрані оффлайн (репрензентативні) Більшість з цих видів – нерепрезентативні опитування

8. Чи мав респондент сам проявити ініцативу? Опитування типу “зателефонуйте нам”, “пришліть смс” тощо. Невідомо, яку групу репрезентовано Одна людина може взяти участь в опитуванні декілька разів

9. Якою була помилка вибірки? При формуванні вибірки завжди є елемент випадковості, а тому отримані відповіді можуть дещо відрізнятися Професіонал обов’язково вказує помилку вибірки Соціологи проводять дослідження так, щоб помилка не перевищувала 5%

9. Оцінка помилки для підгруп Якщо помилка для всієї вибірки – 3%, то для чоловіків та жінок вона вже інша: Слід враховувати розмір підгруп (кількість респондентів); Відповідно до розміру підгрупи можна оцінити помилку вибірки

9. Оцінка помилки вибірки Для оцінки помилки вибірки слід знати: Об’єм вибірки

9. Різниця відсотків При порівнянні “розривів” у відсотках слід враховувати помилку вибірки; Якщо різниця відсотків менша, ніж помилка вибірки для меншої з підгруп, то насправді не можна говорити про різницю

9. Читання російської класики Дослідження “R&B” про читання книжок українцями (15-25 травня 2011 р., вибірка – 2089 респ., помилка – 2,2%) Інтерпретація: Найбільшими любителями російської класики є покоління 40+ (35-40%) Реальні дані: 18-29 рр. - 21,8%; 30-39 рр. - 30,5%; 40-49 рр. - 37,1%; 50-54 рр. – 40,6%.

9. Читання російської класики “На око” “розлам” проходить між віковими когортами 30-39 рр. і 40-49 рр.; Проте для цих когорт помилка вибірки не 2,2%, а 4%: згадані когорти становлять по 500респ., для 500 респ. помилка вибірки – 4%; різниця між відсотками повинна бути більшою 8% “Розлам” проходить між когортами 18-29рр. та 30-39 рр. (різниця 8,7%)

9. Інтерпретація даних з врахуванням помилки Помилка вказує на розкид значень: Якщо 6,2% опитаних вважають найбільш популярними в Україні твори письменників-фантастів, То це слід розуміти так: 6,2±2,2% вважають популярними твори фантастів (тобто від 4% до 8,4%).

10. Коли проводилося опитування? Результати опитувань громадської думки швидко можуть застаріти Результати опитувань можуть залежати від поточних подій в країні

11. Як було сформульовано запитання? Формулювання запитання впливає на відповідь: Формулювання питання може “підштовхувати” до певної відповіді Часто респонденти “підлаштовуються” під питання

12. Скільки варіантів відповіді міг обрати респондент? Якщо один варіант відповіді, то слід лише враховувати проблему невідповідей Якщо більше 1 варіанта, то відсоткові розподіли розрахувати можна в два способи

12. Декілька варіантів відповідей Опитування “Львів-Донецьк” (2004 р.), листопад 2004 р., N=800, питання про ідентичності Перше враження: українців в Донецьку та Львові однакова кількість!

12. Декілька варіантів відповідей

13. В якому порядку йшли запитання? Порядок запитань впливає на відповіді: Порядок запитань може “підштовхувати” респондента до певних відповідей

14. Чи співпали отримані результати з іншими? Слід враховувати: Час проведення інших опитувань; Методологію (формулювання запитань, вибірку тощо) Якщо є разючі відмінності, слід повернутися до питання 1, але “задати” його іншим дослідженням

14. “Україна – вперед!” і соціологи Дані опитувань за кінець вересня – початок жовтня 2012 р.

Дякую за увагу!