Презентація на тему:
Програмне та навчально-методичне забезпечення викладання історії України

Програмне та навчально-методичне забезпечення викладання історії України у 5-му кл. відповідно до нового Державного стандарту.

Нормативна база: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» ; Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затверджені наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 17.05.2013 № 551; лист МОН від 24.05.13 № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі»; Навчальна програма з історії для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, Київ, 2012

У межах навчального предмета «Історія України» в 5 класах ЗОШ України з 2013/14 н. р. вивчатимуть курс Вступ до історії. Кількість годин на вивчення курсу: загалом – 35 годин, 1 година на тиждень. Курс є пропедевтичний, що й визначає його початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, які висуваються до загальноосвітньої підготовки учнів.

Мета та завдання курсу: Мета курсу: створення умов для успішного опанування учнями наступних систематичних курсів історії України та всесвітньої історії. Головними завданнями курсу є: - формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методи дослідження; - розвиток у школярів інтересу до предмета та мотивації до його вивчення.

знати і розуміти, що таке історія, як відбувається відлік часу в історії, як історики довідуються про минуле; застосовувати набуті знання та вміння для того, щоб визначати тривалість і послідовність історичних подій, співвідносити рік із століттям, розрізняти умовні позначки і знаходити місця історичних подій на карті; знаходити у підручнику та адаптованому тексті документа відповіді на запитання; Зміст курсу передбачає, що після його вивчення учні будуть:

складати розповідь про подію або постать за запропонованим учителем алгоритмом; зіставляти окремі події з історії родини з історією рідного краю та України, виявляти ставлення до історії, окремих подій та вчинків історичних діячів; оцінювати роль громадян, музеїв та історичної науки у збереженні минулого. Зміст курсу передбачає, що після його вивчення учні будуть:

У програмі передбачено години для: уроків узагальнення та тематичної перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок учнів, уроку підсумкового узагальнення практичних занять; резервний час, який вчитель використовуватиме на власний розсуд.

Історичний зміст курсу реалізовано в хронологічній послідовності, що дає змогу сформувати чіткі просторові й часові уявлення учнів. Беручи до уваги вікові особливості пізнавальної діяльності дітей 10–11 років, в учнів формуються первинні знання та уявлення про: - розвиток історії як науки і як живої пам’яті про життя людей у минулому, - історичний час і простір, - що саме та про кого пишуть історики. Передбачається ознайомлення дітей з історичними джерелами різних типів, – як письмовими, так і візуальними, а також речовими, включаючи пам’ятки, що формують навколишнє історичне середовище.

Курс не передбачає системного викладу інформації про минуле. Матеріал підручника є вичерпним і може доповнюватись вчителем за умови його збалансованості як з огляду подання національної та регіональної історії, так і багатоаспектності соціальної, політичної історії, історії культури та повсякдення. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки в програмі сформульовано як перелік умінь та навичок, що їх мають набути учні в процесі вивчення кожної теми.

передбачає ознайомлення на рівні уявлень з поняттями: «історичний час» та одиниці і способи його вимірювання, формування початкових уявлень про хронологічну послідовність та тривалість подій у часі, про співвідношення року зі століттям; «історичний простір», формування початкових умінь працювати з історичною картою, її легендою та формування елементарних практичних навичок роботи з нею; «історичні джерела», їх види і особливості, формування початкових умінь працювати з різними видами джерел. Першій розділ «Звідки і як історики довідуються про минуле»

Дата уроку К-ть годин ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ   10   Розділ І. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДОВІДУЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ   Істоpiя як наука. Українські вчені-історики. Історія і час Історична карта Писемні джерела. Архіви Мова як джерело знань про минуле. Фольклор Речові історичні джерела. Музеї Географічні назви в історичній науці   Практичне заняття. Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево   Практичне заняття. Які назви в моєму рідному місті (селі) нагадують про минуле Учень/ Учениця: ◌ креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати, співвідносить рік зі століттям; ◌ розрізняє умовні позначки на історичній карті, знаходить на карті територію України, її столицю; ◌ розповідає про те, як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних і речових джерел, монет і грошей, назв населених пунктів; про діяльність українських істориків (два-три на вибір), історію сім’ї та родинне дерево; ◌ коментує текст підручника під час читання і складає запитання до нього; ◌ пояснює, що таке історія, хто такі історики, як відбувається відлік часу в історії, що таке історичні джерела й які вони бувають; ◌ наводить приклади історичних пам’яток, писемних і речових джерел, слів, прислів’їв, казок про минуле, історичних назв своєї місцевості, з яких можна довідатися про давні часи; ◌ добирає інформацію про минуле з сімейних фотографій; ◌ висловлює судження щодо вивчення історії свого народу і країни та ролі музеїв, архівів, історичної науки у збереженні пам’яті про минуле   1 Тематичне оцінювання

знайомить учнів з важливими подіями з історії України та видатними історичними особистостями у хронологічній послідовності. Другий розділ «Про що і про кого розповідає історія»

  11 Розділ ІІ. ПРО ЩО І ПРО КОГО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ   Люди в історії: історичні персонажі, групи людей і народи Події та явища в історії: відкриття, битви, подорожі, господарське та повсякденне життя Житло і побут давніх українців Київські князі. Запровадження християнства Українське козацтво у битвах і походах Українське село і місто у ХVІІІ ст. Відкриття Харківського університету та його вплив на українську культуру Українці в революції 1917–1920 рр. Україна в роки Другої світової (1939–1945) та Великої Вітчизняної (1941–1945) воєн Проголошення незалежності України   Практичне заняття. Про що і про кого розповідає історія рідного краю   Учень/ Учениця: ◌ установлює хронологічну тривалість і послідовність зазначених подій та явищ, співвідносить подію, історичне явище і століття; ◌ знаходить на карті території, пов’язані із зазначеними подіями та діяльністю людей; ◌ розповідає про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника та використання матеріалу практичної роботи; ◌ виокремлює в тексті головне й другорядне, складає простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань; ◌ складає запитання щодо перебігу історичної події; ◌ пояснює, про що і про кого розповідає історія як наука; ◌ зіставляє окремі події з історії родини й рідного краю та України; ◌ висловлює власне ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонуються для вивчення   1 Тематичне оцінювання

Третій розділ «Які пам’ятки є частиною історії» інформація спрямована на формування початкових уявлень про розвиток культури та про найвизначніші культурні надбання і пам’ятки українського народу.

  9 Розділ ІІІ. ЯКІ ПАМ’ЯТКИ Є ЧАСТИНОЮ ІСТОРІЇ   Храми та ікони. Софійський собор і Києво-Печерська лавра Книги і мініатюри. Остромирове Євангеліє та «Апостол» Івана Федорова Замки і палаци. Генуезька і Кам’янець-Подільська фортеці. Бахчисарайський та Маріїнський палаци Вулиці та площі. Вулиця Хрещатик у Києві. Площа Ринок у Львові Парки і сади. «Софіївка» в Умані та заповідник «Качанівка» на Чернігівщині Практичне заняття. Які історичні пам’ятки мого міста (села), рідного краю розповідають про минуле Практичне заняття. Моя уявна подорож історичними місцями України Учень/ Учениця: ◌ установлює хронологічну послідовність створення зазначених пам’яток; ◌ показує на карті місцезнаходження цих пам’яток; ◌ називає, розпізнає та описує пам’ятки на основі вивченого матеріалу і практичної роботи; ◌ пояснює історичні поняття на основі тексту підручника та застосовує їх під час виконання пізнавальних завдань; ◌ складає план розповіді про пам’ятку і розповідає за планом, уживаючи історичні поняття та терміни; ◌ наводить приклади пам’яток свого краю та описує їх; ◌ висловлює власне ставлення до цих пам’яток і необхідності їх збереження   1 Тематичне оцінювання   1 Узагальнення до курсу: «Роль громадян, історичної науки, музеїв та архівів у збереженні минулого України» Учень/ Учениця: ◌ пояснює, що таке історія і що є предметом вивчення історії як науки; ◌ висловлює судження щодо важливості історичних знань та ролі громадян, історичної науки, музеїв, архівів у збереженні минулого   1 Резерв

Набуття предметних компетентностей: позначати на лінії часу запропоновані вчителем дати подій; співвідносити рік зі століттям або їх частинами при необов’язковому співвіднесенні з подіями; визначати (за вказаними датами) послідовність та тривалість подій, віддаленість від сьогодення; орієнтуватися на адаптованій історичній карті; показувати на карті територію України, її головні міста та рідне або найближче місто (село); основні події, зазначені у тексті параграфів.

Набуття предметних компетентностей: свідомо читати текст підручника, переказувати його основний зміст; відрізняти художній та науково-популярний історичні тексти; знаходити в тексті відповіді на поставлені запитання або ставити по кілька запитань до нього; складати простий план, добирати назву, знаходити в тексті історичні поняття і терміни та витлумачувати їх на основі тексту, свідомо застосовувати у навчальних ситуаціях; отримувати певну інформацію з різноманітних адаптованих історичних джерел, насамперед документальних та візуальних, робити нескладні висновки, узагальнення;

Набуття предметних компетентностей: на основі тексту та зображень стисло розповідати про історичну постать, складати план перебігу історичної події та кількома реченнями розповідати про неї на основі тексту, інших матеріалів підручника, висловлювати нескладні оцінні судження щодо історичних постатей і їх діяльності; описувати історичні пам’ятки різних історичних періодів, правильно застосовуючи необхідні терміни; визначати приналежність зображених на історичних ілюстраціях пам’яток, портретів історичних діячів до певних епох.

Особливості організації навчально-виховного процесу Форми та методи навчання історії в 5 класі, а також зміст історичної освіти повинні обов’язково узгоджуватися з віковими особливостями учнів. Організовуючи роботу на уроках, учитель має віддавати перевагу розвивальним прийомам, уникати лекцій, конспектувань, рефератів та фронтальних зрізів знань.

Практичні заняття є способом вивчення нового матеріалу на основі опрацювання історичних джерел та важливим засобом формування предметних умінь і навичок учнів; присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів з допомогою вчителя над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел знань (підручники, де вміщено тематичні історичні джерела – як текстові, так і візуальні, довідкові матеріали, запитання і завдання, Інтернет-ресурси, фонди музеїв, місцеві історичні пам’ятки, оглянуті учнями під час екскурсій); можуть бути проведені у формі екскурсій до музеїв, архівів, історичних пам’яток;

Практичні заняття під час практичного заняття вчитель є консультантом у процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу залежно від віку та пізнавальних можливостей; матеріали до практичних занять і методичні рекомендації щодо організації пізнавальної діяльності учнів подані в підручниках; порядок проведення практичних занять і оцінювання їх результатів та наявність домашнього завдання після нього залишається у компетенції вчителя.

Уроки узагальнення мають на меті допомогти учням систематизувати вивчене, відрефлексувати процес навчання і повернутись до найскладніших моментів теми, курсу, піднести розуміння навчального матеріалу на новий рівень, використати міжкурсові та міжпредметні зв’язки; елементарність, початковість курсу зумовлює певні труднощі в проведенні уроків узагальнення; під час таких уроків акцент має бути також перенесений на вміння учнів; кожна наступна тема має відзначатися вищим рівнем сформованості вмінь;

Уроки узагальнення Варто пам’ятати! від п’ятикласників не вимагається тлумачення тих історичних понять, вивчення яких передбачено програмою у старших класах, відповідати на запитання, що вимагають системних знань і багатшого життєвого досвіду. на відміну від інших курсів, зважаючи на вікові особливості учнів, програмою передбачено лише один урок узагальнення – до всього курсу.

Година тематичного оцінювання використовується для проведення уроку контролю і корекції навчальних досягнень учнів; урок контролю і корекції проводиться із пропонуванням усних, письмових або комбінованих видів завдань; на правій сторінці журналу робиться запис «Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «________»; на такому уроці оцінюється пізнавальна діяльність усіх присутніх п’ятикласників; оцінка за урок контролю враховується під час виставлення бала за тему.

Принципове значення для організації навчання історії в 5 класі мають активні та інтерактивні методи. Передумовою активного навчання є чергування різних форм діяльності учнів. Наприклад, працюючи з текстом, учні можуть шукати відповідь на запитання, добирати коментарі до ілюстрацій, складати план, порівнювати текст з ілюстраціями та картами, знаходити нові слова та витлумачувати їх насамперед додержуючись інструкцій підручника.

Роботу з підручником потрібно чергувати з коротким викладом (розповіддю) вчителя, роботою із зошитом. З огляду на вікові особливості п’ятикласників розповідь учителя не повинна мати нічого спільного з лекцією, а уроки жодною мірою не повинні зводитися тільки до читання й переказування тексту підручника. Немає потреби переповідати той матеріал, що викладений у підручнику, як і не потрібно ускладнювати виклад додатковою інформацією.

Роль учителя – організувати бесіду навколо питань, що вивчаються у контексті теми чи розділу. На перших етапах навчання бесіда передує читанню, згодом читання передує бесіді. У бесіді обов’язково використовувати елементи міркування, запитання вчителя й відповіді учнів, логічні задачі та їх розв’язок. Слово вчителя має бути образним та емоційним, воно повинно апелювати до особистісного досвіду п’ятикласників.

Обов’язковою умовою є різноманітна самостійна робота учнів. Обов’язковим також для дітей цієї вікової категорії є актуалізація знань і життєвих уявлень учнів, повторення та закріплення вивченого на уроці. Плануючи урок, треба обов’язково передбачити час на ці етапи, скориставшись для цього відповідними завданнями підручника.

Рекомендовано використовувати ігрові форми - створення окремих, епізодичних ігрових ситуацій, так і про застосування ігрових моделей навчання Доречними є ігри-подорожі чи ігри-дослідження, які можна сконцентрувати в часі, обмеживши однією темою або й одним уроком Використовувати урок-екскурсію, наприклад, до місцевого музею чи історичної пам’ятки.

Забезпечення курсу навчально-методичною літературою Лист МОН від 15.07.13 № 1/9-493 “Про орієнтовний перелік навчально-методичного забезпечення базових дисциплін у 2-х та 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів” Навчальна програма з історії для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 кл. Видавничий дім«Освіта» Історія України. (Вступ до історії) 5 кл. Книжка для вчителя. Власов В.С. Генеза Історія України. (Вступ до історії) 5 кл. Робочий зошит Власов В.С. Генеза Історія України. (Вступ до історії) 5 кл. Робочий зошит Галєгова О.В., Пометун О.І. Видавничий дім «Освіта»

Програмне забезпечення: Програма надрукована в науково-методичному журналі «Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання» Інституту педагогіки Національної Академії педагогічних наук України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 12, 2012р. (с.3-7).

Забезпечення курсу навчально-методичною літературою Наказ МОН від 04.01. 2013 р. № 10 «Про надання грифа навчальній літературі» Пропедевтичний курс «Вступ до історії» укомплектований підручниками — переможцями Всеукраїнського конкурсу підручників для 5 класу ЗОШ: В.Власова (Видавництво «Генеза») О.Пометун, І.Костюк, Ю.Малієнко (Видавничий дім «Освіта»).

Особливістю підручника В.Власова всі структурні елементи навчальної книги, як-то: текстові (основний текст, пізнавальні рубрики з фрагментами історичних документів) та позатекстові (апарат організації засвоєння та контролю, ілюстративний матеріал) – зорієнтовані на організацію рефлексивної діяльності, активну комунікацію та співпрацю учнів у навчанні. після назви уроку вміщено основні питання, які опрацьовуватимуться, та сформульовано навчальні цілі відповідно до компетентнісно орієнтованого підходу у вигляді очікуваних результатів. до кожного пункту параграфа сформульовано завдання на розвиток критичного мислення з використанням інтерактивних методик:

Учням запропоновано у парах, чи групах, чи в загальному колі 1) передати зміст прочитаного трьома реченнями; 2) запропонувати до тексту інші назви: такі, які б передавали зміст тексту, втілювали б його основну думку, були б образними; 3) дібрати один іменник, два прикметники, три дієслова, які б розкривали зміст прочитаного; 4) сформулювати за змістом тексту 3–5 запитань, які починаються словами Що? Хто? Де? Як? Коли?, і 1 запитання Чому?, по черзі дати відповіді на них; 5) скласти розповідь, 6) намалювати ілюстрацію, 7) запропонувати відповідь на проблемне питання

Особливістю підручника В.Власова кожен параграф має блок питань, чітко сформульованих і таких, що дозволяють учневі вловити суть проблеми, націлюють його на самостійне осмислення й аналіз явищ та подій минулого. Наприкінці параграфа пропонується оцінити знання й уміння учнів відповідно до передбачуваних цілей уроку з допомогою рубрики «Перевірте себе». Це дає змогу досягти завершеності навчального процесу в межах уроку. Кожен урок завершує завдання рубрики «Рефлексія».

Підручник О.Пометун, І.Костюк, Ю.Малієнко ідея активного залучення п’ятикласників до пізнання історії на всіх етапах уроку реалізується через систему навчальних завдань, які спрямовані на усвідомлення учнями того, як минуле представлене в різних історичних джерелах та на розуміння основних подій вітчизняної історії. робота учнів з текстом підручника передбачає цілеспрямовану роботу з історичними поняттями; авторами розроблені алгоритми роботи з джерелами, що забезпечуватиме набуття учнями важливих первинних дослідницьких навичок роботи з доступними джерелами знань (уривками з історичних творів, ілюстраціями, картами, фотографіями, зображеннями культурно-історичних пам’яток тощо)

Підручник О.Пометун, І.Костюк, Ю.Малієнко передбачено використання традиційних та інтерактивних форм проведення уроку детально розписані практичні роботи, що допоможе педагогам правильно організувати їх проведення; особливістю підручника є забезпечення європейського контексту у викладі історії України, що дозволить учням побачити історію своєї держави на тлі загальних історичних процесів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів Історична пропедевтика націлена передусім на початкові знання, елементарні уявлення та найпростіші вміння. Навчальні досягнення учнів мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, пов’язані в основному з уміннями читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичними ілюстраціями, джерелами та адаптованою історичною картою.

Оцінювання навчальних досягнень учнів У компетенції вчителя залишається створення таких навчальних ситуації, які максимально сприяють досягненню учнями очікуваних результатів навчання, адже елементарний рівень курсу передбачає можливість його успішного засвоєння кожним учнем. У п’ятому класі написання рефератів не передбачено. Водночас варто заохочувати учнів до читання додаткової історичної літератури, до підготовки та участі у позаурочних тематичних заходах.

Бали достатнього та високого рівня з історії може отримати п’ятикласник, який знаходить відповіді на запропоновані вчителем чи у підручнику запитання; складає простий план тексту і складає невелике історичне повідомлення; вміє виокремлювати історичну інформацію, тобто розповідає, про яку історичну подію чи постать йдеться; вміє сформулювати одне два запитання до тексту та супутніх зображень, демонструючи рівень розуміння запропонованої інформації; позначає на лінії часу запропоновані дати, співвідносить їх зі століттями або їх частинами; знаходить на історичній карті місця найвизначніших подій тощо.

Особливої уваги потребує вивчення пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва - пам’яток матеріальної культури або їхніх реконструкцій, які виконують роль первинних джерел історичних знань школярів та дають змогу на основі безпосереднього сприйняття створювати в учнів достовірні зорові образи історичного минулого. З метою виконання вимог програми історії, як-от: характеризувати культурні досягнення, розпізнавати найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описувати їх – комісією з історії Науково-методичної Ради МОН України було ухвалено Переліки пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва з історії України та всесвітньої історії, обов’язкові для розпізнавання учнями.

Крім того, вчителі на відповідних уроках повинні звертатися до інших пам’яток, особливо якщо йдеться про уроки історії рідного краю, які мають невичерпний потенціал для залучення прикладів культурної взаємодії, формування толерантності та поваги до інших народів та їхнього культурного надбання. Міністерство рекомендує серед інших курсів вивчати курс за вибором «Культура добросусідства» (автори Араджионі М.А., Смірнов О.К.), що сприяє поглибленню знань учнів з питань багатокультурності, історії, географії, культури та традицій народів рідного краю. Курс має позитивний вплив на розвиток міжкультурної освіти, виховної роботи, профілактику ксенофобії й зниження конфліктного потенціалу в освітньому середовищі.