Презентація на тему:
Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти

Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 23 листопада 2011 р. № 1392

Коли вроваджується ? Державний стандарт впроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 р., а в частині повної загальної середньої освіти — з 1 вересня 2018 року.  

Які Постанови КМУ у зв’язку з цим втратять чинність? Втратить чинність з 1 вересня 2013 р., постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24 “Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” щодо базової загальної середньої освіти. . Втратить чинність з 1 вересня 2018 р., постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24 “Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” щодо повної загальної середньої освіти.

Структура Державного стандарту Цей Державний стандарт складається із: загальної характеристики складових змісту освіти; Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів II—III ступеня згідно з додатком 1; державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.

Який же зміст освіти? Інваріантна складова Базового навчального плану формується на державному рівні і є обов’язковою для реалізації в усіх навчальних закладах. Зміст освіти в основній школі для всіх учнів єдиний. У старшій школі навчання є профільним. Співвідношення навчальних годин для вивчення обов’язкових предметів і предметів, самостійно обраних учнями для профільного навчання, становить орієнтовно 50 на 50 відсотків. Варіативна складова Базового навчального плану формується загальноосвітнім закладом з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів.

Якими документами визначаються вимоги до базового і профільного рівнів? Базовий рівень визначається обов’язковими вимогами до загальноосвітньої підготовки учнів згідно з цим Державним стандартом, а профільний — навчальними програмами, затвердженими МОНмолодьспортом. Варіативні навчальні програми розробляються з урахуванням потреб різних регіонів і науково-методичних пріоритетів учителя.

На яких засадах ґрунтується новий держстандарт? Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного , діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти.

Який підхід що розвиває? При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Освітня галузь “Мови і літератури” Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Які змістові лінії мовного компонента? Змістовими лініями мовного компонента є мовленнєва, мовна, соціокультурна, діяльнісна.

Завдання кожної із ліній Мовленнєва лінія забезпечує формування мовленнєвої компетентності шляхом формування та удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), а також готовності розв’язувати проблеми особистісного і суспільного характеру. Мовна лінія передбачає формування мовної компетентності шляхом засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів.

Соціокультурна лінія сприяє формуванню соціокультурної компетентності шляхом засвоєння культурних і духовних цінностей, норм, що регулюють соціально-комунікативні відносини між статями, поколіннями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові учнів. Діяльнісна (стратегічна) лінія сприяє формуванню діяльнісної компетентності шляхом формування навчальних умінь і навичок, опанування стратегіями, що визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів, спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем.

Які складові літературного компонента? Складовими літературного компонента є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна, компаративна лінії.

Завдання кожної із ліній Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття естетичної цінності творів української літератури, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції. Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями, застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації художніх творів, розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу, виявлення специфіки літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку української літератури, світової літератури і літератур національних меншин, розкриття жанрово-стильових особливостей художніх творів, ознайомлення учнів з основними принципами художнього перекладу.

Культурологічна лінія передбачає усвідомлення творів художньої літератури як важливої складової мистецтва, розкриття особливостей творів, у широкому культурному контексті, висвітлення зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, національностей. Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до різних літератур, встановлення зв’язків між українською, світовою літературою і літературами національних меншин, розгляд традиційних тем, сюжетів, зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів

Завданнями освітньої галузі мови та літератури в основній школі є: формування стійкої мотивації до вивчення української мови і літератури формування базових правописних умінь і навичок; вироблення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності; формування комунікативної і літературної компетентностей; ознайомлення із здобутками художньої оригінальної та перекладної літератури;

розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати та інтерпретувати літературний твір у літературному та культурному контексті, взаємозв’язку з іншими видами мистецтва; формування мовленнєвої і читацької культури, творчих здібностей, культури ведення діалогу, розвиток критичного мислення та естетичних смаків учня; формування гуманістичного світогляду.

Завдання галузі в старшій школі розвиток здобутих в основній школі вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої та читацької діяльності; заохоченні учнів до розширення кола читання, осмислення духовної цінності та поетики художніх творі; розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати та відстоювати власну думку, вести дискусію, оцінювати життєві явища; удосконалення під час провадження дослідницької діяльності навичок самостійної навчальної діяльності, саморозвитку, самоконтролю, емоційно-духовної сфери, естетичних смаків і загальної культури.

Із Базового плану 1. Мови і літератури годин 45 на тиждень 5 – 9 класи 1575 на рік 27 відсоток 12 на тиждень 10 -11 класи 420 на рік 15,8 відсоток 57 на тиждень усього 1995 на рік 23,4 відсоток