Презентація на тему:
Методичні рекомендаціїщодо здійснення соціально-педагогічної роботи та соціально-правового захисту дітей, які потрапили в складні життєві обставини

Методичні рекомендації щодо здійснення соціально-педагогічної роботи та соціально-правового захисту дітей, які потрапили в складні життєві обставини

Складними визначаються такі життєві обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв'язку із станом здоров'я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім'ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо).

Відповідно до наказу головного управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації від 14.02.2011 № 53 «Про Порядок виявлення та здійснення заходів щодо підтримки дітей, які опинились в складних життєвих обставинах» до переліку таких обставин відноситься:

жорстоке поводження з дитиною; залишення дитини без батьківського піклування внаслідок розладу здоров'я батьків, осіб, які їх замінюють; проживання сім'ї у непридатних для життя умовах, тривалий конфлікт у родині; прояви девіантної поведінки дитини (асоціальної, кримінальної, аморальної, аутодеструктивної – суїцидальної, віктимної, адиктивної); перебування дитини в екстремальній життєвій ситуації.

Ознаки фізичного насильства: вивихи, переломи синці рвані рани травми ока забиті місця на голові, спині сліди від укусів незвичні опіки скарги на біль приховуван-ня дитиною травм повідом-лення дитини про насильство

знання термінології, жаргону вагітність сексуальні домагання синдром «брудного тіла» висипи та/або кровотечі проституція ІППСШ сексуальні сценарії в іграх нерозбірлива та/або активна сексуальна поведінка надмірна самостиму-ляція геніталій Ознаки сексуального насильства:

Ознаки економічного насильства, занедбання дитини: залишення дитини відсутність іграшок, книжок дитина жебракує, втікає з дому часті запізнення до школи, пропуски занять вага дитини антисанітарні умови голодування брудний одяг втомлений і хворобливий вигляд залучення дитини до трудової діяльності

У разі потрапляння дитини у складні життєві обставини чи при виявленні ознак, факторів, що можуть вказувати на ризики щодо їх виникнення адміністрація закладу має дотримуватись наступного алгоритму дій:

Координатор з протидії насильства над дітьми координує діяльність закладу щодо профілактики насильства над дітьми; здійснює загальну координацію діяльності закладу щодо роботи з дитиною, яка має ознаки складних життєвих обставин або ризиків їх настання; керує діяльністю тимчасової команди індивідуальної підтримки дитини; веде журнал обліку повідомлень про виявлену дитину чи сім’ю з дитиною/дітьми, яка має ознаки складних життєвих обставин; проводить моніторинг ефективності заходів щодо усунення складних життєвих обставин, в яких опинилася дитина, результативності просвітницької та профілактичної роботи; готує та направляє повідомлення про дитину, яка опинилася в складних життєвих обставинах, до відповідного підрозділу райдержадміністрації, виконкому міської ради.

При вивченні ситуації, визначенні потреб дитини та її сім’ї, прийнятті необхідних рішень тимчасова команда розглядає наступне: історію перебування дитини в закладі освіти; інформацію щодо самої дитини (вік дитини, характеристика поведінки, стосунки з іншими дітьми та фахівцями закладу освіти, виявлені ознаки чи фактори, які можуть вказувати на складні життєві обставини або ризики щодо їх виникнення); інформацію щодо сім’ї дитини (наявність у дитини батьків або осіб, які їх заміняють, братів, сестер, інших родичів, їхнє місце проживання (перебування), спосіб життя тощо); відомості про житлово-побутові умови сім’ї; відомості про потребу дитини у правовому захисті (наприклад, відсутність у дитини свідоцтва про народження); іншу релевантну інформацію, яка може бути важливою для прийняття рішення.

Індивідуальний план супроводу дитини План заходів за потребою, але не менше одного разу на місяць, переглядається та узгоджується тимчасовою командою. Визначено виконавців відповідно до їхніх функціональних обов’язків та терміни виконання Формується з урахуванням її проблем, потреб, переваг та обмежень. До плану входять заходи, які базуються на результатах оцінювання, діагностики, спостереження за дитиною.

У закладі освіти формується та поновлюється банк дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Відповідальним за формування банку даних та передачу зазначеної інформації до районного, міського відділу, управління освіти є соціальний педагог.

Профілактична робота Первинна (загальна просвіта суб’єктів навчально-виховного процесу щодо жорстокого поводження, насильства, захисту прав) і проводиться з педагогічними працівниками, медичним та господарським персоналом закладу освіти, учнями та їхніми батьками. Вторинна профілактика проводиться з дітьми та їхніми сім’ями, у яких виявлено ознаки ризику потрапляння в складні життєві обставини. Це цілеспрямована робота з окремими групами дорослих і дітей з метою зміни ставлення до поводження з дітьми, формування гуманного ставлення дорослих до дітей, життєвих умінь, навичок дорослих і дітей, роз’яснення сутності й відповідальності за жорстоке поводження з дітьми. Третинна профілактика проводиться з тими, хто постраждав від жорстокого поводження, з метою навчання самозахисту; з тими, хто здійснює таке поводження, – соціальне навчання і контроль.

Зміст профілактичної роботи з педагогічними працівниками закладу освіти передбачає: просвітницьку роботу щодо знання прав і потреб дітей, особливостей взаємодії з сім’єю учня, недопустимості жорстокого поводження з дітьми; формування навичок виявлення ознак перебування дитини в складних життєвих обставинах та відповідного реагування; формування толерантного ставлення до дітей з різних сімей; попередження феномену професійного вигорання (навчання та організація правильного режиму роботи, відпочинку, консультації психолога, наявність кімнати емоційного розвантаження).

Профілактична робота з учнями передбачає: роз’яснення прав і обов’язків дітей та дорослих; інформування про сутність жорстокого поводження і насильства та навчання зверненню про їх прояви в установи, організації; надання інформації про місцеві, регіональні, всеукраїнські та міжнародні телефони довіри та обов’язкове розміщення цієї інформації в закладі освіти у місці, до якого діти мають вільний та анонімний доступ; організація і проведення заходів з формування навичок усвідомленого батьківства. Працівник закладу освіти (класний керівник, вихователь, куратор, керівник гуртка), який безпосередньо надає освітні послуги вихованцям, учням зобов’язаний щорічно інформувати кожну дитину щодо переліку її прав, викладених у Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини, а також ознайомити зі змістом статті 10 Закону України «Про охорону дитинства», у якій передбачено можливість кожної дитини особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, інших уповноважених органів для захисту своїх прав.

Просвітницька робота з батьками інформування про права та потреби дітей, права та обов'язки батьків щодо дітей, особливості розвитку дітей, родинного виховання, неприпустимість жорстокого поводження з дітьми і насильства у сім’ї (сутність, наслідки, відповідальність); формування толерантності, комунікативних умінь, навичок прийняття рішень, прогнозування, управління собою.