Презентація на тему:
Методика ейдотехніки та її використання словесниками

Методика ейдотехніки та її використання словесниками А.І. Богосвятська, кандидат філологічних наук

Грецьке слово “ейдос” означає “образ”. Ейдетизм – це здатність дуже яскраво уявляти собі предмет, якого немає в полі нашого зору.

Образ – одне з основних понять літератури, що визначає природу, форму і функцію художньо-літературної творчості. У словниках зустрічається різне тлумачення терміну «образ»: властива мистецькій творчості форма відтворення, тлумачення та засвоєння життя шляхом створення естетично діючих об’єктів; троп (словесний образ); образна або художня деталь та ін.

Ейдотехніка задіює резерви правої півкулі головного мозку, сприяє розвиткові образної пам’яті, образного мислення, творчих здібностей. ПІВКУЛЯ права ліва

Уперше термін «ейдетика» був озвучений німецьким психологом Е.Йєншем, а поширення і глибокого вивчення набув у дослідженнях видатного психолога О.Р.Лурії, який поділив методики запам’ятовування на два основних напрямки: мнемотехніка (методи, у основі яких лежить вербально-логічне мислення) ейдетика (методи, засновані на конкретно-уявному мисленні)

У 90-х роках ХХ століття ейдетика зацікавила російського вченого, доктора педагогічних наук І.Ю.Матюгіна, який з групою дослідників вивчив накопичений людством досвід ефективного запам’ятовування і розробив 27 методів образного розвитку уваги та пам’яті. Ця методика спирається на вміння людини уявляти і фантазувати за допомогою зорових уявлень й відчуттів (тактильних, нюхових, смакових тощо).

В Україні відкриття І.Ю.Матюгіна впроваджує Є.В.Антощук, керівник „Української Школи Ейдетики”.

Методи „Школи Ейдетики”

Метод Цицерона, або метод місць: Доведено, що пригадування інформації пов’язується з місцем її виникнення. Жоден з давніх ораторів і філософів не промовляв із конспектом у руках, бо вони знали і постійно вдосконалювали техніку запам’ятовування. Цицерон для запам’ятовування використовував власний будинок. На стінах, стелі, дверях своєї оселі він розвішував тези промов. Метод місць базується на зорових асоціаціях: потрібно ясно уявити собі предмет, який необхідно запам’ятати, і поєднати його образ з образом певного місця, який легко «виймається» з пам’яті.

Метод Аткінсона: Це метод запам’ятовування іншомовних слів, заснований на використанні ключових слів або фонетичних асоціацій. Засвоюючи іноземні слова, учні уявляють у зв’язку з їхнім звучанням щось смішне, цікаве, незвичайне. Тому одразу відпадає необхідність у зазубрюванні.

Метод запам’ятовування цифр та чисел: Цифри та числа треба розфарбувати уявою. Кожну цифру учень перетворює в образ, який вона йому нагадує. Є.В.Антощук пропонує наступні асоціації:

Ланцюговий метод: будується на ланцюгових асоціативних зв’язках. Асоціації відіграють важливу роль у будь-якому процесі навчання. Одна річ спричиняє іншу, тому асоціації допомагають упорядковувати всі елементи інформації. Свідомо вигадуючи якісь асоціації й відшукуючи їх у заздалегідь передбачених випадках, тим самим ми підсилюємо контроль над записом інформації в пам’яті, тому шанси на спогад зростають. Пошук асоціацій швидко перетворюється на захоплюючу гру.

Метод поєднання вербального апарату з роботою уяви: Необхідно за 60 секунд назвати 60-100 будь-яких іменників. Потрібно називати ті предмети, що з’являються в уяві; деталізувати їх, розглядаючи; не поспішати, бо це викликає емоційне напруження.

Метод узгодження фантазії та уяви з умінням чітко висловлювати, промовляти власні думки: Потрібно навчитись, не зупиняючись, говорити на будь-яку тему упродовж 5 хвилин. Для цього знадобиться уся фантазія, яскрава уява та вигадка.

Метод парадоксальних перетворень: Потрібно написати список будь-яких предметів (близько 30) і до кожного слова вигадати, уявити і записати якість, якої не може бути. Вигадка обов’язково повинна бути веселою, яскравою, анекдотичною. Наприклад: Кішка – з рюкзаком. Папір – шоколадний. Корова – з хоботом. Капелюх – хлібний.

“Зрощення мотивів”: створення взаємодії між індивідуальною свідомістю та основною ідеєю твору. Виділяючи основний мотив, учитель шукає у свідомості учня пов’язаний з ним архетип, який поєднує індивідуальну свідомість і художню систему на основі активізації відновлюючої уяви. Такі точки зіткнення є завжди. Треба лише віднайти цю спільність, емоційно породнити учнів з книгою. Вивчення «Вишневого саду» А.П.Чехова пробуджує у свідомості учнів образу «свого саду», особистого зв’язку з природою і прекрасним.

“Діалог з мистецтвом”

Ейдос-конспекти (ЕК)

Ейдос-конспект – роздуми, породжені образністю тексту, що супроводжуються створенням власних образів на основі цитат твору. Поєднуючи в собі опорний конспект (теоретичні знання) та ілюстрації до твору, ейдос-конспект задіює логічне і образне мислення.

Структура ейдос-конспекту: 1 частина: тема, цитатний матеріал, що породжує образ (малюнок, схему, поєднання кольорів, фотографію) – з лицевого боку. 2 частина: коментар з теми (розгорнуте судження, що дає тлумачення свого бачення теми і образів у творі) – зі зворотного боку. Робота з ейдос-конспектами – складова комплексного аналізу тексту художнього твору.

художні ЕК (в основі – малюнок, фотографія або колаж) “Небо і земля в ліриці М.Лермонтова”

графічні ЕК (наближені до опорних схем-конспектів, але в основі схеми лежать образи)

колірні ЕК (в основі – символіка кольору) Малюнок може виконуватися у вигляді кольорограми з поступовою зміною кольорів, їхнім взаємопроникненням і навіть з виходом за межі обмеженого простору (кола, еліпса тощо). Важливо, щоб учень не шукав тлумачення символіки кольору в довідниках чи енциклопедіях, а керувався своїми емоціями, почуттями, прислухався до голосу внутрішнього «я»

асоціативні ЕК (породжують власні образи) “Істинне кохання у розумінні О.Купріна”

цифрові ЕК (створені на комп’ютері)

Достоїнства роботи з ейдос-конспектом: допомагає побачити образ, створений автором, очима учня (зазвичай діалог письменника і учня скритий від учителя); дозволяє перевірити рівень сприйняття твору, а інколи і творчості, адже коментар до ейдос-конспекту розкриває глибину розуміння тексту; потребує від учня самостійної роботи у виборі тем, образів, навчає його пошуковій діяльності; розвиває творчі здібності учня, інтегрує різні види мистецтва: літературу і живопис; для більш непідготовленого читача ейдос-конспект, створений однокласником, є свого роду помічником при читанні: навчає порівнювати різні точки зору.

Методи ейдотехніки сприяють розвиткові нового життєвого і художньо-естетичного досвіду учнів, дозволяють відтворювати яскравий наочний образ протягом тривалого часу, розширюють не тільки межі пам’яті, але й можливості дитини бачити світ по-іншому – у всій його різноманітності кольорів, запахів, звуків.

Література: Айзенварг Л.Г., Айзенварг М.Л. Эйдетика [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://do100verno.com.ua/blog/tag/10 Антощук Є.В. Швидка педагогічна допомога від «Української Школи Ейдетики». 8 уроків з техніки ефективного запам’ятовування будь-якої інформації. – Вінниця, 2002. Ардашаева Л.Е. Опорные схемы и конспекты на уроках русского языка и литературы [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.eidos.ru/journal/2010/0319-10.htm Бакуревич О.В. Элективный курс «Живая плоть стиха» [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://pedsovet.org/component/option,com_mtree/task,viewlink/link_id,2277/Itemid,0/ Бесєдіна А. Вплив методів і завдань ейдетики на розвиток особистості учня // Рідна школа. – 2009. – № 2-3. – С. 61-62. Гайдаенко М. Эйдетика – удивительная реальность // Психолог. – 2011. – № 28 (июль). Головацкая Н.Ф. Анализ поэтического текста с помощью эйдос-конспекта. 5–7-е классы [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://festival.1september.ru/articles/412223/ Мажирина Н. Эйдетика. Мир другими глазами [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://clck.yandex.ru/redir Тимошенков И. Эйдетика [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.tip-top.sebastopol.ua/ru/tip-top/eidetika Уліщенко В. Метод ейдетики в інтерсуб’єктному навчання української літератури // Рідна школа. – 2011. – № 7. – С. 33-37. Уліщенко В.В. Бачу серцем, споглядаю, мислю образами. Ейдетичні прийоми аналізу художнього тексту як ключ до ефективної суб’єкт-суб’єктної взаємодії під час вивчення української літератури // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях і колегіумах. – 2009. – № 5. – С. 28-39. Харьковская Школа Эйдетики Анастасии Никитиной [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://eydetica.kh.ua/ Эйдетика в современных технологиях обучения [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://neuch.org/interest/jejjdetika-v-sovremennykh-tekhnologiyakh-obucheniy Эйдетика: до пяти и старше (Из газеты «Зеркало Недели») [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://bc-eydetica.narod2.ru/zerkalo_nedeli.html