Презентація на тему:
Застосування нетрадиційних заходів для підвищення творчої складової навчального процесу в університеті

“Застосування нетрадиційних заходів для підвищення творчої складової навчального процесу в університеті” Г.Б. Варламов, к.т.н., доцент, проректор з науково-педагогічної роботи НТУУ “КПІ” м. Київ, 26 вересня 2006 р.

Методи навчання Класичні (традиційні) Лекції Практичні Семінарські Лабораторні Контрольні Коллоквіуми Консультації Практика Нетрадиційні (креативні) Конкурси Олімпіади Наукові конференції Дистанційні курси Стажування Літні школи Навчання за кордоном

Фактори і крітерії змісту навчання 1. Засвоєння теорії з певної дисципліни 2. Отримання нових знань: - теоретичних, - практичних 3. Оволодіння ємними поняттями (у т.ч. міждисциплінарними) 4. Оволодіння практичними навичками 5. Розкриття нових освітніх горизонтів 6. Підвищення рівня знань іноземних мов

Фактори і критерії впливу на якість навчання Ємність фактору

Перша відкрита Літня школа-семінар “Досягнення сучасної інформатики, математики та фізики” 6-20 серпня 2006 року, НТУУ “КПІ”

Склад учасників Розподіл студентів за курсами (без врахування організаторів):

Тематика 1. Сучасні розробки в інформаційних технологіях

2. Сучасні аспекти інформатики

3. Концепції сучасного природознавства

4. Сучасна математика

Схема організації та проведення Розробка концепції заходу: назва, критерії відбору учасників, форма проведення, визначення тематики Розповсюдження інформації про захід Домовленості та залучення вчених, що читатимуть лекції на Школі та компаній-партнерів Школи Відбір учасників Школи Реєстрація учасників на Школі Складення розкладу школи Випуск друкованих матеріалів Школи (щоденник учасника) Проведення школи, організація дозвілля Випуск звіту (диск з матеріалами школи, розміщення матеріалів на сайті Школи) Матеріально-технічне забезпечення Школи

Можливі схеми проведення літніх шкіл І схема: Паралельного проведення: В одній школі одночасно проводяться заходи за різними напрямами і галузями знань паралельно для різних слухачів Паралельна схема

ІІ Схема: За послідовним алгоритмом Послідовна схема – слухачі відвідують послідовнічастини, які регламентовані відповідним алгоритмом Інформатика Комплексні задачі Літня школа Фізика Математика Фізика Математика Послідовна схема

ІІІ схема: Комплексна Комплексна – об’єднує перші дві схеми і є результатом творчого процесу оргкомітету по підготовці Підсумки та аналіз результатів школи Літня школа Фізика Математика Інформатика Міждисциплінарний круглий стіл Науковий семінар ... ... ... Комплексна схема

VIII Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених “Системний аналіз та інформаційні технології” 13 – 16 вересня 2006 року, НТУУ “КПІ”

Секція 1. Системний аналіз складних систем різної природи. Секція 2. Інтелектуальні системи прийняття рішень. Секція 3. Сучасні інформаційні технології. Тематика конференції

Склад учасників

Склад учасників

Склад учасників

Круглий стіл

Круглий стіл На круглий стіл було запрошено експертів-системних аналітиків з Інституту прикладного системного аналізу НТУУ “КПІ”, Міжнародного центру інформаційних технологій та систем, Інституту національних стратегій в Україні, аналітичного відділу журналу “Економіст”, Державної академії керівних кадрів культури та мистецтв. Крім них за круглим столом були присутні студенти, аспіранти, випускники ННК “ІПСА”, зацікавлені у тематиці з різних вузів. Круглий стіл проходив за наступним форматом: виступи запрошених експертів; загальна дискусія: - експерти відповідали на запитання присутніх на круглому столі, які вони задавали особисто або надсилали ведучому; - експерти відповідали на запитання один одного. Така форма роботи на конференції виявилась дуже доцільною, оскільки в ній в живій бесіді спілкувалися представники різних точок зору на предмет, представники різних вікових груп: студенти могли задавати питання безпосередньо експертам у даній тематиці. В результаті учасники круглого столу отримали відповіді на свої запитання та створили прецедент до нових подібних зібрань, оскільки запитань, що виникли під час розмови та поки що лишилися без відповіді ще дуже багато.

Перша відкрита міжнародна студентська олімпіада з програмування імені С.А. Лєбєдєва – В.М. Глушкова ”KPI – OPEN” 3 – 8 липня 2006 року, НТУУ “КПІ”

Перша відкрита міжнародна студентська олімпіада з програмування імені С.А. Лєбєдєва – В.М. Глушкова ”KPI – OPEN” (3 – 8 липня 2006 р., НТУУ “КПІ”) Кількість та склад учасників

Переможці олімпіади Перша відкрита міжнародна студентська олімпіада з програмування імені С.А. Лєбєдєва – В.М. Глушкова ”KPI – OPEN” (3 – 8 липня 2006 р., НТУУ “КПІ”)

Специфікою олімпіад з програмування, що проводяться за правилами ACM є те, що участь в олімпіаді бере команда з 3 чоловік. Задачі для таких олімпіад мають бути підібрані таким чином, щоб їх повне та якісне розв'язання було можливе тільки при злагодженій роботі всієї команди. Тому команди повинні обирати певну тактику, наприклад: розподіл задач між учасниками; розподіл роботи між учасниками: розв'язок задачі (наприклад, математичний), написання алгоритму розв'язку, програмування алгоритму, відправка для перевірки системою, відлагодження та тестування на прикладах; Таким чином велику роль у результаті відіграє саме вміння правильно вибрати тактику та розподілити обов`язки серед членів команди – реалізувати креативний підхід Перша відкрита міжнародна студентська олімпіада з програмування імені С.А. Лєбєдєва – В.М. Глушкова ”KPI – OPEN” (3 – 8 липня 2006 р., НТУУ “КПІ”) Особливості командного програмування, творча робота команд під час олімпіади

Критерії вибору схеми і алгоритму проведення нетрадиційного заходу Максимальна ефективність з мінімальними витратами задля досягнення мети заходу Мінімальні витрати часу на підготовку Досягнення максимального результату під час заходу або відразу після його закінчення Можливість довготермінового використання результатів Забезпечення максимально сприятливого морально-психологічного клімату та атмосфери під час проведення заходу Можливість широкого освітлення заходу у ЗМІ з метою надання інформаціїї більш широкій аудиторії

Особливості застосування нетрадиційних (креативних) методів Відсутність шаблону методів проведення Більш складна підготовка матеріалу Необхідність проведення попередньої роботи по визначенню стратегії і форм проведення Висока затратність фізичних та інтелектуальних зусиль з боку організаторів Більш вагомі результати, які іноді неможливо отримати за традиційними методами Активізація творчої складової навчання під час проведення заходу Комплексність впливу на отримання знань, навичок та креативність мислення слухачів

Висновки та рекомендації 1. Спрямувати діяльність факультетів на активізацію використання нетрадиційних (креативних) методів впливу на якість навчання через: – проведення олімпіад з фундаментальних дисципліни серед студентів кафедри, факультету, інституту; – організацію круглих столів з певних проблем із залученням фахівців і науковців з різних організацій, НАНУ тощо;

– проведення літніх та зимових шкіл; – впровадження виїздних практик , екскурсій на підприємства із сучасним обладнанням; – створення умов (центрів) для отримання знань у позанавчальний час (вечірні центри освіти з 17 до 20 год. – комп’ютерні класи, internet, англійська мова, Online-конференції тощо; – створення класів із сучасним технологічним обладнанням.

2. Залучення студентів для організації і проведення заходів креативного змісту через НТСА факультету. 3. Реалізація сучасних методів вивчення та підвищення рівня володіння англійської мови 4. Активізація та суттєве матеріальне заохочення створення і впровадження дистанційних курсів із спеціальних дисциплін

Дякую за увагу! Запитання?..