Презентація на тему:
Тестування як метод контролю знань учнів.

Тестування як метод контролю знань учнів.

Однією з інноваційних форм інформатизованої системи освіти є тестування. Тест – це стандартизоване завдання, за результатами якого роблять висновок про знання, уміння, навички (здібності, професійну придатність, обдарованість тощо) того, кого випробовують. Тестове завдання - це діагностичне завдання у вигляді завдання або питання з чіткою інструкцією до виконання і обов'язково з еталоном відповіді або алгоритмом необхідних дій.Тест (test) – слово англійського походження, що означає іспит, спробу, випробування. У сучасній теорії та практиці тестового контролю нараховується понад 20 різновидів тестів: залежно від мети, характеру та функцій контролю, характеру, форми відповіді.

Тест як система завдань специфічної форми і відповідного змісту є науково обґрунтованим інструментом оцінювання знань, умінь і навичок, допомагає здійснювати індивідуальний контроль результатів навчання кожного, мобільно керувати навчально-виховним процесом. Порівняно з традиційними формами контролю знань тестування нерідко виявляється більш ефективно. Адже недостатньо оцінити рівень знань, треба спрогнозувати, як учень зможе ці знання використати.Тобто, зростає роль психологічного тестування. Виникає необхідність поєднати його з тестуванням рівня знань. Тоді результати будуть більш об’єктивними, враховуватимуть не лише рівень та обсяг знань, а й особливості характеру учня, його нахили та можливості освіти, вміння аналізувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Переваги тестування над іншими формами контролю знань: упродовж досить обмеженого часу може бути перевірена якість знань, навичок у зазначеної кількості учнів; можливий контроль знань, умінь, навичок на необхідному, заздалегідь запланованому рівні; реальним є самоконтроль; знання оцінюють більш-менш об’єктивно; увага учнів фіксується не на формуванні відповіді, а не осмисленні її суті; створюють умови для постійного зворотного зв’язку між учнем і вчителем.

Недоліки тестового контролю знань : можливість при застосуванні тестів закритого типу оцінки тільки кінцевий результат (правильно - неправильно), у той час як сам процес, що привів до нього, не розкривається; ймовірність випадкового вибору правильної відповіді; психологічний недолік – стандартизація мислення без врахування рівня розвитку особистості; велика затрата часу на складання необхідного "банку" тестів, їх варіантів, трудомісткість процесу; тести не сприяють розвитку мови.

Тести можна класифікувати по наступних підставах: 1. Предметна область застосування тестів: монопредметного, полипредметной, інтегративні. Інтегративним можна назвати тест, що складається з таких завдань, правильні відповіді на які вимагають інтегрованих (взаємозв'язаних, узагальнених) знань двох або більшої кількості навчальних дисциплін. Використання таких тестів в школі, як контролюючих, так і навчальних, - відмінний засіб реалізації міжпредметних зв'язків у навчанні. 2. Загальна орієнтація задуму побудови тесту: нормативно-орієнтовані або критеріально-орієнтовані (предметно-орієнтовані). При нормативно-орієнтованому підході розробляються тести для порівняння випробовуваних за рівнем навчальних досягнень. Головною відмітною ознакою предметно-орієнтованого тестування є інтерпретація виконання тесту з точки зору його смислового змісту. Наголос робиться на строго певну змістовну область (що тестовані можуть і що знають), а не на те, як вони виглядають на тлі інших.

3.Дидактіко-психологічна орієнтація тесту: тест досягнень для контролю знань теорії; тест досягнень для контролю умінь і навичок різного ступеня складності з даного предмету, тест навченості (діагностики реальних навчальних можливостей по даному колу предметних або циклових знань - математичної, лінгвістичної і т. п.). 4.Оріентація на певний етап контролю: тести попереднього контролю, тести поточного контролю, тести підсумкового контролю. 5. Домінуюча діяльність випробуваного при виконанні тестів - усні, письмові, комп'ютерні. 6. Кількість об'єктів контролю: тести, що мають один об'єкт контролю (наприклад, кількість виконуваних на належному рівні операцій) або декілька (якість, кількість, швидкість, сувору послідовність, усвідомленість тих же операцій). 7. Ступінь гомогенності тестових завдань: тести з однорідними або різнорідними формами побудови завдань. 8. Швидкісний фактор: швидкісні (з обов'язковим фіксуванням часу виконання) і нешвидкісного. 9. Форма організації тестування: масові, індивідуальні, групові

Окремо виділяють так звані адаптивні тести, засновані на принципі індивідуалізації навчання. Кожен учитель розуміє, що хорошого учня немає сенсу давати легкі і дуже легкі завдання, так само як немає сенсу давати важкі завдання слабкому учневі. У теорії педагогічних вимірів була знайдена міра складності завдань і міра рівня знань, порівнянні в одній шкалі. Після появи комп'ютерів ця міра лягла в основу методики адаптивного контролю знань, де труднощі і число пропонованих завдань регулюються в залежності від відповідей учнів.

Класифікація тестів за Беспалько В.П. Тести 1 рівня - виконання діяльності з пізнанню. Тести 2 рівня - робота на рівні репродукції. Тести 3 рівня - продуктивна діяльність. Тести 4 рівня - робота на рівні творчої діяльності.

В рамках даної класифікації тестові завдання можна розділити на дві групи: тестові завдання закритого типу (з запропонованими відповідями, коли випробуваному необхідно вибрати із запропонованих варіантів відповіді той чи інший варіант); тестові завдання відкритого типу (з вільними відповідями, коли випробуваному необхідно самостійно дописати слово, словосполучення, пропозиція, знак, формулу і т.д.).

В рамках кожного типу можна виділити кілька видів тестових завдань в залежності від форми варіантів відповідей: Закритого типу альтернативний вибір учень повинен відповісти «так» чи «ні» встановлення відповідності - пропонується встановити відповідність елементів двох списків множинний вибір - необхідно вибрати один або кілька правильних відповідей з наведеного списку встановлення послідовності учень повинен розташувати елементи списку в певній послідовності

Відкритого типу доповнення учень повинен сформулювати відповіді з урахуванням передбачених у завданні обмежень (наприклад, доповнити пропозицію) вільний виклад учень повинен самостійно сформулювати відповідь; ніякі обмеження на них в завданні не накладаються.

Тестування є значним кроком на шляху розвитку методики контролю за засвоєнням учнями навчального матеріалу. Введення тестування дозволяє здійснити плавний перехід від суб'єктивних і багато в чому інтуїтивних оцінок до об'єктивних обгрунтованих методів оцінки результатів навчання. Однак, як і будь-яке інше педагогічне нововведення, цей крок повинен здійснюватися на строго науковій базі, спираючись на результати педагогічних експериментів і наукових досліджень. Тестування не повинно замінити традиційні методи педагогічного контролю, а має лише в деякій мірі доповнити їх. Це дозволить здійснити підготовку учнів до ЗНО.