Проблемне навчання
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
У сучасних умовах розвитку національної школи одним з актуальних завдань початкової освіти є підвищення якості та ефективності навчання шляхом всебічної активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, розвитку їх мислення, творчих здібностей до самостійного здобуття знань.
Підвищення якості викладання і розвитку учнів у сучасній школі досягається різними засобами. Серед них особливої ваги набуло проблемне навчання.
Значення проблемного навчання виявляється також у тому, що воно збуджує і формує інтерес до навчання, розвиває ініціативу й самостійність учнів, сприяє розумінню внутрішньої сутності процесів і явищ, формує вміння бачити проблему і знаходити шляхи її рішення.
Створення проблемної ситуації є першим етапом процесу проблемного навчання, процесу активізації розумової діяльності учнів.
Другий етап — формулювання проблемного запитання, яке "випливає" з проблемної ситуації. У початкових класах найчастіше це робить учитель, але за певних умов, наприклад, при систематичному запровадженню проблемного навчання, проблемне запитання у 3 та 4 класах можуть сформулювати самі учні.
Третій етап процесу проблемного навчання — вислуховувати та обговорення здогадок, припущень, гіпотез, які висловлюють учні. Саме цей етап дуже важливий для активізації пізнавальної діяльності школярів, але, на жаль, у практиці проблемного навчання він часто відсутній, і вчителі після створення проблемної ситуації відразу переходять до ії розв'язання.
П'ятий етап — повернення до проблемного запитання і перевірка правильності його розв'язання. В залежності від рівня самостійності учнів у розв'язанні проблемної ситуації розрізняють такі групи методів проблемного навчання: 1 група — частково-пошукові методи; 2 група — проміжні методи; 3 група — творчі методи.
На уроках природознавства можуть мати місце наступні методи: 1 група евристична бесіда; практична фронтальна робота; демонстрація досліду вчителем у супроводі евристичної бесіди; робота учнів з додатковою літературою в позаурочний час. 2 група проблемний виклад.
3 група дослідницька робота в позаурочний час (елементи дослідження). Проблемне навчання може досить широко використовуватись на уроках природознавства, коли: матеріал, який вивчається, потребує від дітей виявлення й осмислення причинно-наслідкових зв'язків про взаємовідносини живої і неживої природи, пристосованість рослин і тварин до різних умов життя, вплив клімату на природу й працю людей у різних природних зонах, при причини та закономірності природних процесів і явищ тощо; передбачається проведення дослідів і практичних робіт; можлива організація самостійної пошукової діяльності з природними об'єктами: фенологічні спостереження в природі, досліди й спостереження в куточку живої природи, на пришкільній навчально-дослідній ділянці та вдома.
Особливу увагу на уроках природознавства при створенні проблемних ситуації необхідно приділяти новим для початкової школи засобам наочності: проблемному досліду та евристичному експерименту. Крім того, слід поєднувати різні типи і види наочності, а також спиратися на наочні образи-уявлення, які були одержані учнями раніше.
Для створення проблемних ситуації на уроках природознавства можна використовувати будь-яку наочність, котра відповідає змісту навчального матеріалу і може вступити у суперечність зі словами учителя, життєвим досвідом учнів або з інформацією, яку несе інший спосіб наочності.
Велике місце у створенні проблемних ситуації може відводитися природним об'єктам, у першу чергу — живим рослинам і тваринам, які стають об'єктом спостережень та джерелом нової інформації для учнів, викликаючи у дітей здивування, бажання проникнути у природні таємниці.
Не менше значення мають гербарії рослин, колекції комах, колекції корисних копалин. При порівнянні об'єктів учні не тільки одержують нові знання, а і під керівництвом учителя встановлюють суперечність між інформацією, яку несе кожен з об'єктів природи та інформацією, яку діти одержали з життєвого досвіду чи отримали від учителя.
Схожі презентації
Категорії