Презентація на тему:
Організація раннього навчання

Організація раннього навчання

Завдання навчання Викликати у дітей інтерес до іноземної мови і підтримувати його у процесі навчання. Організувати спілкування дітей іноземною мовою у межах базового комунікативного мінімуму. Залучати мовленнєвий досвід спілкування рідною мовою для переходу на спілкування іноземною і навпаки. У процесі вивчення іноземної мови актуалізувати позитивні риси характеру дитини, такі, як доброзичливість, відкритість, милосердя та інші моральні якості.

Визначення обсягу навчального матеріалу для початкових класів зумовлюється базовим рівнем володіння ІМ, тобто рівнем, достатнім для спілкування в усній та письмовій формі на елементарному комунікативному рівні.

Раннє навчання ІМ передбачає оволодіння учнями звуковою та графічною системами мови, засвоєння певної кількості найбільш уживаних граматичних явищ, активного лексичного мінімуму.

Раціональна організація раннього навчання ІМ в початкових класах зумовлюється дією певних факторів, серед яких виділяються психофізіологічні особливості учнів молодшого шкільного віку, загальнопедагогічна специфіка навчального процесу, умови навчання іноземної мови в початковій школі.

Швидкий сенсорний розвиток дітей ще в дошкільному віці зумовлює достатній рівень сприймання іншомовного матеріалу в початкових класах школи. Молодші школярі можуть орієнтуватися на форму і колір предмета, тому зовнішня привабливість навчального матеріалу відіграє значну роль у характері сприймання. Вони повинні сприймати різні мовленнєві зразки, відповідно до яких мають діяти.

Необхідно також підкреслити, що учні даної вікової категорії не можуть довго зосереджуватися на одному об'єкті або дії, тому урок ІМ має бути насичений такими вправами, які б дали змогу урізноманітнити навчальну діяльність, допомогли б спрямовувати увагу учнів у потрібне русло. Велике значення для підтримки уваги під час уроку має використання наочності і технічних засобів навчання.

Виважений підбір таких засобів впливає на розум і почуття дітей, викликає інтерес до предмета, робить їх мовлення образним та емоційним. Інтерес, у свою чергу, стимулює пам'ять, яка забезпечує накопичення значної кількості мовного матеріалу.

Характерними для молодших школярів є потреби у грі, рухах, зовнішніх враженнях, пізнавальні потреби. Врахування цих потреб реалізується в інтегруванні іншомовної діяльності школярів з і різними видами практичної діяльності, типовими для їх віку: руховою, ігровою, трудовою, образотворчою.

Завдяки подібній інтеграції досягається необхідна для цього ступеня динаміка уроку; навчальна діяльність дітей набуває характеру гармонійного і розвиваючого процесу, де один вид діяльності переходить в інший, а завдання оволодіти мовленнєвим спілкуванням залишається відкритим.

При навчанні спілкування потрібно враховувати також невеличкий соціальний досвід учнів, те, що їх висловлювання учнів рідною мовою ще недостатньо послідовні та логічні.

Підбір мовних засобів, способи формування та формулювання думки стають предметом усвідомлення учнів. Психологічні дослідження показують, що школярі цієї вікової групи схильні до самостійної творчої роботи, проте в переважній більшості випадків мовленнєва діяльність носить "наслідувальний", репродуктивний характер.

Типовою формою заняття в початкових класах виступає театралізована гра, якій підпорядковані завдання уроку. Театралізована гра-урок характеризується широким використанням елементів гри, змагання, прихованих форм контролю, функціональної музики, поєднанням індивідуальної, фронтальної форм роботи учнів з діяльністю в парах.

Особливої ваги набувають рухливі ігри, які допомагають розрядити напруження, дати вихід загальмованій під час уроку руховій енергії учнів, стимулювати їх розумову діяльність.

Враховуючи загальнопедагогічну специфіку навчального процесу в початковій школі, а також відсутність у дітей загальнонавчальних умінь і навичок, слід робити основний акцентна мимовільному запам'ятовуванні навчального матеріалу.

На уроках ІМ необхідно створювати довірливу, доброзичливу обстановку педагогічного спілкування, уважно і тактовно ставитись до учнів.

Учитель іноземної мови повинен працювати в тісному контакті з класоводом, підтримувати зв'язок з батьками, проводити цікаву позакласну роботу з ІМ, ознайомитись з програмами з інших предметів у початковій школі і, по можливості, використовувати у своїй роботі міжпредметні зв'язки.

Форми навчання повинні бути спрямовані не на засвоєння як можна більшої кількості лексичних одиниць, а на виховання інтересу до предмета, розвиток комунікативних навичок дитини, уміння виразити себе. Важливо домогтися певних якостей володіння матеріалом, що повинне дозволити дитині при мінімумі засобів, припускаючи наступне наростання мовленнєвих одиниць у компетенції дитини, використати їх ситуативно, і осмислено.

Найбільш удалі методики опираються на принцип поетапності становлення й розвитку мовної дії, коли більш просте передує більш складному. На всіх рівнях подачі матеріалу здійснюється принцип коммунікативності, тобто все служить досягненню певного результату в спілкуванні. Самостійному вживанню мовних одиниць повинне передувати їхнє розуміння на слух, що відповідає психолінгвістичним закономірностям засвоєння мови.

На початковому етапі навчання урок повинен мати такі особливості: бути наочним; бути цікавим; мати достатню кількість ігрових моментів.; спиратись на мимовільну увагу та мимовільну пам’ять учнів; бути емоційно насиченим; розвивати мислення дітей.

Дякую за увагу