Презентація на тему:
Науково-методичний супровід педагогічного пошуку та експериментування в умовах модернізації освіти

Науково-методичний супровід педагогічного пошуку та експериментування в умовах модернізації освіти Бухлова Н.В., ст. викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та методики їх викладання Донецького облІППО

План Актуальність проблеми. Методологія й методи педагогічного пошуку та експерименту. Умови успішного експериментування в ЗНЗ.

Література Г.К. Селевко, А.В. Басов. Новое педагогическое мышление: педагогический поиск и экспериментирование http://www.iro.yar.ru:8101/resource/distant/pedagogy/pedagogicheskii_eksperement/basov/ogl.html. Батищев Г. И. Педагогическое экспериментирование // Сов. педагогика - 1990. - № 1*. Скаткин М. Н. .Методология и методика педагогических исследований. М. 1989, с. 74-87*. М.Поташник, В.Загвязинский. – Как учителю подготовить и провести эксперимент. // Відкритий урок. Плеяди. – 2007. - №№1-2.

Тренінг — груповий освітній захід, спрямований на зміну умінь учасників і їхнього ставлення до чогось і побудований на методах інтерактивного навчання й навчання через досвід.

Правила співпраці: Бути активним. Говорити від себе. Бути відвертим і відкритим. Бути толерантним. Чути один одного. Дотримуватися відведеного часу...

Дайте визначення поняттям: Науково-методичний супровід Експеримент Об’єкт дослідження Предмет дослідження Гіпотеза експерименту

Перевірте свої визначення по ходу міні-лекції, поставте оцінку за 5-бальною шкалою

НОВІ ЗАВДАННЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ: сформувати людину, здатну творити й органічно приймати зміни, що означає і людину зробити успішною, й забезпечити системний прогрес суспільства;

підготувати людину до життя в глобалізованому просторі, де відбувається незчисленна кількість динамічних і часто суперечливих комунікативних впливів на людину; формувати в дитини сучасну систему цінностей, орієнтація на яку дасть змогу людині максимально самореалізуватися; готувати людину, здатну до життя в демократичному суспільстві й бути його активним суб’єктом;

готувати людину до життя в майбутньому суспільстві знань, основою якого буде людина, здатна жити, діяти, приймати рішення, функціонувати в різних сферах на основі здобутих знань, для якої знання стають основою, базою, методологією дії, визначають сутність самої людини.

Оновлення освіти вимагає від педагога: впевненого володіння сучасними педагогічними концепціями і технологіями; розвинутих дидактичних умінь; рефлексивних і прогностичних здібностей.

Формування мотиваційної, змістовної та технологічної готовності педагога – функція спеціально організованої методичної системи, пов’язаної з стимулюванням самоосвіти , саморозвитку, самореалізації.

Методична робота — це цілісна система взаємопов’язаних дій і заходів, що ґрунтується на досягненнях науки, педагогічному досвіді та на конкретному аналізі навчально-виховного процесу, спрямована на всебічне підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагога.

Мета сучасної системи методичної роботи - створення умов для реалізації особистісних функцій педагога, для підвищення рівня його професійного саморозвитку, готовності до інновацій (до опанування нових програм і технологій).

Організаційно- педагогічні умови творчості сучасного педагога: Закон “Про освіту”: варіативна складова навчального плану, дозвіл на вибір освітніх технологій, альтернативних посібників і шкіл тощо (розширення поля вибору варіантів педагогічної діяльності); зміна структури позашкільного та внутрішньошкільного управління: ринково-демократичний менеджмент, поява психологів, соціологів, заст. директорів з НМР тощо); система ліцензування, акредитації та атестації навчальних закладів тощо.

Науково-методичний супровід - це професійна педагогічна й управлінська діяльність щодо створення соціально-педагогічних умов для розвитку освітніх систем або суб єктів педагогічного процесу (за Сорочан Т.).

ВИСНОВКИ, УЗАГАЛЬНЕННЯ

Експеримент - (від лат. experimentum — спроба, досвід) — один із основних (разом із спостереженням) методів наукового пізнання взагалі, психологічного дослідження зокрема. Відрізняється від спостереження активним втручанням у ситуацію з боку дослідника, що здійснює планомірне маніпулювання однією чи декількома перемінними (факторами) і реєстрацію змін у поведінці об’єкта, що вивчається. Правильно поставлений Е. дозволяє перевірити гіпотези про причинно-наслідкові відносини, не обмежуючись констатацією зв’язку (кореляцією) між перемінними.

Основні умови якісної експериментально-дослідної діяльності навчальних закладів: цілі й завдання випливають із протиріч і спрямовані на їх вирішення; виконання дослідних функцій педагогами-практиками має нормативно-правове забезпечення; педагоги мають достатньо високу інноваційну готовність; керівництво спроможне виконувати менеджерські функції щодо організації та проведення наукового дослідження; здійснюється наукове керівництво.

ВИДИ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУВАННЯ

В залежності від досліджуваних сторін педагогічного процесу: дидактичний (зміст, методи, засоби навчання); виховний (ідейно-політичне, моральне, трудове, естетичне, екологічне виховання); частково-методичний (засвоєння ЗУН з предмета); управлінський (демократизація, оптимізація, організація навчально-виховного процесу); комплексний.

Якщо Е. тією чи іншою мірою пов’язаний з суміжними науковими галузями: психолого-педагогічний, соціально-педагогічний, медико-педагогічний тощо.

За масштабністю (об’ємністю) експерименту: індивідуальний експеримент (досліджуються одиничні об’єкти); груповий експеримент, в якому беруть участь групи шкіл, класів, учителів, учнів; обмежений (вибірковий); масовий експеримент.

В залежності від того, яку частину освітнього процесу охоплює експеримент: внутрішньопредметний, міжпредметний, внутрішньошкільний (загальношкільний), міжшкільний, регіональний (районний, міський тощо) експерименти.

За тривалістю: короткочасний (у межах однієї ситуації, уроку), середньої тривалості, (зазвичай у межах однієї теми, чверті, півріччя, навчального року); тривалий (лонгітюдний), що охоплюють роки й десятки років (спостереження за віддаленими результатами виховання).

В залежності від задач, що вирішуються в ході дослідження: розвідувальний, або пілотажний, експеримент; констатуючий експеримент; формуючий експеримент; контролюючий експеримент; зріз — різновидність контролюючого експерименту — короткочасна констатація стану й параметрів експериментального об’єкта на різних етапах його змін; дублюючий експеримент; повторний експеримент.

Логічна операція, що лежить в основі дослідження: порівняльний експеримент (лінійний, паралельний, перехресний); аналітичний (пояснювальний) експеримент, індуктивне й дедуктивне дослідження; конструктивний експеримент.

ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ:

Діагностичний етап: об’єкти педагогічної діагностики, формулювання проблеми, теми, актуальні проблеми експерименту.

Прогностичний етап: цілі й завдання експерименту, гіпотеза, складання плану-програми експерименту.

Організаційно-підготовчий етап: вибір об’єктів і суб’єктів експерименту; вибір характеристик педагогічного процесу для відстеження в експерименті; методичне забезпечення експерименту.

Практичний етап: констатуючий, формуючий, контролюючий експеримент.

Узагальнюючий етап: алгоритм підведення підсумків експерименту.

Впроваджувальний етап розповсюдження (трансляція) нової практики на різні педагогічні системи, або особистісно орієнтоване застосування.

Складання програми експерименту. Розділи програми експерименту:

1. Обґрунтування теми цьому розділі програми експерименту повинна бути чітко й прозоро показана актуальність ідеї.

Формулювання теми Чому іноді важко сформулювати тему експерименту?

Об’єкт дослідження це педагогічний простір, та галузь, в рамках якої й знаходиться (міститься) те, що буде вивчатися (досліджуватися).

4. Предмет дослідження це та конкретна частина об’єкта чи процес, що відбувається у ньому, який власне й досліджується.

Формулювання мети експерименту Що означає правильно сформулювати мету експерименту?

Визначення завдань експерименту Знайдіть співвідношення між метою та завданнями експерименту.

Гіпотеза експерименту це розгорнуте припущення, де максимально детально викладена модель, майбутня методика, система заходів, тобто технологія, механізм того нововведення, за рахунок якого очікується отримати високу ефективність освітнього процесу.

Вибір конкретних методик і методів дослідження. НАЗВІТЬ ЕМПІРИЧНІ МЕТОДИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Анкетування – метод емпіричного дослідження, оснований на опитуванні значного числа респондентів і використаний для отримання інформації про типовість тих чи інших психолого-педагогічних явищ.

Анкета – це розроблений у відповідності з установленими правилами документ дослідження, що містить впорядкований за змістом і формою ряд питань і висловлювань, часто з варіантами відповідей на них, розробка її вимагає особливої уваги, вдумливості.

Основні вимоги до розробки анкети: роз’яснення перед початком опитування його цілей і значення для результатів дослідження; коректна постановка питань; виключення можливості двозначного тлумачення питань і використання спеціальних термінів та іноземних слів, які можуть бути незрозумілі респондентам; виключення можливості оцінювання декількох фактів зразу чи висловлювання думки про декілька подій одночасно; побудова анкети по принципу: від більш простих питань до більш складних; унеможливлення багатослівних, довгих питань і запропонованих варіантів відповідей на них; постановка питань лінійним (кожне наступне питання розвиває, конкретизує попередній) і перехресним (відповідь на одне питання перевіряє достовірність відповіді на інше питання) способами.

Тест – це стандартизовані завдання чи особливим чином пов’язані між собою завдання, які дозволяють досліднику діагностувати міру вираження властивості особистості, що вивчається, його психологічні характеристики, а також ставлення до тих чи інших об’єктів.

Надійність тесту – його фундаментальна характеристика, що показує, в якому ступені відповіді однієї й тієї ж особистості при її неодноразовому тестуванні цим тестом співпадають.

Валідність тесту – міра вимірювання якості, властивості, явища, які хочуть вимірювати.

Бесіда – один із основних методів психології й педагогіки, що передбачає отримання інформації про явище, що вивчається, в логічній формі, як від особистості, яка досліджується, членів групи, що вивчається, так і від оточуючих людей.

Спостереження - цілеспрямоване, планомірне й систематичне сприйняття й фіксація проявів психолого-педагогічних явищ і процесів.

Спостереження як метод дослідження передбачає виконання правил: чітке визначення мети спостереження; складання в залежності від мети, програми спостереження; детальна фіксація даних спостереження; застосування систем категорій і оціночних шкал.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ-ПРАКТИКА Й УЧИТЕЛЯ-ДОСЛІДНИКА

РОБОТА В РЕЖИМІ ПРАКТИКИ РОБОТА В ДОСЛІДНИЦЬКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ РЕЖИМІ У складній ситуації вчитель-практик шукає вихід “тут і зараз”, у практичній діяльності Дослідник шукає не стільки рішення, скільки попередньо проектує й прогнозує максимально вдалі варіанти, шукає причини невдач

РОБОТА В РЕЖИМІ ПРАКТИКИ РОБОТА В ДОСЛІДНИЦЬКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ РЕЖИМІ Робота за опублікованими програмами, мета роботи за новими програмами – застосування їх у практичній роботі з учнями. Робота за програмою. Авторська дослідницька робота, апробація в режимі експерименту. Робота над програмою.

РОБОТА В РЕЖИМІ ПРАКТИКИ РОБОТА В ДОСЛІДНИЦЬКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ РЕЖИМІ Застосування на практиці інноваційних методичних розробок. Робота за методикою. Робота над методикою як об’єктом дослідження з метою її апробації та впровадження.

РОБОТА В РЕЖИМІ ПРАКТИКИ РОБОТА В ДОСЛІДНИЦЬКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ РЕЖИМІ Результат – навченість учнів, накопичений досвід роботи тощо. Результат – авторська методика, технологія, програма, тиражований досвід тощо.