Презентація на тему:
Комфортність навчання та виховання як запорука формування успішної особистості

«Комфортність навчання та виховання як запорука формування успішної особистості»

Мета педради: з'ясувати, як впливає комфортність навчання та виховання на формування успішної особистості; розробити низку заходів з поліпшення комфортності навчально-виховного середовища; ознайомити учителів із психолого-педагогічними знаннями про створення комфортних умов навчання та виховання, їх вплив на якість освіти і формування креативної особистості учня.

  Жив мудрець, який знав усе на світі. Ось Одна людина і захотіла довести, що він не все знає. Затиснувши у долонях метелика, вона запитала: - Скажи, мудрець, який метелик у мене в руках - мертвий чи живий? А сама думає: "Скаже живий - я метелика умертвлю, скаже мертвий - випущу". Мудрець, подумавши, відповів: Усе у твоїх руках, людино.

  Отже, шановні колеги, у наших руках можливість створити у школі таку атмосферу, в якій усі будуть почувати себе "як удома", атмосферу психологічного комфорту, атмосферу любові і доброзичливості, адже кожен учитель – це держава, яка може бути або демократичною, або ліберальною, або авторитарною.

- Зараз заспіваю. Чому, на Вашу думку, він так сказав?

Робота в групах 1 група – педагоічний колектив 2 група – батьківський колектив 3 група – учнівський колектив Пояснити з точки зору тих людей, яких ви представляєте, що таке для них комфортність навчання та виховання.

КОМФОРТ-НІСТЬ ЗАДОВОЛЕННЯ ДОБРОЗИЧ-ЛИВІСТЬ БЛАГОПО- ЛУЧЧЯ ВЗАЄМО-РОЗУМІННЯ ЗАТИШОК СПОКІЙ ПРИЄМНЕ СПІЛКУВАННЯ

Слово «комфорт» запозичене з англійської мови, де «comfort» - «підтримка, зміцнення» («Етимологічний словник», Н. М. Шанський). Комфорт – це умови життя, перебування, обста-новка, що забезпечують зручність, спокій і затишок. («Тлумачний словник російської мови», С. І. Ожегов). Психологічний комфорт - умови життя, при яких людина почуває себе спокійно, немає необхідності захищатися.

Вправа «Сенкан» Сенкан – це вірш, який складається з п’яти рядків за такими правилами: 1 рядок – це назва теми. 2 рядок – це визначення теми з двох прикметників або дієприкметників. 3 рядок – це три дієслова, які вказують дію в межах теми. 4 рядок – фраза з чотирьох слів, яка показує відношення автора до теми. 5 рядок – завершення теми, синонім першого слова, який виражений будь-якою частиною мови. Слова для вправи: 1 група «Педагогічний колектив» - учень, конфлікт; 2 група «Батьківський колектив» - учитель, комфорт; 3 група «Учнівський колектив» - школа, класний керівник;

Зразок сенкану Мова Рідна, барвінкова.  Переливається, єднає, дзвенить. Вона – єдина й найцінніша. Доля. Життя. Різнобарвне і багатоголосе. Кличе, вчить, надихає. Радісна  мить  на Землі. Любов. 

Школа Цікава, весела Навчає, ділиться, живе Веде у доросле життя Наука

Учень. рухливий, здібний. пише,читає, мислить. Переживає невдачі, радіє успіхам. Особистість.

Класний керівник Справедливий, толерарантний. Згуртовує, виховує, співпрацює. Розумний порадник для учнів, Вихователь. Класний керівник Уважний, дотепний. Дізнається, порадить, виправить. Незмінний лідер своїх учнів. Друг.

Учитель Креативний, творчий. Навчає, виховує, розвиває. Створює найвищу цінність – Людину. Творець.  Учитель Об'єктивний, щирий. Допомагає, творить, захищає. Без нього не прожити. Друг.

Комфорт. Добре, приємне. Заспокоює, надихає, підносить. Зігріває спокоєм усіх людей. Затишок.  Комфорт. Корисне, приємне. Допомагає, зігріває, лікує. Людина залежить від нього. Добробут.

Конфлікт. Жорстокий, неприємний. Пригнічує, перешкоджає, ображає. Його можна вирішити по-доброму. Суперечка. Конфлікт. Серйозний, непотрібний. Озлоблює, розбиває, сперечається. Невід'ємна частина людського життя. Протиріччя.

Психолого-педагогічними дослідженнями встановлено безпосередній вплив на формування здоров’я дитини умов шкільного середовища, однією із яких є комфортність. Саме від того, наскільки учню комфортно у школі, чи хочеться йому щоранку переступати поріг школи і залежить якість освіти, виховання та психологічне здоров’я дитини. Потреба в обговоренні даного питання пов’язана з тим, що у наш час велика кількість учнів відчуває нестійкий, дискомфортний стан, який сповільнює виконання шкільних вимог, породжує труднощі під час спілкування з педагогами та однолітками. Розв’язок цієї проблеми лежить у досягненні школярами комфорту в навчальному середовищі як стану та якісної характеристики їхньої діяльності.

Комфортне навчання та виховання складається з таких структурних компонентів, як: психологічна комфортність; інтелектуальна комфортність; фізична комфортність. Розглянемо їх більш докладно.

Психологічна комфортність – це такий стан, який виникає у процесі життєдіяльності дитини, вказує на радість, задоволення, отримані в навчальному закладі; це умова життя, за якої учень спокійний та немає потреби від будь-кого захищатися. Іще у 1941 році психолог А.М.Джонсон увів термін «шкільна фобія» - це не просто небажання дитини відвідувати школу, а невротичний стан, який характеризується розладом сну, підвищеною тривожністю, енурезом, загостренням хронічних хвороб (гастрит, виразка, астма).

Існує два види шкільної фобії: дидактогенія (острах перед школою) – психогенний вплив чинить сам процес навчання, це дезадаптація фізично ослаблених, повільних дітей; дидаскалогенія (страх перед учителем) - розвивається у дитини під час авторитарного стилю спілкування між учителем та учнем, характеризує некоректне ставлення вчителя до учня. Досвідчений учитель буде піклуватися про збереження психічного здоров’я дитини, прагнути до підвищення стійкості нервової системи учнів під час подолання певних труднощів. Що ж є джерелом психологічного комфорту?

Робота в групах. Група «Педагогічний колектив» виконує вправу «Закінчи речення». Вам необхідно закінчити вислови славетних педагогів, поянити їх. Група «Учнівський колектив» виконує вправу «Перша фраза». Необхідно підібрати декілька фраз, з яких учителю треба почати урок, щоб у дітей склався позитивний емоційний та водночас діловий настрій на уроці. Група «Батьківський колектив» визначає правила створення психологічного комфорту у навчальному закладі.

3. Ш.Амонашвілі: «Частіше запрошуйте на урок Момуса – бога сміху й жартів, щоб прогнати з уроку Закінчи речення 1. В.Сухомлинський: «Дитяча довіра до вчителя – це крапля чистої води на квітці троянди, треба так зрізати цю квітку, щоб не струсити цю краплю. 2.К.Ушинський: «На жаль, дітей здебільшого карають за те, за що слід було б карати їхніх батьків та учителів Морфея – бога сну

ОЗНАКИ СТРЕСУ ПСИХОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ: зміна динаміки психічних функцій; найчастіше уповільнення розумових операцій; розсіювання уваги; ослаблення функції памʼяті; зменшення сенсорної чутливості; гальмуваня процесу ухвалення рішення   ОСОБИСТІ ОЗНАКИ: повне придушення волі; зниження самоконтролю; пасивність і стереотипність поводження; нездатність до творчих рішень; підвищена сугестивність; страх; тривожність; невмотивоване занепокоєння.   ФІЗІОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ: хекання; частий пульс; почервоніння або збліднення шкіри особи; збільшення адреналіну в крові; Потіння.   МЕДИЧНІ ОЗНАКИ: підвищена нервозність; наявність істеричних реакцій; непритомність; афекти; головні болі; безсоння

ПСИХОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ СТРЕСУ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ТАСТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ: зміни у шкільній успішності; вживання алкоголю або наркотиків; зміни у режимі сну або харчування; часті скарги на фізичний стан; одержимість питанням своєї ваги: невиправданий страх перед ожирінням; затяжна депресія, зниження апетиту, песимізм, меланхолія, думки про смерть. часті прояви агресії або жорстокості; замкнутість.

Робота в групах По словесному опису поз і жестів визначте емоційний стан учня. Після обговорення у групі представник коментує відповіді.

Учень сидить, притримуючи голову, що звішується, очі напівзакриті; машинально щось малює на папері, теребить ручку і олівець. Зовні загальмований. Учень часто покашлює, спостерігається зміна тону голосу, підтягання долонь до губ і підборіддя, тремтіння шиї, потилиці, волосся, рухи дрібні, метушливі. 3. Учень переплітає пальці рук: великі пальці нервово рухаються і пощипують долоні; учень гризе або смокче кінець олівця, чіпає спинку стільця і розгойдує її, але не сідає; топчеться, перебирає ногами.

Чи часто ви на своїх уроках звертаєте увагу на емоційний стан учнів? Як ви думаєте, які найголовніші критерії ефективності взаємодії в системі «вчитель — учень»; Які найважливіші риси необхідні вчителю для створення комфортної робочої атмосфери на уроці?

Отже, щоб уникати стресових, дискомфортних ситуацій із учнями, учитель повинен бути значно мудрішим і терплячішим за учня і використовувати: прохання замість вимог; методи словесного переконання; компромісний розв’язок питань, які створили стресову ситуацію; чітку, продуману організація уроку; уникнення образливих та принизливих для учня слів; методи емоційного розвантаження.

Інтелектуальна комфортність – це задоволеність дитини своєю розумовою діяльністю, її результатами на уроках, а також задоволення потреби в отриманні нової інформації. Добре відомо, що в більшості загальноосвітніх шкіл тільки 25-30% учнів успішно засвоюють найбільш важкі предмети: математику, фізику, хімію, мови. Інші діти краще засвоюють гуманітарні предмети або погано навчаються майже з усіх предметів. Фундаментальна людська потреба у самоствердженні примушує учнів занижувати цінність шкільних знань, допитливість, старанність, що пов’язано з образом гарного учня та доброї успішності. На противагу цьому демонструється незалежність та різні ознаки дорослішання: брутальність, паління, демонстративний інтерес до представників протилежної статі.

Робота в групах Група «Педагогічний колектив» розв’язує педагогічну ситуацію: один з учнів постійно демонструє свою ерудицію, часом ставлячи вас у безвихідь. Як учителю себе поводити, щоб не створити конфліктну ситуацію? Група «Учнівський колектив» «Щоб досягти учителю мети навчання, необхідно» - визначає правила створення інтелектуального комфорту. Група «Батьківський колектив» виконує вправу «Методична казка» (прочитати казку В.Сухомлинського «Метелик» та зробити методичний висновок).

Щоб досягти мети навчання, учитель повинен використовувати: зовнішню та внутрішню мотивацію; створення ситуації успіху; зміну видів навчальної діяльності під час уроку; словесний, наочний, аудіовізуальний методи, що чергуються протягом уроку; роботу в парах, групах та індивідуальну роботу; рольові ігри, дискусії, семінари; фізкультхвилинки та релаксаційні паузи; варіативну систему оцінювання.

Метелик Метелик народився ввечері. Злетів він зі свого листочка. Сонце вже сховалося за обрій. Летить метелик, дивиться з подивом на квіти, на місяць. Раптом бачить щось яскраве, світле. «Це, мабуть, сонце», - думає метелик. Поспішає до нього. А то не сонце, а лампочка. – Не поспішай, метелику, зупинись. Бо тільки-но доторкнешся до неї – згориш.

Висновок: Учні, як метелики, летять до вчителя, вбачаючи в ньому не тільки носія знань та культури, а й товариша, помічника. Тому наша задача не обпекти дитячу душу, не залишити на ній рани від жорстокості, зневаги, байдужості.

Фізична комфортність учня - це відповідність між його тілесними, соматичними потребами та предметно-просторовими умовами шкільного середовища. Ця потреба тісно пов’язана із сенсорними процесами, що характеризують зорові, слухові та тактильні відчуття. Стан фізичного комфорту несе з собою відчуття задоволеності власною діяльністю, позитивні мотиви до її продовження, що веде до індивідуального росту школяра. Як же створити в школі фізичний комфорт?

Вправа «Я – керівник» Кожна група записує умови фізичного комфорту, які їй повинна забезпечити адміністрація школи.

Організація гарячого харчування учнів. Дотримання гігієнічних умов та СанПіНів щодо температурного режиму, освітлення, провітрювання приміщень. Створення таких комфортних умов навчання, які виключають будь-які зовнішні подразники. Умови фізичного комфорту НВП :

У процесі підготовки до цієї педради адміністрацією школи та соціально-психологічною службою було проведено цілий ряд досліджень, метою яких було з'ясувати рівень комфортності учасників НВП, були застосовані такі методики діагностики:

Методика вивчення задоволеності учнів шкільним життям (розроблена О. О. Андрєєвим).

Для людини важливий, як правило, не тільки продукт діяльності, а й те, наскільки вона задоволена або незадоволена цим продуктом, задоволена або незадоволена процесом діяльності, відносинами між її учасниками. Не випадково більшість педагогічних працівників чітко усвідомлюють, що навряд чи можна визнати школу успішно працюючою, якщо у ній досягають добрих показників навченості й вихованості школярів, але поряд із цим учні та педагоги знаходяться у стані дискомфорту, не палають бажанням учитися і працювати у такій школі. Методика Андрєєва і має на меті визначити ступінь задоволеності учнів шкільним життям.

В опитуванні взяли участь учні 9-х класів (32), 10-х класів (15), 11-го класу (16). Усього – 63 учні. Отже, були отримані наступні результати:

Ступінь задоволеності учнів 9-х класів шкільним життям

Ступінь задоволеності учнів 10-х класів шкільним життям

Ступінь задоволеності учнів 11-го класу шкільним життям

Ступінь задоволеності учнів 9 – 11 класів шкільним життям

Методика вивчення задоволеності батьків роботою навчального закладу (розроблена Є. М. Степановим) Мета: виявити рівень задоволеності батьків роботою навчального закладу.

Свобода Краса Добро Істина Культура вчителя включає такі загальнолюдські цінності На думку Макаренка Любов Толерантність

Указ Президента України від 01.06.13 № 312/2013 "Про заходи із забезпечення гарантій реалізації прав та законних інтересів дітей" Толерантність - це здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя дитини, які відрізняються від ваших власних. Порушення ж толерантного ставлення до учня породжує психологічний дискомфорт дитини.

СЛІД ВИКОРИСТОВУВАТИ БУДЬ-ЯКІ МОЖЛИВОСТІ, ЯКІ ЗНИЖУЮТЬ РІВЕНЬ ПРОЯВУ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДИСКОМФОРТУ АБО ПРИНАЙМНІ ПОМ'ЯКШУЮТЬ ЙОГО ПРОТІКАННЯ:

У чому причини конфліктів між учнями та вчителями? (на думку учнів) Образи, навішування “ярликів” учителями “Нудно” на уроках Наказовий тон Необ’єктивне оцінювання знань Учителі не прагнуть зрозуміти проблем учнів Не всі вчителі достатньо приділяють уваги дисципліні Гостра нетактовна реакція вчителя на поведінку учня (обзивання учнів) Особливості характеру окремих учнів та вчителів

У чому причини конфліктів між учнями та вчителями? (на думку вчителів) Нетактовність учасників навчального процесу Емоційна неврівноваженість учнів Непідготовленість учнів до уроків “Хамство” учнів Недотримання школярами режимних вимог, невиконання ними своїх обов’язків

Інтерв'ю

Який він “класний” учитель та “класний” класний керівник? (ознайомлення із учнівськими творами)

«Класний» учитель та класний керівник повинен: поважати своїх учнів; справедливим у вимогах; «не кричати на своїх учнів», «карати тих, хто заважає іншим на уроці»; «інтелігентним, освіченим»; уміти доступно викладати матеріал; бути стриманим, тактовним; не лізти в особисте життя учнів, уміти знайти з ними спільну мову; бути авторитетом, прикладом для школярів, але не ставити за мету стежити за ними; з ним (учителем) можна поділитися радістю або розповісти про неприємності і бути впевненим, що про це не дізнається вся школа; мати почуття гумору; не говорити погано про інших учителів та оточуючих людей; не запізнюватися на уроки.

Важливі риси сучасного учителя

Якості учителя з яким краще не працювати в школі (відповіді батьків) 1. Агресивний, грубий, ображає учнів, застосовує фізичну силу, нетактовний, використовує свою владу над учнем.  2. Безвідповідальний, ненавидить учнів і роботу. 3.Необєктивний, несправедливий, оцінює не знання, а поведінку.  4. Егоїстичний, має улюбленців.  5.Не вміє вислухати, зрозуміти учня, не поважає учня, не визнає права учня на свою думку, нетерпимий.  6.Не здатний зацікавити предметом, вирішувати методичні та педагогічні проблеми.  7.Не знає свій предмет, має обмежений світогляд.  8.Не впевнений у собі, пасивний, замкнутий, не вміє постояти за себе.  9. Не творчо працює. 

Анкета для визначення рівня умов розвитку мотивації досягнень школярів За даною методикою максимальна сума балів вказує на те, що у школі створено середовище сприяння досягненням. Чим менша сума, тим гірше середовище сприяє мотивації досягнень та особистому зростанню.

Розмістити результати

Анкета «Взаємини з учнями» Розмістити результати

Методика “Дерево” Учням була запропонована методика “Дерево”. Ця методика дає можливість проаналізувати сприйняття дітьми особистість того чи іншого вчителя, який викладає в даному класі. За результатами опитування було отримано кількісну і якісну оцінку ставлення учнів до педагогів.

Слободська О.М. Кукла І.К. Черняхівська А.А. Капралюк І.О Сотніченко Л.М. Сільченко В.Ю. Савченко О.А. Лук”янець Л.І. Півень Л.М. Роззявко М.М. Лущик Т.М. Осадчий Я.В. Дмітрова Л.В.

Усі діти - активні, діяльні мрійники, що тягнуться до перетворень, до творчості. Тож нам, учителям, необхідно створити їм таке комфортне навчальне середовище, яке організовує і спрямовує їх творчу діяльність. Шалва Амонашвілі

«Ефект Пігмаліона» Експеримент американських психологів Розенталя і Джекобсона, довів, що вчитель, як Пігмаліон, через атмосферу уваги й піклування, доброзичливої вимогливості й любові створює умови для ефективного розвитку дитини.

Шлях до серця дитини Одного разу вирішив янгол віддати своє янголятко до школи. Взяв він його, і полетіли вони до величезної будівлі. - Треба вибрати вчителя від серця і з янгольським терпінням, адже янголятко моє ще зовсім не янгол, воно — невгамовний пустун із непокірним характером... У класній кімнаті учень записував на дошці речення, яке диктував учитель: «Найголовнішого очима не побачиш, пильне тільки серце». Учень помилився і написав «Сердце». - Скільки разів тобі пояснювати!.. Дай щоденник... Двійка! - Неук... Не від Серця він... - подумав янгол.

Заглянув янгол до наступного класу — там учитель проводив урок математики.    —  Порахуйте, скільки разів постукає Серце протягом доби, якщо за одну хвилину воно стукає 56 разів. Один учень, не вираховуючи, зразу вигукнув: —80 640 разів... А за тиждень — 564 480 разів. Діти ахнули. А вчитель грубо перебив учня: —  Як ти смієш викрикувати з місця, та ще й без мого дозволу! - Грубіян... Не від серця він.

Янгол сумно подумав, залишаючи будівлю школи: «Усі згадують про серце, але жити серцем не хочуть...». А потім не стерпів і відкрив учителям цієї школи велику Мудрість: “Шляхом до Серця учня є чисте Серце вчителя!” 

Не забороняти, а направляти, Не керувати, а співкерувати, Не примушувати, а переконувати, Не командувати, а організовувати.

ПРОЕКТ Р І Ш Е Н Н Я

1. Створити у школі навчально-виховний простір, який би сприяв гармонізації відносин між дітьми і вчителями, школою і родиною. 2. Адміністрації школи: 2.1. Продовжити роботу щодо дотримання санітарно-гігієнічних норм організації навчально-виховного процесу (оптимізація освітнього простору, створення комфортного середовища, дотримання гігієнічних норм щодо складання розкладу уроків, обсягу навчального навантаження, обсягу домашніх завдань тощо); 2.2. Удосконалити методологію та методичні підходи до аналізу діяльності навчального закладу, спрямовані на збереження здоров’я школярів, що передбачає його комплексність, системність, цілісність, динамічність, репрезентативність та методичну єдність. 3. Педагогічному колективу школи: 3.1.Формувати позитивні якості школярів у процесі різноманітних видів трудової, навчальної, позашкільної та іншої діяльності, що сприяють інтелектуальному, морально-етичному, естетичному, правовому розвитку, виробленню стійкості до негативних впливів соціального оточення; 3.2.Пожвавити роботу з батьками у формі батьківського лекторію по превентивному та родинному вихованню; 3.3.Ефективніше залучати батьків до позанавчальної виховної роботи, до організації та проведення родинних свят, екскурсій, походів, рейдів, гуртків, лекцій;

4. Шкільному психологу та соціальному педагогу постійно : 4.1. Надавати якісну соціально-психологічну допомогу дітям вразливих категорій: тим, хто виховується у неблагополучних, кризових, дистанційних сім'ях, схильним до протиправної поведінки, суїциду, проявів жорстокості та насилля, дітям, які потрапили в складні життєві обставини, пережили чи переживають втрати, стреси, дітям, які стали жертвами насилля з боку батьків, інших дорослих чи однолітків, залучати їх до активної участі у громадському житті школи, виховних заходах, у роботі гуртків та секцій. 4.2. Вивчати та враховувати в роботі індивідуальні соціально-психологічні особливості дітей, які навчаються у школі, надавати соціально-психологічний супровід обдарованим та категорійним дітям і сприяти їх соціальній адаптації. 4.3. Здійснювати соціально-психологічний супровід профільного навчання, професійної орієнтації та зовнішнього незалежного оцінювання.