Презентація на тему:
Інтерактивні методи на уроках літератури

Підготувала: Вчитель української мови та літератури Холминської ЗОШ І-ІІІ ст. Грицак Тетяна Олександрівна

Учитель – центральна фігура школи. Він повинен сьогодні зробити наступний крок у справі її реформування. Вчитель уже не є єдиним носієм знань. Він повинен стати консультантом, навчити дитину знаходити необхідну інформацію та використовувати її на практиці. Учень стає активним учасником навчального процесу.

Важливою умовою вдосконалення процесу навчання на уроці та під час самостійної діяльності учня є постійний пошук педагогом нових прийомів, форм, методів. Дуже важливо навчити учнів групувати і класифікувати, порівнювати й узагальнювати досліджувальні явища й поняття в логічній чіткості і доказовості, визначити сукупність ознак літературних явищ. Великі можливості для вирішення цих завдань закладені у різних методах навчальної діяльності.

На своїх уроках я намагаюсь поєднувати традиційні і інноваційні методи навчання, різні технології. Адже саме під час колективно-групового навчання йде поєднання, згуртування колективу класу, що передбачає: навчання однією людиною групи учнів чи цілого класу; кількість слухачів завжди більша, ніж тих, хто говорить; вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи; реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування.

Серед колективно-групового навчання застосовую інноваційні методи: робота в малих групах ; мікрофон, розігрування ситуацій за ролями, гронування, мозковий штурм. Гронування (асоціативний кущ)

З метою реалізації інноваційного методу гронування я дотримуюсь послідовності в роботі, а саме : Описую цей вид діяльності та демонструю його учню. Обираю тему, яка б була цікава школярам. Моделюю процес . Дозволяю за бажанням учнів створювати власний кущ. Обговорюємо результати всім класом або в групах.

Мозковий штурм, організовується за такими етапами: Обрана проблема записується на дошці або папері, щоб під час роботи цей запис був перед очима. Всі учасники штурму висувають ідеї щодо розв’язання. Учень записує на дошці всі ідеї, що пропонуються. Після того, як майже всі ідеї зібрано, їх групують, аналізують, розвивають групою

Правилами поведінки під час мозкового штурму: потрібно знати якомога більше ідей; примусити працювати свою уяву; можна подавати скільки завгодно ідей; Не обговорювати, не критикувати висловлювання інших.

Робота в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці. Вона стимулює роботу в класі. Ідеї, вироблені в групі, допомагають учасникам бути корисними один одному, висловлювання думок допомагає їм відчути особисті можливості та зміцнити їх. Об’єднуючи учнів у малі групи, розділяю завдання між групами. Вони мають за короткий час ( як правило 3-10 хвилин) виконати це завдання та представити результати роботи своєї групи. Робота в малих групах дає змогу заощадити час уроку, бо зникає потреба вислуховувати кожну людину у великій групі.

Мікрофон. Цей метод дає змогу кожному щось сказати швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Учні уявляють, що у їхніх руках мікрофон і саме їм потрібно висловити думку. Тому інші учні не можуть говорити, кричати з місця , оскільки право говорити має тільки той, у кого «символічний мікрофон».

Розігрування ситуації за ролями ( програвання сценки). Учасники розігрують певну проблему або ситуацію. У старших класах на уроках літератури використовують метод «Дискусія» . вона дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання. Для того, щоб дискусія, була відвертою, необхідно створити атмосферу довіри та взаємоповаги. Орієнтовані правила: Говорити по черзі, а не всім одночасно. Не перебивати того, хто говорить. Критикувати ідеї, а не особу, що їх висловила. Поважати всі висловлені думки. Не сміятися, коли хтось говорить, за винятком жартів. Не змінювати тему дискусії.

Розвиток критичного мислення та творчих здібностей старшокласників на уроках літератури Одним із найважливіших засобів розв’язання не тільки освітніх, а й виховних завдань є розвиток пізнавальної активності старшокласників. Щоб викликати їхню зацікавленість, доцільно поєднувати на уроках розповідь, бесіду, лекцію з дискусією, самостійною роботою і не подавати готові істини, а спонукати мислити, самостійно розв’язувати проблеми.

Формування творчих здібностей та критичного мислення п’ятикласників Твори усної народної творчості, зокрема казкового жанру, є добрим матеріалом для творчого розвитку учнів, оскільки казки близькі дітям цього віку за змістом і формою. Під час читання казок у учнів виникає бажання висловити своє ставлення до героїв, осудити їхню негативну поведінку чи схвалити добрі вчинки.

Висновок Література – предмет особливий. Він передбачає напружену роботу не тільки думки й пам’яті, а й душі та серця. Учень повинен мати своє бачення теми, виробляти вміння компонувати свої думки.