Презентація на тему:
Метод кейсів

навчання Кейс-методОМ

Метод кейсів ( англ. Case method, кейс-метод, кейс-стаді, case-study , метод конкретних ситуацій, метод ситуаційного аналізу) - техніка навчання, що використовує опис реальних економічних, соціальних і бізнес-ситуацій.

Кейс-метод навчання почав використовуватись у ВНЗ США ще на початку ХХ сторіччя в галузі права та медицини. Провідна роль у розповсюдженні цього методу належить Гарвардській Школі Бізнесу. В період з 1909 до 1919 рр. навчання проводилося за схемою, коли практиків просили викласти конкретну проблему-ситуацію, а потім надати аналіз проблеми і відповідні рекомендації.

Перший збірник кейсів було видано у 1921 р. (Dr.Copeland, Dean Donhman). Останнім часом кейс-метод знайшов широке використання в західно-європейських ВНЗ в галузі менеджменту і маркетингу.

Завдання викладача полягає в підборі відповідного реального матеріалу, а студенти повинні вирішити поставлену проблему і сприйняти реакцію оточуючих (інших студентів та викладача) на свої дії. При цьому необхідно розуміти, що можуть мати місце і інші рішення проблеми. Тому викладач повинен допомогти студентам у дискусії, а не нав’язувати свою думку. При цьому студенти повинні розуміти з самого початку, що ризик прийняття рішення лежить на них, а викладач лише пояснює наслідки ризику прийняття необдуманих рішень.

Існують і інші термінологічні визначення методу кейсів. Наприклад, професор Р.Меррі з Гарварду стверджує: «Під методом кейсів я розумію вивчення предмету студентами шляхом розгляду більшої кількості кейсів в певних комбінаціях. Таке навчання і спроби керувати різними адміністративними ситуа-ціями розвиває у студентів, іноді підсвідомо, розуміння і здатність мислення на мові основних проблем, з якими стикається менеджер в певній сфері діяльності»

1. Формулювання цілей навчання — це набір слів або символів, які описують один із намірів програми навчання. 2. Ціль передає наміри викладача щодо того, що студент буде роботи і як викладач буде знати про те, як і коли він це робить. 3. Потрібно описати те, що студент буде роботи: встановити загальний алгоритм процесу навчання; визначити найважливіші умови успішного навчання. 4. Написати окремі формулювання кожної цілі; чим більше цих формулювань, тим більше шансів прояснити цілі навчання. Цілі навчання кейс-методом

1. Оцінка: сформувати критерії, розібратися в проблемі, знайти помилки, оцінити, прийняти рішення. 2. Синтез: отримати невідомі раніше дані (потребують оригінальності й творчого підходу). 3. Аналіз: визначити складові елементи, яким чином вони розташовані і пов’язані між собою. Результати навчання за кейс-методом можна поділити на шість основних груп навчальних цілей:

4. Використання: використовувати знання для вирішення нових завдань і нових ситуацій для випадків невизначеності вказівок і методів рішення. 5. Розуміння: приводити інформацію у більш значиму форму, викладати її, пояснювати, передбачати, робити висновки, екстраполювати. 6. Знання: викладати терміни, визначення, категорії, способи дій, яким студента навчили.

У кейсі розглядається будь-яка конкретна ситуація, що може виникати у будь-якій галузі людської діяльності на макро - та мікро рівнях, яка відображає стан проблеми чи об’єкту за конкретний проміжок часу. В опис ситуації включаються головні випадки, факти, процеси, рішення, які мали місце протягом цього часу. При цьому, ситуація може відображати як конкретну комплексну проблему, так і лише її частину. Вимоги до змісту кейсу

Кейс можна скласти на основі узагальнення досвіду і не обов’язково відображати діяльність. Потрібно пам’ятати, що такі «кабінетні» кейси можуть не прийматися аудиторією. Тому кейс, в будь-якому випадку, повинен відображати максимально реальну картину і декілька конкретних фактів. У цьому випадку, викладення реальних і надуманих подій зітре різницю між ними.

Як правило, інформація не є повним описом проблеми, події чи об’єкту, а скоріше має орієнтовний характер. Тому, для побудови логічної моделі, необхідної для прийняття обґрунтованого рішення, допускається доповнення кейсу додатковими даними, які на думку учасників могли мати місце у дійсності. Таким чином, студент не тільки фіксує випадок, що розглядається, але і заглиблюється в нього до такого ступеню, що може прогнозувати і демонструвати те, що пропущено у кейсі.

Джерело. Джерелом створення будь-якого кейсу є люди, які втягнуті в певну ситуацію, яка потребує вирішення. Процес відбору. При відборі інформації для кейсів необхідно орієнтуватися на навчальні цілі. Не снує єдиних підходів до неї, але вона повинна бути реальною для сфери, яку описує кейс, інакше він втратить інтерес аудиторії. Більшість фахівців виділяють декілька критеріїв, за якими можна відрізнити кейс від інших навчальних матеріалів:

Зміст. Він повинен відображати навчальні цілі. Кейс може бути коротким або довгим, може викладатися конкретно або узагальнено. Щодо цифрового матеріалу, то його має бути достатньо для необхідних розрахунків. Потрібно уникати інформації, яка безпосередньо не стосується теми. В цілому кейс повинен мати дозовану інформацію, яка б дозволила студентам швидко зрозуміти проблему і мати усі необхідні дані для її вирішення.

Перевірка в аудиторії. Це апробація нового кейса безпосередньо в навчальному процесі або оцінка нової аудиторії на кейс, який розглядався раніше, але для інших груп студентів (інша спеціальність, курс, програма навчання). Вивчення реакції на кейс необхідно для отримання максимального навчального результату.

Процес старіння. Більшість кейсів поступово застаріває, оскільки нові реалії та ситуації потребують нових підходів. Кейси, які засновані на історії, добре вислуховуються, але робота з ними, як правило, проходить пасивно, оскільки «це було уже давно». Проблеми, які розглядаються в кейсах, повинні бути актуальними для сьогодення і на перспективу.

Як при проведенні інших ділових ігор, кейс-метод ставить за мету максимально активізувати кожного студента і залучити його до аналізу ситуації і прийняття рішень. Тому академічна група повинна бути поділена на декілька підгруп (команд) на чолі з модераторами (або «капітанами») з числа студентів. Організація роботи з кейсом

Підгрупи можуть розрізнятися за критеріями, якими керуються педагоги західноєвропейських ВНЗ, а саме: формуватись як одновікові та різновікові; об’єднувати студентів зі спільними інтересами (схильність до певного роду занять, діяльності); при проведенні інших ділових ігор, кейс-метод ставить за мету максимально активізувати кожного студента і залучити його до аналізу ситуації і прийняття рішень. Тому академічна група повинна бути поділена на декілька підгруп (команд) на чолі з модераторами (або «капітанами») з числа студентів.

бути одно рівневими або різнорівневими щодо навчальних можливостей і здібностей студентів; створюватись для задоволення пізнавальних потреб певної категорії студентів; функціонувати на засадах взаємної симпатії та товаришування; бути організованими для реалізації соціального лідерства.

Кожна команда обирає модератора (керівника, капітана). У разі розходження думок студентів, модератор може призначатися викладачем, хоча це не бажаний варіант. Роль модератора полягає у тому, що на ньому лежить відповідальність за організацію роботи підгрупи, розподіл питань між учасниками і за прийняті рішення. Після завершення роботи над темою модератор робить доповідь в межах 10 хвилин про результати роботи своєї підгрупи.

Безпосередню роботу з кейсом можна організувати двома способами: Кожна підгрупа виконує тільки одну тему протягом усіх практичних занять. Усі підгрупи працюють одночасно над одним і тим же розділом (темою) кейса, конкуруючи між собою в пошуку найбільш оптимальних рішень.

При організації роботи з кейсом корисно надавати загальну інформацію про метод модернізації, який отримав широке розповсюдження у вищих навчальних закладах Європи, США, Японії та інших економічно високорозвинених країнах. Метод модернізації (кейс-метод) має за мету навчити студентів працювати в одній команді і швидко приймати рішення в умовах обмеженої інформації та недостатнього часу.

Прийняття рішень в групі базується на інформації кейсів і при цьому можуть використовуватись так методи дослідження: експертиза; аналітичні розрахунки та викладки; експерименти з конкретних проблем.

Експертні дослідження базуються на знаннях, інтуїції, досвіді, здоровому глузді тих, хто приймає участь у обговоренні проблеми. Аналітичні дослідження — це використання аналітичного (математичного) апарату для аналізу проблеми. Експериментальні дослідження передбачають проведення наукового експерименту, що в аудиторних умовах майже неможливо. .

З врахуванням перерахованих методів досліджень модернізація передбачає організацію відкритого обміну думками, реалізацію інтелектуальних можливостей кожного студента діяти як експерта, аналітика або експериментатора. Процес модернізації буде набагато ефективнішим, якщо модератор — керівник володіє здатністю координувати роботу кожного учасника.

Рекомендується наступна послідовність роботи з кейсом: записати тему, над якою передбачається працювати підгрупі; записати запитання, сформульовані для даної теми; по кожному із запитань коротко висловити думку, а хтось з учасників має їх записувати (наприклад, модератор); сформувати підсумкову думку, яка і буде рішенням поставленої цілі (теми).

Для представлення результатів роботи над проблемою (темою) рекомендується підготувати на одній сторінці резюме у вигляді висновків (текст, графіки, таблиці). Виступ модератора повинен бути в межах 10 хвилин, а попередньо на дошці (на моніторі) записуються основні результати роботи. Можливе подання їх у вигляді друкованих роздаткових матеріалів. Інші підгрупи виступають слухачами і опонентами доповідача, а потім оцінюють доповідь модератора. Обговорення проблеми закінчується підсумковим виступом викладача.

Існує перелік критеріїв, якими характеризують кейси. Хороший кейс розповідає. В ньому має бути хороша фабула, яка може привести до цікавої знахідки. Хороший кейс викликає інтерес. Він має бути живим прикладом аби студент забув, що він надуманий; у ньому має бути драма, напруга. Хороший кейс не виходить за межі п’яти років. Студенти повинні сприймати кейс як новину, а не як історичну подію. Вибір кейсів.

Хороший кейс викликає співпереживання з його головними дійовими особами. Важливо, щоб у кейсі була описана особиста ситуація центральних персонажів; у багатьох випадках це важливий елемент у процесі прийняття рішення. Кейси повинні викликати співпереживання в різноманітних ситуаціях реального життя. Хороший кейс вміщує проблеми, зрозумілі студенту. Це виробляє схильність до емпатії (співчуття). Хороший кейс потребує високої оцінки уже прийнятих рішень.