Презентація на тему:
МІСТО ЄЛИСАВЕТГРАД З МОМЕНТУ ЙОГО ЗАСНУВАННЯ ТА В ПЕРІОД УПРАВЛІННЯ О.М.ПАШУТІНА

ЄЛИСАВЕТГРАД З МОМЕНТУ ЙОГО ЗАСНУВАННЯ ТА В ПЕРІОД УПРАВЛІННЯ О.М.ПАШУТІНА Роботу виконала Могила Яніна Вадимівна Учениця 11-Б класу Науковий керівник – Горобець Денис Олександрович Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації Територіальне відділення Малої академії наук України Наукове товариство учнів „Дивосвіт”

Актуальність теми полягає у тому, що немала роль у нашому сучасному державотворенні відводиться місцевому самоврядуванню та територіальним громадам. Позитивний досвід перебування Пашутіна О. М. на посаді міського голови має бути вивчений та використаний нащадками. Метою роботи було проаналізувати розвиток міста з моменту його заснування та в період управління О.М.Пашутіна і систематизувати матеріали, взяті з різних історичних джерел, у даній науковій роботі.

Предметом дослідження даної роботи є розвиток Єлисаветграда за період перебування О. М. Пашутіна на посаді міського голови. Об’єкт дослідження – історія Єлисаветграда з моменту його заснування до 1878 р., тобто до становлення О. М. Пашутіна міським головою та внесок цієї особи у розбудову міста, підвищення рівня його економічного і культурного розвитку.

Зміст роботи ВСТУП РОЗДІЛ 1. Єлисаветград до 1878 року 1.1. Нова Сербія 1.2. Фортеця Св. Єлисавети 1.3. Місто Єлисаветград РОЗДІЛ 2. Період розквіту міста (1878-1905 рр) 2.1. О. М. Пашутін (історична довідка) 2.2. Громадська діяльність О. М. Пашутіна ВИСНОВКИ

Олександр Миколайович Пашутін (1878-1905 рр.) Протягом 27 років життя О. М. Пашутіна нерозривно було пов’язане з громадським життям міста. Під його керівництвом було здійснено брукування та освітлення центральних вулиць, створено водопровід, відкрито рух трамваю, створено мережу освітніх закладів.

“…зовсім європейське і навіть вишукане місто. Будинки тут усі в італійському смаку і з чудовим оздобленням… Але головне, це риси освіти тутешніх людей… Тут кожен міщанин намагається дати освіту своїм дітям. Напевне саме тому ми й зустрічаємо тут великий порядок і ввічливість у спілкуванні…”

За 100 років чимало змінилося: на місці величного Успенського собору було збудовано приміщення для мерії, немає більше Петербурзького готелю у центрі міста, немає будинку Заславського, На місці улюбленого громадянами міського саду – сміттєзвалище, головну площу міста вже багато десятиліть “прикрашає” безликий пам’ятник Кірову.

Дорога может быть проложена Одним – его забудут имя. А после сколько будет хожено И езжено по ней другими! Чем путь верней и несоменнее, Следов тем больше остается, – И тем трудней под наслоеньями Увидеть след первопроходца. (В.Шефнер)

І, думаю, на завершення слід згадати про найголовніший заповіт Олександра Миколайовича Пашутіна, звернений до всіх працівників органів самоврядування: “Служение обществу должно быть целью жизни!”, проте він і досі чекає гідного нащадка.