Презентація на тему:
концтабори

Презентація на тему : “Бюджетно-кошторисне фінансування” Виконала студентка групи ЕМ-261 Армашова Тетяна

БЮДЖЕТНО-КОШТОРИСНЕ ФІНАНСУВАННЯ План 1. Поняття бюджетно-кошторисного фінансування та його значення 2. Порядок складання, розгляду і затвердження кошторисів 3. Основні вимоги до виконання кошторису

1. Поняття бюджетно-кошторисного фінансування та його значення Фінансування - це процес планового, цільового, безповоротного і безвідплатного виділення грошових коштів на цілі загальнодержавного значення (оборона, управління), утримання соціально-культурної сфери, забезпечення соціальних гарантій та зобов'язань держави. Метою фінансування є забезпечення виконання функцій загальнодержавних органів та органів місцевого самоврядування та забезпечення функціонування бюджетних підприємств, установ і організацій

Бюджетно-кошторисне фінансування передбачає процедури виділення коштів з бюджету на утримання установ, що перебувають на повному утриманні бюджету, на основі фінансових планів. До таких установ належать апарати законодавчої і виконавчої влади, суд і прокуратура, оборона, соціально-культурна сфера, бюджетні установи. Фінансується з бюджету практично вся невиробнича сфера: заклади соціальної сфери, освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту тощо.

Джерела кошторисного фінансування Джерела кошторисного фінансування Бюджетні кошти Позабюд жетні цільові фонди Власні кошти державних та недержавних підприємств

Суб'єкти фінансування Установи можуть фінансуватися із бюджету повністю або частково, якщо мають джерела власних доходів. Суб’єкти фінансування Держав нІ органи Установи Державної та комунальної власності Підприємства Організації

Принципи фінансування Кошти виділяються тільки з одного бюджету; Кошти відпускаються за наперед встановленими нормативами; У першу чергу вишукуються власні та кредитні джерела покриття витрат.

Процес бюджетно-кошторисного фінансування Встановлення бюджетних асигнувань розпорядниками бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису Затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів 3. Взяття бюджетних зобов'язань 1 2 3

Бюджетні асигнування – це планові суми, в межах яких здійснюються видатки бюджету. Кошторис - основний плановий документ, що надає право на одержання коштів з бюджету і здійснення видатків. Бюджетне фінансове зобов’язання –зобов’язання розпорядника або одержувача бюджетних коштів сплатити кошти за придбання товару, послуги чи інших операцій.

Встановлення бюджетних асигнувань розпорядниками бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису Розпорядники коштів одержують бюджетні асигнування відповідно до бюджетного розпису тільки у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Розпорядники бюджетних коштів це бюджетні установи, в особі їх керівників, уповноважених на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють. Головні розпорядники бюджетних коштів отримують бюджетні призначення - повноваження, встановлені Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, які мають кількісні і часові обмеження і дозволяють надавати бюджетні асигнування. Державне казначейство контролює відповідність кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису державного бюджету на відповідний рік.

План асигнувань із загального фонду бюджету це помісячний розподіл асигнувань, затверджених у кошторисі для загального фонду, за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов'язань протягом року. Скорочена форма економічної класифікації видатків: КЕКВ 1110; 1120; 1132;1133; 1160;1170; 1340;2420; 5000. До КЕКВ 5000 – включається все те, що не зазначено в попередніх кодах. Наприклад: 1131, 1134, 1135, 1140,2110,2120 і т.п. План асигнувань є невід'ємною частиною кошторису і затверджується разом із ним. Форма кошторису і плану асигнувань затверджується Міністерством фінансів.

Затвердження кошторисів Кошторис це основний плановий документ, який надає бюджетній установі повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень. Кошторис - основний плановий документ, що надає право на одержання коштів з бюджету і здійснення видатків. Вимоги щодо планування, порядку складання, розгляду, затвердження та виконання кошторисів бюджетних установ регламентуються відповідним Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Бюджетні кошти виділяються тільки за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань

Загальний фонд, - містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою основних функцій; Спеціальний фонд - містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних із виконанням установою основних функції. Загальний фонд Спеціальний фонд Складові кошторису

2 Порядок складання кошторисів Установа незалежно від того, чи веде вона облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань за кожною виконуваною нею бюджетною програмою. Зведені кошториси і зведені плани асигнувань - це зведення показників індивідуальних кошторисів і планів асигнувань розпорядників коштів бюджету нижчого рівня, що складаються головним розпорядником для подання Мінфіну, Міністерству фінансів АРК, місцевим фінансовим органам. Зведені кошториси не затверджуються.

Види кошторисів Виділяють загальні кошториси, типові кошториси для невеликих однопрофільних установ (бібліотеки, дитячі садочки, школи) з постатейним виділенням фінансування по кожній установі кошториси на проведення окремих заходів.

Керівник установи ___________________ Фінансист______________________ Кошторис Доходів та видатків на 2013р. Установа Територія Галузь (вид діяльності Код функціональної класифікації видатків Одиниця виміру: грн. Керівник установи ___________________ Фінансист______________________ № з/п Найменування показника Код економічної класифікації видатків Затверджені кошторисні призначення на 2013рік

Керівник установи ___________________ Фінансист______________________ Придбання товарів і послуг 1130 4000 1000 5000 Предмети, матеріали, обладнання та інвентар 1131 500 500 1000 Медикаменти та перев»язу вальні матеріали 1132 Продукти харчування 1133 Оплата послуг (крім комунальних) 1134 3000 500 3500 Інші видатки 1135 300 300 Видатки на відрядження 1140 200 200 Оплата комунальних послуг та енергоносіїв 1160 5000 5000 Оплата теплопостачання 1161 3500 3500 Оплата водопостачання та водовідведення 1162 200 200 Оплата електроенергії 1163 1000 1000 Оплата природного газу 1164 Оплата інших комунальних послуг 1165 300 300 Оплата інших енергоносіїв 1166

Кошторис Доходів та видатків на 2011р. Установа Територія Галузь (вид діяльності Код функціональної класифікації видатків Одиниця виміру: грн. Керівник установи ___________________ Фінансист______________________ Дослідження розробки, видатки державного (регіонального) значення 1170 Окремі заходи по реалізації регіональних програм. 1172 Субсидії і поточні трансферти 1340 Інші поточні трансферти населенню 1343 Капітальні видатки 2000 5000 5000 Придбання основного капіталу 2100 5000 5000 Придбання обладнання і предметів довгострокового використання 2110 5000 5000 Капітальний ремонт 2130 Капітальний ремонт інших обєктів 2133 Реконструкція та реставрація 2140 Реконструкція інших об»єктів 2143

Взяття бюджетних зобов'язань Бюджетне зобов'язання - це будь-яке розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару чи послуги відповідно до бюджетного асигнування протягом бюджетного періоду, за якими необхідно здійснити платежі. Розпорядники коштів - це бюджетні установи, в особі їх керівників, уповноважених на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють. Органи Державного казначейства - реєструють, - обліковують - відображають у звітності бюджетні зобов'язання розпорядників коштів.

Бюджетне зобов'язання Установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами і планами асигнувань. Зобов'язання, взяті розпорядниками без відповідних бюджетних асигнувань та незареєстровані у Казначействі, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Головні розпорядники бюджетних коштів отримують бюджетні призначення - повноваження, встановлені Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, які мають кількісні і часові обмеження і дозволяють надавати бюджетні асигнування.

2. Порядок складання, розгляду і затвердження кошторисів Мінфін України, Мінфін АРК та місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників відомості про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік, для складання проектів кошторисів. Головні розпорядники - організовують роботу: щодо забезпечення складання проектів кошторисів на бюджетні програми, що виконуються ними безпосередньо; інших розпорядників для складання ними проектів кошторисів; - встановлюють: терміни та граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету; терміни подання проектів кошторисів; вказівки щодо їх складання; - розробляють і повідомляють інші показники, які необхідні, у тому числі, для правильного визначення видатків у проектах кошторисів.

- контролюють: законність та правильність розрахунків показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня; доцільність запланованих видатків; правильність їх розподілу за економічною класифікацією; повноту надходження доходів; додержання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів; інші показники та складають проекти зведених кошторисів. 3. Мінфін, Мінфін АРК, місцеві фіноргани на основі проектів зведених кошторисів формують бюджетні запити, які подаються для включення до проектів відповідних бюджетів. Термін розгляду проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня встановлюється так, щоб забезпечити своєчасне оформлення проектів зведених кошторисів як бюджетних запитів. Для установ, що функціонували до початку року, на який плануються видатки, проекти кошторисів складаються на повний наступний бюджетний рік. Якщо ж установи утворені не з початку року, кошториси складаються і затверджуються для кожної з них від часу її утворення і до кінця бюджетного року. У доходній частині проектів кошторисів зазначаються планові обсяги надходжень, які передбачається спрямувати на покриття видатків установи із загального та спеціального фондів відповідних бюджетів. При складанні та затвердженні проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом кошторисів не плануються.

Формування доходної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюється на підставі розрахунків доходів, які визначаються і підсумовуються за усіма джерелами доходів, що плануються на наступний рік. В основі цих розрахунків лежать такі показники: - обсяг надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнання та іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен встановлюватися відповідно до законодавства; - прогнозне надходження зборів (обов'язкових платежів) до спеціального фонду бюджету. На підставі цих показників визначається сума доходів на наступний рік за кожним джерелом їх надходження.

Під час визначення обсягів видатків розпорядників коштів повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах: - виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо; - обсягу виконуваної роботи; - штатної чисельності; - необхідності реалізації окремих програм і заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Планування кошторису Обов'язковим є - першочергове забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ. Планування кошторисів повинно виходити із необхідності забезпечення суворого режиму економії коштів і матеріальних цінностей у майбутньому бюджетному періоді. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, які зумовлені характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості.

4. Після затвердження державного та місцевих бюджетів проекти зведених кошторисів приводяться у відповідність з показниками цих бюджетів. Для цього: 4.1. Мінфін України та АРК, місцеві фіноргани у тижневий термін після опублікування закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради АРК та місцевих рад доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування. Лімітна довідка про бюджетні асигнування – це документ, який містить затверджені бюджетні призначення та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що, згідно із законодавством повинні бути визначені на основі нормативів. Показники лімітної довідки доводяться до відома головних розпорядників та розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань. Форма лімітної довідки затверджується Мінфіном.

4.2. Уточнюють проекти кошторисів розпорядники нижчого рівня, складають проекти планів асигнувань і подають ці документи головним розпорядникам для уточнення показників проектів зведених кошторисів і складання проектів зведених планів асигнувань. На підставі доведених лімітних довідок розпорядники приводять свої витрати у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, з цією метою, чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, а інші витрати – у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями і притому таким чином, щоб забезпечити виконання установою своїх функціональних завдань. 4.3. Розглядаються проекти кошторисів і планів асигнувань установ головними розпорядниками коштів. При цьому установи зобов'язані забезпечити:

При цьому установи зобов'язані забезпечити: - суворе виконання вимог законодавства щодо складання кошторисів; дотримання режиму економії, додержання доведених у лімітних довідках річних обсягів асигнувань та їх помісячного розподілу; недопущення в кошторисах економічно необгрунтованих та не підтверджених розрахунками показників. 4.4.Головні розпорядники у двотижневий термін після одержання лімітних довідок подають фінансовим органам уточнені проекти зведених кошторисів та проекти зведених планів асигнувань для складання і затвердження річного розпису асигнувань відповідних бюджетів. Розпис асигнувань, згідно з бюджетними призначеннями, затвердженими у відповідному бюджеті для загального і спеціального фонду в розрізі головних розпорядників і за повною економічною класифікацією, повинен відповідати зведенню усіх кошторисів. Помісячний розпис асигнувань загального фонду відповідних бюджетів - розпис асигнувань, згідно з бюджетними призначеннями, затвердженими у відповідному бюджеті для загального фонду у розрізі головних розпорядників, за скороченою економічною класифікацією, повинен відповідати зведенню усіх планів асигнувань. Уточнені проекти кошторисів, як і складені проекти планів асигнувань, повинні відповідати певним лімітним довідкам.

4.5. Міністерство фінансів надсилає Державному казначейству для реєстрації, обліку та виконання затверджений річний розпис асигнувань та помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету. 4.6. Казначейство протягом трьох робочих днів доводить до головних розпорядників витяги із цих документів, які є підставою для затвердження кошторисів, планів асигнувань усіма розпорядниками та планів використання бюджетних коштів одержувачами. 5. Затверджуються: - кошториси, - плани асигнувань - плани використання бюджетних коштів протягом 30 календарних днів з дня затвердження розпису бюджету. При цьому кошториси, плани асигнувань і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вищестоящої установи, а плани використання бюджетних коштів одержувачами - їх керівниками за погодженням з розпорядниками, через яких вони одержують бюджетні кошти.

3. Основні вимоги до виконання кошторису Для здійснення контролю органи Держказначейства реєструють та ведуть облік зведених кошторисів і планів асигнувань розпорядників вищого рівня у розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів. Розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисами і планами асигнувань. Розпорядники, які отримали від Держказначейства витяг, повинні подати йому дані про розподіл показників зведених кошторисів і планів асигнувань у розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів. Зазначені показники доводяться до відповідних органів Державного казначейства за місцем розташування розпорядників нижчого рівня та одержувачів.

Казначейство контролює відповідність розподілу показників зведених кошторисів і планів асигнувань даним казначейського обліку. У разі невідповідності кошторисів і планів асигнувань витягу, отриманому від Казначейства, розпорядники повинні перезатвердити зазначені документи та привести їх у відповідність з витягом. Операції за рахунками розпорядників та одержувачів за видатками при відсутності затверджених у встановленому порядку кошторисів, планів асигнувань і планів використання бюджетних коштів припиняються через 30 календарних днів після затвердження річного розпису асигнувань і помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідних бюджетів.

Підставою для здійснення видатків до затвердження кошторисів, планів асигнувань і планів використання бюджетних коштів є проекти кошторисів, планів асигнувань і планів використання бюджетних коштів, засвідчені підписами керівника установи і голов ного бухгалтера. Після закінчення 30-денного терміну операції з розрахунково-касового обслуговування розпорядників коштів можуть здійснюватися тільки відповідно до затверджених кошторисів і планів асигнувань, що зареєстровані у обліку відповідних органів Державного казначейства. У випадку коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси, які затверджуються їх керівниками. Зведені тимчасові кошториси при цьому не складаються.

Зміни до кошторису і плану асигнувань вносяться в таких випадках: - виникнення потреби перерозподілу асигнувань розпорядника; - прийняття нормативного акта про передачу повноважень і бюджетних асигнувань від одного розпорядника іншому; - при розподілі раніше нерозподілених бюджетних асигнувань між розпорядниками; - збільшення видатків спеціального фонду бюджету внаслідок перевищення надходжень до цього фонду порівняно з надходженнями, урахованими у бюджеті на відповідний рік; - скорочення видатків загального фонду бюджету в цілому на рік; - внесення змін до закону про державний бюджет чи до рішення про місцевий бюджет. Зміни до кошторисів і планів асигнувань проводяться після внесення відповідних змін до річного розпису асигнувань бюджету, помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету та бюджетного розпису з урахуванням особливостей спеціального фонду. При цьому обов'язково складаються відповідні довідки, які затверджуються і виконуються у тому ж порядку, що й кошториси і плани асигнувань. Самі кошториси і плани асигнувань не перезатверджуються.

Протягом року розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями на підставі довідок установленої форми, які затверджуються керівниками установ, що затвердили кошториси. Зміни до бюджетного розпису за спеціальним фондом бюджету при цьому не вносяться. Казначейство веде облік таких змін, проводить видатки спеціального фонду бюджету за власними надходженнями на підставі кошторисів з урахуванням цих змін. У звітності про виконання державного бюджету відображаються планові показники за спеціальним фондом бюджету з урахуванням внесених змін до кошторисів. Зміни до спеціального фонду кошторису за іншими надходженнями, крім власних, здійснюються після внесення відповідних змін до бюджетного розпису. Планові показники кошторису розпорядників за спеціальним фондом у їх звітності повинні відповідати даним обліку Казначейства

Під час подання зведеної фінансової звітності головні розпорядники забезпечують відповідність планових показників за спеціальним фондом кошторисів із внесеними до них змінами даним звітності Державного казначейства про виконання спеціального фонду державного бюджету. Виконання кошторисів і планів асигнувань відображається наростаючим підсумком з початку року. Звіти про виконання кошторисів, планів асигнувань і планів використання бюджетних коштів подаються у порядку та за формами, встановленими Державним казначейством.