Презентація на тему:
Звертання поширені та непоширені

ЗВЕРТАННЯ НЕПОШИРЕНІ І ПОШИРЕНІ Підготувала учитель української мови і літератури Лохвицької гімназії №1 прокопенко ніна Олексіївна

Девіз уроку: “Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами,той сам усихає від спраги.” В.О.Сухомлинський

Звертання – це слово або сполучення слів, що називає того, до кого (або до чого) адресоване мовлення. Наприклад: Мово моя, мово, мово кольорова, в ній гроза ранкова й тиша вечорова.

ВИДИ ЗВЕРТАНЬ ЗА БУДОВОЮ ПОШИРЕНІ НЕПОШИРЕНІ Рідна мово, моя Україно Земле, мово

Звертання виділяються комами:Одійдіте, недруги лукаві! Друзі, зачекайте на путі! (В.Симоненко). Звертання, яке стоїть у середині речення, виділяємо комами з обох боків: Люблю я, Києве, тебе в ранковий час… (М.Упеник). Після звертання, яке стоїть на початку речення і яке вимовляємо з окличною інтонацією, ставимо знак оклику: Україно! Ти для мене диво! (В.Симоненко). РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ

Звертання виражається іменникому формі кличного відмінка і не є членом речення: Кораблі! Шикуйтесь до походу! (В.Симоненко) Рідше звертання виражається іншими частинами мови у значенні іменника: Я до тебе, рідна, небо прихилю.

ТВОРЧЕ КОНСТРУЮВАННЯ Поставити у формі кличного відмінка Марія Степанівна,Сергій Петрович, Ігор, Олег, козак, друг, використовуючи формули мовного і мовленнєвого етикету: шановний, вельмишановний, любий, дорогий, поважний і скласти речення, щоб звертання були в середині, на початку і в кінці речення.

ВИБІРКОВЕ ПИСЬМО Прочитайте уривки з віршів. Якою темою вони об'єднані? Випишіть речення із звертаннями. Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, Тільки камінь має. (С.Воробкевич) Я без тебе, мово, Без зерна полова, Соняшник без сонця, Без птахів діброва. Як огонь у серці Я несу в майбутнє Невгасиму мову – Слово незабутнє. (Ю. Рибчинський)

ЛІНГВІСТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ Скласти 5-6 речень із звертаннями до однокласників, до батьків, до знайомих і незнайомих людей на тему: “Ваше ставлення до знань рідної мови”

Сію дитині в серденьку ласку, Сійся - родися ніжне “будь ласка”, Вдячне “спасибі”, “вибач” тремтливе – Слово у серці, як зернятко в ниві. “Доброго ранку!”, “Світлої днини!” – Щедро даруй ти людям, дитино. Мова барвиста, мова багата, Рідна і тепла, як батьківська хата. В.Гринько