Презентація на тему:
Сватівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8 Сватівської районної ради Луганської області

СИСТЕМА РОБОТИ З ПІДВИЩЕННЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ УЧНІВ 5-11 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ КИЇВСЬКОГО РАЙОНУ

Дефініції щодо визначення поняття “Культура мовлення”

ОСНОВНІ ОЗНАКИ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

“Мова – це віконця, через які дитина бачить світ”. “Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – висока моральна культура. Убогість слова – це убогість думки, а убогість думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості” Василь Олександрович Сухомлинський

”В руках вихователя слово – такий же могутній засіб, як музичний інструмент в руках музиканта, як фарби в руках живописця, як різець і мармур в руках скульптора” “…щоб слово не стало батогом, який, торкаючись ніжного тіла, обпалює, залишаючи на все життя грубі рубці. Слово оберігає душу… тільки тоді, коли воно правдиве і йде від душі вихователя, коли воно позбавлене фальші, упередженості…”

«…жоден вихователь не може бути хорошим вихователем, не може працювати, тому що … він не може розмовляти з дитиною, не знає, в яких випадках як треба говорити” Антон Семенович Макаренко

“Чим легше вчителю вчити, тим важче учням учитися. Чим важче вчителю, тим легше учням” Л.М.Толстой

Розробка науково обґрунтованої та методично доцільної педагогічної технології формування культури мовлення

Сучасна методика і практика роботи з вироблення навичок культури мовлення базується на таких основних принципах:

Оволодіння нормами:

ГАРНИМ МОВЦЕМ МОЖНА СТАТИ ЗА УМОВИ ВРАХУВАННЯ ТАКИХ ПОКАЗНИКІВ:

Творчі зустрічі у Харківській гімназії №1

Читацька конференція у ХСШ №166 “Вертикаль”

Ефективний добір вправ на уроці, що сприятимуть виробленню навичок культури мовлення

Розвитку навичок культури мовлення сприятимуть такі види вправ:

Практика переконує у важливості використання таких видів вправ:

Лексико-фразеологічні вправи: - добір семантичного ряду слів, - робота над синонімами, антонімами, порівняннями, фразеологізмами, словами, ужитими у переносному значенні

Орфоепічні вправи сприяють засвоєнню норм вимови, наголошування, інтонації

Вправи з вироблення навичок монологічного, діалогічного мовлення (складання ліричних етюдів; вправи ситуативного характеру, вправи з використанням дидактичної гри; редагування речень, текстів; взаєморецензування; вправи проблемно-пошукового характеру, нові форми диктантів – акцентологічний, асоціативний, авторський, програмований, складання діалогів, різних видів описів тощо)

Мовленнєві вправи на формування орфоепічної та граматичної правильності;

Робота методичної служби спрямована на - забезпечення високого рівня викладання української мови та літератури; - професійне, культурне і творче зростання педагогів, - удосконалення знань словесників про форми й методи роботи на уроках, сприяння впровадженню в практику досягнень педагогічної науки; - виконання нормативних вимог до навчання і виховання учнів; - вчасне вивчення і максимальний розвиток інтелектуальних та творчих здібностей дітей із високим рівнем здібностей до вивчення української мови (створення оптимальних умов для пошуку та розвитку обдарованих учнів та залучення їх до участі у конкурсах, олімпіадах, турнірах, МАН).

Підвищення рівня професійної компетентності вчителів - створення плану заходів щодо підвищення якості навчання української мови та літератури; - планування роботи тимчасових творчих колективів із різних питань методики викладання; - організація міжшкільних науково-методичних обмінів між ШМО вчителів української мови; - організація роботи постійно діючих семінарів на базі шкіл;

- оптимальне використання семінарів на базі шкіл передового педагогічного досвіду; - організація школи становлення молодого вчителя; - відвідування відкритих уроків молодими спеціалістами та спеціалістами ІІ категорії; - проведення майстер-класів вчителями вищої категорії; - відвідування тренінгів викладачів ВНЗ.

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ МОВНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ 5-11 КЛАСІВ - регулярний огляд новинок методичної та художньої літератури, періодичних видань; - вивчення передового педагогічного досвіду; - впровадження системи відповідних вправ; - впровадження акмеологічних педагогічних технологій (дидактичні ігри, тренінгові технології, технології розвивального навчання, технологія особистісно зорієнтованого навчання, метод проектів);

- організація індивідуалізації та диференціації навчання відповідно до учнівських потреб; - використання можливостей інформаційного простору ХХІ століття в навчальному процесі (використання медіатек шкільних бібліотек, обмін досвідом на форумах, в соціальних мережах та методичних порталах, угоди з видавництвами); - введення годин консультування (для обдарованих учнів, підготовка до ДПА та ЗНО, індивідуальна робота з учнями з низькою мотивацією до навчальної діяльності);

- організація самоосвітньої роботи учнів та вчителів; - моніторинг навчальних досягнень та результативності участі в турнірах, конкурсах, олімпіадах; - організація роботи гуртків і факультативів; - активізація позакласної роботи з навчальних предметів; - розробка алгоритмів, пам’яток, інструкцій; - випуск та презентація продуктів творчої самоосвітньої діяльності;

- відвідування (наставництво та атестація) та взаємовідвідування уроків (у дні відкритих дверей); - контроль стану ведення зошитів з української мови та літератури (під час відвідування уроків); - робота творчих груп вчителів української мови; - організація тематичних заходів з нагоди свят та знаменних дат.  

Розроблені заходи сприятимуть: - формуванню мотивації до вивчення мови та літератури; - розвитку вмінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати й висловлювати власну думку, розуміти інших людей, знаходити спільну мову з ними; - підвищенню загальнолінгвістичного рівня учнів,

- розширенню диференційованого навчання відповідно до запитів і здібностей школярів, - розвиткові гуманітарного мислення й мовного чуття, що спирається на філологічну компетентність, - формуванню духовного світу учнів, світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів;

- виробленню вмінь орієнтуватися в потоці різноманітної інформації, знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, застосовувати на практиці відомості, одержані в словесній чи іншій формі; - формуванню вмінь самостійно здобувати лінгвістичні знання, працювати з науковою й довідковою філологічною літературою; - розвитку творчих здібностей учнів.

ШКОЛА МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ «Розвиток пізнавальної активності шляхом позитивної мотивації на уроках» (на базі Харківської гімназії №172)

І районний конкурс учнівської творчості “З Шевченком у серці”

Роботи на конкурс “Мій родовід”

“МІЙ РОДОВІД”

Обмін досві-дом

Семінар-практикум для учнів та вчителів “Ораторська майстерність” (10 жовтня 2011 року)

Семінар-практикум для керівників ШМО вчителів української мови за темою “Інноваційні підходи до підвищення ефективності уроку” (на базі Харківського педагогічного ліцею №4 Харківської міської ради Харківської області)

Семінар-практикум «Розвиток пізнавальної компетентності школярів на уроках української мови та літератури» (10.11.2012, ХСШ №17).

Семінар на базі ХГ №55 “Морально-етичне виховання школярів старшого віку на уроках української мови (20.01.2012)

Семінар-практикум для керівників ШМО української мови “Формування навичок наукової діяльності в учнів старшої школи” на базі ХЛ №107 (19.04.2012)

Педмайстерня на базі Харківської гімназії №55 Харківської міської ради Харківської області “Від творчого вчителя до творчого учня”

Робота з обдарованими учнями на базі шкільних музеїв

Творчі зустрічі

”Людина може володіти кількома мовами. Залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше людина має володіти, звичайно, рідною мовою” , -зазначав Б. Антоненко-Давидович, сам щиро закоханий в українське слово та глибоко переконаний в тому, що однією й тією ж мовою... можна і полову віяти, й святий вогонь викрешувати, усе залежить від того, як хто вміє володіти цим чарівним інструментом, що ним є мова.