Презентація на тему:
Українська школа: реалії та стратегія модернізації

Українська школа: реалії та стратегія модернізації Павло Полянський, Заступник Міністра освіти і науки України 25 лютого 2010 року

Загальна середня освіта в Україні Типи навчальних закладів: середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів; гімназія, ліцей, колегіум; спеціалізована школа – ЗНЗ І-ІІІ ст. з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів: вечірня (змінна) школа для громадян, які не мають можливості навчатися в школах з денною формою; навчальні заклади для дітей з особливими потребами; міжшкільний навчально-виробничий комбінат; професійно-технічний навчальний заклад; вищий навчальний заклад І-ІІ рівнів акредитації; позашкільний навчально-виховний заклад.

Динаміка народжуваності в Україні у1991-2009 роках (в тисячах осіб)

Відносна кількість загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня в сільській місцевості чисельністю до 10 учнів - до 10% - до 20% - до 30% - понад 30%

Відносна кількість загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІ ступенів у сільській місцевості чисельністю до 40 учнів - до 10% - до 20% - до 30% - понад 30%

Відносна кількість загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІI ступенів у сільській місцевості чисельністю до 100 учнів - до 10% - до 20% - до 30% - понад 30%

Динаміка чисельності учнів загальноосвітніх навчальних закладів (в тисячах осіб) Завдяки покращенню демографічної ситуації з 2011-2012 навчального року прогнозуємо початок збільшення учнівського контингенту. 1 вересня 2009 року до школи вже прийшло на 20 тисяч першокласників більше, ніж у попередньому.

Освітні округи як запорука розвитку сільських шкіл Освітній округ – об’єднання навчальних закладів системи дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти, що спрямовують свою діяльність на створення умов для здобуття громадянами якісної загальної середньої освіти. До округу можуть входити також органи управління освітою, установи культури, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту. Діяльність освітніх округів забезпечує: створення єдиного освітнього простору в межах відповідної територіально адміністративної одиниці ; можливість учням обрати індивідуальний освітній напрям; реалізацію допрофільної підготовки та профільного навчання; розвиток творчих здібностей, нахилів, обдарувань дітей, учнів; впровадження сучасних освітніх технологій; координацію навчально-виховного процесу суб’єктів округу; створення належних умов для забезпечення навчально-виховного процесу; сприяння фінансовій автономії шкіл. Освітній округ може функціонувати на основі опорної школи чи ресурсного центру, а також і без них Моделі функціонування освітніх округів: Модель освітнього округу на базі опорної школи Модель освітнього округу без опорної школи

Профільне навчання – чинник поліпшення якості та доступності освіти Розподіл учнів загальноосвітніх навчальних закладів за напрямами навчання (осіб) Кількість учнів у класах з профільним навчанням (осіб)

Моніторингові дослідження якості освіти Спільними зусиллями проведені моніторингові дослідження: стану математичної освіти учнів початкової школи; рівня сформованості в учнів 5-х та 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів світоглядних і загальнокультурних уявлень про небесні тіла та Всесвіт; вперше - участь у міжнародних порівняльних дослідженнях природничо-математичної освіти TIMSS-2007 Триває підготовка до участі: у пілотних міжнародних моніторингових дослідженнях PIRLS -20011 (4-й клас) та TIMSS-2011 (4-й та 8- й класи); у моніторинговому дослідженні якості географічної освіти учнів 9-х класів (березень 2010р.); у дистанційному моніторинговому дослідженні виявлення рівня сформованості у випускників шкіл навичок використовувати інформаційно-комунікативні технології у практичній діяльності (квітень 2010 р.).

Інклюзія – сучасний напрям української освіти Інклюзивна освіта: визначає, що всі діти можуть навчатися; заохочує освітні структури, системи та програми відповідати потребам усіх дітей; є динамічним процесом, що розвивається. Стратегічна мета: Формування нової філософії державної політики щодо дітей з особливостями психофізичного розвитку; Реалізація та поширення моделі інклюзивного навчання цих дітей у загальноосвітніх навчальних закладах; Забезпечення нормативно-правової та навчально-методичної бази. Категорії дітей з особливими освітніми проблемами

Суспільне значення інклюзивної освіти Для педагогів: поштовх до самовдосконалення поглиблення знань про закономірності розвитку дітей визначення й використання ефективних навчальних технологій вироблення стратегії й тактики психолого- педагогічної (а часто – медичної) підтримки цих дітей нові погляди на освіту всіх дітей Для всіх учнів: Спільне навчання сприяє розвиткові емпатії, толерантності, об`єктивній оцінці власних можливостей, формуванню реалістичного світогляду. Для батьків: Послаблення напруженості, покращення емоційного стану, зменшення тривог і страхів, мобілізація сили на щоденне й перспективне досягнення успіху, по-новому структуруватиме світосприйняття цілої родини, близьких до неї людей.

Внесок проекту “Рівний доступ до якісної освіти в Україні“ у розвиток освітніх округів Поставлено автобуси до: Житомирської області: 17 автобусів (16 звичайних та 1 спеціалізований) для 7 районів; Рівненської області: 16 автобусів (15 звичайних та 1 спеціалізований) для 8 районів; Закарпатської області: 15 автобусів (14 звичайних та 1 спеціалізований) для 6 районів; Львівської області: 26 автобусів (24 звичайних та 2 спеціалізованих) для 11 районів; Чернігівської області: 12 автобусів (11 звичайних та 1 спеціалізований) для 6 районів; Херсонської області: 14 автобусів (13 та 1 спеціалізований) для 5 районів. Основні результати: Розроблені плани оптимізації у 6-ти пілотних районах 6-ти областей; Підготовлені посібники з оптимізації шкільної мережі; Надано допомогу в організації опорних шкіл (шкільні автобуси, навчальні кабінети, комп'ютери, підготовка педагогів)

Внесок проекту “Рівний доступ до якісної освіти в Україні“ у поліпшенні якості освіти Оснащення 530 класів НКК (27 областей); Підтримка зовнішнього незалежного оцінювання; Участь у міжнародних порівняльних дослідженнях (TIMSS 2007, TIMSS&PIRLS 2011); 28 ІППО забезпечено комп`ютерними класами; Підготовлено 110 провідних викладачів для навчання викладачів ІППО, методистів РМК, директорів шкіл, голів окружних методичних об`єднань; До вересня 2010р. навчання пройдуть1680 викладачів ІППО, 1400 методистів РМК, 400 голів окружних методичних об’єднань - вчителів з пілотних областей, 200 майстер-тренерів для директорів шкіл, понад 2000 директорів шкіл (усього орієнтовно 5680 осіб); Триває процес закупівлі 182 навчальних кабінетів (біології, фізики, хімії, математики).

Дякую за увагу!