Презентація на тему:
Теорія проблемного навчання у загальноосвітній школі

Теорія проблемного навчання у загальноосвітній школі

Історіографія проблемного навчання Сократ Ж.Ж.Руссо Ф.Дістервег М.Пирогов К.Ушинський Джон Дьюї С.Рубінштейн О.Матюшкін М.Скаткін Т.Кудрявцев М.Махмутов І.Лернер В.Оконь В.Дрибан В.Вергасов Ф.Фурман О.Коваленко В.Паламарчук В.Курвітс Л.Чубарова В.Ягупов В.Краєвський Г.Селевко М.Фіцула Р.Мільруд

Луї де Бройль: “Знання – діти подиву і цікавості”

Концептуальні положення (за Д.Дьюі) Дитина в онтогенезі повторює шлях людства в пізнанні Засвоєння знань є спонтанний, некерований процес Дитина засвоює матеріал як результат задоволення своєї потреби в знаннях Умовами успішності навчання є: - проблематизація навчального матеріалу; - активність дитини (знання повинні засвоюватися з апетитом); - зв’язок навчання з життям дитини, грою, працею

Проблемне навчання – це: психолого-дидактична система змісту, методів, форм і засобів розвиваючого навчання, яка надає учням можливість активно оволодівати новими знаннями й способами дії у процесі індивідуального і спільного пошуку, прискорюючи становлення їхніх пізнавальних потреб та інтересів, емоцій, волі

Мета проблемного навчання: засвоєння результатів наукового пізнання, системи знань, а також шляхів отримання цих результатів, формування пізнавальної самодіяльності учня і розвитку його творчих здібностей

Завдання проблемного навчання: Розвиток мислення, здібностей учнів, їх творчих умінь Виховання активної творчої особистості, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми Засвоєння знань, умінь, які самостійно здобуті в ході активної пізнавальної діяльності

Цільові орієнтації технології проблемного навчання Придбання знань, умінь і навичок Засвоєння учнями способів самостійної діяльності Розвиток пізнавальних і творчих здібностей учнів Активізація пізнавальної діяльності учнів

Методи проблемного навчання (за І.Лернером) Проблемний виклад знань Частково-пошуковий (евристичний) метод Пошуковий метод Дослідницький метод

Переваги проблемного навчання Вчить мислити логічно, науково, творчо Робить навчальний матеріал більш доказовим та переконливим Сприяє формуванню стійких знань Впливає на емоційну сферу учнів, формує впевненість, радість, задоволення від розумової діяльності Формує елементарні навички пошукової, дослідницької роботи Активно формує та розвиває позитивне ставлення, інтерес до навчання

Рівні проблемності за складністю І-й: вчитель допомагає учням організувати роботу й надає їм інформацію, необхідну для розв’язання проблеми; ІІ-й: учитель спільно з учнями аналізує ситуацію і підводить їх до проблеми, а вони самостійно формулюють завдання і вирішують його; ІІІ-й: учні самостійно формулюють і розв’язують проблему без сторонньої допомоги

Умови успішної організації проблемного навчання Підготовка вчителя Підготовленість учнів Науково-методична забезпеченість процесу навчання для створення проблемних ситуацій Урахування особливостей конкретної дисципліни, теми, часу, відведеного за програмою

Компоненти проблемного навчання Необхідність виконання такої дії, при якій виникає пізнавальна потреба у новому, невідомому відношенні, способі або умові дії Невідоме, яке повинно бути розкрите у виниклій проблемній ситуації Можливості учнів у виконанні поставленого завдання, в аналізі умов і відкритті невідомого

Алгоритм проблемного навчання Виокремити проблему з “фону” Чітко сформулювати проблему Поставити проблемне питання Створити проблемну ситуацію Знайти найбільш оптимальний (доказовий) спосіб її розв’язання У разі невдачі проаналізувати ситуацію і скоригувати шлях вирішення проблеми або реалізувати альтернативний

Дидактичні методи організації проблемного навчання Монологічний Міркувальний Діалогічний Евристичний Дослідницький Метод програмованих завдань

Основні поняття теорії проблемного навчання Проблемна ситуація Проблемне запитання Проблемна задача Проблемне завдання

Проблемна ситуація: стан розумового утруднення учнів, який створено спеціально вчителем за допомогою певних прийомів, методів і засобів

Типи проблемних ситуацій І-й тип: виникає при умові, що учні не знають способів вирішення поставленої задачі, не можуть відповісти на проблемне питання, дати пояснення новому факту в учбовій чи життєвій ситуації ІІ-й тип: виникає при зіткненні учнів з необхідністю використовувати раніше засвоєні знання в нових практичних умовах ІІІ-й тип: виникає, якщо є суперечність між теоретично можливим шляхом рішення задачі і практичною нездійсненністю вибраного способу ІУ-й тип: виникає, коли є суперечності між практично досягнутим результатом виконання навчального завдання і відсутністю в учнів знань для теоретичного обгрунтування

Шляхи створення проблемних ситуацій Спонукання учнів до пояснення явищ, фактів, їх зовнішньої невідповідності, протиріччя Спонукання до вибору правильного варіанта відповіді та її обгрунтування Перехід від поодиноких фактів до узагальнень Зіставлення суперечливих фактів, явищ Вирішення протиріч між теоретично можливим засобом розв’язання завдання і практичною нездійсненністю обраного засобу діяльності

Правила створення проблемних ситуацій Постановка перед учнем практичного чи теоретичного завдання, при виконанні якого учень повинен відкрити нові знання або дії Пропоноване проблемне завдання повинно відповідати його інтелектуальним можливостям Проблемне завдання повинно передувати поясненню, засвоєнню навчального матеріалу Не можна змішувати проблемне завдання і проблемну ситуацію Одна і та ж проблемна ситуація може бути викликана різноманітними типами завдань Проблемну ситуацію повинен формулювати вчитель шляхом вказування учневі на причину невиконання ним поставленого практичного завдання

Проблемне запитання: на відміну від звичайного, не передбачає простого пригадування або відновлення раніше отриманих знань “Трапляється, що поставити запитання важче, ніж відповісти на нього” Х.Гарднер

Ознаки проблемних запитань Складність: на запитання немає готової відповіді в підручнику й у розповіді вчителя; її слід знайти в результаті інтенсивних розумових процесів; Значимість: запитання викликає інтерес у школяра і є важливим для його читацького розвитку; Місткість: широке охоплення матеріалу

Проблемна задача: форма організації навчального матеріалу із заданими і невідомими даними, пошук яких потребує від учнів активної розумової діяльності: аналізу факторів, з’ясування причин походження об’єктів, їх причинно-наслідкових звязків тощо

Проблемне завдання: передбачає вказівку учням про їх самостійну пошуково-пізнавальну діяльність, спрямовану на одержання необхідного результату

Алгоритм залучення учнів до розв’язання проблемного завдання

Суть проблемних завдань (у порівнянні з непроблемними) Непроблемні завдання: - пригадати - прочитати - дізнатися - назвати - переказати - повторити - записати - пояснити принцип - вирішити - знайти помилку - виконати за зразком - виконати за інструкцією Проблемні завдання: - сформулювати завдання - спланувати діяльність - висунути гіпотезу і скласти план її перевірки - проаналізувати і обгрунтувати спосіб розв’язання - сформулювати спосіб дії в змінених умовах - сформулювати власну позицію - попередньо оцінити результат - представити, подати інакше - порівняти, обрати інший варіант - порівняти з еталоном - знайти обгрунтування, здійснити класифікацію - перейти від загальної до більш конкретної моделі

Види навчальних проблем Залежно від ролі у навчальному процесі: Щодо характеру інформації Щодо способів розв’язання: Основні Фронтальні Навколотекстові Допоміжні Текстові Групові Індивідуальні

Навчальні проблеми залежно від ролі у навчальному процесі Основні: на початку уроку вчитель ставить основну проблему уроку (тему), яка активізує пізнавальну діяльність учнів щодо всього матеріалу уроку Допоміжні: вчитель ділить матеріал на частини і ставить допоміжні проблеми; формує самостійність, дає змогу поетапно вирішувати проблему

Навчальні проблеми щодо способів розв’язання Фронтальна: проблема, яку ставлять перед класом і вирішують зусиллями всіх учнів Групова: проблема, яка вирішується окремою групою учнів Індивідуальна: проблема, яку ставить сам учень або вчитель, але вирішує учень самостійно

Етапи вирішення проблеми Виникнення проблемної ситуації Усвідомлення сутності утруднення і постановка проблеми Знаходження способу вирішення шляхом здогадки або висунення припущень і обгрунтування гіпотези Доказ гіпотези Перевірка правильності вирішення проблеми

Керування вчителя у проблемному навчанні повинне: Спрямовувати учня на правильне розв’язання пізнавальних задач Сигналізувати про хибні шляхи, виявляти суть помилок, сприяти свідомій діяльності учня Надавати учневі допомогу, не позбавляючи його самостійності і вольових зусиль Підтримувати емоційний тонус учня, впевненість у своїх можливостях при достатній мобілізації знань і здібностей

Складнощі у впровадженні проблемного навчання Невиправдане створення проблемних ситуацій вчителями на тому чи іншому етапі уроку Вирішення проблеми потребує багато навчального часу Не враховуються вікові особливості учнів та рівень їхньої здатності вирішення поставленої проблеми на уроці Зниження інтересу учнів до знань у випадку переводу навчання виключно на проблемне навчання Відсутність у школярів мотивації до підвищення рівня знань та вмінь Обсяг нових знань перевищує кількість знань, які мають актуалізуватися Низька теоретична підготовка вчителя з питань упровадження проблемного навчання