Презентація на тему:
Теорія віршування

Питання

(ліричні твори, поезія) (романи, повісті, оповідання)

Слово проза походить від латинського прикметника prosus, що означає вільний, прямий, незв'язаний. Слово вірш походить від латинського versus, що означає оберт, ряд, рядок. французьке le vers польське wiersz білоруське вєрш українське вірш Російське стих походить від грецького stichos, що теж означає ряд, порядок, лад.

Ритм Рима Стопи. Віршові розміри . (ямб, хорей, дактиль, анапест, амфібрахій) Класифікація рим за місцем ритмічного акценту (окситонні, парокситонні, дактилічні, гіпердактилічні) Способи римування за місцем розташування (суміжне, перехресне, кільцеве, потрійне, монорима) Строфа. Види строф

д а л і

Віршовий ритм — це повторення сумірних мовних одиниць, що ними є самі віршовані рядки, які промовляються поспіль один за одним. Т.Шевченко д а л і

Рядковий ритм може формуватися: на чергуванні довгих і коротких складів (метричне віршування у давніх римлян і греків); за рахунок кількості складів (силабічний вірш); на рахунку наголосів у вірші (тонічний вірш); за рахунок принципу наголошеності та ненаголошеності (силабо-тонічне віршування). Рядок – основна ритмічна одиниця в будь-якій системі віршування. д а л і

Іван Франко Дев'ять більш-менш однакових, сумірних за своїм звучанням рядків. Отож, перед нами є певні одиниці. Одиниці ці сумірні, вони повторюються і не перебиваються будь-якими відмінними від них іншими одиницями. Таке закономірне повторення сумірних одиниць і становить віршовий ритм. І.Франко д а л і

Іван Франко В основі сумірності лежить певна однаковість у розташуванні наголошених і ненаголошених складів у межах рядка. І.Франко д а л і

п П п П п П п П п П п П п П п п п П п П п п П п П п П п П п П п П п П п П п П п П п п П п П п п п П п П п П п П п П п п п П п п п п П п П п П п П п П п П п П п П п П п п п П п п – ненаголошений склад, П – наголошений склад Іван Франко д а л і

НАГОЛОСИ 2—4—6—8—10 склади майже всі наголошені. 1—3—5—7—9—11 склади ненаголошені. ЗАКІНЧЕННЯ Непарні рядки (за малим не всі) закінчуються на наголошені склади. Парні (за малим не всі) — на ненаголошені. СКЛАДИ В кожному рядку 10 або 11 складів, рядки чергуються: 10, 11; 10, 11 і т. д., тільки 9 рядок — 5 складів. п П п П п П п П п П п П п П п п п П п П п п П п П п П п П п П п П п П п П п П п П п п П п П п п п П п П п П п П п П п п п П п п п п П п П п П п П п П п П п П п П п П п п п П п п – ненаголошений склад, П – наголошений склад д а л і

На кінцях рядків (знову через рядок) повторюються однакові звуки, що Посилює ритмічність вірша. Після кожного рядка ми робимо зупинку (паузу), і після паузи починаємо новий рядок. РИМА ПАУЗИ Іван Франко д а л і

Віршовий ритм — це складне явище, що визначається і порядком складів у віршовій мові, і розташуванням пауз, і чергуванням закінчень. Значення віршового ритму: самостійного смислового значення ритм не має; посилює те смислове навантаження, яке має дане слово; надає мові більшої сили і краси; через свій чуттєвий характер допомагає усвідомити те, що не відразу усвідомлюється нашим розумом. До гол. сторінки Ознаки віршової мови

Рима походить з грецького rhythmos, що означає мірність, сумірність, узгодженість. Рима ─ це співзвучність закінчень слів у віршових рядках, яка охоплює останній наголошений голосний і наступні за ним звуки. Рима ─ це явище звукове, а не графічне: в ній збігаються звуки, а не букви. д а л і

підсилює зміст, ідейне й емоційне звучання вірша, бо слова, включені в риму, самим своїм місцем у рядку привертають до себе особливу увагу читача; «Рима вертає вас до попереднього рядка, примушує згадати його, змушує всі рядки, що оформляють одну думку, триматися купи. ...Я завжди ставлю найхарактерніше слово на кінець рядка і добуваю для нього риму за всяку ціну...» В. Маяковський, «Як робити вірші?» створює багатий звуковий повтор, який посилює музикальність віршованої мови; є важливим елементом ритму у віршах, оскільки чітко підкреслює завершеність кожного віршового рядка, що є одиницею ритму; має велике композиційне значення, бо за допомогою рим віршові рядки об'єднуються у строфи. Функції рими: До гол. сторінки Ознаки віршової мови

окситонні (чоловічі) За місцем ритмічного акценту (наголосу) в суголосних словах рими класифікуються на : д а л і гіпердактилічні дактилічні парокситонні (жіночі) До гол. сторінки Ознаки віршової мови передостанній склад: бýду — забýде третій від кінця склад: вíченьки — нíченьки четвертий від кінця склад: кíшечкою — усмíшечкою останній склад: чужинí — менí

Походження термінів «чоловіча» і «жіноча» рима пов'язане з французькими прикметникам, що в чоловічому роді мають наголос на останньому складі (vif — живий), а в жіночому наголос падає на передостанній склад (vive — жива), бо «е» на кінці глухе. Ейфелева вежа у Парижі. Єлисейські поля в Парижі. Собор Паризької Богоматері. ФРАНЦІЯ До сторінки Класифікація рим

Окситонною (чоловічою) називається така рима, в якій наголос на останньому складі (чужинí — менí); ця рима має сильне звучання. З особливою силою і експресією звучать чоловічі рими у Бажана: "Цей чотиристопний ямб з чоловічими римами звучить і уривчасто падає, як удар меча, що вражає свою жертву. Пружність, енерґія і звучне одноманітне падіння його надзвичайно гармонує з зосередженим почуттям, незламною силою могутньої натури й трагічним становищем героя твору". В.Т.Боднар Козак на північ прудко мчить, Козак не хоче відпочить. Копито сніг примерзлий б`є, Луною дзенькіт оддає. Безлюддя й пустка навкруги. Кошлаті чагарі. Сніги. М.Бажан, “Гонець“ М. Бажан До сторінки Класифікація рим

Парокситонною (жіночою) називається така рима, в якій наголос на передостанньом складі (бýду — забýде). Жіноча рима надає закінченню рядків м'якого звучання. Вірші з жіночими римами, не маючи наголосів на кінцях рядків, можуть завдяки цьому набувати певної співучості. Тихий сон на горах ходить, За рученьку щастя водить. І шумлять ліси вже тихше, Сон мені квітки колише. Спіть, мої дзвіночки сині, Дикі рожі в полонині! О.Маковей, “Сон” До сторінки Класифікація рим

Дактилічною називається така рима, в якій наголос падає на третій від кінця склад (вíченьки — нíченьки). Дактилічна рима надає віршеві ще повільнішого характеру, ще в більшій мірі відчувається співучість вірша. Леся Українка Гори багрянцем кривавим спалахнули, З промінням сонця західним прощаючись, Так моє серце жалем загорілося, З милим, коханим моїм розлучаючись. Леся Українка, “Східна мелодія” До сторінки Класифікація рим

Гіпердактилічною називається така рима, в якій наголос падає на четвертий або п'ятий від кінця склад (кíшечкою — усмíшечкою). Як була я молодою преподібницею, Повісила фартушину над вікінницею. Т.Шевченко, “Гайдамаки” Він мурличе, бува, Ходить кішечкою. Кусь – і зубки схова За усмішечкою. Д.Білоус, “Лука лукавий” Тарас Шевченко Дмитро Білоус Рима в непарних рядках чоловіча (бувá — сховá), а в парних — гіпердактилічна (кíшечкою — усмíшечкою). д а л і

Не часто трапляються вірші, в яких усі клаузули (лат. clausula — кінцівка, замикання) були б одного виду. Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені. Т.Шевченко Чергуються: жіночі рими (бýду — забýде); чоловічі рими (нí, чужинí, менí); дактилічна рима (однаковíсінько). Вірш не звучить монотонно Тарас Шевченко До сторінки Класифікація рим

Римування — особливість розташування рим у вірші, інтервал між ними. Звучання вірша залежить не тільки від того, які рими за своєю природою, а й від того, як вони розташовані, які способи римування застосовує поет. д а л і

Суміжне (парне) Монорима (четвертне…) Перехресне Потрійне Кільцеве aabb aaaa abab aaa abba (за місцем розташування рим) До гол. сторінки Ознаки віршової мови

Суміжне (парне) — коли римуються суміжні (сусідні) рядки парами. aabb aabbвв aabbввгг… У місті, де ми не зустрілись, я знову а Блукаю з тобою, і нашу розмову а Корабликом діти пускають на воду b Вона запливає, відчувши свободу, b У погляд відкритий твого океану, в Де, може, і досі шукаєш кохану. в Де, може, мене пам'ятаєш і досі?.. г Заплутався вечір тоді у волоссі... г А ти розплітав мої коси невміло, д І мріяла я, щоб вони посивіли д На грудях твоїх, як сивіє світання, е Як гасне на небі зірниця остання е Софія Майданська До сторінки Способи римування

Перехресне — коли римуються кінцеві слова парних рядків з парними, а непарні — з непарними . Перехресне римування найпоширеніше у сьогоденній силабо-тонічній версифікації. abab Я не скажу і в пам'яті — коханий. а І все-таки згадай мене колись. b Ішли дві долі різними шляхами. а На роздоріжжі долі обнялись. b Ліна Костенко Ліна Костенко До сторінки Способи римування

Кільцеве або охопне (оповите) римування — коли римуються перший рядок з четвертим, а другий — з третім. Два рядки з парними римами оповивають згори й знизу два рядки, які теж римуються між собою. abba Згадати лиш, як дивно шелестить а Грудневий сад, занурений в світання. b Болить недоціловане кохання, b Вже стільки часу, а воно болить... а Клялась забути, а таки живе! в У метастази проростає нові. г Це світло невигойної любові г Через роки і відстані пливе. в Ганна Костів-Гуска До сторінки Способи римування

Потрійне римування — рима охоплює три рядки, що стоять поряд. aaa О, ні! а Являйся, зіронько, мені а Хоч в сні! а До сторінки Способи римування

Здається, часу і не гаю, а а не встаю, не встигаю! а Щодня себе перемагаю, а від суєти застерігаю, а і знов до стрічки добігаю, а і знов себе перемагаю, а і не встигати не встигаю, а і ні хвилиночки ж не гаю! а Ліна Костенко Монорима або наскрізне римування (франц. monorime від грецьк. monos — один) — вірш, у якому всі рядки (більше трьох) охоплює одна рима. aaaa (четвертне) aaaaa… (тощо) Ліна Костенко До сторінки Способи римування д а л і

Моноримічно часто будуються вірші для дітей: Монорима або наскрізне римування (франц. monorime від грецьк. monos — один) — вірш, у якому всі рядки (більше трьох) охоплює одна рима. aaaa (четвертне) aaaaa… (тощо) Ой нумо, нумо а В зеленого шума, а А в нашого шума а Зеленая шуба. а Дитяча пісенька До сторінки Способи римування

Стопа – найкоротший відрізок віршового метра, що спирається на природне мовне чергування наголошених та ненаголошених складів, які зумовлюють специфіку віршового розміру. Стопа сприймається як одиниця виміру та визначення віршового ритму. * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад UU— —UU —U U— U─ U д а л і

Залежно від кількості складів стопа буває двоскладова трискладова ямб хорей пирихій спондей дактиль анапест амфібрахій бакхій молос UU— —UU U— —U U─ U * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад До гол. сторінки Ознаки віршової мови

Двоскладова стопа Ямб — двоскладова стопа з наголосом на другому складі (U—). Одностопний ямб: Іду посеред поля я, Іду; Голівонька вже крутиться — Впаду, Тоді надлине мавонька, Як сон ... В. Поліщук ****************************** U─ ****************************** U─ ****************************** U─ ямб U— * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад д а л і

Ямб — двоскладова стопа з наголосом на другому складі (U—). Двостопний ямб: Вишневий цвіт З вишневих віт Вишневий вітер Завіває з віт. І.Драч, “Смерть Шевченка” U─ U─ U─ U─ U─ U─ U UU─ U─ Двоскладова стопа ямб U— * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад д а л і

Ямб — двоскладова стопа з наголосом на другому складі (U—). Тристопний ямб: Заквіт осінній сум, осінній сум заквіт. На віях я несу гаптований привіт — і любій принесу, прохатиму: візьми; заквіт осінній сум — заквітнемо і ми . В. Чумак U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ Двоскладова стопа ямб U— * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад д а л і

Ямб — двоскладова стопа з наголосом на другому складі (U—). Чотиристопний ямб: Яких іще зазнаю кар? Якими нетрями ітиму Шляхами з Риму і до Криму Під гвалт і кпини яничар? І. Світличний U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U─ U U─ U─ U─ U─ U U─ U─ U─ U─ Чотиристопний ямб, завдяки своїй гнучкості та місткості, — найуживаніший в українській поезії Двоскладова стопа ямб U— * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад д а л і

П`ятистопний ямб: Гарячий день — і враз достигне жито І доп'яніють обважнілі грона. Він ще незнаний, ще непережитий, Єдиний день — мого життя корона. Олена Теліга Шеститистопний ямб: Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко. Б.-І.Антонич Семистопний ямб: Зсуваються усе грізніше чорносизі хмари... Стає на всій землі надто душно, темно, тяжко, млосно... ...І тоскно В мінливім блискавок червонім миготінні . А. Казка Струмує гімн рослин, що кличуть про нестримність зросту, і серцю, мов по сьомій чарці, невисловно п'янко. Від'їду вже. Тут був я тільки принагідним гостем. До інших зір молитимусь і інших ждати ранків. Б.-І. Антонич Восьмистопний ямб: Двоскладова стопа ямб U— д а л і

Ямб — двоскладова стопа з наголосом на другому складі (U—). Ямб використовується й у білих віршах: Коли нараз мені в чужому краї не вистачить на подих України, коли поміж небес та океанів не втримають мене сріблисті крила, — зостанеться гарячий попіл предків, і я розвіюсь над широким світом живучими пилинками землиці — тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє коріння. П. Перебийніс U─ U─ U─ U─ U─ U U─ U─ U─ U─ U─ U U─ U─ U─ U─ U─ U U─ U─ U─ U─ U─ U U─ U─ U─ U─ U─ U U─ U─ U─ U─ U─ U U─ U─ U─ U─ U─ U U─ U─ U─ U─ U─ U U─ U─ U─ U─ U─ U Двоскладова стопа ямб U— * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад До сторінки Стопи

Хоре й ─ двоскладова стопа, в якій ритмічний акцент припадає на перший склад, як правило, непарний (—U). Одностопний хорей: На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч. Павло Тичина ****************************** *************************** ─U ─ До сторінки Стопи Двоскладова стопа хорей —U * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад д а л і

Хоре й ─ двоскладова стопа, в якій ритмічний акцент припадає на перший склад, як правило, непарний (—U). Двостопний хорей: З жалем, з болем Понад полем Крик розноситься чаїний, Наче в давні Дні безславні Плач рабині На чужині. Г.Чупринка ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U До сторінки Стопи Двоскладова стопа хорей * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад д а л і —U

Хоре й ─ двоскладова стопа, в якій ритмічний акцент припадає на перший склад, як правило, непарний (—U). Тристопний хорей: Піднялися крила Сонних вітряків, І черешню білу Вітер розбудив. І війнув на книги, Розметав листи… Серце! Ти не з криги? Не з заліза ти? Максим Рильський ─U ─U ─U ─U ─U ─ ─U ─U ─U ─U ─U ─ ─U ─U ─U ─U ─U ─ ─U ─U ─U ─U ─U ─ До сторінки Стопи Двоскладова стопа хорей * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад д а л і —U

Хоре й ─ двоскладова стопа, в якій ритмічний акцент припадає на перший склад, як правило, непарний (—U). Чотиристопний хорей: Тихо. Зорі потопають В океані хмар і ночі, Понад хвилі грім гуркоче, По каютах скрізь дрімають. П. Карманський ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U Чотиристопний хорей — найпоширеніший розмір у сучасній українській ліриці. До сторінки Стопи Двоскладова стопа хорей —U * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад д а л і

П`ятистопний хорей: В сотах мозку золотом прозорим Мед думок розтоплених лежить, А душа вклоняється просторам І землі за світлу радість — жить! Олена Теліга Шестистопний хорей: Та замало буде тихої дороги. Усміхнеться неня: «Ну і басурман!» Налигаю місяць на срібляні роги, Шкереберть на ньому полечу в туман. О. Влизько Семистопний хорей: Гей, віків та віків, прокопитило карі навали, Їхні печі впилися — алкогольний вогонь затуха… Вони ж десь позавчора юних мамонтів сном годували З свого сивого рубчикового фартуха. І. Драч Скільки щастя, що боюся. Залоскоче, як русалка. Шовковинками проміння перев'яже, обів'є. Заполонить. Зацілує ніжно-ніжно, палко-палко. Всю жагу — зоревий трунок, п'яний трунок — ізоп'є. Василь Чумак Восьмистопний хорей: До сторінки Стопи Двоскладова стопа хорей д а л і —U

Ямб — двоскладова стопа з наголосом на другому складі (U—). Хорей може вживатися й у формі вільного вірша як вільний хорей при різній кількості стоп у віршовому рядку Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Микола Вороний Хоре й ─ двоскладова стопа, в якій ритмічний акцент припадає на перший склад, як правило, непарний (—U). ─U ─U ─U ─ ─U ─ ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─U ─ ─U ─ ─U ─U ─U ─U До сторінки Стопи Двоскладова стопа хорей U— * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад

Да ктиль — трискладова стопа з наголосом на першому складі (—UU). Одностопний дактиль: Всі поля серпами гніву скошено. Всі шляхи в кривавій зливі Зрошено. Юрій Клен **************************** ─UU **************************** ─UU До сторінки Стопи Трискладова стопа дактиль ─ UU * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад д а л і

Да ктиль — трискладова стопа з наголосом на першому складі (—UU). Двостопний дактиль: Лезами слів Значте скарби. Воля і гнів — Голос доби. П. Филипович ─UU ─ ─UU ─ ─UU ─ ─UU ─ До сторінки Стопи Трискладова стопа дактиль ─ UU * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад д а л і

Да ктиль — трискладова стопа з наголосом на першому складі (—UU). Тристопний дактиль: В райдугу чайка летіла. Хмара спливала на схід. Може б, і ти захотіла Чайці податися вслід? Сонце на заході впало. Райдуга згасла в імлі. Темно і холодно стало На неспокійній землі. Л. Первомайський ─UU ─UU ─U ─UU ─UU ─ ─UU ─UU ─U ─UU ─UU ─ ─UU ─UU ─U ─UU ─UU ─ ─UU ─UU ─U ─UU ─UU ─ До сторінки Стопи Трискладова стопа дактиль ─ UU * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад д а л і

Чотиристопний дактиль: Синіми спіралями, барвами-кольорами Ходить-ходить хвилями втіха, як вино. І. Багряний П`ятистопний дактиль: Ніжне творіння, тебе я не завжди докликую, Наче ту пару з небачених чаш із віків, Вдень ти малою стаєш, і стаєш уночі ти великою, Чом собі снишся вночі ти косулею серед вовків? М .Вінграновський Шестистопний дактиль: Дні відцвітають в минуле, тремким осипаються листям В сяєві променів грають, в барвистім згоряють вогні, Смуток і радості й туги засновують очі імлою. І на волосся й на вії сріблястий кладеться іней. Б. Кравців Тільки й думок — на ранок Хліба нема у жінки… Ґанок, Труп біля стінки. Є. Плужник Вільний дактиль: До сторінки Стопи Трискладова стопа дактиль ─ UU

Анапе ст — трискладова стопа, що складається з двох ненаголошених і одного наголошеного на кінці складу (UU—). Одностопний анапест: Покохає мене щиро Незрадливо — Усміхнеться й мені доля Милостиво! М.Вороний **************************** UU─ **************************** UU─ До сторінки Стопи Трискладова стопа анапест UU─ * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад д а л і

Анапе ст — трискладова стопа, що складається з двох ненаголошених і одного наголошеного на кінці складу (UU—). Двостопний анапест: Я дійду на зорі до найстаршої брами, Де ключі? У Дніпрі. А Дніпро — під валами. В. Герасим'юк UU─ UU─ UU─ UU─ U UU─ UU─ UU─ UU─ U До сторінки Стопи Трискладова стопа анапест UU─ * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад д а л і

Анапе ст — трискладова стопа, що складається з двох ненаголошених і одного наголошеного на кінці складу (UU—). Тристопний анапест: Закигиче розлука над нами, Розчахне двосистемно навскіс, Замордується лихо ножами Чи зависне в петлі твоїх кіс . І. Драч UU─ UU─ UU─ U UU─ UU─ UU─ UU─ UU─ UU─ U UU─ UU─ UU─ До сторінки Стопи Трискладова стопа анапест UU─ * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад д а л і

Чотиристопний анапест: Польовою я стежкою з дальніх доріг Йду в село і радію сподіваній стрічі. Тільки ж каменем смуток на серце наліг: Кладовище побільшало вдвічі. В. Марочкін П`ятистопний анапест: На горі ніби снігом біліє давнезний собор, Що скликає всі вірні серця вечорами ізранку. Давня ратуша в землю вростає, немов мухомор, Сивий майстер в льошку замовляє вина філіжанку. М. Рильський Шестистопний анапест: В тихих продувах вітру цілував я змокріле волосся. Гуркотів спорожнілий трамвай — ночі й зливі навстріч. А позаду — в пульсуючих прожилках листя неслося, Мов колись і ніколи... за нами й над нами... всю ніч. П. Куценко Чотиристопний анапест досить поширений в українському вірші. П`ятистопний анапест витворює медитивний настрій. До сторінки Стопи Трискладова стопа анапест UU─

Амфібра хій — трискладова стопа з середнім наголошеним складом (U─U). Одностопний амфібрахій: — Матусю! Хто очі мені замінив? — Всміхнеться, щоб сліз не побачив... Сама — до вікна, до неораних нив — І плаче... Є. Плужник **************************** **************************** **************************** U─U До сторінки Стопи Одностопний амфібрахій увиразнює ліричний сюжет та увиразнює поетичну думку. Трискладова стопа амфібрахій U─ U * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад д а л і

Амфібра хій — трискладова стопа з середнім наголошеним складом (U─U). Двостопний амфібрахій: ...Ночами про подвиг Я марив малим, А подвиг — це побут Без жару й золи, Шизоїдно чистий, Абсурдно міцний, Не вельми врочистий, Та дуже ясний. О. Шарварок U─U U─U U─U U─ U─U U─U U─U U─ U─U U─U U─U U─ U─U U─U U─U U─ До сторінки Стопи Трискладова стопа амфібрахій U─ U * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад д а л і

Амфібра хій — трискладова стопа з середнім наголошеним складом (U─U). Тристопний амфібрахій: На гратах не місяць — корова, Не сяйво — рапатий язик. В залізних, вантажних оковах — Життя божевільного лик. І. Крушельницький U─U U─U U─U U─U U─U U─ U─U U─U U─U U─U U─U U─ До сторінки Стопи Трискладова стопа амфібрахій U─ U * U – ненаголошений склад; — – наголошений склад д а л і

Чотиристопний амфібрахій: О метана бурею, Нене злиденна, Укріплю Тебе я на камені слова, І будеш, як церква, ясна і сталенна! В. Пачовський П`ятистопний амфібрахій: Просвічений сонцем, на вітрі, в зеленім огні Він листя різьблене, обтяжене росами, сушить. Хай томляться гори, хай грози ревуть в вишині, — Він тут вкорінився, він тут укріпився й не рушить. М. Бажана Вільний амфібрахій: Полудне. Широкеє поле безлюдне. Довкола для ока й для вуха Ні духа! І.Франко П'ятистопний амфібрахій надає поетичному мовленню ознак урочистості До сторінки Стопи Шестистопний амфібрахій: Минають роки, як хвилини, і зорі згасають байдужо… С.Голованівський Трискладова стопа амфібрахій U─ U

Строфа (грецьк. strophe — поворот, зміна, коло) — це група віршованих рядків, об'єднаних одною думкою, інтонацією, порядком римування і відокремлена від суміжних віршових сполук великою паузою. д а л і Строфа — найбільша ритмічна одиниця віршованого твору. Римо—ритмічний малюнок у кожній строфі одного вірша майже завжди однаковий, що надає стійкості ритму віршованого твору. В цьому полягає ритмотворче значення строфи.

д а л і Термін «строфа» виник в античній трагедії, означав відтинок пісні, що виконувався між двома поворотами в урочистій процесії хору (обидві однаково побудовані частини називалися строфою та антистрофою).

двовірш терцет (тривірш) + терцина секстина (шестирядник) септима (семивірш) катрен (чотиривірш) октава (восьмивірш) децима (десятирядник) нона (дев`ятивірш) моновірш Класифікація строф звичайно відбувається за кількістю рядків у них. Сонет (чотирнадцять рядків) Верлібр (вільний вірш) До гол. сторінки Ознаки віршової мови пентина (п`ятирядник)

Моновірш (від грец. monos — один) – українські прислів'я, приказки, загадки, примовки і таке інше чи не в переважній своїй більшості (із внутрішніми римами або без них). «До булави треба голови». «Знайшов — не скач, згубив — не плач». «На язиці медок, а на думці льодок». «Утішеніє, коли в кишені є». «Сердите не буває сите». «Сімсот соколят на одній подушці сплять». (Соняшник) д а л і

Чимало лаконічних віршів — «інкрустацій» у Ліни Костенко. Є серед них і моновірші. Не живемо, а вибачаємось. Хтось завжди зазирає у вікно. Хтось потайки обнишпорює душу. Хтось на людей нацьковує юрму. Я все щось мушу, мушу, мушу! А, власне, що я винна і кому?! Ліна Костенко Поети, не катуйте читача! То непрощенно — гріх багатослів'я. Коротко — як діагноз. І хоч трошки надії. Ліна Костенко За допомогою більших, ніж звичайно, інтервалів між рядками, авторка підкреслює, що цей вірш складається із строф-моностихів. Кожна з них звучить як самостійний афоризм, але заразом це — частини цілого. Ліна Костенко До сторінки Види строф

д а л і двовірш — найпростіша строфа, написана будь-яким розміром, що складається з двох рядків, об'єднаних спільною римою (трапляється і неримована) та викінченою думкою з виразними ознаками лаконізму й афористичності. Що доля нелегка — в цім користь і своя є. а Блаженний сон душі мистецтву не сприяє. а Ліна Костенко aa

Згадала плечі і вуста, і щем, і дим... а Облиш уже цього хреста, і менше з тим. а А розум не перепиня навалу снів. б Чи хочу я цього щодня? Напевно, ні. б Якби й хотіла, все одно не вірю снам. в Світає. Люди, за вікном весна, Весна! в Леся Романчук Але двовіршем не можна називати будь-які два рядки, виділені з вірша, хоч би й об'єднані парним римуванням. Двовірші часто бувають самостійними творами (епіграми, епітафії тощо). двовірш — найпростіша строфа, написана будь-яким розміром, що складається з двох рядків, об'єднаних спільною римою (трапляється і неримована) та викінченою думкою з виразними ознаками лаконізму й афористичності. До сторінки Види строф

д а л і Терцет (італ. terzetto від лат. tertius — третій) — тривірш, трирядкова строфа, що складається з трьох рядків, і всі три або два з них римуються між собою. aaa aab aba Добрий вечір тобі, а Зелена діброво! а Переночуй мене, молодого! а Мене, молодого, а Й коня вороного, а Й сіделечко зі злота самого! а Не переночую, а Бо славоньку чую а Та про твою голову буйную. а Український фольклор

д а л і Тричі мені являлася любов. a Одна несміла, як лілея біла, b З зітхання й мрій уткана, із обснов a Сріблястих, мов метелик, підлетіла a Купав її в рожевих блисках май, b На пурпуровій хмарці вранці сіла a І бачила довкола рай і рай! a Вона була невинна, як дитина, b Пахуча, як розцвілий свіжо гай! a Іван Франко Терцет (італ. terzetto від лат. tertius — третій) — тривірш, трирядкова строфа, що складається з трьох рядків, і всі три або два з них римуються між собою. aba Іван Франко

д а л і Вчора справили весілля а А сьогодні на похмілля а Ми справляєм перезву. b Що там буде — не питаю, в А сьогодні погуляю, в Поживу. b Клим бряжчить в тарілку мідну, г Гриць циганам матір рідну г Продає. д Той схопив за полу тата, е І до рук старого ката е Віддає. д Олександр Олесь Терцет (італ. terzetto від лат. tertius — третій) — тривірш, трирядкова строфа, що складається з трьох рядків, і всі три або два з них римуються між собою. aab Олександр Олесь

Терцина —трирядкова строфа з особливим римуванням (аbа, bвb, в…). Перший рядок римується з третім, а другий — з першим і третім рядком наступної строфи. Замикає твір віршовий рядок, що римується з середнім рядком останнього тривірша. Отже, ряд терцин утворює безперервний ланцюг рим, що йде крізь увесь твір. Так написана «Божественная комедія» Данте Аліг'єрі Народе мій, замучений, розбитий, а Мов паралітик той на роздорожжу, b Людським презирством, ніби струпом, вкритий! а Твоїм будущим душу я тривожу, b Від сорому, який нащадків пізних в Палитиме, заснути я не можу. b Невже тобі на таблицях залізних в Записано в сусідів бути гноєм, г Тяглом у поїздах їх бистроїзних? в Невже повік уділом буде твоїм г Укрита злість, облудлива покірність д Усякому, хто зрадою й розбоєм г Тебе скував і заприсяг на вірність? д і т. д. І. Франко, пролог до поеми «Мойсей» Іван Франко До сторінки Види строф

д а л і Катрен (франц. quatrain від quatre — чотири) — чотиривірш, строфа з чотирьох рядків, що може мати такі схеми римування — abаb, аbbа, ааbb, аbав, аааа. Перший тип — перехресне римування (abаb) найпоширеніший: Зеленіють жита, і любов одцвіта, a І волошки у полі синіють. b Од дихання мого тихий мак обліта, a Ніби ім'я печальне — Марія. b В. Сосюра Другий тип — кільцеве римування (аbbа): Даваймо, друже, пом'янемо тих, a Що відійшли у вічності тумани. b Їх зоряні, печальні каравани b Пливуть над світом, над життям живих. a Людмила Скирда В.Сосюра

Катрен (франц. quatrain від quatre — чотири) — чотиривірш, строфа з чотирьох рядків, що може мати такі схеми римування —abаb, аbbа, ааbb, аbвb, аааа. Четвертий тип — перерване римування (аbвb): Я тебе обгорну руками, а Поцілунками обів'ю. b А у серці на самім денці в Сховаю печаль свою. b Дм. Павличко П'ятий тип — катрен на одну риму (аааа): Линьмо, линьмо в гори! Там мої сестриці, а Там гірські русалки: вільні Літавиці, а Будуть танцювати коло по травиці, а Наче блискавиці. а Леся Українка Дмитро Павличко Леся Українка До сторінки Види строф

Сонет (італ. sonetto — звучати) — ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба, точніше з двох катренів та двох терцетів. аbаb abаb ввd eed аbаb abаb вde вde аbаb abаb ввd ede … Схеми д а л і Дослідник літератури Й. Бехер назвав сонет «найдіалектичнішим художнім видом», коли перший вірш містить у собі тезу, другий — антитезу, а тривірші — синтез, так званий «сонетний замок», що завершується переважно чотирнадцятим рядком (здебільшого ця «тріада» варіюється).

д а л і Франческо Петрарка Уильям Шекспир А.С.Пушкин З'явився сонет у XIII ст. в Італії. Сонети писали Петрарка, Шекспір, Пушкін.

д а л і В українському віршуванні відомі сонети І. Франка («Вольні сонети», Тюремні сонети»), М. Рильського («Чернігівські сонети», «Рибальські сонети»), М. Зерова, Б.-І. Антонича, Є. Маланюка, Д.Павличка. Іван Франко М.Рильський М.Зеров Б.-І.Антонич Є.Маланюк Д.Павличко

д а л і Сонет 61 Благословенні будьте, день і рік, a І мить, і місяць, і місця урочі, b Де постеріг я ті сяйливі очі, b Що зав'язали світ мені навік! a Благословен вогонь, що серце пік, a Солодкий біль спечаленої ночі b І лук Амура, що в безоболоччі b Пускав у мене стріл ясний потік! a Благословенні будьте, серця рани в І вимовлене пошепки ім'я г Моєї донни — ніжне і кохане, в І ці сторінки, де про неї я г Писав, творивши славу, що не в'яне, — в Й ти, неподільна радосте моя! г Франческо Петрарка (переклад Д.Павличка) Франческо Петрарка

д а л і В. Шекспір застосовував три чотиривірші та двовірш. Не спонукай мене, щоб я твою a Виправдував неправду і образу. b Убий мене безжалісно й відразу b Без хитрощів, в одкритому бою a Скажи, що іншу ти любов зустріла, в Лише очей від мене не ховай. г Хай твого погляду убивчі стріли в Мене, беззбройного, разять. Нехай! г Твоїх очей мені вже сила знана: с Блаженство в них з трутизною злилось. d І, може, їх відводиш ти, кохана, с Щоб ними вбити іншого когось. d Не треба жалощів. Хай любі очі е Мене уб'ють — я смерть прийму охоче. е Вільям Шекспір Уильям Шекспир

д а л і Свого часу унікальну специфіку сонета спостеріг І. Франко Голубочки, українські поети, a Невже вас досі нікому навчити, b Що не досить сяких-таких зліпити b Рядків штирнадцять, і вже й є сонет a П'ятистоповий ямб, мов з міді литий b Два з чотирьох, два з трьох рядків куплети, a Пов'язані в дзвінкі рифмові сплети, — a Лиш те ім'ям сонета слід хрестити. b Тій формі й зміст най буде відповідний; в Конфлікт чуття, природи блиск погідний в В двох перших строфах ярко розвертаєсь. г Страсть, буря, гнів, мов хмара піднімаєсь, г Мутить блиск, грізно мечесь, рве окови, д Та при кінці сплива в гармонію любови. д Іван Франко Іван Франко

д а л і Віршовий твір з п'ятнадцяти сонетів зветься вінком сонетів. Неканонічні форми сонета: «кульгаві», в яких останні рядки чотиривіршів усічені; «безголові» — з одним чотиривіршем і двома тривіршами; суцільні — побудовані на двох римах; перевернуті сонети, що починаються двома тривіршами; «хвостаті сонети» («сонет з кодою»), тобто з додатковим рядком; напівсонети — один чотиривірш і один тривірш. До сторінки Види строф

Верлібр — вірш без рими і розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини, вільний вірш. Має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії). д а л і

Діти, одягнені у пташині сорочки, летять на подобах весняного сонця у простір розгорненої книжки, що сміється білим сміхом сіяча, який сіє у полі себе з руки. В. Голобородько Уолт Уитмен Особливого значення верлібру надавав В. Уїтмен, а надто — авангардисти 20 ст. Це одна з провідних форм сучасної поезії, сприйнята як виокремлена система віршування: Василь Голобородько д а л і

Вишнева гілка з вишнями Про що не встигнути подумати, поки рвеш вишні? Примариться в заплющених очах вишнева гілка ще з вишнями - про це вже певно не встигнеш подумати поки рватимеш вишні. Валерiй Богуненко д а л і Пахне здобою полудень Пахне здобою полудень. Горобці гомозяться під кленом, шукаючи на поживу, Розлітаються, наполохані шматочком булки, Ховаються в кроні, але найсміливіші скоро вертаються, потім - по одному – інші, хмара притьмарює напів-Київ. Валерiй Богуненко

Якби ти був бомжем, а я — квіткою, ми могли б зустрічатися принаймні раз на рік на смітнику після восьмого березня. Марина Ковальчук Десятий лист. Це твій уже десятий лист, що так і не дійшов до мене. Радію, хто ще стільки має тобою ненаписаних листів, хто відчуває так про себе піклування, кому ще стільки віддають уваги, про кого так хвилюються постійно? Сьогодні, вчора маю тихе щастя і завтра знову ненаписані листи... Артур Томський До сторінки Види строф

Верлібр -це... А)...ліричний вірш Б) ...вільний вірш В) ...група віршованих рядків Г) ...дев’ятивірш

Б) …співзвучність закінчень слів у віршових рядках, яка охоплює останній наголошений голосний і наступні за ним звуки. А) … повторення сумірних мовних одиниць, що ними є самі віршовані рядки, які промовляються поспіль один за одним В) ...найкоротший відрізок віршового метра, що спирається на природне мовне чергування наголошених та ненаголошених складів, які зумовлюють специфіку віршового розміру. Г) …найбільша ритмічна одиниця віршованого твору Ритм-це...

А)... група віршованих рядків, об'єднаних одною думкою, інтонацією, порядком римування і відокремлена від суміжних віршових сполук великою паузою. Б) ...рима, в якій наголос падає на четвертий або п'ятий від кінця склад. Г)... одиниця виміру та визначення віршового ритму. В)…особливість розташування рим у вірші, інтервал між ними. Римування-це...

А)... непарні рядки, які закінчуються на наголошені склади Б)... основна ритмічна одиниця в будь-якій системі віршування. В)... парні рядки, які закінчуються на ненаголошені склади Г) ...співзвучність закінчень слів у віршових рядках, яка охоплює останній наголошений голосний і наступні за ним звуки. Рима- це...

А)... ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків Б)... трирядкова строфа, що складається з трьох рядків, і всі три або два з них римуються між собою. В) ...найкоротший відрізок віршового метра, що спирається на природне мовне чергування наголошених та ненаголошених складів, які зумовлюють специфіку віршового розміру. Стопа -це...

А)двоскладова стопа, в якій ритмічний акцент припадає на перший склад, як правило, непарний (—U). Б)двоскладова стопа з наголосом на другому складі (U—). В)трискладова стопа з наголосом на першому складі (—UU). Г)трискладова стопа із середнім наголошеним складом (U─U). ЯМБ Д) трискладова стопа, що складається з двох ненаголошених і одного наголошеного на кінці складу (UU—). ХОРЕЙ ДАКТИЛЬ АМФІБРАХІЙ АНАПЕСТ

А) ...найбільша ритмічна одиниця віршованого твору Б) ...ліричний вірш В) ...найменша ритмічна одиниця віршу Г) ...віршовий розмір Строфа –це...

А) віршовий розмір Б) вільний вірш В) ...співзвучність закінчень слів у віршових рядках, яка охоплює останній наголошений голосний і наступні за ним звуки. Г) ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба, точніше з двох катренів та двох терцетів. Сонет –це...

А) віршовий твір з п'ятнадцяти сонетів Б) віршовий твір з пяти сонетів В) віршовий твір з десяти сонетів Г) віршовий твір з двох сонетів Вінок сонетів - це...

А) ямб,хорей,пиріхій,анапест Б) дактиль, амфібрахій, анапест, ямб В) спондей, пирихій, хорей, ямб Г) бакхій, молос, ямб, хорей До двоскладової стопи належать:

А) дактиль, анапест, амфібрахій, бакхій, молос Б) молос, дактиль, анапест, хорей В) дактиль, анапест, спондей, пихирій, бакхій Г) бакхій, ямб, спондей, амфібрахій, анапест До трискладової стопи належать:

А) трирядкова строфа з особливим римуванням (аbа, bвb, в…). Б) найпростіша строфа, написана будь-яким розміром, що складається з двох рядків, об'єднаних спільною римою (трапляється і неримована) та викінченою думкою з виразними ознаками лаконізму й афористичності. В) трирядкова строфа, що складається з трьох рядків, і всі три або два з них римуються між собою. Г) строфа з чотирьох рядків, що може мати такі схеми римування — abаb, аbbа, ааbb, аbав, аааа. Двовірш-це…