Презентація на тему:
Технологія саморозвитку Марії Монтесорі

Творчий шлях композитора. Для творчості Россіні характерне взаємопроникнення жанрів: у комічних операх з'являються драматичні й навіть трагічні ситуації, а в операх-серіа - жанрово-побутові епізоди. Россіні вільно перетворив у музиці своїх опер італійські народні пісенні й танцювальні ритмо-інтонації, різноманітні побутові музичні жанри, найбагатші можливості бельканто. Композитор, працюючи в межах сучасних йому театральних традиціях, однак був противником віртуозної сваволі виконавців. Найбільшим нововведенням для Італії того часу стало підвищення ролі оркестру, який у творах Россіні зробився живим, рухливим і блискучим. Опери Россіні відзначаються широким змістовним та емоційним спектром. Россіні досяг чималого комічного результату у «Севильскому цирюльнику» (1816 рік).

Творчий доробок Опери • Севільський цирульник «Альмавіва, або Даремна обачність»— 1816 • Сорока-злодійка[1] — 1817 • Семіраміда — 1823 • Граф Орі — 1828 • Вільгельм Телль — 1829 Інші вокальні твори • «Stabat mater» (1832, 2-а ред. 1841); • «Маленька урочиста меса» (1863); • понад 20 інших духовних творів; • близько 16 кантат; • гімни, хори; пісні, арії, дуети, тріо; етюди, вправи, каденції. Інструментальна музика • 6 сонат для стр. (бл. 1804); • 3 симфонії; • інші п'єси для оркестру і камерно-інструментальні твори; • п'єси для духового оркестру; • понад 60 п'єс для фортепіано

Россіні захоплювався кулінарією, та так, що до кінця життя страждав ожирінням і хворобами шлунка Після смерті все своє майно заповів рідному місту Затвердив премію молодим композиторам

Оперна творчість Дж.Россіні Опера становила основу творчості відомого італійського композитора Джоаккіно Россіні (1792 – 1868). Саме у цьому жанрі виявилися його мелодична щедрість, дотепність і сатирична влучність у зображенні персонажів. Оригінальним шедевром комедійного мистецтва XIX ст. стала опера митця «Севільський цирульник». Яскрава мелодика, природність і жвавість характерів, змальованих композитором, простота і послідовність сюжету – все це забезпечило опері справжній тріумф. Завершивши традицію жанрів опери-серіа і опери-буффа, Дж. Россіні створює у 20-х рр. XIX ст. опери, проникнуті високим патріотичним пафосом, героїкою визвольної боротьби. Серед них особливе місце займає опера «Вільгельм Телль». Яскрава, реалістична характеристика головних героїв, вражаючі масові сцени, в яких за допомогою хору і ансамблів зображено народ, а головне, надзвичайно виразна музика здобули «Вільгельму Теллю» славу одного з найкращих творів оперної драматургії XIX ст.

Сюжет опери За сюжетом прекрасна юна сирота Розіна вимушена жити у свого опікуна доктора Бартоло, від настирливості якого бідолашна дівчина не знає куди подітися. Старий мітить на чималий посаг Розіни, та й сам не проти згадати молодість і взяти таку красуню за дружину. Та серце юної дівчини зайняте іншим — молодим чоловіком, який до безтями закоханий в неї, але про якого вона толком нічого не знає. Він з’являється в костюмі скромного бакалавра, хоча насправді є багатим графом Альмавівою. Молоді люди ніяк не можуть зустрітися і поговорити-старий опікун постійно слідкує за красунею-вихованкою, відчуваючи загрозу з боку суперника. Коханню графа Альмавіви і Розіни допомагає той, хто випадково з’явився поруч: цирульник Фігаро. Хитрістю і спритністю він знаходить можливість проникнути до будинку, передати записку та «усунути» в потрібний момент доктора Бартоло. Комедія закінчується загальним примиренням

Дякуємо за увагу.