X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
ТЕХНОЛОГІЯ РОЗЧИНІВ ВИСОКОМОЛЕКУЛЯРНИХ СПОЛУК.КОЛОЇДНІ РОЗЧИНИ

Завантажити презентацію

ТЕХНОЛОГІЯ РОЗЧИНІВ ВИСОКОМОЛЕКУЛЯРНИХ СПОЛУК.КОЛОЇДНІ РОЗЧИНИ

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

ТЕХНОЛОГІЯ РОЗЧИНІВ ВИСОКОМОЛЕКУЛЯРНИХ СПОЛУК. КОЛОЇДНІ РОЗЧИНИ Автор: канд. фарм. наук, доц. Л.В. Соколова

Слайд 2

ВМС називаються такі речовини, що мають молекулярну масу від декількох тисяч до мільйона і більше.

Слайд 3

Кожна молекула ВМС представляє гігантське утворення, тому такі молекули прийнято називати макромолекулами. Характерною рисою більшості ВМС є наявність у їхніх молекулах багаторазово повторюваних ланок. Це повторення залежить від ступеня полімеризації. Звідси ці речовини мають ще і другу назву – полімери. Властивості ВМС залежать не тільки від величини молекул, але і від форми молекул. Молекули полімерів бувають лінійні, сферичні, площинні, тривимірні. Так, наприклад, ВМС зі сферичними молекулами (глікоген, гемоглобін), при розчиненні майже не набухають. ВМС із сильно асиметричними лінійними витягнутими молекулами (желатин, целюлоза, її ефіри, каучук і ін.) при розчиненні дуже сильно набухають і утворять грузлі розчини.

Слайд 4

Гігантські ланцюговоподібні молекули ВМС по окремих ланках неоднорідні, мають дифільний характер. Окремі ланки складаються з атомних груп, що мають полярний характер. До числа полярних груп належать –СООН, -NН2, -ВІН, і ін. Ці радикали добре взаємодіють з полярними рідинами (водою, спиртом і ін.) – гідратуються інакше кажучи, вони гідрофільні. Поряд з полярними макромолекула може містити неполярні гідрофобні радикали: -СН3, -СН2, -З6Н5 і ін., що можуть сольватуватися неполярними рідинами (бензол, петролейний ефір і т.п.), але не можуть гідратуватися. У природних ВМС майже завжди переважають полярні групи, тому, потрапляючи у воду, вони поводяться як гідрофільні речовини: чим більше полярних ділянок у молекулі ВМС, тим краще вони розчинні у воді.

Слайд 5

ВМС відносяться до істинних розчинів тому, що: у цих розчинах лікарські речовини дисперговані до стану молекул; тому, що при розчиненні ВМС розчини цих речовин утворюються самовільно, не вимагаючи спеціальних добавок, щоб утворився розчин; розчини ВМС гомогенні; вони є термодінамично врівноваженими системами; для розчинів ВМС характерний броуновський рух; ВМС у розчині диспергуються до молекул, які видно в ультрамікроскоп; для розчинів ВМС характерна відсутність явища Тиндаля, тобто при проходженні пучка світла через розчин не спостерігається відхилення променя світла.

Слайд 6

Ознаки, які поєднують ВМС з колоїдними розчинами: великий розмір молекул; низький осмотичний тиск у порівнянні з осмотичним тиском низькомолекулярних сполук, так як число часток більше; мала дифузійна здатність; розчини ВМС не здатні до діалізу; розчини ВМС можуть змінюватися під впливом зовнішніх факторів (додавання електролітів, зміна температури й ін.).

Слайд 7

Слайд 8

КЛАСИФІКАЦІЯ ВМС: Природні: Білки; Ферменти; Пектини; Камеді; Полісахариди; Рослинні слизи; Сухі і густі екстракти; Смоли. Синтетичні: Поліксилоксани; Поліетиленоксиди; Целюлоза і її ефіри(МЦ, натрій – КМЦ, ацетилфталилцеллюлоза); Полівініловий спирт; Полівінілацетат; Полівінілпіролідон.

Слайд 9

Особливості приготування розчинів метилцелюлози МЦ поміщають у підставку, додають гарячу воду половину від необхідної кількості, вказаної в рецепті. При цьому целюлоза змочується і набрякає. Коли температура знижується до кімнатної, додають іншу воду, розмішують мішалкою до повного розчинення. При відсутності мішалки МЦ залишають на ніч (навіть у холодильнику) і набряклу масу розмішують скляною паличкою. Р-ни МЦ можна стерилізувати, але при тривалому збереженні можуть піддаватися мікробному псуванню.

Слайд 10

Пепсин отримується шляхом спеціальної обробки слизових оболонок шлунку свиней і змішаних з цукровою пудрою. Це білий, злегка жовтуватий порошок солодкого смаку зі слабким своєрідним запахом. Застосовується при розладах травлення (ахілії, гастритах, диспепсії й ін.). Трипсин одержують з підшлункових залоз великої рогатої худоби. Це білок з молекулярною масою 21000. Може бути в двох поліморфних формах: кристалічної й аморфної. Трипсин кристалічний застосовується зовнішньо в очних краплях; у концентрації 0,2–0,25% при гнійних ранах, пролежнях, некрозах для парентерального застосування. Це білий кристалічний порошок, без запаху, легко розчинний у воді, ізотонічному розчині натрію хлориду. Хімотрипсин – суміш хімопсину і трипсину, рекомендується тільки для місцевого застосування у воді 0,05–0,1–1% розчинів при гнійних ранах, опіках.

Слайд 11

Гідролізин – отримують гідролізом крові тварин, входить до складу протишокових рідин. Амінопептид – отримують також при гідролізі крові тварин, застосовується для підживлення виснажених організмів. Застосовується довенно, рекомендується і ректальний спосіб введення. Колаген є основним білком сполучної тканини, складається з макромолекул, що мають триспіральну структуру. Головним джерелом коллагена служить шкіра великої рогатої худоби, в якій його міститься до 95%. Коллаген одержують шляхом лужно-солевою обробкою шкіри. Коллаген застосовують для покриття ран у виді плівок з фурациліном, кислотою борною, олією обліпиховою, метилурацилом, також у вигляді очних плівок з антибіотиками. Застосовуються губки гемостатичні з різними лікарськими речовинами. Колаген забезпечує оптимальну активність лікарських речовин, що зв'язано з глибоким проникненням і тривалим контактом лікарських речовин, включених у колагенову основу, із тканинами організму З білків застосовується ще лецитин як эмульгатор. Він міститься в яєчному білку. Має хороші емульгуючі властивості, може застосовуватися для стабілізації лікарських форм для ін'єкцій.

Слайд 12

Желатин медичний також відноситься до групи білків, опис цієї речовини приведено в ДФ ІХ на стор. 309. Це продукт часткового гідролізу коллагену і казеїну, який міститься в кістах, шкірі і хрящах тварин. Являє собою безбарвні або злегка жовтуваті просвічувані гнучкі листочки або дрібні пластинки без запаху. Застосовується всередину для підвищення згортання крові і зупинки шлунково-кишкових кровотеч. 10% р-ни желатину використовують для ін'єкцій. Р-ни желатину у воді і гліцерині використовують для при готування мазей і суппозиторіїв. Желатоза – продукт гідролізу желатину. Представляє злегка жовтуватий гігроскопічний порошок. Використовується для стабілізації гетерогенних систем (суспензій і емульсій). Обмежено розчинна у воді. Фармагель А и Б – це продукти гідролізу желатину, що розрізняються по ізоелектричних точках. Фармагель А має при рн – 7,0 , фармагель Б – при рн 4,7. Використовуються як стабілізатори в гетерогенних системах. Недоліки желатину, желатози і фармагелей: їхні розчини швидко піддаються мікробному псуванню.

Слайд 13

Органічні синтетичні ВМС Карболанцюгові Гетероланцюгові

Слайд 14

Карболанцюгові сполуки – це сполуки, в яких основні полімери ланцюга побудовані з атомів вуглецю. Ці сполуки одержують полімеризацією вихідних продуктів. Полівініловий спирт ПВС (полівінол) Поліетиленоксид (ПЕО) або поліетиленгліколь (ПЕГ) Полівінілпірилідон Поліакриламід. Карбопол Силікони Похідні сорбіту – це спени і твіни.

Слайд 15

За властивістю переходити в розчин ВМС розділяють на: Необмежено набрякаючі Обмежено набрякаючі

Слайд 16

Якщо процес переходу від набрякання до розчинення відбувається самовільно, то такі ВМС називаються необмежено набрякаючі. До них відносяться: деякі камеді, слизи, білок, пепсин, трипсин, полівініловий спирт, полівінілпирролідон і ін. (тобто молекули зі сферичною формою). Якщо процес переходу від набрякання до розчинення відбувається тільки при визначених факторах (температура і т.д.), то такі ВМС називаються обмежено набрякаючі. До них відносяться: желатин, крохмаль і ін. з лінійною формою молекули.

Слайд 17

Rp.: Solutionis Acidi Hydrochloridi 2% 200 ml Pepsini 3,0 M. D. S. По одній столовій ложці 3 рази в день. В даному випадку потрібно взяти кислоти хлористоводневої 4 мл (8,3%), а її розведення 1:10 – 40 мл і води 160 мл. При цьому треба враховувати, що пепсин руйнується в сильнокислому середовищі, тому спочатку готують слабкий розчин кислоти шляхом змішування 160 мл води і 40 мл розведеної кислоти (1:10). Потім в цьому розчині розчиняють 3,0 пепсину.

Слайд 18

Rp.: Solutionis Gelatinae 5% 50,0 D. S. По 1 столовій ложці через 2 години. Відважують 2,5 сухого желатину, поміщають в таровану фарфорову чашку, заливають від 4 до 10 кратної кількості холодної води і залишають набрякати на 30–40 хв. Потім додають іншу воду і суміш ставлять на водяну баню при и при перемішуванні досягають, щоб желатин цілком розчинився і вийшов прозорий розчин. Доводять водою до необхідної маси. Отриманий розчин проціджують через вату або марлю.

Слайд 19

Rp.: Solutionis Amyli 2% 100,0 D. S.: На 2 клізми. або може бути просто виписано: Rp.: Mucilagnis Amyli 100,0 D. S.: На 2 клізми. 2 частини крохмалю змішують з 8 частинами холодної води, при збовтуванні вливають в 90 частин киплячої води. Помішують, нагріваючи до кипіння. У разі потреби, можна процідити через марлю. Готують ex tempore. Розчини нестійкі, піддаються мікробному псуванню.

Слайд 20

Протаргол – (срібло білкове, Argentum proteinicum) це аморфний порошок коричнево-жовтого кольору, без запаху, слабко гіркого і злегка в'язкого смаку, легко розчинний у воді, є захищеним колоїдним препаратом срібла, містить 7,6 – 8,3% (у середньому 8%) окисі срібла. Роль захисного колоїду виконують продукти гідролізу білка (альбумінати). Протаргол насипають тонким шаром на поверхню води очищеної в фарфоровій чашці чи в широкогорлій підставці і залишають на 10 хвилин. Збовтувати розчин протарголу не рекомендується, тому що при збовтуванні порошок злипається в грудки, утворюється піна, що обволікає частки протарголу і сповільнює його пептизацію.

Слайд 21

Колларгол – (срібло колоїдне, Argentum colloidale ) – це або синювато-чорні пластинки з металевим блиском, розчинний у воді, містить 70% окису срібла і 30% продуктів гідролізу білка (натрієві солі мезальбінової і протальбінової кислот), що виконують роль захисного колоїду. У зв'язку з малою кількістю білка (близько 30%) відбувається повільне розчинення препарату у воді. Тому для прискорення розчинення можна застосовувати 2 способи готування розчину, у залежності від концентрації прописаного розчину. 1. У флакон для відпуску профільтрувати 200 мл води очищеної додати коларгол і вміст склянки струшувати до повного переходу коларголу в розчин. ( при концентрації коларголу до 1%). 2.Якщо приходитися готувати розчини в концентрації більше 1 %, то раціонально застосовувати такий спосіб: коларгол вносять у ступку додають невелику кількість води, суміш залишають на 2–3 хвилини для набрякання, розтирають, а потім при помішуванні додають кількість води, що залишилася. У разі потреби розчин коларголу можна процідити через жмутик вати, промити гарячою водою. Розчин світлочутливий, тому варто відпускати в скляному флаконі жовтогарячого скла.

Слайд 22

Іхтіол – це амонієва сіль сульфокислот сланцевої олії. Це майже чорна або бура сироподібна рідина своєрідного різкого запаху і смаку. Розчинний у воді, гліцерині, спирто-ефирній суміші. Водні розчини при збовтуванні сильно піняться. Rp.: Solutionis Ichthyoli 1% 200 ml D. S.: Для примочок. Розчин для зовнішнього застосування природного захищеного колоїду. Іхтіол відважують у старовану фарфорову чашку 2,0 , поступово додають 198 мл води при безперервному помішуванні скляною паличкою або маточкою, потім проціджують у флакон для відпуску.

Слайд 23

Rp.: Solutionis Ichthyoli 1% 200 ml Glycerini 10,0 Misce. Da. Signa: Для примочок. У старовану підставку відважують 10,0 гліцерину і відмірюють 100 мл води очищеної, збовтують до однорідності. Іхтіол відважують у старовану порцелянову чашечку, потім додають частками розчин гліцерину у воді і розтирають товкачиком іхтіол до повного розчинення, залишивши в підставці частину водно-гліцеринового розчину. Отриманий розчин іхтіолу проціджують через пористий ватний тампон вати у флакон для відпуску обсягом 150 мл. Порцелянову чашку обполіскують залишком водно-гліцеринового розчину.

Слайд 24

Дякую за увагу!

123 Завантажити презентацію

Презентації по предмету Медицина