Презентація на тему:
технології критичного мислення

Технологія критичного мислення

Актуальність теми Одним із основних напрямків розвитку сучасної освіти є використання інноваційних технологій навчального процесу. Їх використання  допомагає вчителю підвищити мотивацію учнів, більш раціонально побудувати процес навчання. Це й зумовлює необхідність для вчителя самому постійно вчитися. Однією з таких технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє його розвитку особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення. Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної системи роботи над формуванням критичного мислення молодших школярів. Застосування технології розвитку критичного мислення — один із шляхів виховання активної особистості, що може взяти на себе ініціативу і діяти у межах правового поля. Це засіб формування критичного мислення і водночас розвитку творчих здібностей дитини.

Науково-теоретичні основи досвіду Технологія « Розвиток критичного мислення» розроблена в кінці 20 ст.в США ( Чарльз Темпл, Джіні Стілл. Куртіс Мередіт). У ній синтезовано ідеї та методи технологій колективних та групових способів навчання, а також співпраці.Та дослідники цього поняття знаходять його коріння ще у роботах таких мислителів, як Платон, Аристотель, Фома Аквінський, Дж. Міль, Б. Рассел та К. Поппер. Проте справжнім широко визнаним «батьком» сучасних традицій у дослідженні « критичного мислення», за словами американського науковця Алека Фішера, є Джон Дьюї. Джон Дьюї зазначає, що природні здібності потребують певного виховного впливу, цілеспрямованих зусиль, щоб перетворитися у навички критичного мислення. Суть технології: ненав’язливість, відсутність категоричності та авторитарності з боку вчителя, надання учневі можливості пізнати себе у процесі отримання знань.

Критичне мислення — це складний ментальний процес, який починається із залучення інформації і закінчується прийняттям рішення.

Критичне мислення як засіб формування та розвитку творчих здібностей молодших школярів

Характерні ознаки критичного мислення учнів початкових класів:

Етапи навчання критичного мислення 

Базова модель уроку має три етапи Перший етап - актуалізація Діяльність у фазі актуалізації

Опис прийомів, використовуваних на уроках Актуалізація ( викладання)

Другий етап - усвідомлення Діяльність у фазі побудови знань

Усвідомлення змісту

Третій етап - міркування, консолідації Діяльність у фазі міркування

Міркування (рефлексія)

Уміння критично мислити потрібне людині, щоб:

Методика «Ґронування» Стратегія «Асоціативний кущ» Правила, яких слід дотримуватися Правила складання асоціативного куща

Методика «Кубування» Стратегія «Робота в нрупах» Кубування є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані вказівки щодо напряму мислення або письма. Наприклад, можливі такі вказівки на гранях:

Стратегія «Метод-прес» Стратегія «Взаємні запитання» Етапи методу прес: Висловлюю свою думку: «Я вважаю…» Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…» Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…» Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…» Текст або матеріал для вивчення поділить на логічно завершені частини. Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання: Одне одному в групі; Одне одному в парах; Одна пара (група) інший.

Форма сенкану: 1-й рядок – тема (іменник); 2-й рядок – опис (прикметник); 3-й рядок – дія (дієслово), пов'язане з темою; 4-й рядок – ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного; 5-й рядок – перефразування сутності (синоніми, узагальнення, підсумок). Методика «Сенкан» (п’ятиряддя) Сенкан — це вірш, який складається з п'яти рядків. Він синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує, віддзеркалює тему.

Методика «Кероване читання з передбаченням» 1. Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставимо дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (учні можуть висловлюватися, працюючи у парах чи групах). 2. Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами (треба заздалегідь попередити учнів, щоб вони не читали весь текст наперед). Зупинки бажано робити на найбільш цікавих місцях, щоб створити інтригуючу ситуацію очікування. 3. Після читання кожної частини учням ставляться запитання, причому бажано уникати буквальних. Також пропонується спробувати зробити прогноз (передбачення) стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.

Результати досвіду Застосування технології розвитку критичного мислення під час вивчення навчальних дисциплін, як на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво. Зазначена технологія стимулює загальну активність учнів, сприяє створенню плідного освітнього середовища, й утвердження системного характеру навчання та самонавчання. За своєю сутністю технологія формування критичного мислення має інноваційний характер: вимагає від учнів застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв’язувати конфлікти; шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань; розвиває критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку; формує бажання і здатність самостійно вчитися; самоствердитися; убезпечує навчання від механічності. Учні вміють: виконувати складні мисленнєві операції; відповідати на запитання високого рівня; інтерпретувати матеріал; виробляти свій контекст; самостійно навчатися.  

Висновки Отже, працюючи над проблемою «Критичне мислення як засіб формування та розвитку  творчих здібностей молодших школярів», можна зробити такі висновки: Зберігається і зміцнюється моральне, фізичне і психічне здоров’я учнів. Формується стійкий пізнавальний інтерес до навчання, вміння вчитися. Активізується розумова, пошукова активність молодших школярів, їх творчість. Виробляється вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди. Розвивається  критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку. Формується бажання і здатність самостійно вчитися. Стимулює загальну активність учнів. Сприяє створенню плідного освітнього середовища, й утвердження системного характеру навчання та самонавчання. Розвивається в молодших школярів упевненість в собі, пізнання своєї особистості. Достатньо сформовані вміння використовувати свої знання у повсякденному житті.

“Заохочуйте бажання дітей до оновлення, якщо ви хочете виховати в них риси нової людини” Ш.О. Амонашвілі

Список використаних джерел 1.Дубогай О.Навчання в русі. Здоров’язберігаючі педагогічні технології в початковій школі. - Київ: Видавничий дім « Шкільний світ», 2005.-112 с. 2.Браїлко Т.Б. Особливості мислення молодших школярів. – Харків: Вид-во « Ранок», 2010.-65 с. 3.Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення: як цього навчати. – Х.: Основа, 2007. – 110 с. 4.Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду роботи //Тема. – 2004. – № 3/4. – С. 229-232. 5.Єльникова О.В. Інтерактивні методи навчання, їх місце у класифікації педагогічних інновацій // Імідж сучасного педагога. – 2001. – № 3-4 (14-15). – С. 71-74.

Бондаренко Татьяна Николаевна, МОУ «НШ-ДС» г.Железноводска, заместитель директора по воспитательной работе, учитель начальных классов, http://pedsovet.su/ Источники использованных фонов: http://natalya-121258.ya.ru/replies.xml?item_no=1607 http://www.solnushki.ru/creative/clip0046 http://art8you.net/clipart/books/