Презентація на тему:
Технології розвитку критичного мислення учнів як освітня технологія. Психологічний аспект

1грудня 2009 р., Ставище Психологічна підтримка роботи методичного обєднання вчителів історії та правознавства “Технології розвитку критичного мислення учнів як освітня технологія. Психологічний аспект”

Актуальність. Застосування технологій критичного мислення є інструментом впливу на інтелектуальні здібності дитини – інтелектуальну рухливість, гнучкість мислення, які є умовами безболісної адаптації до різних життєвих обставин. Інформаційний вибух кінця ХХ – початку ХХІ століття змінив мету і завдання освіти. Завдання педагога і психолога – озброєння учнів інструментом, яким можна скористатися для одержання знань самостійно. Учні повинні вміти не лише сприймати інформацію, а й ретельно й критично її досліджувати.

Використання технологій критичного мислення впливає на вироблення ознак, що характеризують критично мислячу людину: відкритість до інших думок, компетентність, інтелектуальна активність, допитливість, незалежність мислення, вміння дискутувати, проникливість, самокритичність Діалогова взаємодія як один із видів діяльності спрямовує на розвиток критичного мислення.

Психологічна підтримка районного методичного обєднання Мислення – процес пізнавальної діяльності індивіда, яка характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності (Психологія. Словник) Мислення є узагальнене відображення в мозку людини предметів і явищ в їх закономірних звязках і відношеннях (Запорожець О.В.) Мислення – це процес відображення в свідомості людини складних зв’язків і стосунків між предметами та явищами об’єктивного світу.

Психологічна підтримка районного методичного обєднання Розрізняють продуктивне і репродуктивне мислення. Продуктивне мислення – це творче мислення. Потреба в ньому виникає щоразу, коли людині необхідно вирішити нетривіальну задачу, потрапляє в нові умови. Репродуктивне - мислення , яке використовується у вирішенні завдань відомого типу і пропонує використання готових правил і програм перетворення матеріалу.

Психологічна підтримка районного методичного обєднання Мислительна діяльність включає в себе операції порівняння, аналізу, синтезу, абстрагування, конкретизації і узагальнення. Аналіз – виділення в об’єкті тих чи інших його сторін, елементів, властивостей, зв’язків, відношень. Синтез – обєднання виділених в процесі аналізу компонентів.

Абстракція – мислительна операція, основана на виділенні суттєвих властивостей і зв’язків предмета і відчуження від інших, несуттєвих. Конкретизація – це перехід від абстракції і узагальнення до конкретних предметів або явищ дійсності. Психологічна підтримка районного методичного обєднання

Психологічна підтримка районного методичного обєднання Виділяють такі логічні форми мислення: поняття, судження, умовиводи. Поняття – відображення найбільш загальних і суттєвих властивостей предметів і явищ. Судження – форма мислення, яка відображає зв’язки між предметами і явищами; ствердження або заперечення чогось. Умовиводи – являє собою виведення одних суджень із інших, нових знань із попередніх. Розрізняють дедуктивні і індуктивні умовиводи.

Види мислення: Наочно-образне – вид мислення, який опирається на уявлення і образи. Словесно-логічне мислення, яке здійснюється за допомогою логічних операцій з поняттями. Практично-дійове – характерне тим, що мислительна задача вирішується в процесі діяльності.

Глибина Самостійність Критичність Гнучкість Швидкість Якості мислення:

Якості мислення: Глибина – уміння проникнути в сутність, складність процесів і явищ об’єктивного світу, передбачити подальший розвиток подій, знаходити правильні шляхи та необхідні рішення, Гнучкість – уміння змінювати намічений план рішення задачі відповідно до того як змінюються обставини. Швидкість - швидкість протікання мислительних процесів,

Критичне мислення “є вміле мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження” Критичність мислення – уміння об’єктивно оцінювати свої та чужі думки і дії. Дозволяє обмірковувати думки та причини виникнення тієї чи іншої точки зору

Шкала формування запитань, що сприяють розвитку критичного мислення Запитання низького рівня Хто …? Коли …? Де знаходиться? В якому році…? Як називається …? Що значить …? Як ви розумієте поняття …? Запитання високого рівня Яким чином …? Чому …? Чим відрізняється …? Якщо …, то як це відобразиться …? У чому важливість …? Що відбулося б, якби …? Як ви дійшли такого висновку?

Практична вправа (10 хв.) Робота в групах сформувати запитання, які забезпечують розвиток критичного мислення: на рівні “запамятовування” і “розуміння” - група 1 на рівні “застосування” і “оцінювання” – група 2 на рівні “оцінювання” і “створення” – група 3

Особливостями навчального процесу в рамках будь-якого предмета, побудованого на засадах критичного мислення, є такі: у навчання включаються завдання, розв'язання яких потребує мислення вищого рівня; навчальний процес обов'язково організований як дослідження учнями певної теми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії між ними; результатом навчання є не лише засвоєння фактів чи чужих думок, а вироблення власних суджень через застосування до інформації певних прийомів мислення критичне мислення потребує від учнів достатніх навичок оперування аргументами, судженнями та формулювання умовиводів.

Дякуємо за роботу!