Презентація на тему:
Випереджальна освіта для сталого розвитку

«Випереджальна освіта для сталого розвитку»   «Освіта в інтересах сталого розвитку є інвестицією в наше майбутнє…» Всесвітній саміт зі сталого розвитку

«Міжнародна спільнота зараз переконана,що нам потрібно виховувати – через освіту – цінності, поведінку та способи життя, необхідні для стало майбутнього. Освіта для сталого розвитку сприймається як процес вивчення підходів до прийняття рішень, що враховують віддалене майбутнє економіки, екології та добробуту всіх громад. Розбудова і зміцнення потенціалу для такого мислення, що спрямовується у майбутнє, і є ключовим завданням освіти» ЮНЕСКО, Рамковий проект міжнародної програми виконання ДОСР, липень 2003 р.

Актуальність теми визначається особливостями сучасного етапу розвитку національної системи освіти, світоглядно - методологічними, теоретичними і практичними потребами щодо її модернізації, необхідністю переосмислення ціннісних засад освіти в ХХІ ст. через призму пріоритетів сталого розвитку України як незалежної держави.

Для того, щоб впевнено стати поряд з провідними націями світу й посісти гідне місце у світовому співтоваристві, Україна за допомогою своєї системи освіти має не тільки готувати кваліфікованих фахівців, але й формувати соціально зрілих, відповідальних, культурних, духовно зрілих громадян країни. Яким чином перебудувати пострадянську систему освіти в національну українську, як готувати фахівців, яку модель виховання застосувати в процесі навчання – ці та інші питання є надзвичайно актуальними і для філософів, і для педагогів, і для державних діячів.

1992 р. - Конференція ООН у Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища та розвитку (ЮНСЕД), на якій було прийнято рішення про зміну курсу розвитку світового співтовариства у напрямку його сталого розвитку. 2002 р. - Всесвітній саміт ООН зі сталого розвитку у Йоганензбурзі. грудень 2002 р. - Генеральною Асамблеєю прийнята Резолюція «Про Декаду ООН з освіти для сталого розвитку, починаючи з 1 січня 2005 року» (2005 - 2014). Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. № 634 затверджено «Комплексну програму реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку, на 2003–2015 роки». Головним управлінням освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації спільно з Дніпропетровським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти у 2009 році була розроблена і запроваджується на період з 2009 по 2015 рр. загальна програма «Освіта для сталого розвитку», яка передбачає використання її положень у практичній діяльності керівниками і працівникам навчальних закладів області. На основі загальної програми була створена програма дослідно-експериментальної роботи за темою: «Формування механізмів трансформації регіональної системи освіти на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку на термін 2009-2015 рр.»

У зв’язку із ресурсною та економічною кризою, яку зараз переживають у більшості країн світу, у тому числі, і в Україні, а також загальним погіршенням стану здоров’я населення та забрудненням природного середовища виникла нагальна потреба розглядати сталість головним пріоритетним напрямком розвитку суспільства, а також всіх його сфер, серед яких освіті належить роль випереджаючого чинника побудови ціннісних та світоглядних засад суспільства сталого розвитку.

Що таке “сталий розвиток”? сталий розвиток (від англ. sustainable development ) – стабільний спрямований, збалансований розвиток економічної та соціальної сфер при раціональному використанні екологічних ресурсів

Поняття сталості передбачає створення умов для розповсюдження такого підходу до життя, коли розвиток суспільства спрямований забезпечувати потреби нинішній поколінь без втрат для майбутніх поколінь забезпечувати свої власні потреби

Ключові завдання сталого розвитку: • забезпечення випереджаючого розв'язання проблем соціального та духовного розвитку; • узгодження темпів економічного розвитку з господарською ємністю екосистем; • збереження і відновлення природних екосистем та їхньої здатності до самовідтворення.

Що таке освіта для сталого розвитку? Освіта для сталого розвитку базується на фундаментальному припущенні, що людство має радикально змінити сучасний хід економічного, екологічного і соціального розвитку для забезпечення здорового та якісного життя нинішніх та майбутніх поколінь

Що є метою освіти для сталого розвитку? Формування мислення, орієнтованого на стале майбутнє та відповідні смисложиттєві цінності і пріоритети – ключова мета освіти для сталого розвитку

Яким є зміст освіти для сталого розвитку? Складовими змісту освіти для сталого розвитку є: • якість життя, соціальна справедливість та рівноправність; • збереження різноманіття: культурного, соціального та біологічного; • взаємозв'язок: у суспільстві, економіці та довкіллі; • усвідомлення відповідальності перед майбутніми поколіннями; • громадянська позиція, права та обов'язки громадян; • потреби та права майбутніх поколінь на якісне життя.

Пріоритетні напрямки освіти для сталого розвитку: виховання культури розумного споживання енергії та води, зменшення марних витрат сировини, кількості відходів; впровадження принципів, норм та цінностей екологічної етики та етики відповідальності; розвиток духовного потенціалу особистості на засадах особистісно-орієнтованої педагогіки; розвиток інформаційної культури особистості, основ критичного мислення та медіа-грамотності; Впровадження норм міжособистісної та міжкультурної взаємодії на засадах принципів полікультурності та толерантності; розвиток правової культури особистості, основ громадянськості; формування культури здоров’я підлітків на засадах розуміння єдності природи та людини, залежності здоров’я людини від стану довкілля.

Які виховні принципи визначають сутність освіти для сталого розвитку? можливість учнями висловлювати та відстоювати власну точку зору; мислити критично; вчитися працювати у команді, домовлятися та поважати демократичні рішення; бути толерантними та відповідальними; бути відкритими для навчання та самонавчання; вміти приймати самостійні рішення у власному повсякденному житті.

Яку роль відіграє екологічна освіта у процесі впровадження освіти для сталого розвитку? Екологічна освіта була передумовою виникнення освіти для сталого розвитку та стала її базою. Зараз освіта для сталого розвитку охопила всі сфери діяльності людини і уособлює значно ширше поняття, ніж екологічна освіта.

Екологічна компонента засвоєння учнями знань щодо стану довкілля, органічної єдності людини та природи, заходів зі збереження цілісності природних екосистем, способів виходу з екологічної кризи; формування екологічного світогляду та екокультури на засадах розкриття змісту та впровадження норм і принципів екологічної етики та етики відповідальності; виховання патріотичних почуттів, любові до рідного краю як складових екологічної освіти для сталого розвитку; засвоєння основних знань та умінь щодо здорового способу життя, гармонізації стосунків між людиною та природним середовищем; прилучення до екологічного руху, розвиток екологічних організацій на рівні шкільних та позашкільних закладів освіти дніпропетровського регіону.

Правова компонента засвоєння учнями знань щодо реалізації прав людини та дитини згідно концепції сталого розвитку; розкриття змісту норм демократії, правової культури громадян, ролі громадськості у вирішенні екологічних та соціально-економічних проблем; залучення учнів у процеси шкільного самоврядування, практичної реалізації громадянськості як особистісної та колективної відповідальної поведінки у контексті реалізації норм та принципів сталого розвитку; привчання дітей до відкритого й вільного виразу своїх думок на основі реалізації ідей педагогіки співробітництва, розвиток навичок аргументування своєї думки.

Соціально-економічна компонента розкриття змісту поняття «якісне життя» як однієї зі складових концепції сталого розвитку; прищеплення навичок розумного ресурсо- та енергоспоживання, раціонального використання предметів споживання, зменшення марних витрат сировини; впровадження норм соціальної справедливості, попередження проявів насильства та несправедливості у відносинах між дітьми та дітьми і дорослими; розвиток високого рівня соціальної мобільності дітей, виховання в них культури інноваційності та успішності, що сприятиме більшої адаптації до динаміки життя у сучасному постіндустріальному суспільстві.

Морально-етична компонента формування гуманістичних цінностей та пріоритетів, заснованих на ідеї самоцінності кожної особистості, ії права на відмінність; емоційно-ціннісний підхід, що передбачає вміння людиною ставати на позицію іншого, визнавати його думки, одночасно, відстоювати власну позицію, не принижуючи гідність іншої людини; розвиток неконфронтаційної свідомості, орієнтованої на співдружню та неконфліктну діяльність; впровадження норм діяльнісної педагогіки, що орієнтована на небайдуже, активне відношення до порушень принципів сталості, вміння оптимально реагувати на недодержання екологічних та соціально-економічних вимог згідно пріоритетам сталого розвитку. розвиток високої інформаційної культури, що передбачає медіа-грамотність, поінформованість з проблем сталого розвитку, активізацію критичного мислення.

Які інструменти з впровадження освіти для сталого розвитку є головними? діалог: налагодження взаєморозуміння та постійного діалогу між вчителями та учнями; навчання: розвиток нових знань, навичок та вмінь для заохочення практики сталості у різних сферах життя людини; інформування: доступ до інформації з питань сталого розвитку та стану довкілля; маркетинг: зміни в поведінці кожної людини на користь сталості.

Який зв’язок між освітою для сталого розвитку і школою майбутнього? освіта повинна формувати цінності, ставлення людини до себе та довкілля, стиль життя, активну життєву позицію – тобто все, що необхідне для забезпечення сталого майбутнього.

Метою випереджаючої освіти для сталого розвитку є створення умов для виконання освітою функцій випереджаючого чинника соціальних змін, інтеграція принципів, цінностей та практик сталого розвитку у всі аспекти навчання та виховання.

Основні цінності та принципи, на яких ґрунтується концепція випереджаючої освіти: Освіта має відповідати суспільним потребам та змінам соціального розвитку; Основною цінністю освіти є особистість, її індивідуальні потреби; Взаємодія в освітньому середовищі здійснюється за принципами партнерства, взаємності та толерантності; Дії особистості будуються на принципах відповідальності, демократичності, громадянської активності.

Шляхи реалізації концепції випереджаючої освіти для сталого розвитку: переорієнтація наявних навчальних програм у напрямку соціальних, економічних, екологічних знань і перспектив; формування досвіду і цінностей, необхідних для сталого розвитку; участь у навчанні не тільки дітей, а й їхніх батьків з метою сприяння переходу суспільства до сталих моделей виробництва і споживання; сприяння підготовці кадрів в інтересах переходу до сталого розвитку.

Концептуальна структура випереджаючої освіти: Міждісциплінарність. Інноваційність. Випереджальне навчання. Компетентісний підхід до навчання. Діяльнісний підхід, орієнтація на ініціативну діяльність вчителя та учнів. Виховання відповідальності як мотиваційного блоку поведінки особистості. Використання проективних технологій в освіті.

Основні ознаки випереджаючої освіти: Оновлення змісту шкільної освіти на засадах прогнозування розвитку сучасного суспільства. Усе суспільство має стати навчальним довкіллям (пріоритет завдань дослідницьного характеру). Орієнтація на виховання ключових компетентностей, які дадуть змогу учням успішно самореалізуватися у життєвому просторі. Перехід на технології ІКТ, запровадження “електронного навчання” і “електронного оцінювання” Підтримка індивідуалізованого та самостійного навчання. Партнерство та співробітництво у характері навчальної діяльності. Орієнтація змісту освіти на інтегративність подання матеріалу.

Компетентністний підхід орієнтований на вироблення власних моделей поведінки в різних ситуаціях, акцентує увагу на предметно-дієвому компоненті, застосуванні у повсякденному житті. “я знаю, як це зробити“ “я вмію і хочу застосувати це у конкретній ситуації”

Компетентність – це: Ступінь соціальної та психологічної зрілості людини, її готовність діяти у певній сфері ефективно та конструктивно.

Особистісні компетентності: гнучкість, мобільність; вміння самостійно та критично мислити; вміння бачити та формувати та розв’язувати проблеми; здатність генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й відповідати за них; володіти комунікативною культурою, вміти працювати у команді, виходити з конфліктних ситуацій та уникати їх; вміння самостійно працювати над розвитком особистих якостей; навички медіаграмотності; вміння бережно ставитись до свого здоров'я та здоров'я інших, усвідомлювати залежність здоров'я від стану довкілля, формувати відповідні екологічні пріоритети, ощадливу споживчу культуру: здатність формувати активну громадянську позицію, оволодівати цінностями та принципами демократичного суспільства.

Школа випереджаючої освіти для сталого розвитку спрямована на досягнення нової якості освіти на основі освоєння особистістю основних принципів та ідей сталого розвитку, формування стрижневих компетенцій, що дозволяють їй успішно інтегруватися в суспільство, бути мобільною та конкурентоспроможною, здатною до самоорганізації навчання протягом життя, самореалізації, розкриття творчого потенціалу, визначення свідомого життєвого вибору і прийняття відповідальних рішень.

Головні моделі школи випереджаючої освіти: МОДЕЛЬ ШКОЛИ ВИПЕРЕДЖАЮЧОЇ ОСВІТИ ШКОЛА – ЦЕНТР СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА ШКОЛА – ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ ТА СТАНДАРТІВ ШКОЛА - ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ ШКОЛА – ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮ ЧОГО СЕРЕДОВИЩА ШКОЛА – ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ШКОЛА – ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ЗБАЛАНСОВАНОЇ ПОВЕДІНКИ ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ – ШКОЛА МАЙБУТНЬОГО

Випереджаюча освіта відповідає потребам майбутнього і спрямована на сталі моделі розвитку суспільства ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ – ШКОЛА МАЙБУТНЬОГО В основі цієї моделі: Пошук критеріїв ефективного навчання з точки зору потреб суспільства; Орієнтація на вироблення стратегій соціально-відповідальної поведінки; Використання інноваційних методів та технологій освіти.

Екологічний напрямок складає основу випереджаючої освіти. ШКОЛА – ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ЗБАЛАНСОВА-НОЇ ПОВЕДІНКИ Ця модель передбачає: інтеграцію ідей сталого розвитку у зміст шкільних курсів; розвиток еколого-орієнтованого напрямку експериментальної діяльності; підтримку натуралістичних, природоохоронних заходів; формування екологічної компетентності, екологосбалансованої споживчої культури.

Здоров'язберігаючі та здоров'ярозвивальні педагогічні технології сприяють формуванню особистості, зацікавленої у збереженні власного здоров’я. ШКОЛА – ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕ-РІГАЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА В основі цієї моделі: Використання здоров’язберігаючих та здоров’ярозвивальних технологій; розвиток культури попередження шкідливих звичок.

Креативна особистість спрямована на власну життєтворчість, самоосвіту, інноваційність. ШКОЛА - ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ Ця модель передбачає: використання технологій життєтворчості; роботу із обдарованими дітьми; актуалізацію пошуковості та творчої активності засобами інноваційної діяльності.

Соціальне партнерство виступає основою осоціально-відповідальної та громадянсько-активної стратегії життя ШКОЛА – ЦЕНТР СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА Реалізація цієї моделі відбувається через: заходи шкільного самоврядування, розвиток громадсько-активних шкільних систем; формування комунікативної компетентності учнів, толерантної поведінки; впровадження полікультурної освіти.

Входження до європейського освітнього простору, впровадження європейських цінностей та стандартів є одним із ключових завдань української освіти ШКОЛА – ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ ЄВРОПЕЙ-СЬКИХ ЦІННОСТЕЙ ТА СТАНДАРТІВ Складові цієї моделі: впровадження європейських стандартів у зміст освіти; профілізація школи; розвиток курсів з євроінтеграції, правознавства, основ демократії та громадянської культури; поширення мережі євроклубів.

Соціальна відповідальність є інтегрованим показником змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку ШКОЛА – ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ Ця модель реалізується через: Інтеграцію екологічної, громадянської, економічної освіти; Введення елективних курсів з освіти для сталого розвитку; Орієнтацію на вирішення місцевих проблем, поширення волонтерських рухів, розвиток звязків з неурядовими громадськими організаціями.

Напрямки освітньої діяльності: впровадження інтегративних курсів та уроків, що сприяють розвитку системного мислення; впровадження курсів з розвитку критичного мислення та аргументативного дискурсу, відповідної інформаційної культури. курси з розвитку екологічної культури з врахуванням сучасних соціокультурних потреб (формування відповідної споживчої культури, здоров’язберігаючих вмінь та навичок). курси гуманоцентричного спрямування (розвиток моральної культури особистості із залученням ідеї відповідального ставлення до життя). курси соціостратегічного спрямування (розкриття основних тенденцій та загроз соціального розвитку). курси, спрямовані на розвиток інтеграційної культури особистості – етики толерантності, гендерної рівності, полікультурності. курси, спрямовані на розвиток громадянської та правової культури особистості.

Методи випереджальної освіти Проблемні методи навчання – методи засвоєння нових знань, у яких кожний учасник навчального процесу бере участь у виробленні певного нового змісту (розв'язанні проблеми). Використання проблемних методів навчання обумовлено високою мотивацією всіх учасників освітнього процесу, можливостями реалізації атмосфери діалогу і співробітництва. 2. Розвивальне навчання (розвивальна освіта) – група ідей та концепцій навчання (освіти) і практики освіти, центральною в якій є особистість людини, що розвивається. Особистісний розвиток розуміють як розвиток мислення і пам'яті, розвиток адаптивних здібностей і якостей, розвиток науково-теоретичного мислення, творчих здібностей тощо. 3. Інтерактивне навчання – діалогова форма навчання, в результаті якої відбувається взаємодія учасників педагогічного процессу з метою взаємопорозуміння, розвитку особистісних якостей та спільного вирішення поставлених завдань. При інтерактивному навчанні суттєво змінюється роль педагога, його функції. Вчитель в інтерактивному навчанні та вихованні є не тільки носієм інформації та певної суми знань, завдання якого передати ці знання, він також постійно й активно стимулює учня до самостійної творчої роботи, виконуючи роль фасилітатора, проектувальника і консультанта. 4. Проектне навчання. Цінність методу проектів полягає в тому, що він орієнтує учня на створення певного продукту, а не просто на вивчення навчальної теми або участі в якомусь виховному заході. Дії, безпосередньо пов'язані з реалізацією проекту, потребують певного обсягу спеціальних знань, умінь і навичок. Зокрема, це вміння виконувати певні соціальні ролі, ставити відкриті запитання й давати на них відповіді, прислуховуватися до ідей інших та відстоювати свою власну точку зору, відповідати за результати своєї діяльності, бути гнучкими у стосунках.

Актуальність створення мереж шкіл випереджаючої освіти для сталого розвитку: Нагальною потребою ХХІ століття є формування такого способу життя, який склав би основу довготривалого ощадливого розвитку людства; освіта для сталого розвитку охоплює екологічну, економічну та соціальну проблематику навчання та виховання під кутом зору формування нової системи ціннісних орієнтирів та моделей поведінки підростаючого покоління та суспільства загалом.

Пріоритетні напрями експериментальної діяльності: розробка методологічних засад концепції сталого розвитку та змісту освіти для сталого розвитку; розробка практичних форм її реалізації у навчально-виховному процесі ( створення концепції впровадження шкільних дисциплін на засадах сталого розвитку; розробка системи показників якості засвоєння освітніх галузей в контексті освіти для сталого розвитку; створення й перевірка експериментальних програм, підручників, посібників, уроків); Розробка й упровадження нових педагогічних технологій (як в межах обов'язкових навчальних курсів, так і додаткових елективних курсів з питань сталого розвитку)

Який результат із впровадження освіти дя сталого розвитку слід очікувати? загальна культура молоді і педагогів у питаннях природозбереження, регуляції відносин у суспільстві значно покращиться, якщо система навчання та виховання в інтересах сталого розвитку зможе забезпечити культурологічний підхід до формування змісту випереджаючої освіти як цілісного педагогічного процесу з постійним підвищенням соціальної домінанти сталості у системі Природа - Суспільство – Людина; умови креативності комплексу навчально-виховних заходів створюються з урахуванням культурних, соціальних та економічних аспектів життєдіяльності дитини, особистісно-орієнтованого підходу, пріоритету гумано- та екоцентричних цінностей, а також можливостей освітянського закладу інтеграції до європейського освітнього простору.

Тема експерименту «Включення у навчальний процес випереджального моделювання майбутнього на основі використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій»

Завдання дослідження: Проаналізувати існуючі в педагогічній практиці сьогодення погляди з проблеми: «Включення у навчальний процес випереджального моделювання майбутнього на основі використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій». Обґрунтувати нову концепцію розвитку навчального закладу, експериментально перевірити її життєздатність. Визначити основні складові системи розвитку інноваційної особистості здатної навчатись протягом життя, формувати потребу і цінність безперервної освіти. Запровадити в педагогічний процес інноваційні технології проблемного навчання, особистісно - зорієнтованого навчання, розвивального навчання, розвитку критичного мислення, інтерактивного навчання, інформатизації та комп’ютерізації навчального процесу з метою формування у вихованців стійкої потреби у безперервній освіті. Провести моніторингові дослідження: процесу засвоєння учнями знань та визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості; динаміки особистісного розвитку особистості учня; здійснити супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації та здійсненні НВП; мотиваційної сфери учасників експерименту щодо до запропонованих інновацій

Методи дослідження: метод педагогічного спостереження; тестування; анкетування; діагностування, через аналіз результатів діяльності учасників навчального про цесу; лінійне та інноваційно – нелінійне моделювання; прогнозування та передбачення на основі інформатизації та використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Основні показники для вивчення: моніторинг навчальних досягнень учнів; моніторинг фізичного здоров'я дітей; характеристика особистісного розвитку учнів; якісний аналіз функціонування системи виховної роботи; діагностування рівня науково-дослідницького потенціалу педагогів; діагностування рівня науково-дослідницького потенціалу учнів; моніторинг володіння педагогами сучасними інформаційно - комунікаційними технологіями.

Наукова новизна дослідження Вперше в районі буде розроблена система розвитку особистості учнів в умовах школи випереджаючої освіти шляхом впровадження інформаційно-комунікаційних технологій.

Теоретичне значення Обґрунтування необхідності змін у навчанні і вихованні молоді і дорослих; Засвоєння інноваційної форми освіти, спрямованої у майбутнє на основі переходу до сталого розвитку.

Практичне значення Практична значимість визначається можливістю використання матеріалів розроб леної системи розвитку особистості учня в умовах школи випереджаючої освіти в загально освітніх навчальних закладах на основі нових форм і методів управління та нових форм навчально-виховної роботи з питань розвитку особистості

Тво рча група Н.О.Бондаренко - директор ліцею; О.Ю.Устимчук - заступник директора з НВР; І.В.Лук’яненко - заступник директора з НBP; Т.І. Зайцева - заступник директора з НВР; О.В.Степаненко - педагог-організатор; А.Т.Пастух - вчитель історії та правознавства; О.О.Грацонь - вчитель української мови та літератури; Л.І.Літвінцева - вчитель біології; Н.В.Атіпенко - вчитель початкових класів Г.Т.Рекун - вчитель інформатики

Термін експерименту 01.01.2012 - 01.09.2015 p.p.

І ЕТАП. Діагностично-концептуальний (з січня по серпень 20012p.) Проаналізувати існуючі в педагогічній теорії і практиці ідеї випереджаючої освіти через компетентний підхід до розвитку особистості. Визначити тему експерименту. Створити інформаційну базу даних з існуючої проблеми. Донести ідеї і можливості сталого розвитку особистості до всіх учасників навчально-виховного процесу Проведення діагностики рівня готовності педагогічного колективу до здійснення науково-дослідницької експериментальної роботи. Налагодження співробітництва за означеною темою з Дніпропетровським облас ним інститутом після дипломної педагогічної освіти. Проведення попередньої діагностики.

II ЕТАП. Формуючий етап (2012-2014p.p.) 1. Створення умов реалізації програми експерименту. 2. Створити творчу групу з даної проблеми. 3. Підготовка матеріальної бази. 4. Розподіл управлінських функцій. 5. Науково-методичне забезпечення експериментальної роботи. 6. Розробити практичні підходи моделювання майбутнього на основі використання інформаційних технологій з метою сталого розвитку особистості 7. Розробка структурних компонентів моделі школи випереджаючої освіти через компе тентнісний підхід до розвитку особистості та їх експериментальна перевірка 8. Розробка нових освітніх програм за проектом «Випереджальна освіта для сталого розвитку» 9. Проведення соціально-педагогічного аналізу впливу педагогічного процесу на формування компетентності школярів щодо випереджального 10. моделювання майбутнього на основі використання задля сталого 11. Розробка і апробація моделі школи випереджаючої освіти. 12. Моделювання системи управління школи випереджаючої освіти через 13. впровадження у навчально-виховний процес випереджального моделювання майбутнього на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій. 14. Практична апробація програми дослідження, фіксування поточних результатів під час перевірки гіпотези. 15. Діагностика досягнень учня, його саморозвитку та самовиховання. 16. Моніторингові дослідження навчально-виховного процесу. 17. Проведення підсумкових зрізів особистісної компетентності для сталого розвитку школярів.

ІІІ ЕТАП. Узагальнюючий етап (2014 - 2015 p.p.) Оформлення та опис проведення експерименту та його результатів. Корегування гіпотези та експериментальної методики дослідження. Обробка, визначення надійності та аналіз результатів дослідження. Узагальнення результатів дослідження та порівняння їх з результатами практич ної апробації. Формування висновків і рекомендацій щодо удосконалення моделі школи випереджаючої освіти на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій.

ІV ЕТАП. Оформлення результатів експериментальної роботи V ЕТАП. Підготовка науково-методичного звіту на вченій раді Д О І П ПО. VІ ЕТАП. Підготовка рекомендацій щодо впровадження моделі школи випереджаючої освіти у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів Дніпропетровської області.

Очікувані результати: Створення системи розвитку інноваційної особистості на принципах випереджаючої освіти для сталого розвитку Становлення особистості, в якої розвинено навички, інтелект, сформовано чітку та відповідальну життєву позицію, цінності та пріоритети. Сформована інноваційна система роботи вчителя, здатного виховувати компе тентну, соціально-відповідальну особистість Позитивна динаміка якості освіти. Інтеграція учнів у соціокультурний простір. Позитивна динаміка в рівнях компетентностей учнів. Запровадження системи громадсько – професійного партнерства, громадсько – державного управління. Формування інноваційної культури педагогічних кадрів. Впровадження інформаційно – комунікаційних технологій.

Наука й освіта у ХХІ ст. мають зосередитись на проблемах людини. Як це не дивно, але про людину ми знаємо значно менше порівняно із знаннями про нашу планету, рослини та інші речі, що нас оточують. Все ще триває і пошук оптимальних способів впливу на формування людини, як у інтелек туальному, так і в соціальному аспектах. Перспективний шлях вирішення цих завдань пролягає, очевидно, через поєднання зусиль не лише природничих і гуманітарних наук, а й сучасної науки загалом та освіти.