Презентація на тему:
ШКОЛА АВТОРСТВА

ШКОЛА АВТОРСТВА: КРОК ЗА КРОКОМ Лідія Поперечна, головний редактор журналу «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр»

Якщо Ви: маєте бажання писати, але не знаєте з чого почати; розумієте, що публікація в фаховій пресі — це важливий крок на шляху до створення імені (репутації) і професійного зростання; бажаєте передплатити наш журнал, але не знаєте, де взяти гроші; маєте цікаві напрацювання і хотіли б поділитися ними з колегами, тоді цей майстер-клас для Вас!

«Каждый пишет, как он слышит, Каждый слышит, как он дышит, Как он дышит, так и пишет, Не стараясь угодить… так природа захотела, Почему не наше дело, Для чего не нам судить…»   Булат Окуджава  

Крок перший. Вибираємо видання Починати завжди важко, тому свій шлях до публікації почнемо з простого кроку — оберемо видання. Де ви хотіли б друкуватися, яке видання відповідає вашому уявленню про сучасну шкільну бібліотеку, з яким виданням мрієте налагодити співпрацю? Порада. Зупиніться на тому виданні, яке ближче вам за профілем, напрямом діяльності, професійними уподобаннями. Зауважте! У всіх редакціях завжди не вистачає розумних, талановитих, адекватних авторів, у яких не ламаються в останній момент комп'ютери і не застряють в ліфтах бабусі. Автори потрібні скрізь. Ваше завдання — вибрати те видання, стати дописувачем якого вам цікаво. Ось в ШБІЦ писати — дуже цікаво!

Формат видання — це певне коло тем, постійні рубрики, стиль, впізнаване подання матеріалу. Читацька аудиторія, наповнення, стиль викладу матеріалу — все це слід взяти до уваги. Якщо націлились на щомісячний журнал — знайдіть номери за останній рік. Огляд змісту журналу так само можна знайти на сайті. Порада. Журнали, зазвичай, не дублюють на сайті всі матеріали номера. Деякі викладають, про те, не всі. Тож не варто орієнтуватися на електронні представництва видань, для вивчення краще мати під рукою повний номер. Почитайте журнал. Уважно. Вивчаючи видання, спробуйте знайти відповіді на запитання: Кому і для чого? Хто? Що? Як? (пропонує видання) Подумайте, в яку рубрику міг би піти ваш текст. Крок другий. Знайомимось з виданням. Вивчаємо його формат

Контакти редактора зазначено у вихідних даних на титульній сторінці видання. У разі відсутності журналу, знайдіть контакти на сайті. Порада. Не шукайте редактора в соціальних мережах. Неоригінально і неетично. У редакторів також бувають вихідні! І вечори! І ночі! Пишіть листа! Телефонуйте! Заходьте до редакції! Крок третій. Установлюємо контакт з редактором

Так, щоби опублікуватися, необхідно запропонувати теми, з яких ви можете написати. Порада. Пам'ятайте, що журнали готують за три-чотири місяці до виходу. Тож у серпні необхідно пропонувати не про звітування бібліотеки, а про підготовку учнів до олімпіад. Ви можете запропонувати викласти тему в інформаційному, аналітичному або проблемному жанрі. Крок четвертий. Обираємо ідею, тему для публікації

Найкраще відправити електронного листа з відомостями про себе. Коли ви вперше пишете або телефонуєте до редакції, вам варто мати список з 5-7-ми тем, які ви готові написати для цього журналу. Якщо маєте готові матеріали до друку, обґрунтуйте необхідність їх публікації. Порада. Яку стратегію обрати в спілкуванні з редактором? Спостерігайте! А ще будьте щирими і пунктуальними. Ці дві якості допоможуть вам просуватися в журналістиці. Крок п'ятий. Відправляємо листа

Отже, ви отримали завдання. Що необхідно уточнити? Термін — коли ви маєте здати готовий текст Обсяг — кількість знаків з пробілами Жанр публікації — інформаційна замітка, аналітична чи проблемна стаття, портретний нарис чи авторська розробка Формат тексту — що це буде: інтерв’ю, репортаж, сценарій, конспект чи стаття? Читацьке призначення — на яку категорію читачів буде розрахована публікація? Порада. Якщо вам повернули статтю на доопрацювання, не лякайтеся, будь ласка. Це теж нормально. Вчимося разом! Крок шостий. Отримуємо замовлення

Крок сьомий. Складаємо план

Джерела збору інформації: Відкриті: - інтернет - бібліотеки - книги, періодика Приватні: - учасники подій, досліджень - експерти-коментатори Порада. Пам'ятаємо! Інформація має бути достовірною, об'єктивною, дозованою. Крок восьмий. Збираємо фактаж

1. Ясний і простий стиль - то найкращий стиль. 2. Пильнуймо писати так, щоб усі зрозуміли написане. 3. Думаймо про це, починаючи писати чи редагувати. 4. Ніколи не забуваймо про те, що наше писання може читати навіть не зовсім підготовлений читач. 5. «Популярний» виклад корисніший за «науковий». 6. Нема стилю «наукового» й «ненаукового» — є тільки стиль ясний і неясний. 7. Хто пише неясно, той проповідує в пустелі. 8. Поділ способів думання на "інтелігентський" і "народний" є некоректним. 9. «Інтелігентського» способу думання широка публіка не розуміє. 10. «Інтелігентський» спосіб писання і редагування шкодить розвитку нашої культури, бо його розуміє тільки обмежене коло читачів; кожен працівник пера мусить дбати, аби у його писаннях переважав спосіб простий і ясний. Зауважте! Іван Огієнко не випадково слово інтелігентський бере в лапки, вживаючи його в переносному значенні, — як зарозумілий, зверхній, підкреслено заскладний для сприйняття звичайним читачем. «Десять заповідань простого писання і редагування» Івана Огієнка

Оформлений текст вміщує: заголовок з цікавою грою слів (а краще декілька на вибір); анотація або лід (дві-три вступні інтригуючі фрази, що змусять читача зупинити свій вибір саме на вашій статті); структурований текст (глави з підзаголовками ); бокси з різною цікавою додатковою інформацією або цитатами; ілюстративний матеріал (фото, схеми, таблиці, діаграми тощо, обов'язково з підписами); ваш підпис, про який забувають 90% авторів-початківців. Порада. Ознакою вихованості буде прислати текст на оду-дві тисячі знаків більше, ніж був замовлений текст. Все одно редактору захочеться внести в нього правки, залиште йому місце щоб «розвернутися». І навпаки, абсолютно неприпустимо присилати текст, що перевищує замовлений обсяг у 2-3 рази. Крок дев'ятий. Складаємо текст

Вимоги до тексту: короткі речення і місткі абзаци дозволяють уникнути багатослів’я і неузгоджених речень; достовірність дозволяє переконати читачів, що інформація відповідає дійсності; практична спрямованість — виправдати очікування, щоб читач знайшов те, що йому дійсно потрібно; логічна послідовність теми, підкріплення фактами для переконання читача; стимулювання до дій, щоби читач отримав користь від читання і неодноразово звернувся до статті. Характеристики «хорошого» тексту: стислість, ясність, адресність, прихильність (до читацької аудиторії). Крок дев'ятий. Складаємо текст

Властивості заголовків: максимальна інформативність (відображає суть матеріалу); об’єктивне відображення теми (відповідає змістові публікації); оригінальність; експресивність (привертає увагу читача до теми); інтонаційна виразність; мовностилістична привабливість (своєрідна рекламна приманка для читача); завершеність. Порада. Заголовок із 5-7 слів вважається найбільш оптимальним з точки зору як інформативності так і для запам’ятовування. Заголовок — вхідні двері до публікації

Якщо вам прислали текст на доопрацювання, головне — не панікувати! В листуванні нічого немає страшного, це природний процес. З першого разу влучити в формат — удача! Не попали — завжди можна переробити і виправити. Зауважте! Редактор — перший читач вашого тексту. Доопрацюйте текст так, як радить редактор. Крок десятий. Вносимо правки

Успіхів вам і творчого натхнення! Крок заключний Чекаємо публікацію і … Отримуємо гонорар і позитивні емоції. Думаємо над тим, якою буде ваша наступна стаття.

Адреса редакції: 03680, м. Київ, вул. Горького, 172, офіс 720. Редакція: (044) 528-28-60 Відділ передплати: (044) 528-28-75 Редакція: red@libcenter.com schoollib_red@libcenter.com Відділ передплати: amaslova@ift.com.ua