Презентація на тему:
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОГО ЧИТАННЯ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ФОРМ І ПРИЙОМІВ РОБОТИ ВЧИТЕЛІВ

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОГО ЧИТАННЯ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ФОРМ І ПРИЙОМІВ РОБОТИ

У північних народів є простий і мудрий афоризм: “Якщо подарувати людині одну рибину, вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві, буде ситою два дні. А якщо навчити ловити рибу – буде ситою все життя.” Так і в навчанні: скільки б у школяра не було предметних знань і вмінь, старанності, сумлінності – їх все одно буде замало для подальшого успішного навчання і розвитку.

Головні завдання початкової школи: навчити учнів читати, писати, рахувати, сформувати в них стійкий психомоторний алгоритм навчання через розвиток операцій мислення, запам’ятовування, уваги (довільної, недовільної), навичок усного і письмового мовлення; формувати і розвивати в учнях навички суспільної поведінки; стимулювати і розвивати позитивні індивідуальні якості дітей

Клас – це тимчасовий колектив особистостей, неповторних індивідуальностей. А тому вчитель сам має бути особистістю, гарантом права маленької людини на індивідуальність.

Завдання вчителя - допомогти кожній індивідуальності у самореалізації через особистісно - зорієнтоване навчання і виховання, що в свою чергу є компонентом педагогічної ідеї В.О.Сухомлинського – ідеї гуманізації школи. Ця ідея є особливо актуальною сьогодні – в непростих умовах техногенного та інформаційного перенавантаження і ринкового середовища, де часто втрачається, губиться гуманне, людяне, духовне.

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями: * гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях; * самостійно і критично мислити; * уміти бачити і формулювати проблему (в особистому, професійному, суспільному плані), знаходити шляхи раціонального вирішення; * усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючому середовищі; * бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити; * уміти працювати з інформацією (збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати і обґрунтовувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, співставлення з аналогічними або альтернативними варіантами розв’язання, встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем; * бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях; * уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, моральних якостей, культурного рівня.

Оскільки метою особистісно-зорієнтованого навчання є психолого-педагогічна допомога дитині в становленні її суб’єктності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенні, пріоритетними завданнями вчителя стають такі: * розвити індивідуальні пізнавальні здібності кожного учня; * максимально виявити, ініціювати, використати індивідуальний (суб’єктивний) досвід дитини; * допомогти особистості пізнати себе, самовизначитись і самореалізуватись, а не формувати попередньо задані якості; * сформувати в учнів особисту культуру життєдіяльності, яка дає можливість продуктивно будувати своє повсякденне життя.

Позитивних результатів у втіленні ідеї гуманізації навчання і виховання на основі особистісно-зорієнтованого підходу можна досягти лише за наступних умов: * застосування інновацій у навчально-виховному процесі; * постійний психолого-педагогічний моніторинг з метою вивчення інтересів, потреб та стану здоров’я дітей; * індивідуальний вибір оптимального об’єму розумового і фізичного навантаження; * комплексне використання індивідуальних і групових форм впливу на особистість учня.

Одним з ключових компонентів роботи вчителя початкових класів є навчання читанню – процесу, що лежить в основі отримання знань з будь-якого предмета. Саме через книгу дитина вчиться сприймати оточуючий світ, отримує знання про нього. Саме друковане слово є для людини основним носієм інформації.

Багато вчителів стикаються з проблемою: навчившись грамоті, учні дуже нелегко оволодівають мистецтвом свідомого читання, тим більше що цей процес проходить дуже нерівномірно, зважаючи на неоднакові моторно-психологічні властивості різних учнів.

Фактори, які забезпечують добір найоптимальніших для даного класу і кожного учня окремо дидактичних методів і прийомів: * загальний рівень класу; * рівень кожного учня окремо; * сприйняття читацького матеріалу класом в цілому та кожним учнем окремо.

Інтерактивні прийоми та методи: · акваріум; · асоціативний кущ; · ажурна пилка; · мікрофон; · мозкова атака; · навчаючись – учусь; · рефлексія; · рольова гра; . карусель.

Позитивний ефект має один з методів інтерактивного навчання «Карусель». Ця технологія застосовується: для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій; для збирання інформації з якої-небудь теми; для інтенсивної перевірки обсягу і глибини наявних знань; для розвитку вмінь аргументувати власну позицію. Наприклад, при повторенні вивченого матеріалу про займенник у 4 класі можна використати цю технологію. У класі працюватиме дві каруселі. Внутрішнє коло учнів, які сидять один навпроти іншого, – нерухоме, а зовнішнє – рухливе. Учням необхідно відповісти на запитання: Як змінюється займенник? На які питання відповідає? На що вказує? Яким членом речення виступає? Коли група впорається із завданням, «запалює вогнище». Перевірка. Розкажіть про результати своєї роботи за одним із зразків: «Ми забули…» «У нас все правильно.» «Наша група добре знає правило.» «Нам потрібно запам’ятати, що …»

Кожен урок читання складається з таких елементів: І. Актуалізація знань. ІІ. Робота з новим текстом на уроці. ІІІ. Закріплення отриманих знань. ІV. Домашні завдання

І. Актуалізація знань. * вправи на дихання; * артикуляційні вправи; * вправи на темп читання; * вправи на тембр читання; * вправи на висоту голоса; * вправи на правильність; * вправи на свідомість; * вправи на мелодику.

ІІ. Робота з новим текстом на уроці. * ознайомлення (1-2 кл. – вчитель, 3-4 кл. – сильний учень) * багаторазове читання з різними видами завдань: - ковзне читання; - вибіркове читання; - уточнююче читання; - доведення думки словами з тексту; - діалоги; - багаторазове механічне перечитування (ланцюжком, у парах, „буксир”, „коректор”, „дощиком”, „сонечком”, скоромовкою, „ну, постривай”, „віконечко”, „як директор” тощо.

ІІІ. Закріплення отриманих знань. * читання тексту в особах (залежить від тексту); * виділення і перечитування найголовнішого в тексті; * характеристика героїв через сюжетну лінію тексту або словами автора; * визнчення частини, яка виражає головну думку тексту; * поділ тексту на смислові частини.

ІV. Домашні завдання по тексту добираються за принципом доцільності: такі, що мають елемент творчості, стосуються емоційного сприйняття дітьми. У зв'язку з цим, потреби у перечитуванні опрацьованого тексту на наступному уроці немає. Якщо ж домашнім завданням є новий текст, він повинен мати смислову „прив’язку” до робочого тексту на уроці. Наприклад, працюючи вдома, учні повинні знайти спільне і відмінне.

Важливо, щоб навчальна праця приносила радість. Дитина, яка захоплена справою, яка їй до вподоби, виявляє наполегливість, силу волі, критичне ставлення до загальновідомого. В творчості дитина може реалізувати всі наявні в неї знання, уміння та здібності. Отже, на практиці просто необхідно використовувати інтерактивні форми в цілому, або ж взявши елементи, які більш доцільні до певного класу. Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості.

Література І..Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. К, 2000. - 368 с. 2. Освітні технології. 3а ред, О.М.Пехоти. -К-2002. - 255 с. 3. Онищук В.А., Урок в современной школе- М., 1982. – 190 с. 4. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика. - К-, 2002. - 136. 5. Комар О. Інтерактивні технології - технології співпраці. 6. Савченко О.Я., Дидактика початкової школи. К; Абрис, 1997 – 98стр.