Презентація на тему:
«Підвищення професійної компетентності вчителів – ефективний засіб удосконалення навчально-виховного процесу»

«Підвищення професійної компетентності вчителів – ефективний засіб удосконалення навчально-виховного процесу» Науково - методична тема школи:

Педагогічна рада на тему: “Поняття Компетентність та компетенція Як фактор підвищення педагогічної майстерності”

План Актуальність обраної теми; Значення понять Компентність та Компетенція ; Структура компетентності ; Види компетентностей; Поняття педагогічна компетентність та її структурні компоненти.

Реформування освіти в Україні є частиною процесів оновлення освітніх систем, пов’язаних з визнанням значимості знань як рушія суспільного добробуту та прогресу. Ці зміни стосуються створення нових освітніх стандартів, оновлення та перегляду навчальних програм, змісту навчально-дидактичних матеріалів, підручників, форм і методів навчання. Так, у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти підкреслюється, що зміст базової і повної загальної середньої освіти створює передумови для індивідуалізації навчання, запровадження особистісно-орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших видів компетентності учнів Актуальність обраної теми

Стає очевидним, що досягнення мети сучасної освіти пов’язане з особистісним потенціалом учителя, його загальною та професійною культурою, без яких неможливе вирішення наявних проблем навчання та виховання відповідно до нових освітніх парадигм. Сучасному учителеві необхідні гнучкість і нестандартність мислення, вміння адаптуватися до швидких змін умов життя. А це можливо лише за умови високого рівня професійної компетентності, наявності розвинених професійних здібностей. Ця проблема зафіксована у державній національній програмі "Освіта", де наголошується, що один з головних шляхів реформу вання освіти полягає в необхідності "підготовки нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їх професійного та загальнокультурного рівня"

удосконалення рівня професійної компетентності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів – один із основних напрямів реформування сучасної системи освіти. Головний нормативно-правовий документ Міністерства освіти і науки України свідчить: «Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру» [5, п. 1 статті 56]. Саме тому на сучасному етапі модернізації системи освіти й виховання в Україні особливої гостроти й актуальності набувають питання підвищення й розвитку професійної компетентності вчителів загальноосвітніх шкіл.

Поняття компетентність та компепенція

це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності. сукупність знань та умінь, необхідних для ефективної діяльності: вміння алізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати інформацію. 1) добра обізнаність із чим-небудь; 2) коло повноважень якої-небудь організації, установи чи особи. це сукупність взаємопов'язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивно дії по відношенню до них. Компетентність Компетенція

Формула компетентності Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення.

По-перше, знання, але не просто інформація, а швидко змінювана, динамічна, різноманітна, яку треба вміти знайти, відсіяти від непотріб ної, перевести у досвід власної діяльності. По-друге, уміння використову вати це знання у конкретній ситуації; розуміння, яким чином можна до бути це знання, для якого знання який метод потрібний. По-третє, адек ватне оцінювання — себе, світу, свого місця в світі, конкретного, знання, необхідності чи зайвості його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи використання.

знання; пізнавальні навички; практичні навички; відношення; емоції; цінності та етика; мотивація. Структура компетентності

Структура компетентності особистості МОТИВАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВМІННЯ СОЦІАЛІЗАЦІЯ

Структура компетентності Компетентність Мотиваційна сфера ХОЧУ Рівень вихованості Операційно – діяльнісна сфера МОЖУ Рівень навченості Рефлексійна сфера (сфера самопізнання) ОЦІНЮЮ Рівень розвитку

1. Соціальні компетентності, що пов'язані з оточенням, життям суспільства, соціальною діяльністю особистості. 2. Мотиваційні компетентності, котрі пов'язані з внутрішньою мотива цією, інтересами, індивідуальним вибором особистості Види компетентностей 3. Функціональні компетентності, які пов'язані з умінням оперувати науковими знаннями, фактичним матеріалом.

Види компетентностей Рада Європи (1990) при створенні рівнів володіння іноземною мовою виділила слідуючі компетентності: Стратегічну Соціальну Соціолінгвістичну Мовну Навчальну ; Жак Делор, ЮНЕСКО, для освіти ХХІ століття виділив такі глобальні компетентності : Навчитися пізнавати Навчитися робити Навчитися жити разом Навчитися жити

Н. Гузик 1. Ключевые компетентності: Духовна компетентність; Інтелектуальна компетентність ; Вольова компетентність 2. Ключевые компетентності, що повязані з індивідуальними особливостями сприйняття та здібностей дітей : Мовна Логіко математична Візуально-просторова Музична Телекінестична Соціальна (міжособистісна ) Внутрішньо-особистісна (індивідуальна) Класифікація А. Дахіна Ключові суперкомпетентності: работа с числом; коммунікаційні; інформаційні технології; самонавчання, саморозвиток; работа в команді; вирішення проблем; бути людиною. 2. За видами діяльності: трудова; навчальна ; ігрова; Коммуникативная (спілкування).

Сібіль Е.И. Готовність до безперервної самоосвіти Професійно-трудова компетентність Соціально-правова компетентність Сімейно – побутова компетентність Компетентність культури та вільного часу Особистісно-естетична зрілість / компетентність Психолого – фізіологічна компетентность; Класифікація А. Дахіна (продовження): 3. За обєктами деяльності: Професіональна Предметна (спеціальна) Профільна 4. За сферами соціалного життя: Побутова Громадська В сфері мистецтва Культурно-розважальна В фізичній культурі та спорті В освіті В медицині В політиці

Останнім часом проблема професійної компетентності педагогічних працівників перебуває в центрі уваги дослідників. Цей факт є визнанням того, що професійна компетентність відіграє провідну роль у педагогічній діяльності. Питаннями педагогічної компетентності займалися такі дослідники як В. Адольф, Ю. Варданян, Е. Зеєр, І. Зязюн, І. Колесникова, Н. Кузьміна, А. Маркова, Л. Мітіна, Е. Рогов, Є. Сахарчук, В. Сєриков, В. Синенко, А. Щербаков та ін. Педагогічна компетентність

Вчені визначають “професійну компетентність” як певний психічний стан, що дозволяє діяти самостійно й відповідально, як оволодіння людиною здатністю й уміннями виконувати визначені професійні функції (А. Маркова); як професійну готовність та здатність суб’єкту праці до виконання задач і обов’язків щоденної діяльності (К. Абульханова); як наявність спеціальної освіти, глибокої загальної й спеціальної ерудиції, постійне підвищення власної науково-професійної підготовки (В. Зазикін та А. Чернишова); як потенційну готовність розв’язувати задачі зі знанням справи (П. Симонов).

Дослідник В. Адольф стверджує, що "професійна компетентність – це складне утворення, що вміщує комплекс знань, умінь, властивостей і якостей особистості, що забезпечують варіативність, оптимальність та ефективність побудови навчально-виховного процесу" Вчений Д. Савельєв вважає, що професійна компетентність може бути окреслена як здатність посадової особи успішно реалізувати (вирішувати) завдання, що відносяться до її компетенції. Близьким В. Веснін окреслює професійну компетентність як здатність працівника якісно й безпомилково виконувати свої функції, як у звичайних, так і в екстремальних умовах, успішно опановувати нові знання й швидко адаптуватися до змінних умов

Дослідник В. Кричевський визначає професійну компетентність як сукупність певних ознак: наявність знань для успішної діяльності; усвідомлення значущості вказаних завдань для майбутньої професійної діяльності; набір операційних умінь; володіння алгоритмами вирішення професійних завдань; здатність до творчості у вирішенні професійних завдань ситуативна (діяльність залежно від професійної ситуації) соціальна (реалізація комунікативних та інтеграційних здібностей) функціональна (реалізація професійних знань) інтелектуальна (здатність до аналітичного мислення й комплексного підходу до виконання своїх обов’язків) Вчений виділяє чотири види професійної компетентності

Професійна компетентність вчителя є високим рівнем його психолого-педагогічних і науково-предметних знань й умінь у поєднанні з відповідним затребувану підготовку підростаючого покоління до життя. культурно-моральним виглядом, що забезпечує на практиці соціально затребувану підготовку підростаючого покоління до життя.

Закордонні експерти мають власну точку зору на складові педагогічної компетентності. Наприклад, у США на посаді вчителів у школах бажають бачити висококомпетентних спеціалістів. Педагогічними працівниками можуть працювати особи, які успішно склали тести, зміст яких включає перевірку п’яти основних аспектів: основні вміння; загальний кругозір (знання літератури, історії, мистецтва); знання педагогіки, психології, філософії; знання обраного предмету; майстерність учителя (даний аспект, до речі, досить часто критикують, його визнають неадекватним, вважаючи, що досить важко врахувати всі елементи майстерності)

структуру професійної компетентності вчителя загальноосвітнього навчального закладу Професійна компетентність вчителя загальноосвітнього навчального закладу Інформаційна компетентність Продуктивна компетентність Предметна компетентність Полікультурна компетентність Математична компетентність Особисті якості педагога Комунікативна компетентність Психологічна компетентність Соціальна компетентність Моральна компетентність Автономізаційна компетентність

складові професійної компетентності вчителів. Продуктивна компетентність - вміння працювати, отримуючи прибуток; здатність виробляти власний продукт, приймати рішення та нести відповідальність за них; готовність та потреба у творчості Автономізаційна - здатність до саморозвитку, творчості, самовизначення, самоосвіти, конкурентоспроможності; готовність і потреба навчатися протягом усього життя Комунікативна - вміння вступати в комунікацію, бути зрозумілим; спілкування без обмежень усно, писемно, рідною й іноземними мовами Інформаційна - володіння інформаційними технологіями, вміння добувати, опрацьовувати й використовувати різні види інформації з різноманітних джерел Предметна - ЗУН в області конкретного предмета, спеціальності Особистісні якості вчителя - терпимість, доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість, толерантність, рефлексія, людяність та інші

Психологічна - здатність використання психологічних ЗУН в організації взаємодії в освітній діяльності Моральна - готовність, спроможність та потреба жити за традиційними моральними нормами Соціальна - вміння жити й працювати з оточуючими; вміння безконфліктно співіснувати Математична - вміння працювати з числовою інформацією, володіння математичними вміннями Полікультурна – оволодіння досягненнями культури; розуміння інших людей, їх індивідуальності і відмінностей за національними, культурними, релігійними й іншими ознаками

Професійна компетентність вчителя – поняття динамічне, багатогранне й багатоаспектне, його зміст змінюється у відповідності із процесами, що відбуваються в суспільстві й освіті. Структура професійної компетентності також повинна періодично видозмінюватися, корегуватися в зв’язку зі стрімким розвитком науки й практики

З метою підвищення професійної компетентності педагогів на рівні навчального закладу першочерговими є такі слідуючі завдання, задачі: Організація ефективної структури методичної та психологічної служб, виходячи з мети цілі і завдань задач програми розвитку конкретного освітнього закладу. Формування різнорівневих методичних об'єднань в закладах освіти утворення для їх взаємодії на частково-предметному, міжпредметному й надпредметному рівнях. Цілеспрямоване отримання максимально достовірної інформації про системне відстеження процесу та результатів розвитку професійної компетентності вчителя, змін у діяльності вчителів,|учителів| а також вплив цих змін на рівень навчальних досягнень учнів, їхній розвиток (моніторинг професійної компетентності). Створення|створіння| тимчасових творчих груп щодо реалізації як індивідуальних, так і колективних проектів з метою розвитку професійної компетентності педагогів. Розширення системи інформаційного сервісу, ініціювання мотивації, стимулювання потреби педагогів в самоосвіті. Підвищення ефективності використання в навчанні вченні і підвищенні професійної компетентності педагогів нових інформаційно-комунікаційних технологій.

Структура управлінської моделі розвитку професійної компетентності педагогів -  аналізу ситуації («Що маємо?»); -  визначення образу зображення бажаного результату («Що хочемо?»); - визначення тактики досягнення мети («Що необхідно зробити?»); -покрокове відстежування процесу розвитку професійної компетентності, отримання здобуття інформації зворотного зв'язку, її аналіз («Що робимо чинимо?»); -  корекція діяльності.

Необхідно завжди пам'ятати, що від рівня професійної компетентності вчителя багато в чому залежить якість освіти.

Література Адольф В.А. Профессиональная компетентность современного учителя: монография / Красноярский Гос. университет / В.А. Адольф. – Красноярск: КрГУ, 1998. – 286 с. 2. Балицкая Н.З. Педагогическое образование за рубежом. Тесты на компетентность учителя / Н.З. Балицкая // Педагогическое образование. – 1992. – Выпуск № 5. – С. 101– 102. 3. Болотов В.А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В.А. Болотов, В.В. Сериков // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 23– 28. http://www.osvita.org.ua/pravo/law_00/ 6. Краевский В.В. Общие основы педагогики: учебное пособие для студентов и аспирантов педвузов / В.В. Краевский. – М. : Волгоград: Перемена, 2002. – 163 с. 7. Кричевский В.Ю. Профессиограмма директора школы. Проблемы повышени Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К. Маркова. – М. : Международный гуманитарный фонд «Знание», 1996. – 308 с. 10. Педагогика : учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, А.И. Мищенко, Е.Н. Шиянов. – М. : Школа-Пресс, 1998. – 512 с.