Презентація на тему:
Освітні технології

Освітні технології

Технолог – фахівець із технології в певній галузі виробництва. («Великий Тлумачний словник сучасної української мови», 2004 р., під редакцією В.Г. Бусел). Технологія – сукупність знань, відомостей про особливість окремих виробничих операцій у процесі виробництва чого-небудь.

Визначення поняття «педагогічна технологія»: Це комплексний, інтегрований процес, що охоплює людей, ідеї, засоби та способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань (Асоціація педагогічних комунікацій і технології США). Це змістовна техніка реалізації навчального процесу (В. Беспалько). Це системна сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, що використовуються для досягнення педагогічної мети. (М. Кларин)

Поняття «педагогічна технологія» може бути представлене трьома аспектами: науковим (теоретичним); процесуально-описовим; процесуально-дійовим.

До структури педагогічної технології входять: а) концептуальна основа; б) змістовна частина навчання: мета навчання, зміст навчального матеріалу; в) процесуальна частина — технологічний процес: організація навчального процесу, методи і форми навчальної діяльності, методи і форми роботи вчителя, діагностика навчального процесу.

Вибір освітньої технології – це вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнем. Складові ефективності й успішності уроку : Глибокі теоретичні знання з предмета, педагогіки, психології. Ретельне планування та підготовка уроку. Творчий підхід учителя, комунікативність.

Технологія розвитку критичного мислення учнів

Технологія формування критичного мислення розроблена науковцями Центру розвитку етики та виховання особистості Бостонського університету. Технологія базується на вихідній, особистій інформації, оскільки сприйняття будь-якої інформації залежить від попереднього досвіду дитини.

Критичне мислення дозволяє нам обмірковувати власні думки та причини виникнення тієї чи іншої точки зору. Критичне мислення потребує від учнів достатніх навичок оперування доводами та формулювання умовиводів.

Розумові дії, які формуються під час використання технології: знання; розуміння; використання знань та вмінь; аналіз; синтез; оцінювання, уміння робити висновки.

Структура уроку У кожному уроці є три фази: актуалізації (педагог спрямовує учнів на те, щоб вони думали над темою, яку починають вивчати, і ставили запитання). побудови знань (вчитель підводить учнів до формулювання запитань, пошуку, осмислення матеріалу, відповідей на попередні запитання, визначення нових запитань і намагання відповісти на них). Консолідації (учитель спонукає учнів відрефлексувати те, про що дізналися, та запитали себе, що це означає для них, як це змінює їхні попередні уявлення, зрештою, як вони зможуть це використовувати).

МЕТА фази актуалізації : актуалізувати («оживити») в пам'яті учнів уже наявні знання; неформальним шляхом оцінити те, що вони вже знають (у тому числі їхні помилкові уявлення чи ідеї); встановити мету навчання; зосередити увагу учнів на темі; представити контекст для того, щоб вони зрозуміли нові ідеї.

МЕТА фази побудови знань : порівняти очікування учнів із тим, що вивчається; переглянути очікування та висловити нові; виявити основні моменти; відстежити процеси мислення (перебіг думок учнів); зробити висновки й узагальнення матеріалу; поєднати зміст уроку з особистим досвідом учнів; поставити запитання до вивченого на уроці матеріалу.

МЕТА фази консолідації : узагальнити основні ідеї; інтерпретувати визначені ідеї; обмінятися думками; виявити особисте ставлення; апробувати ці ідеї; оцінити, як відбувається процес навчання; поставити додаткові запитання.

Модель «актуалізація — побудова знань — консолідація» Фаза актуалізації (передбачення) — зерно саджають у родючий ґрунт. Успіх уроку залежить не тільки від цього «зерна»: необхідно спиратися на ті знання, які вже є в учнів, подібно до того, як зерно має використати поживні речовини у Ґрунті.

Модель «актуалізація — побудова знань — консолідація» Після того як зроблено необхідну підготовчу роботу, учитель переходить до фази побудови знань — зерно пускає коріння та проростає.

Модель «актуалізація — побудова знань — консолідація» Урок завершується фазою консолідації. Пшениця починає колоситись, у колоссі містяться зерна численних майбутніх рослин. Так і урок може призвести до багатьох нових видів діяльності.

Вимоги Педагогам варто починати урок, з'ясовуючи, якими поняттями володіють учні, і готувати їх до навчання, ставлячи запитання та додаючи нове до тих уявлень, що в них уже є. Учителі й учні розподіляють між собою відповідальність за психологічний клімат на занятті. Учителі моделюють процес мислення та підтримують учнів, коли вони розповідають про свої стратегії мислення. Існує атмосфера пошуку й відкритості. Учням надається підтримка, але тільки в необхідній формі та обсязі. Навчальний простір побудовано таким чином, щоби зробити легкою та природною співпрацю та комунікацію учнів.

Як ставиться запитання ? Використовуйте метод «Подумайте — Об'єднайтесь у пари — Обговоріть». Ставте запитання, які розвивають або продовжують обговорення, на зразок: «Що ви могли б додати?», «А яка думка в тебе, Марино?» Надавайте зворотний зв'язок чи коментарі, які й не підтверджують, і не заперечують відповідей учнів. Тоді обговорення стає відкритим. Наприклад: «Цікаво. Я про це раніше не думала». Просіть узагальнити чи підбити підсумок: «Хто може висловити точку зору Михайла іншими словами?». З'ясовуйте думки інших учнів: «Хто згоден з Максимом?», «Хто не згоден? Чому?». Заохочуйте учнів адресувати запитання однокласникам: «Запитай Вадима, чи може він щось додати тобі у відповідь». Використовуйте метод приговорювання думок (міркувань) уголос: «Як ви дійшли такої відповіді?». Запитуйте всіх учнів, а не тільки тих, хто піднімає руки. Однак швидко рухайтесь далі якщо дитина не хоче відповідати. Попереджайте учнів про можливості різних відповідей: «На це запитання є багато варіантів відповідей». Використовуйте уяву: «Що б відбулося, якби ...?». Перетворюйте відповіді: «Що, якби ми змінили (ідея дитини) на ...?».

НАЙЕФЕКТИВНІШІ МЕТОДИ У ВИКЛАДАННІ МАТЕМАТИКИ АКТУАЛІЗАЦІЯ МЕТОД ПРИКЛАД Швидке письмо Зробіть опис круга Семантична карта Конструювання семантичної карти для поняття «граф» Ходимо навколо, говоримо навколо Розкажіть іншим про свою улюблену геометричну форму, поясніть, чому вона вам подобається Обміркуйте — Об'єднайтесь у пари — Обміняйтесь думками Поміркуйте, якими трьома різними шляхами можна написати

ПОБУДОВА ЗНАНЬ МЕТОД ПРИКЛАД Знаю — Хочу дізнатись — Дізнався Що ви знаєте про квадратні рівняння? Що ви б хотіли дізнатись про них? Що ви дізнались? Схема Венна Використайте схему Венна для розподілу чисел: прості, натуральні, уявні тощо «Ажурна пилка» (кооперативне навчання) Після 10-ти хвилин роботи в малих групах одна людина з кожної малої групи переходить у наступну групу, щоб розповісти їм про думку/відкриття своєї групи. Інколи може переходити більше ніж одна людина Семантичний аналіз ознак Накресліть таблицю семантичного аналізу ознак геометричних форм. Ознаки можуть містити таке: кути; сторони; протилежні кути; прямі кути; тощо Т-схема Порівняння та протиставлення трикутника та прямокутника

КОНСОЛІДАЦІЯ МЕТОД ПРИКЛАД Нова проблема Покажіть інший шлях множення у прикладі 16•21 РОФТ (роль, отримувач, формат, тема) Уявіть, що ви геометрична фігура, напишіть іншій фігурі та поясніть, чому ви є найбільш естетично привабливі Семантична карта Розширте семантичну карту з актуалізації, включивши туди нову інформацію

Технологія розвивального навчання

Розвивальне навчання основа формування творчої особистості, а в подальшому — креативної особистості, яка має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу активність, тобто не стимульовану зовнішніми факторами. Система розвивального навчання передбачає, що учні передусім засвоюють загальні наукові поняття, а потім — часткові.

Мета і завдання Мета: формування активного, самостійного творчого мислення учня і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання. Завдання:формування особистості з: гнучким розумом, розвиненими потребами до дальшого пізнання та самостійних дій, певними навичками та творчими здібностями. Графік рівня пізнавальної активності учнів під час уроку ПА 0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 час уроку

Основними складовими методу, що відповідає цілям і змісту розвивального навчання, є: формулювання навчального завдання; спільне з учнями розв'язання навчального завдання; організація оцінювання віднайденого способу дії.

Типологія уроків: уроки формулювання навчального завдання; уроки моделювання способів розв'язання навчальних проблем; уроки контролю за результатами навчальної діяльності; уроки оцінювання результатів розв'язання навчального завдання.

Вимоги до особистості вчителя Це — реалізація на практиці знань психолого-педагогічних основ навчання, розвитку дитини, уміння модулювати діяльність, прогнозуючи кінцевий результат. Вчителю потрібно: володіти педагогічним тактом, методами педагогічної дії, високим рівнем комунікативних та сугестивних здібностей; формувати культуру навчальної праці; вміти пробуджувати інтерес до предмета, реалізуючи принцип переконання учнів у дієвості знань; навчати їх самостійно регулювати свою розумову діяльність; вільно орієнтуватися в нових педагогічних технологіях, активно здійснювати пошук нових методичних ідей та концепцій.

ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ГРУПОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Групова навчальна діяльність — це форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних загальною навчальною метою при опосередкованому керівництві вчителем і в співпраці з учнями . Завдання в групі розподіляються за кількістю учасників групи, кожен має виконати свою частину роботи, пояснити спосіб її виконання іншим, а також налагодити систему обліку діяльності кожного учня в групі.

Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною за певними ознаками, може бути постійною і мобільною. Групові (колективні) технології застосовувалися ще в середні віки. Ідеї взаємного навчання закладено ще в белланкастерській системі. Сучасна технологія розроблена і апробована О. Рівином (КСН), В. Дяченко (ГСН).

ФУНКЦІЇ ГРУПОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: Мотиваційна Навчальна Розвивальна Виховна Організаційна Групова навчальна діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці.

Форми групової навчальної діяльності на різних етапах уроку Етап уроку Форма діяльності Перевірка домашнього завдання Парна Ланкова Вивчення нового Диференційовано-групова Закріплення і вдосконалення Ланкова Парна Диференційовано-групова Індивідуально-групова Повторення і застосування знань Парна Ланкова Кооперативно-групова

  Пам'ятка для розв'язання задач : Прочитайте задачу. Домовтесь, хто за ким називатиме своє питання. Виконуйте кожен свою частину роботи. Обговоріть у групі правильність роботи кожного. Дайте оцінку роботи кожного в групі. Учні в групі отримують картку з коротким записом задач: 1) І — 13,6 3) І — 14,5 II — ? , у 3,4 рази більше II — ?, на 3,4 менше 2) І — 13,6 4) І — 14,5 II — ?, у 3,4 рази менше II — ?, на 3,4 більше Обговорення : один учень називає умову задачі, учні обговорюють і вирішують, обирати чи ні такий варіант умови; другий учень аналізує задачу, решта доповнюють; третій визначає, що треба дізнатись (визначає запитання); четвертий пояснює розв'язок. У групі визначається учень, який відповідатиме перед класом. Решта стежать за ходом обговорювання розв'язку задачі, доповнюють чи виправляють. Командир групи виставляє оцінки.

Вимоги до особистості вчителя У груповій навчальній діяльності вчитель повинен стати невидимим диригентом, який вміє вчасно почути, помітити, виправити, підтримати кожного учня, організувати співпрацю дітей. Вчитель повинен : чітко формулювати пізнавальні завдання; завдання мають бути проблемними, спонукати учнів до активності, до творчого мислення, до пошуку нових знань і нових способів дій; уважно спостерігати за ходом навчальної діяльності в малих групах; зосередити увагу на діяльності слабких учнів; заздалегідь інструктувати ланкових, спрямовуючи їх роботу в групі; не створювати ніякого змагання на швидкість виконання завдань.

Інтерактивні технології навчання

Інтерактив — від англ. взаємний та діяти. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії усіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб'єктами навчання. В Україні розроблена та пропагується технологія інтерактивного навчання О. Пометун.

Мета : створення педагогом умов навчання, за яких учень сам відкриватиме, здобуватиме й конструюватиме знання та власну компетентність у різних галузях життя.

Кредо інтерактивного навчання Те, що я чую, я забуваю. Те , що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Правила організації інтерактивного навчання: До роботи мають бути залучені всі учні (будь-яким способом). Активна участь у роботі має заохочуватися. Учні повинні самостійно розробляти і виконувати правила роботи в малих групах. Учнів повинно бути не більше 3О осіб. Лише в цьому випадку можлива продуктивна праця. Навчальна аудиторія має бути підготовлена до роботи в малих групах.

Структура інтерактивного уроку Мотивація Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів Надання необхідної інформації Інтерактивна вправа – центральна частина заняття Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку

Мотивація Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів Мета цього етапу – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає учитель.

Надання необхідної інформації На цьому етапі учитель повинен дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Інтерактивна вправа Її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку.

“Ажурна пилка” Учні працюють як у своїх звичайних (“домашніх”), так і в “ експертних” групах. Звичайні – це групи, в які учні розподілені на відносно довготривалий термін для спільного навчання. Експертні організовані на один раз, у яких учні готуються до виконання певного завдання на матеріалі уроку.

“Карусель” Застосовується для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій; для інтенсивної перевірки обсягу та глибини наявних знань (наприклад, термінів); для розвитку вмінь аргументовано відстоювати власну позицію.

“Акваріум” Ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати й аргументувати свою думку на етапі осмислення нового матеріалу. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.

“Навчаючи – учусь” Використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань однокласникам.

Функції підсумкового етапу уроку: прояснити зміст опрацьованого; порівняти реальні результати з очікуваними; проаналізувати, чому відбулося так чи інакше; зробити висновки; закріпити чи відкоригувати засвоєння; намітити нові для обмірковування; установити зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому; скласти план подальших дій.

Технологія навчання як дослідження

Мета : застосування дослідницької технології в навчанні – набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальний діяльності; об’єднати розвиток їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу й на цій основі формувати активну, компонентну, творчу особистість.

Зміст технології Використання технології навчання як дослідження припускає можливість: визначати мету і зміст навчальних досліджень з конкретних предметів навчальної програми; добирати завдання і визначати характер дослідницької практики залежно від періоду навчання (по класах). Узагальнена модель навчання дослідження Зіткнення з проблемою Збирання даних – «верифікація» Збирання даних експерименту Побудова пояснення Аналіз ходу дослідження Висновки

Особливості застосування дослідницьких методів Діяльність учителя Діяльність учня Організує діяльність учнів, спрямовану на розв’язання грамотно побудованої системи логічних завдань. Спрямовує учнів на осмислення проблеми в цілому. Використовує наочність як засіб учнів до самостійних досліджень. Створює для учнів практичні можливості ознайомитися з логікою і прийомами використання дослідницького методу в пізнавальній діяльності. Керує конструкторсько-раціоналізаторською роботою учнів. Допомагає в організації самостійної пошукової діяльності учнів. Самостійно визначає проблему, висловлює припущення, гіпотези, обмірковує план і засоби їхньої перевірки, шукає інші засоби розв’язання завдань. Виявляє у виконуваній роботі власну ініціативу, використовує наявні знання й уміння для одержання нових методів творчого розв’язання проблем. Виявляє самостійність у пошуковій роботі, спрямованій на розв’язання цілісної проблеми. Проводить спостереження, замальовки, експерименти, досліди. Учиться вирішувати суб’єктивно нові для нього проблеми.

Вимоги до особистості вчителя Педагог повинен керуватися оптимістичною концепцією: кожен учень має певний дослідницький потенціал, навчально-дослідницька робота допоможе йому наблизитися до розуміння наукової картини світу, стати талановитою творчою особистістю. Вчитель : повинен мати широку ерудицію в конкретній науковій галузі (психологічну, педагогічну, методичну, дослідницьку); потрібно визначити теми програмного матеріалу з навчального предмета, вивчення яких за допомогою дослідницької технології має найбільшу пізнавальну й освітню цінність; слід ознайомитися з дослідницькою практикою у відповідальній науковій галузі, виявити комплекс дослідницьких методів, прийомів і методик, доступних для використання в навчально-дослідницькій діяльності школярів; розробити для школярів систему завдань, що потребують застосування досліджень для відповідних проблем; дібрати відповідну літературу.

Ігрові технології навчання (Й. Гензерг)

Це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня до навчальної гри (ігрове моделювання явищ, «проживання» ситуації). Сьогодні віддають перевагу терміну «імітація» замість «гра» (акцент переноситься на внутрішню сутність дії).

Мета : окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й надання можливості самовизначитися, розвиток творчих здібностей, сприяють емоційному сприйманню змісту навчання.

Види ігор: навчальні, тренувальні, узагальнюючі; пізнавальні, виховні, розвиваючі; репродуктивні, продуктивні, творчі .

Структура гри включає: ігрову задумку, правила гри, ігрові дії, дидактичні завдання, обладнання, результат гри. Найбільш поширені навчальні ігри: змагання (КВК, турнір, вікторина тощо); імітації (суд, ток-шоу, драматизація, аукціон).

Проблемне навчання

Організація навчального процесу передбачає створення проблемної ситуації та активну самостійну діяльність учнів у її розв'язанні; веде до Ґрунтовного засвоєння й закріплення наукових положень, розвиває творче мислення й здатність до самостійної діяльності. Проблемна ситуація завжди базується на суперечності. Теоретично обґрунтував проблемне навчання американський філософ, педагог, Дж. Дьюї (1859-1952).

Навчальна проблема – це суперечність між старою та новою інформацією