Презентація на тему:
Опис досвіду роботи: Використання технології діяльнісного підходу навчання в розвитку освітніх компетенцій молодших школярів на уроках математики

Опис досвіду роботи: “Використання технології діяльнісного підходу навчання в розвитку освітніх компетенцій молодших школярів на уроках математики” Виконала Муращенко Олена Валентинівна Вчитель початкових класів ЗОШ І – ІІІ ступенів № 109

Актуальність Реформування сфер розвитку української держави значною мірою впливає на умови організації педагогічного процесу в сучасних школах. В якості основної мети навчання визначається розвиток особистості учнів на основі засвоєння універсальних способів діяльності. Актуальність проблеми розвитку в учнів здатності самостійно ставити навчальні цілі, проектувати шляхи їх реалізації, оптимально організувати свою діяльність, контролювати і оцінювати свої досягнення і обумовила вибір теми.

В початковій школі поширення отримують особистісно - орієнтовані педагогічні технології. Зміни, що відбулися спричинили розробку спектру технологій навчання, зокрема діяльнісній.

Що таке діяльнісний підхід в освіті? Звернемося до історії. Близько 70 років тому К.С. Виготський в роботі "Педагогічна психологія" проаналізував і виділив три наукові школи, які по-різному вирішували питання про співвідношення навчання і розвитку. Засновниками першої точки зору, за Л.С.Виготським , є З.Фрейд, Ж Піаже. Вчені припускали, що навчання і розвиток незалежні процеси. Крилатою фразою представників цієї наукової школи є те, що «навчання пасе задніх у розвитку»." Аргументом цієї точки зору є дидактичний принцип доступності, що дозволяє навчати учнів лише тому, що вони можуть зрозуміти і для чого дозріли їх психічні функції.

Представником другої наукової школи є В.Джемс. Ключова позиція даної школи зводиться до положення, при якому будь-яке навчання розвиває. Підставою для її висунення є практичний досвід вчителів, які стверджують, що позиція: "не знав - дізнався, не вмів-навчився", означає - розвинувся.

Представники третьої наукової школи Л.С.Виготський, Н.А.Менчинська, К.Коффка припускали, що навчання і розвиток два незалежних, але сполучених процеси. Згідно даним теоретичним положенням, навчання просуває Вперед розвиток, а розвиток готує і робить можливим навчання. Крилатою фразою представників цієї школи є: «навчання забігає вперед розвитку». Ключовою позицією даної школи є розуміння сенсу і сутності розвитку. На відміну від поглядів інших шкіл, під розвитком розуміється поява в учня не кількісних змін (мало – багато знань, мало – багато умінь), а поява в особистості учня якісних змін, або, висловлюючись мовою психологів, психічних новоутворень в психіці учня, або здібностей. У рамках цієї школи сформульовані умови при яких навчання стає розвиваючим.

Основні положення технології діяльнісного методу навчання Процес навчання є завжди навчання діяльності. Сам процес навчання повинен бути творчим. Навчання діяльності припускає спільну навчальну – пізнавальну діяльність групи під керівництвом вчителя.

Дидактические принципы в системе развивающего обучения. Принцип цілісного уявлення про світ у дитини повинно бути сформовано узагальнене, цілісне уявлення про світ (природу - суспільство – самого себе), про роль і місце кожної науки в системі наук. Принцип безперервності спадкоємність між усіма рівнями навчання на рівні методології, змісту і методики. Принцип мінімаксу школа повинна запропонувати учневі зміст освіти з максимального рівня, а учень повинен засвоїти це утримання з мінімального рівня. Принцип психологічної комфортності зняття по можливості всіх стресоутворюючих факторів навчального процесу, створення в школі і на уроці такої доброзичливої атмосфери, в якій вони відчувають себе "вдома“. Принцип варіативності передбачає розвиток в учнів варіативного мислення, тобто розуміння можливості різних варіантів вирішення задачі та вміння здійснювати систематичний перебір варіантів. Принцип творчості (креативності). передбачає максимальну орієнтаціюна творчий початок у навчальній діяльності школярів, придбання досвіду творчої діяльності. Принцип діяльності формування особистості учня та просування його в розвитку здійснюється не тоді, коли він отримує готове знання, а в процесі його власної діяльності, спрямованої на «відкриття» ним нового знання.

Опис можливостей застосування технології діяльнісного методу Цей метод здійснюється шляхом створення проблемних ситуацій і, як наслідок - необхідності проблемного діалогу. Проблемний діалог - технологія діяльнісного методу. Він дозволяє замінити традиційні пояснення вчителя "відкриттям" знань.

Проблемно – діалогічна технологія 1.Поняття Що включає? 2. Модель організації навчального процесу. Як назвати? включає в себе створення особливого простору навчальної діяльності, в якому учень здійснює відкриття закону, явища, закономірності; освоює спосіб пізнання і механізм придбання нових знань про дійсність. називають "НАВЧАННЯ через ВІДКРИТТЯ". будується на реалізації принципу проблемності в навчанні.

Технологічні прийоми організації навчального процесу Як створити? а) створити в просторі діяльності учня значущу для нього проблемну ситуацію; б) наповнити проблемну ситуацію протиріччям і створити умови для його усвідомлення; в) сформулювати творче завдання, що випливає з усвідомленої учнем проблеми.

містить три компоненти потреба учня в новому знанні або способі дії ("хочу дізнатися..., навчитися ...") відомі знання і сформовані уміння (можу сам, без педагога), засвоєні в ході попереднього навчання

Моделювання уроків різної цільової спрямованості в технології діяльнісного методу Відповідно до цілей уроки розвиваючого типу розподіляються:

Структура уроку відкриття нових знань 1. Організаційний момент (самовизначення до діяльності): - включення дітей в діяльність (хочу працювати); - змістовний момент (можу працювати”) 2. Актуалізація знань 3. Постановка проблеми (ситуація інтелектуального розриву): - фіксація у гучному мовленні, де виникло утруднення; - визначення, чому виникло утруднення; - формулювання теми та мети уроку.

Структура уроку відкриття нових знань 4. Побудова проекту виходу із утруднення: - вибір методів діяльності; - вибір способу управління діяльністю – діалог, який підводить до діяльності, збуджуючий діалог,.. - фіксація нового алгоритму у мовленні. 5. Первинне закріплення (розвязування типових завдань з коментуванням). 6. Самостійна робота з самоперевіркою. 7. Повторення (включення знань у систему сформованих). 8. Підсумок (фіксація у мовленні нового правила, рефлексія власної діяльності кожним учнем.

Прийоми створення проблемної ситуації Одночасно надати суперечливі факти, теорії або точки зору. Зіштовхнути різні думки учнів питанням або практичним завданням. Дати практичне завдання, яке взагалі не виконується. Дати практичне завдання, що не схоже на попереднє.

Методи постановки навчальної проблеми - Діалог на етапі створення проблемної ситуації. - Діагол, що підводить до теми. - Мотивуючі прийоми.

Методи розв'язання навчальної проблеми 1. Діалог, що спонукає до гіпотез. 2. Діалог, що підводить до відкриття знань.

Висновки Використання діяльнісного підходу і проблемно - діалогічного методу навчання створює необхідні умови для розвитку вмінь учнів самостійно мислити, орієнтуватися в новій ситуації, знаходити свої підходи до вирішення проблем.