Презентація на тему:
Опис досвіду роботи

Опис досвіду роботи Літовчук Надія Мирославівна Вчитель математики Вища категорія Ладижинська ЗОШ І – ІІІ ст. №2

Мої педагогічні ідеї: Спочатку ідея, потім діло; Не боятися складного і не починати з легкого; Воля, бажання, майстерність – головні умови досягнення мети; Мати почуття власної гідності; Думати тільки про добре; Такт, витримка, терпіння – головні умови спілкування; Самокритичність; Бути постійно діяльною; Робити висновки з успіхів і невдач.

Проблемне питання, над яким працюю: Формування творчої особистості на уроках математики шляхом впровадження елементів сучасних педагогічних технологій. Використання методів та прийомів інтерактивного навчання на уроках узагальнення та систематизації знань. Три аспекти розв'язання проблеми: розвиток логічного, творчого мислення; розвиток чіткого математичного мовлення; розвиток обчислювальних навичок учнів.

На уроках практикую інтерактивні технології: Акваріум Зовнішнє коло Незакінчене речення Мікрофон Робота в групах Дидактичні ігри

Розвиваюча мета уроку: розвиток кмітливості, логічного мислення, розширення математичного словника (термінологічного, символьного).

Логічність, комбінаторність, евристичність, здатність до аналізу, синтезу, здатність узагальнювати, конкретизувати, мислити за аналогією, бачити відмінності та закономірності, а також шукати нестандартні підходи - неможливі без розвиненої чіткої математичної мови.

«Інтерактивний» означає здатність взаємодіяти, або знаходитися в режимі бесіди, діалогу з будь-чим (наприклад, з комп’ютером) або з будь-ким (людиною). Інтерактив виключає домінування однієї думки над іншими і будується на позитивному діалоговому спілкуванні.

Щоб застосування інтерактивних технологій було ефективним, попередньо планую свою роботу: даю завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання; відбираю для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до засвоєння теми; під час самих інтерактивних вправ даю учням час подумати над завданням, щоб вони виконували його серйозно, а не механічно або «граючись»; дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема, акцентуючи увагу на іншому матеріалі, що безпосередньо не порушувався в інтерактивній вправі; проводжу швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов’язані з інтерактивними завданнями.

Використання наочності під час лекцій збільшує запамятовування матеріалу від 14% до 38%

Необхідно використовувати інтерактивні методи навчання. Але це не означає, що потрібно використовувати тільки інтерактивне навчання. На одному уроці можна використовувати 1 (максимум 2) інтерактивні вправи, а не цілий калейдоскоп. Для навчання важливі всі рівні пізнання й усі види методик. Тип навчання обирається в залежності від завдань і умов роботи.

формування в учнів свідомих і міцних обчислювальних навичок письмове, усне письмове з проміжними усними обчислюваннями.

Велику увагу необхідно приділити розвитку уяви, нестандартного мислення і фантазії учнів. Тому уроки можуть бути грою, змаганням з появою казкових героїв. Залежно від теми, мети та класу, в якому проходить урок, проводжу: уроки-лекції, уроки-практикуми, уроки систематизації та узагальнення знань у формі подорожей, конкурсів, математичних змагань.

Усні вправи є однією з ефективних форм організації колективної та індивідуальної роботи учнів на уроках математики Проводжу їх у вигляді: змагання між командами, впорядкування відповідей, математичного диктанту, гри „Сходинки”, ігор „Математичне лото”, „Мовчанка”, „Слабка ланка”, „За хвилину розв’яжи”.

На уроках математики розв’язуються три основні завдання: засвоєння нових знань, закріплення нового матеріалу формування в учнів навичок використання здобутих знань.

На уроці створюю ситуацію успіху Використовую проблемний підхід у навчанні Використовую метод доцільних задач

Постійно застосовую аналітико-синтетичний метод - як під час пошуку розв’язку задачі, так і під час виведення правила чи доведення теореми, а також в якості організаційної форми застосовую колективну пояснювальну бесіду, охоплюючи при цьому якнайбільшу частину учнів класу.

Для індивідуальної роботи з учнями використовую тести з кожної теми, що вивчається; картки із умовами логічних задач для усного розв’язування; картки із умовами задач для усного розв’язання на закріплення нової теми. Вони призначені для учнів з різним рівнем навченості.

Велику роль в своїй роботі відводжу диференціації та індивідуалізації навчального процесу, особистісно орієнтованому підходу під час викладання. Отримувати задоволення від математики учень може лише за умови, якщо індивідуалізація та диференціація доступні йому в тій мірі, у якій він бажає. У протилежному випадку один учень буде вчитися легко, не напрягаючись, а інший – намагаючись подолати непосильне. Перший з них знайде застосування своїм здібностям і не розвине потенційних, а другий – відчуватиме постійне приниження, свою неповноцінність, розумову убогість, що приведе до відрази до предмета. Індивідуальний підхід я розумію, як однакове ставлення до обдарованих дітей, у яких треба вкласти максимум знань, розвинути уміння мислити, “виростити” у них крила, так і до слабких учнів, яким треба дати обов’язковий рівень знань.

Як домогтися того, щоб процес вивчення предмету приносив дитині більше позитивних емоцій, сприяв формуванню в неї інтересу до цього предмету? Для вирішення цієї проблеми проводжу нетрадиційні уроки (казки, подорожі, лабіринти, конкурси), добираю цікаві запитання і приклади, що поступово і непомітно залучає кожного учня до процесу пізнання.

Гра – творчість, гра – праця. У процесі гри в дитини виробляється звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивати вміння, прагнути до знань. Навіть пасивні діти включаються в гру з великим бажанням, докладаючи всіх зусиль, щоб не підвести товаришів по грі. Момент гри на уроці робить процес навчання цікавим, забезпечує бадьорий робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні нового матеріалу. Трохи фантазії, гумору, переоформлення тематичних запитань, пристосування їх до гри – і урок стає “живим”, викликає більшу активність учнів.

формуванні самостійного мислення, раціональної організації праці та її осмислення Вирішення цієї проблеми бачу у сформованості в учня навичок самоконтролю як одного із загальних прийомів навчальної праці Для підвищення пізнавальної активності використовую взаємоперевірку школярами письмових робіт призначаю учнів-консультантів

Нікому на уроці не потрібні діти, які мріють лише про закінчення уроку. Активна робота кожного учня з урахуванням рівня знань, кругозору, сформованості навчальних умінь – головний напрям учительського пошуку.

Сучасний урок сучасного вчителя Урок не повинен бути солов’їною піснею вчителя, який дуже добре знає і любить свій предмет. Сучасний урок – це організація пошуку істини, спроб і помилок учнів. Учитель іде на урок не демонструвати себе і свої знання та вміння, а допомогти розкритися кожному учневі. Головною його метою має бути не прагнення дати учням якомога більше інформації, а турбота про глибину і якість набутих ними знань, уміння самостійно здобувати знання і застосовувати їх у житті. Учитель повинен уміти створювати ділову, творчу атмосферу, вести діалог, дискусію.

Принцип варіативності навчання дає можливість не лише педагогічним колективам, а й окремому вчителю обирати таку систему роботи, таку стратегію навчання, яка б забезпечувала максимальну віддачу, допомагала реалізовувати головну мету навчального процесу на уроці: ЄДНІСТЬ НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ І РОЗВИТКУ УЧНІВ.