Формування здоров’язбережувальної компетентності учасників навчально-виховного процесу. Превентивне виховання.
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Волкова І.В., завідувач Центру формування здорового способу життя КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» Формування здоров’язбережувальної компетентності учасників навчально-виховного процесу. Превентивне виховання.
відсутність свідомого ставлення людей до здоров’я; декларування лозунгів про здоров’я; відсутність установки в суспільстві на важливість здорового способу життя; розрізненість дій різних інституцій; недосконалість шкільної медицини; недостатня забезпеченість фахівцями і психологами; відсутність необхідного навчального забезпечення навчального предмета “ Основи здоров’я ”; низька якість викладання предмету. Проблеми з питань формування здорового способу життя:
ДИНАМІКА ПОШИРЕНОСТІ ОКРЕМИХ ХВОРОБ (на 1000 дітей) 2001 рік 2010 рік ВСЬОГО в т.ч. 2070,0 2301,2 Кістково - м‘язової системи 91,8 97,9 Хвороби органу зору 146,6 149,7 Хвороби вуха 33,9 62,0 Хвороби системи кровообігу 70,3 77,2
Чому треба охороняти дитинство? Росте чисельність дітей-безпритульників. З'явився новий термін – “соціальне сирітство”. Майже 90% дітей, які перебувають у дитячих будинках, діти сиріти при живих батьках. 25% дітей, що народжуються, мають ту або іншу патологію нервової системи. Росте число дітей хворих на епілепсію, ДЦП, шизофренію. За даними дослідження Всесвітньої організації охорони здоров'я, Україна у рейтингу споживання алкоголю неповнолітніми посідає перше місце у світі. Фактично випивати спиртні напої починають у віці 10-13 років. За статистикою Міністерства охорони здоров'я 60% дитячих отруєнь спричинені саме алкоголем. Статистика свідчить, що за останні 10 років число осіб, які регулярно вживають слабоалкогольні напої, зросло в 10-12 разів.
“ Жодна країна, жодне суспільство, котрі не піклуються про своїх дітей, не можуть претендувати на визнання себе як нації ” Нельсон Мандела
Слова великого педагога В.О. Сухомлинського “ Зміцнити здоров’я людини в дитинстві, не допустити, щоб дитина вступала в юність кволою і млявою – це означає дати їй усю повноту життєвих радощів “ мають стати аксиомою діяльності кожного керівника навчального закладу, кожного педагога.
Сучасний педагог має знати і вміти визначати реальний рівень духовного, соціального, психічного, фізичного розвитку учнів (дітей) класу (групи), прогнозувати результат своєї діяльності, обирати із уже відомих, конструювати або виробляти єдину виховну технологію, яка б забезпечила особистісне зростання вихованців. Одне з найважливіших завдань сучасної школи – навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров’я, виховувати у них навички безпечної поведінки
Здоров’я – це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних вад (ВООЗ, 1948 р.) Світова наука передбачає цілісний (холістичний) підхід до здоров’я. Усі складові здоров’я невід’ємні одна від одної, тісно взаємопов’язані, діють одночасно, а їх інтегрований вплив визначає стан здоров’я людини. Глосарій
За сучасними науковими підходами структурними складовими здоров’я визначено: фізичне здоров’я, що розглядається як поточний стан функціональних органів і систем організму; психічне здоров’я – стан психічної сфери людини, який характеризується загальним душевним комфортом, забезпечує адекватну регуляцію поведінки й обумовлений потребами біологічного і соціального характеру; соціальне здоров’я – система цінностей, настанов і мотивів поведінки в соціальному середовищі.
Здоровий спосіб життя трактується як сукупність ціннісних орієнтацій та настанов, звичок, режиму і темпу життя, спрямованих на оптимальне збереження, зміцнення, формування, відтворення і передачу здоров’я, що може бути досягнуто в процесі навчання і виховання, спілкування, праці й відпочинку. Здоровий спосіб життя – це індивідуальна система поведінки людини, яка спрямована на раціональне задоволення біологічних та соціальних потреб, позитивні емоції, профілактику хвороб та нещасних випадків, що веде до повного фізичного, психологічного та соціального благополуччя.
Культура здоров’я - невід’ємна складова загальної культури особистості, забезпечує певний рівень знань, умінь, навичок її з питань формування, збереження, відтворення та зміцнення власного здоров’я і характеризується високим рівнем культури поведінки стосовно здоров’я оточуючих. Від рівня культури здоров’я людини залежить збереження і відтворення її власного здоров’я. Культура здоров’я включає не тільки певну систему знань про здоров’я, а й відповідну поведінку щодо його збереження і зміцнення. Культура здоров’я входить до системи найважливіших людських цінностей.
Здоров’язбережувальна компетентність розуміється як цілісне індивідуальне психологічне утворення особистості, спрямоване на збереження фізичного, соціального, психічного та духовного здоров’я – свого та оточення. Передбачає наявність у людини комплексу сформованих життєвих навичок.
Основні життєві навички: навички самоорганізації; комунікаційні навички та навички міжособистісного спілкування; навички прийняття рішень та критичного мислення. Життєві навички — це здатність до адаптивної та позитивної поведінки, що створює для людей можливість ефективно справлятися з вимогами і проблемами щоденного життя (визначення ВООЗ).
Знання Уміння Навички Ставлення Життєві навички Рівень сформованості здоров’язбережу- вальної компетентності Особистісні погляди, стереотипи, уявлення, переконання, які включають також ціннісні настанови, соціальні та субкультурні норми, права, очікування та мотивації Здатність людини до адаптації, позитивної поведінки, подолання труднощів повсякден-ного життя
Превенція – процес попередження негативних явищ і станів особистості. Превентивність – спрямованість на запобігання негативних явищ; перетворення середовища ризиків на простір можливостей для самореалізації особистості дитини, дає змогу значно підвищити ефективність виховної роботи, попередити поширення негативних явищ у дитячому і молодіжному середовищі. Превентивне виховання – це комплексний цілеспрямований вплив на особистість у процесі активної динамічної взаємодії із соціальними інституціями.
Формування здоров׳язбережувальної компетентності учнів у ЗНЗ здійснюється шляхом: підготовки педагогічних працівників; валеологізації змісту різних навчальних предметів; запровадження ефективної системи позакласної освіти ; якісного викладання навчального предмета «Основи здоров’я»; введення до річного навчального плану факультативних курсів за програмами і проектами «Школа проти СНІДу», «Рівний-рівному» та іншіх; ______________________________________
Школа сприяння здоров’ю – система роботи навчального закладу, яка спрямована на створення освітнього середовища, сприятливого для збереження та подальшого зміцнення здоров’я учасників навчально-виховного процесу, формування у дітей та молоді свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння життєвими навичками безпечної та здорової поведінки… Школа сприяння здоров'ю розпочинається з компетентного педагога
Професійна компетентність вчителя з превентивного виховання дітей – це сукупність науково-педагогічних знань, сформованість професійно-педагогічних умінь і навичок, ціннісних орієнтирів, що обумовлюють ефективне вирішення виховних завдань у процесі формування основ здорового способу життя школярів, здійснення різних видів превентивної діяльності. Приходько В.М.
Стратегії ефективної шкільної політики здоров’я: випереджальне навчання фахівців (педагогів та медичних працівників); здійснення медико-педагогічного контролю за станом здоров’я школярів; превентивне виховання; міжсекторальна взаємодія; активність молоді у процесах прийняття рішень на рівні школи і громади
Здоров’язбережувальні – це технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини. Оздоровчі – це технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія.
Технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання. Ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загально-навчального циклу, введення до варіативної частини навчального плану нових предметів. Виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.
Складові превентивної діяльності в НЗ - попередження формування шкідливих звичок, залежностей у дітей та учнівської молоді; - профілактика девіантної (агресивної, злочинної, залежної, суїцидальної тощо) поведінки, навчання рівноправним стосункам; - попередження бездоглядності; - профілактика ІПСШ, ВІЛ/СНІДу; - формування репродуктивного здоров’я учнівської молоді; - виховання свідомого бажання вести здоровий спосіб життя, забезпечення набуття відповідних знань, ставлень, умінь та навичок.
ХАРКІВСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ Центр здорового способу життя Курси підвищення кваліфікації Спецкурси-тренінги Дні аналізу та регуляції (ДАРи) Школа районних (міських) координаторів мережі шкіл сприяння здоров’ю Обласні семінари для керівників Р(М)МО Інтерактивні спілкування тимчасових творчих колективів Всеукраїнські, обласні, районні конференції Інтернет-конференції, консультативні ЧАТи, форум Тренінги: з основ здоров’я; за проектом “Діалог”; за проектом “Школа проти СНІДу”; “Покращення життя ВІЛ-позитивних дітей та їх сімей”; “Превентивна освіта та формування репродуктивного здоров’я“ Семінари: науково-методичні; науково-практичні; інструктивно-методичні; практикуми; постійно діючі; тренінги Педагогічні працівники Р(М)В(У)О, Р(М)МК, ІМЦ, навчальних закладів усіх типів і форм власності Навчально-методична робота Науково-методична робота Майстер-класи, Школи ефективного педагогічного досвіду Тематичні спецкурси Система підвищення компетентності педагогічних працівників щодо формування основ здорового способу життя
Наказ МОН України від 27.11.2008 р. № 1078 «Про затвердження заходів, спрямованих на реформування системи фізичного виховання учнів та студентської молоді у навчальних закладах України». Наказ МОН України від 06.11.2008 р. № 1008 «Про невідкладні заходи щодо збереження здоровя учнів під час проведення занять з фізичної культури, Захисту Вітчизни та позакласних спортивно-масових заходів». Наказ МОЗ України та МОН України від 20.07.2009 р. № 51/674 «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах». Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.06.2010 р. №521 «Про затвердження Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах».
Результати поглиблених профілактичних оглядів школярів Харківської області за 2011 рік (за даними ГУОЗ) Практично здорові – 37,5% Направлені на дообстеження – 24,8% Кількість дітей, що перебуває на диспансерному обліку – 43,9% Розподіл дітей по групах для занять фізкультурою Основна група – 44,2% Підготовча – 44,3% Спеціальна – 10,1% Звільнені – 1,4%
Запроваджено спецкурси – тренінги для вчителів основ здоров’я за інноваційною методикою на основі розвитку життєвих навичок. План заходів МОН України, затверджений наказом МОН України від 01.06.2009 р. № 457 запровадження норми щодо викладання предмета вчителем, який пройшов навчання за методикою ООЖН і має відповідний документ; запровадження обов'язкового грифування профілактичних програм, які впроваджуються у НЗ; створення кабінету основ здоров’я у кожному ЗНЗ (Примірне Положення про навчальний кабінет з основ здоров'я загальноосвітніх навчальних закладів затверджене наказом МОН України від 09.12.2009 р. № 1114); запровадження у ЗНЗ факультативних курсів для молоді з профілактики ризикованої поведінки і ВІЛ/СНІДу.
Науково-методична робота Спільно з Обласним центром планування сім’ї та репродукції людини проводиться постійно діючий семінар «Репродуктивне здоров’я – невід’ємна складова частина здоров’я нації та збереження сталого розвитку суспільства». Спільно з кафедрою дитячої стоматології, дитячої щелепно-лицьової хірургії та імплантології Харківського національного медичного університету проводиться постійно діючий науково-практичний семінар «Формування стоматологічного здоров’я у школярів». Спільно з обласним відділенням ВБО «Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ», Харківським обласним центром для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді впроваджується проект «Покращення життя ВІЛ-позитивних дітей та їх сімей». Проводяться семінари-тренінги «Формування толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних людей в умовах навчальних закладів». Спецкурс – тренінг для класних керівників «Превентивна освіта і формування репродуктивного здоров’я».
Модель регіональної мережної системи управлінсько-методичної взаємодії з питань становлення Шкіл сприяння здоров’ю в Харківській області
УПРОВАДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ПРОСВІТНИЦЬКИХ ПРОГРАМ І ПРОЕКТІВ НА ОСНОВІ РОЗВИТКУ ЖИТТЄВИХ НАВИЧОК УЧНІВ Програма Міністерства освіти і науки та /ПРООН/ЮНЕЙДС “Сприяння просвітницькій роботі “ Рівний-рівному ” серед молоді України щодо здорового способу життя ” Факультативний курс «Профілактика ризикованої поведінки і ВІЛ/СНІДу» для учнів 8-11 класів за проектом «Школа проти СНІДу» ( за сприяння Міжнародного благодійного фонду «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», ГО «Дитячий фонд Здоров’я через освіту»)
Результативність Цілеспрямована робота сприяла актуалізації даної проблеми серед педагогічної громадськості, підвищенню інтересу та відповідальності за її вирішення. Об'єднання зусиль у мережній взаємодії “АКАДЕМІЯ – Р(М)МК – навчальний заклад” у двох напрямках: навчально-методичному і науково-методичному – дало можливість створити систему безперервної освіти педагогічних кадрів та міст як у атестаційний, так і у міжатестаційний періоди.
Зросла кількість педагогічних працівників, охоплених інформаційно-просвітницькою роботою щодо організації та проведення в навчальних закладах тематичних заходів. 4. Підвищилася творча активність педагогічних працівників щодо розробки авторських навчальних програм, курсів за вибором і факультативів з різних аспектів формування основ здорового способу життя (до обласної електронної бази даних внесено 124 програми). 5. Поширення валеологічної спрямованості навчально-виховного процесу в закладах освіти дало можливість для системного вирішення проблем оздоровлення дітей та учнів.
6. Застосування методики навчання основ здоров’я на засадах розвитку життєвих навичок підготовленими педагогічними працівниками, практичними психологами сприяло активізації діяльності учнівського самоврядування з питань профілактики негативних явищ за принципом “рівний-рівному”. 7. За останні роки збільшується роль класних керівників, шкільних психологів, медичних сестер, педагогів-організаторів у проведенні просвітницької роботи щодо формування основ здорового способу життя.
8. Розширилися міжвідомчі зв'язки та координація спільної діяльності з вищими навчальними закладами, науково-дослідними інститутами, установами управління охорони здоров’я щодо з розвитку мережі шкіл сприяння здоров’ю. 9. Серед педагогів зростає розуміння того, що формуванням позитивних мотивації на здоровий спосіб життя повинні займатися всі вчителі, весь педагогічний колектив (34 % (2006 рік), 45 % (2007), 60 % (2008) і 86 % (2010 рік).
Дякую за увагу! Запрошуємо до співпраці! Центр формування здорового способу життя КВНЗ “Харківська академія неперервної освіти” тел. 731-69-06, honmibozdorovya@mail.ru, Завідувач Центру формування здорового способу життя Волкова І.В. 066-430-35-79
Схожі презентації
Категорії