Презентація на тему:
Формування позитивної мотивації до навчальної діяльності на уроках математики в умовах особистісно зорієнтованого навчання у школі

Спеціалізована школа №85 з поглибленим вивченням англійської мови м.Києва Презентація методичного об’єднання вчителів математики

Методичне об’єднання вчителів математики Формування позитивної мотивації до навчальної діяльності на уроках математики в умовах особистісно зорієнтованого навчання

Всупереч народному прислів’ю „Можна привести коня до води, але не  можна  змусити його напитися”, учитель повинен не тільки привести учня до джерела  знань, а й організувати  роботу так, щоб учень захотів сам узяти ці знання.

Національна доктрина ставить перед учителем завдання створити дитині умови для її максимального самовизначення і саморозвитку

В Концепції загальної середньої освіти пріоритети у навчанні математики надаються формуванню в учнів уявлення про сутність математичних знань, ознайомлення їх з ідеями і методами математики, їх роллю у пізнанні і перетворенні дійсності, забезпеченню оволодіння системою математичних знань і вмінь, які мають передусім загальноосвітнє спрямування, а також необхідні для успішного вивчення інших освітніх галузь.

Мотивація навчальної діяльності не тільки забезпечує високу ефективність цій діяльності, але й має моральний аспект: у кінцевому результаті вона виступає як реалізація потреби бути особистістю.

Мотиви зовнішні (не дуже сильні) внутрішні (найбільш дійові) Мотиви навчання – це джерело мислення

Мотивація навчання математиці – це система пізнавальних мотивів, тобто сукупність, комплекс усіх спонукань до знань, допитливості, пізнавальної потреби, навчальної діяльності, зацікавленості до наукового пізнання та пошуку істини.

Методи стимулювання й мотивації до навчання математики в учнів: Використання ефекту подиву. Створення проблемної ситуації. Евристична бесіда. Використання аналогії, порівняння, протиставлення. Створення ситуації зацікавленості. Пізнавальні ігри. Використання навчальних дискусій. Створення ситуації вільного вибору учнями навчального завдання. Створення емоційно-моральних переживань. Створення ситуації захопленості. Використання методу аналізу життєвих ситуацій.

Методи стимулювання й мотивації до навчання математики в учнів: Створення на уроці ситуації успіху. Використання наочності. Формування в учнів мотивів обов’язку і відповідальності у навчанні. Використання історичного матеріалу. Застосування нового математичного факту. Використання методу доцільних задач. Використання спостережень, наслідування, виміру, експерименту. Використання відкритої інформації на уроках математики. Використання практичних задач.

Щоб здійснити мотивацію навчальної діяльності учнів педагогічний колектив школи плідно працює над проблемою, переймається проблемами вихованців, аналізує прорахунки минулих років, створює повноцінну модель школи сучасності.

Карпенко Вікторія Михайлівна вчитель математики Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» У школі працює з 2006 року Стаж роботи:12 років

“Формування математичних компетенцій учнів” Карпенко В.М.

Компетенції – еталон досвіду дій, знань, умінь, навичок, творчості, який установлює суспільство; Компетентність – рівень досягнення компетенції; Компетентісний підхід – це спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток життєвих (ключових) і предметних компетентностей особистості, результатом якого повинна бути сформована загальна компетентність людини, що є сукупністю життєвих компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості.

Під поняттям «математична компетентність» розуміють спроможність особистості бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень.

Математичні компетентності 1. Процедурна компетентність – уміння розв’язувати типові математичні задачі. 2. Логічна компетентність – володіння дедуктивним методом доведення та спростування тверджень 3. Технологічна компетентність – володіння сучасними математичними пакетами. 4. Дослідницька компетентність – володіння методами дослідження практичних та прикладних задач математичними методами. 5. Методологічна компетентність – уміння оцінювати доцільність використання математичних методів для розв’язання практичних та прикладних задач.

Компонентами математичної компетентності, як і будь якої іншої, є: мотиваційний – внутрішня мотивація, інтерес; змістовний – комплекс математичних знань, умінь та навичок; дійовий – навички навчальної праці (самостійність, самооцінка, самоконтроль). Природа компетентності така, що вона може проявлятися лише в органічній єдності з цінностями людини, тобто в умовах глибокої особистої зацікавленості в даному виді діяльності.

Формування мотиваційного компонента здійснюється через: забезпечення позитивного ставлення учнів до математичної діяльності; виховання пізнавального інтересу; пізнавальну самостійність та активність. Формування змістового компоненту математичної компетентності здійснюється на основі індивідуально – диференційованого підходу. Формуючи дійовий компонент математичної компетентності, необхідно створити для учнів оптимальні умови для поступового переходу від дій під керівництвом учителя до самостійних, даючи їм змогу самим шукати шлях розв’язання пізнавальних та практичних завдань.

Формуванню життєвих компетентностей (саморозвитку і самоосвіти) сприяє залучення учнів до: виконання творчих завдань, написання наукових робіт, участь в інтелектуальних змаганнях (турнірах, олімпіадах, конкурсах); відвідування факультативних занять; практикування диференційованих домашніх завдань та прийомів випереджувального навчання (розширення галузі знань предмета, просування до вищого рівня засвоєння знань з теми); формування загальнонавчальних умінь.

Стасюк Ольга Ігнатіївна вчитель математики Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», педагогічне звання «вчитель-методист» Керівник МО 1985-2004 р.р. та з 2006 року У школі працює з 1980 року Стаж роботи:49 років

“Розвиток творчих здібностей учнів на уроках математики та в позакласній роботі” Стасюк О.І.

Результати проектної діяльності Тригонометр – оригинальний винахід вчителя

Результати проектної діяльності

Єрмакова Надія Федорівна вчитель математики Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», педагогічне звання «вчитель-методист» Керівник МО з 2004-2006 року У школі працює з 1972 року З 2001 року – керівник експериментального педагогічного майданчика на базі Університету економіки та права “КРОК” Стаж роботи:37 років

“Методи проблемного навчання як фактор позитивної навчальної діяльності учнів” Єрмакова Н.Ф.

Модуль в рівняннях та графіках

Полякова Ірина Іванівна вчитель математики Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», педагогічне звання «старший учитель» У школі працює з 2000 року Стаж роботи:21 рік

“Розвиток логічного мислення при розв’язуванні задач” Полякова І.І.

Використання нестандартних методів, розвиток творчого та образного сприйняття при розв’язуванні задач

Форми роботи з учнями: казки реферати брейн-ринги кросворди тести математичний бій КВК

Тести 1.Піфагор народився на острові Кіпр Сахалін Гренландія 2.Батьком Піфагора був Тато Карло Мнесарх Фалес Гомер

Тести 3.Мамою Піфагора була Ксена Матір Тереза Невідомо 4.Серед учителів юного Піфагора були Фалес Гермодаманта Ферекид Ірина Іванівна

Тести 5.Помер Піфагор через Хворобу Самовбивство Нещасний випадок 6.Як називалося братство Піфагора Тамплієри Чорний кіт Піфагорійці

Шановні колеги! Підраховано, що  за час своєї професійної діяльності учитель дає ( в середньому ) більше 25 тисяч уроків. Ці уроки повинні бути добре  підготовлені, повинні сприяти розвитку учнів, виховувати потребу і здатність до навчання упродовж всього життя. Крім того, кожен урок  повинен в той же час приносити успіх учителю, доставляти йому почуття радості, задоволення своєю професією. Для  вчителя кожен урок  - це важка робота, яка потребує 45 хвилин концентрації уваги і великого напруження. Тому ми вам всім зичимо здоров’я, терпіння, здатності до постійного вдосконалення, професійного зростання.

Слова – як гроші, їх не можна друкувати в надмірній кількості. Виникає інфляція

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ ТА СПІВПРАЦЮ!