Презентація на тему:
Емоційний стрес і психічна травма. Загальна характеристика психогенних розладів та їх класифікація. Загальна характеристика невротичних розладів

Емоційний стрес і психічна травма. Загальна характеристика психогенних розладів та їх класифікація. Загальна характеристика невротичних розладів.

Згідно із статистикою ВООЗ на протязі останніх років в розвинутих країнах Америки і Європи спостерігається своєрідна епідемія захворювань, викликаних, головним чином, несприятливими для людини формами емоційного напруження, так званими емоційними стресами. Передусім це наркоманії, психосоматичні захворювання та неврози. Доказано, що стреси сприяють розвитку любої патології - від карієсу і атрофії ясен до злоякісних пухлин.

Г. Сельє визначив стрес “як неспецифічну реакцію організму на будь-яку вимогу, що надійшла до нього”. Стресогенними чинниками, або стресорами, можуть бути фізичні, хімічні, біологічні, соціальні й психологічні впливи. “Причиною стресу в рівній мірі може бути і болючий копняк і пристрасний поцілунок”.

У виникненні психогенних захворювань провідну роль відіграють два основних компоненти: психотравмуючий чинник та особистість, яка зазнає його впливу. Психотравмуючі чинники діляться на три групи: 1). Раптові (масивні, катастрофічні), що мають загальносоціальне значення. Це природні, транспортні і техногенні катастрофи, соціальні зміни, війни тощо; 2). Гострі ситуаційні, що мають конкретне особисте значення, це втрата соціальних, матеріальних гараздів, трагічні випадки тощо; 3). Хронічні ситуаційні чинники відносно малої інтенсивності, які діють тривалий період або постійно (родинні, побутові, виробничі тощо).

Всі вони зачіпають сферу найзначніших стосунків особистості (у 50 % випадків торкаються сімейно-побутового життя, у 20 % - це неприємності на роботі, у 30 % - змішані проблеми).

Загальні закономірності клінічних проявів психогенних захворювань дав К. Ясперс (1923 р) у вигляді тріади: захворювання розвивається внаслідок психотравм; зміст психопатологічної симптоматики відбиває зміст психотравмуючого чинника; регрес психопатологічної симптоматики залежить від завершення психотравмуючої ситуації.

Порушення в психічній сфері поділяють: психогенні реакції в межах фізіологічної норми; неадекватні реакції на певний вплив, вони більш тривалі та інтенсивні. Тривалість реакції від кількох годин до кількох діб і повністю зникає при припиненні дії чинника.

За кілінічними проявами такі реакції поділяють на: непсихотичні – невротичні, неврозоподібні, психопатичні, психопатоподібні. Вони критично осмислюються; психотичні – параноїдні, галюцинаторні, присмеркові, афективні, психомоторні. Критична осмисленість – часткова. За пербігом невротичні розлади поділяють: невротичні реакції ; стійкі невротичні стани; невротичний розвиток особистості.

На сьогодні загальновизнаною є теорія поліфакторності етіології: - біогенні (статеві, преморбідні та інтеркурентні захворювання); психологічні (конституційно-типологічні акцентуації особистості, екзогенно-психотравмівні); соціальні (макро- і мікросоціальні). Визнається системно-рівневий патогенез психогенних захворювань: нейрофізіологічний рівень (тип ЦНС та стан нейроінтегральних систем, відповідальних за регуляторні, адаптивні, мотиваційні й активаційні функції); нейрохімічний рівень ( дисбаланс катехоламінів); психофізіологічний рівень (центральні емоційно-вегетативні регуляторні системи підкіркового рівня, периферичні, сомато-вегнетативні корелянти); патопсихологічний рівень (виникрення психологічного конфлікту, який особистість не здатна залагодити)

МОДЕЛЬ НЕВРОТИЧНОГО ЖИТТЯ (ВІРТУАЛЬНА МОДЕЛЬ НЕВРОЗУ)

СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ МОДЕЛЬ НЕВРОЗУ ММИНУЛЕ:            ДОСВІД      АНАЛОГІЇ ССЬОГОДНІШНЄ:   ЗЗАДОВОЛЕННЯ  БЕЗПЕКА РОБОТА НА МАЙБУТНЄ   КОНЦЕПЦІЯ ВИПЕРЕДЖАЮЧОГО ЗБУДЖЕННЯ (П.Анохін) РЕАЛЬНИЙ ПРОСТІР: СИСТЕМА ЗАБОРОН ОПІР СПІВСТАВЛЕННЯ З МАТРИЦЯМИ ДИТИНСТВА       ВІРТУАЛЬНИЙ ПРОСТІР: ВІДПОВІДЬ АБОРТИВНА МАКСИМАЛЬНО ВІДКРИТА ВІДПОВІДЬ СЛАБО ІНТЕГРОВАНА УЗАГАЛЬНЕННЯ НЕ СПІВПАДАЄ З МАТРИЦЯМИ (СТИМУЛ-ЕМОЦІЯ-ДІЯ) ДИТИНСТВА ЖИТТЯ ЗА ПРИНЦИПОМ РЕАЛЬНОСТІ ЖИТТЯ ЗА ПРИНЦИПОМ НЕРЕАЛЬНОСТІ ВІД СТУПЕНЯ ІНТЕГРАЦІЇ ВІРТУАЛЬНОГО В РЕАЛЬНИЙ СВІТ: МАЯЧНО-НАДЦІННА СТРУКТУРА МОТИВІВ НЕВРОТИЧНІ МОТИВИ

КОНФЛІКТ ВІРТУАЛЬНИХ ЗАПИТІВ В РЕАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ ПРИЗВОДИТЬ ДО: СВОЄРІДНОСТІ РОЗЩЕПЛЕННЯ “Я” СЛАБОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ “Я” АРХАЇЧНОСТІ ПОРУШЕНЬ РОЗЩЕПЛЕННЯ НЕМОЖЛИВОСТІ ВСТАНОВЛЮВАТИ ТРИВАЛІ ОБЄКТНІ ВІДНОСИНИ ПОЯВИ “ЧУЖИХ ОБЄКТІВ”, СПІЛКУВАННЮ ЗА ЗАКОНОМ БЕЗКОНТАКТНОСТІ (G.Ammon) ПРОЯВІВ СИМБІОТИЧНОЇ ПОТРЕБИ

НЕВРОЗ ПРОДУКТ АРХАЇЧНОГО СТРАХУ ІДЕНТИЧНОСТІ ІЗ ЗА ПАТОЛОГІЧНОЇ ЗАТРИМКИ СИМБІОЗУ (G.Ammon) І НЕМОЖЛИВОСТІ ВІДОКРЕМИТИСЬ ВІД НУКЛЕАРНОЇ СІМ’Ї ЩО ПРИВОДИТЬ ДО СТРАХУ ПОГЛИНАННЯ “Я” СИМПТОМАТИКА ПОВ’ЯЗАНА З ЗАГАЛЬНИМ, ПЕРВИННИМ ДИФУЗНИМ І НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНИМ СТРАХОМ З ПОШУКОМ САМОІДЕНТИЧНОСТІ В ВІРТУАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ ( РЕАЛЬНА ВТРАТА ІДЕНТИЧНОСТІ) ВІДЧУТТЯ ІСНУВАННЯ (РЕАЛІЗАЦІЯ СЕБЕ В РЕАЛЬНОМУ СВІТІ) МОЖЛИВА ЛИШЕ В РАМКАХ НЕВРОТИЧНОГО АКТУ, ЯКИЙ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЩІЛЬНОСТІ І ШВИДКОСТІ КОЛИВАНЬ ПЕРЕХОДУ ВІРТУАЛЬНОГО І РЕАЛЬНОГО СВІТІВ

F 40-F 48 Невротичні, пов’язані з стресом І соматоформні розлади Це порушення вищої нервової дiяльностi, і нейровегетативних функцій, що розвиваються пiд впливом психiчних травм або тривалого емоцiйного напруження i виявляються переважно в емоцiйнiй сферi, тимчасом як змiни мислення i загальної поведiнки спричиненi станом афекту. Розвитку неврозiв сприяють соцiальнi умови, соматичний i психiчний стан у момент психотравми, загальна перевтома.

Основні групи клінічної симптоматики, які характерні для всіх видів неврозів. 1.Розлади самоконтролю: дискомфорт, головний біль, відчуття «розбитості» (особливо після сну), підвищена втомлюваність, зниження працездатності, знесилення. 2. Емоційні розлади: лабільність настрою, сенситивність, подразливість, схильність до депресивних реакцій, страхів і настирливих опасінь, бурхливі афективні спалахи з послідуючим виснаженням, неадекватність емоційної реакції силі подразника, недостатність контролю за емоційними реакціями. 3.Розлади ефекторно-вольової сфери і потягів: порушення апетиту і сексуальної функції, настирливі потяги і дії, недостатній контроль за поведінкою.

4. Розлади інших психічних функцій: 4.1. уваги (підвищена виснажливість, розсіяність, відволікання або прикованість до неприємних відчуттів); 4.2.пам’яті (забудькуватість, затруднення при запам’ятовуванні і відтворенні інформації); 4.3. мислення (настирливі думки, афективне мислення, концентрація думок навколо своєї хвороби); 4.4. відчуття і сприймання (гіпер-, гіпо- і анестезії, парестезії, сенестопатії, неприємні відчуття в органах і частинах тіла з розладами їх діяльності, функціональна сліпота, глухота); 4.5. свідомості і самосвідомості (афективне звуження свідомості при психотравмуючих обставинах). 5. Соматовегетативні розлади: гіпергідроз, приливи жару, посилений дермографізм, тахікардія, лабільність пульсу і артеріального тиску, закрепи, нудота, почащення сечопуску, енурез, ядуха, функціональні парези і парапій, заїкання, тремор тіла тощо.

Неврастенія Неврастенiя характеризується наявнiстю рiзноманiтної симптоматики: соматичної, неврологiчної, психопатологiчної. Соматична симптоматика не пов’язана з яким-небудь захворюванням внутрiшнiх органiв, проте часто така виразна, що змушує хворого постiйно звертатися до лікарів.

Неврастенія - переважання явищ астенiзацiї; - постiйне загальне відчуття напруги з важкими передчуттями; - панування уявлень щодо своєї соцiальної неспроможностi, власної неприглядностi i приниженостi по вiдношенню до iнших; - пiдвищена стурбованiсть щодо критики на свою адресу; - небажання вступати у контакт без гарантiї сподобатися, ухилення вiд соцiальної або професiйної дiяльностi, яка пов’язано iз значними соцiальними контактами, у зв’язку з наявнiстю страху критицизму, неодобрення або iгнорування; - обмеженiсть життєвого i соцiального укладу iз-за потреби в фiзичнiй i психологiчнiй безпецi.

F 40 Фобічні тривожні розлади F 40.0 Агорафобія .00 Без панічного розладу .01 З панічним розладом F 40.1 Соціальні фобії F 40.2 Специфічні (ізольовані фобії) F40.8 Інші фобічні тривожні розлади F 40.9 Фобічний тривожний розлад, неуточнений

Особливості невротичних агорафобій Доц. Венгер О.П. Кафедра психіатрії із загальною та медичною психологією ТДМУ

ТРИВОЖНО ФОБІЧНІ РОЗЛАДИ ГРУПА РОЗЛАДІВ, ПРИ ЯКИХ ТРИВОГА ПОВ`ЯЗАНА З КОНКРЕТНИМИ СИТУАЦІЯМИ АБО ОБ`ЄКТАМИ, ЩО У ДІЙСНИЙ МОМЕНТ НЕ Є НЕБЕЗПЕЧНИМИ, АЛЕ ПЕРЕЖИВАЄТЬСЯ АБО З ПОЧУТТЯМ СТРАХУ, АБО УНИКАЮТЬСЯ ХВОРИМИ. (АГОРАФОБІЇ, СОЦІАЛЬНІ ФОБІЇ, СПЕЦИФІЧНІ ІЗОЛЬОВАНІ ФОБІЇ)

АГОРАФОБІЯ - Термін «агорафобія» включає страхи не лише відкритих просторів, але також близьких до них ситуацій, таких, як наявність натовпу та неможливість одразу ж повернутися в безпечне місце (переважно додому). ICD-10

АГОРАФОБІЯ - Термін об’єдує в себе цілу сукупність взаємопов’язаних та частково співпадаючих фобій, які об’єднують страхи виходити з будинку: входити в магазин, страх натовпу або суспільних місць, а такаож мандрувати на одинці в потягах, автобусах та літаках. ICD-10

АГОРАФОБІЯ - Не дивлячись на те, що інтенсивність тривоги та вираженість уникаючої поведінки можуть бути різні, це найбільш дезадаптуючі з фобічних розладів і деякі пацієнти стають повністю прикутими до перебування в домівках. ICD-10

Невроз нав’язливостi характеризується появою настирливих станiв пiсля психiчної травми. Клiнiчно проявляється синдромом нав'язливостi.

F 42 Обсесивно-компульсивні розлади F 42.0 Розлад з переважанням обсесивних ідей чи роздумів F 42.1 Розлад з переважанням настирливих дій (обсесивні ритуали) F 42.2 Обсесивні думки та вчиник F 42.8 Інші обсесивно-компульсивні розлади F 42.9 Обсесивно-компульсивний розлад, неуточнений ICD-10

характеризуються появою настирливих станiв пiсля психiчної травми. Клiнiчно проявляється синдромом нав'язливостi. Нав’язливi сумнiви. Невпевненiсть у правильностi здiйснюваних або здiйснених дiй, що настирливо виникає всупереч логiчним доводам. Нав'язливi спогади. Надокучливi спогади якоїсь сумної, неприємної або ганебної для хворого подiї всупереч намаганням про неї не думати. Нав'язливi уявлення. Поява неправдоподiбних уявлень, якi хворий приймає за дiйснiсть попри їхню абсурднiсть. ICD-10

ICD-10 Нав’язливi потяги (нахили). Намагання здiйснити якусь вкрай небажану дiю, яке супроводжується почуттям жаху й панiки за неможливiсть звiльнитися вiд таких потягiв. Нав'язливi страхи (фобiї). Нав’язлива i безглузда боязнь висоти, великих вулиць, вiдкритих або обмежених просторiв, скупчення людей, страх захворiти невилiковною хворобою або несподiвано померти. Нав'язливi дiї. Рухи, якi здiйснюються проти бажання хворих, незважаючи на зусилля утриматись вiд їх виконання. Однi з нав'язливих дiй заповнюють думки хворого доти, доки не будуть реалiзованi, iншi- не помiчаються.

Дисоціативні (конверсійні) розлади Клiнiчна картина хвороби характеризується значною лабiльнiстю емоцiй i переходом психiчного компонента в соматоневрологiчний. Це єдина форма неврозу, при якiй можливi якiснi змiни свiдомостi. Практично всi симптоми iстерiї мають захисний для хворого характер вiдповiдно до конкретної психотравмуючої ситуацiї.

F 44 Дисоціативні (конверсійні) розлади F 44.0Дисоціативна амнезія F 44.1 Дисоціативна фуга F 44.2 Дисоціативний ступор F 44.3 Транс і стан одержимості F 44.4 Дисоціативні рухові розлади F 44.5 Дисоціативні судоми F 44.6 Дисоціативна анестезія .80 Синдром Ганзера .81 Множинний розлад особистості

Вони приносять особi певну моральну вигоду, оскiльки дають змогу позбутись якогось iншого тяжкого переживання. Через це iстерiю можна розглядати як своєрiдне фiзiологiчне захисне явище, що виникає пiд впливом надпотужного подразника. Наприклад, мати отримала несподiвану звiстку про трагiчну загибель сина. Чекаючи, коли привезуть його тiло, вона з жахом подумала, що не зможе бачити сина мертвим, i раптово ослiпла. Iстерична слiпота згодом пройшла.

F 43 Реакція на важкий стрес і розлади пристосування F 43.0 Гостра реакція на стрес .00 Незначна .01 Помірна .02 Значна F 43.1 Посттравматичний стресовий розлад F 43.2 Розлади адаптації .20 Короткочасна депресивна реакція .21 Затяжна депресивна реакція

Реакція на сильний стрес і порушення адаптації (реактивні психози). Реактивні психози, які згідно з МКХ-10 віднесені в рубрику “Реакції на сильний стрес і порушення адаптації” це патологічні реакції психотичного рівня на психічні травми або несприятливі ситуації, які викликають страх,тривогу, образу, тугу чи інші негативні емоції. Серед реактивних психозів розрізняють: 1) афективно-шокові реакції; 2) реактивну депресію; 3) реактивний параноїд; 4) істеричні психози.

F 45 Соматоформні розлади F 45.0 Соматизований розлад F 45.1 Недиференційований соматоформний розлад F 45.2 Іпохондричний розлад F 45.3 Автономні соматоформні розлади (дисфункції) .30 Серцево-судинної системи .31 Верхніх відділів шлунково-кишкового тракту .32 Нижніх відділів шлунково-кишкового тракту .33 Дихальної системи .34 Сечо-статевої системи

Лiкування неврозiв. Першочергове значення має усунення впливу на хворого несприятливих емоцiйних чинникiв, а якщо це неможливо, то необхідно змінити відношення хворого до психотравмуючого фактору. З цiєю метою застосовують рiзнi психотерапевтичнi методи, зокрема рацiональну психотерапiю, рiзноманiтнi види гiпнотерапiї i автотренiнгу (самонавiювання)

З лiкарських засобiв рекомендують загальнозмiцнювальнi, седативнi i тонiзуючi Iнколи призначають невеликi дози нейролептичних препаратiв. Заспокiйливi засоби звичайно показанi на початку лiкування (препарати валерiани, еленiум, тазепам, седуксен), надалi пiдключають тонiзуючi препарати (настойку женьшеню, китайського лимонника, екстракт елеутерокока, пантокрин тощо).