Презентація на тему:
Стрес та професійне вигорання педагога

Стрес та професійне вигорання педагога Психолого-педагогічний семінар

“Стрес – це не те, що з вами трапилось, а те, як ви це сприймаєте” Ганс Сельє

стрес це психічна та емоційна реакція людини на ситуацію, причому будь-яку ситуацію, як фізичну, так і емоційну. Це ваша індивідуальна реакція, що може відрізнятись від реакції іншої людини. В її основі лежить ваше відношення до даної ситуації, а також думки та почуття.

Основні причини стресу 1) патологічні спадкові фактори; 2) особливості особистості; 3) вік (юнацький, пізній); 4) особливі періоди життя; 5) тяжкі “удари долі” (смерть чи розлучення); 6) негативні потрясіння; 7) стихійні лиха; 8) нездатність чи втрата довірливих взаємовідносин зі своїм близьким оточенням; 9) низький рівень чи відсутність соціальної підтримки; 10) фізичні та емоційні перенапруження на роботі.

Причини стресу фізіологічні, без яких ми не можемо існувати (прийняття їжі, реакція на холод, спеку і т.д.). стреси, котрі допомагають набути життєвий досвід, мудрість. стреси, які руйнують психіку людини і призводять до стану депресії.

Види стресу Еустрес активізує, мобілізує внутрішні резерви людини, поліпшує протікання психічних і фізіологічних функцій. Еустрес є короткочасним, супроводжується бурхливою витратою «поверхневих» адаптуючих резервів і початком мобілізації «глибоких» Він може давати відчуття підйому внутрішніх сил.

Види стресу Дистрес – руйнівний процес, що дезорганізує поводження людини, погіршує протікання психофізіологічних функцій. Дистрес частіше відноситься до тривалого стресу, при якому відбуваються мобілізація й витрата і «поверхневих» і «глибоких» адаптаційних резервів. Такий стрес може переходити в соматичну або психічну хворобу (невроз, психоз).

синдром «професійного вигорання» це один із проявів стресу, з яким стикається людина у власній професійній діяльності. Цей термін - загальна назва наслідків тривалого робочого стресу і певних видів професійної кризи.

Дослідження, дали можливість додати до середньостатистичного портрета вчителя наступні риси: · вік до 25 років - 1,2%; · 25-50 років - 79,1%; · понад 50 років - 26,7%; · понад 50% мають педагогічний стаж понад 15 років; · 85% - жінки.

Позитивною стороною своєї професії педагоги назвали постійне спілкування з молоддю, активну роботу з людьми, можливість учити дітей і бачити чудові результати своєї праці, творчість тощо.

Негативною неадекватне оцінювання праці з боку держави, хамство і недисциплінованість учнів, надмірне навчальне навантаження, напружені стосунки з адміністрацією, “нав'язування” “зайвих” предметів.

Фізичне самопочуття оцінили 18,7% - негативна оцінка; 9,1% - нейтральна; 66,0% - позитивна.

педагоги-практики назвали такі проблеми, як: надмірне навантаження вчителів - 70,9%; стан здоров'я вчителів - 64,4%; недостатня участь родини у вихованні дітей і підлітків - 58,4%; стан психічного і фізичного здоров'я школярів - 58,2%; зниження в учнів навчальної мотивації - 44,2%; надмірне навчальне навантаження - 36,5%.

Причини «синдрому згорання» напруженість і конфлікти у професійному оточенні, недостатня підтримка з боку колег; недостатні умови для самовираження, експериментування та інновацій; одноманітність діяльності й невміння творчо підійти до виконуваної роботи; вкладання в роботу значних особистісних ресурсів за недостатнього визнання і відсутності позитивного оцінювання з боку керівництва; зверхність у ставленні до вчителів початкових класів; робота без перспективи, неможливість побудувати професійну кар'єру; невмотивованість учнів, результати роботи з якими «непомітні»; невирішені особистісні конфлікти.

ознаки стресового напруження неможливість зосередитися на чому-небудь; занадто часті помилки в роботі; погіршення пам'яті; почуття втоми, що виникає занадто часто; дуже швидке мовлення; думки, що часто “вивіюються”; часті болі, не спричинені фізичними проблемами; підвищена збудливість; робота не приносить радості; утрата почуття гумору; різке зростання кількості випалених цигарок; пристрасть до спиртного; постійне відчуття голоду або відсутність апетиту чи смаку до їжі; неможливість вчасно закінчити роботу.

Стереотипи, що перешкоджають роботі педагога: про спокій (учитель завжди повинен бути спокійним, врівноваженим). про стриманість (учитель завжди повинен бути стриманий і тримати дистанцію). про любов до всіх учнів (учитель повинен виявляти однакове ставлення до всіх учнів у класі). про необхідність приховування почуттів, які можна усвідомити і контролювати. про педагогічну самопожертву, що виявляється в настанові вчителя на повну віддачу роботі, прагненні забути про всіх і жити тільки інтересами школи. Така концентрація на професійній діяльності веде до повної розгубленості педагогів, що виходять на пенсію і відчувають “екзистенціальний вакуум”.

Стадії синдрому вигорання Від 1 до 5 років. Може формуватися протягом 3-5 років. Всі ознаки та симптоми проявляються в легкій формі через турботу про себе, наприклад, шляхом організації частих перерв у роботі. Починається забування якихось робочих моментів.

Стадії синдрому вигорання Від 5 до 10 років. Зниження інтересу до роботи, потреби в спілкуванні, не хочеться бачити тих, з ким працюєш, головні болі по вечорах, підвищена дратівливість людина “заводиться”, з півоберта, хоч раніше цього не помічала. Людина може почувати себе виснаженою після доброго сну і навіть після вихдних.

Стадії синдрому вигорання Від 10 до 20 років. Ознаки і симптоми є хронічними. Людина може почати сумніватись в цінності своєї роботи, професії та самого життя, повна втрата інтересу до роботи і життя взагалі, відчуття постійної відсутності сил, порушення пам’яті й уваги, порушення сну людина прагне до усамітнення. Приємнішими є контакти з тваринами і природою, ніж з людьми.

Цікаво знати До синдрому професійного вигорання схильні люди, що відчувають постійний внутрішній особистий конфлікт, пов’язаний із роботою (наприклад, жінки, в яких існує внутрішнє протиріччя між роботою і сім’єю)

Цікаво знати Найбільш чутливими до вигорання, є молоді люди (19 – 25 р), які при зіткненні з реальною дійсністю, що не відповідає їх очікуванню, отримують емоційний шок та люди старшого віку (40 – 50 р).

Цікаво знати Досить часто можна спостерігати як у чоловіків, так і у жінок, професійне вигорання у віці 30 років. Можливою причиною є криза 30 років, яку психологи часто називають “проблемою сенсу життя”. Оглядаючись на пройдений шлях, людина бачить, як при сформованому і зовні благополучному житті все-таки недосконала її особистість. Відбувається переоцінка цінностей і буває так, що кар’єрні досягнення в цьому віці втрачають сенс.

Цікаво знати Більш висока схильність до вигорання є у неодружених осіб (особливо чоловічої статі). Причому, холостяки в більшій мірі схильні до вигорання навіть у порівнянні з розведеними чоловіками

Цікаво знати Чоловіки більш схильні до деперсоналізації, а жінки – до емоційного виснаження. Чоловіки виявилися більш чутливими до впливу таких стресових ситуацій, які вимагали від них демонстрації чисто чоловічих якостей (сили, відваги). Жінки виявилися більш чутливими до стресових ситуацій, які вимагали від них співпереживання, виховательських навичок, покори. Жінка, що працює, отримує більш високі робочі перенавантаження (в порівнянні з чоловіками) через додаткові сімейні обов’язки.

Цікаво знати Є позитивний зв’язок між рівнем освіти і вигоранням. Приводом до цього можуть бути завищені вимоги людей з більш високим рівнем освіти, неможливість реалізації(людина займає не ту посаду, на яку вона могла б претендувати, або не ту, на яку вчилася).

Як навчитися жити в гармонії із собою Навчіться любити себе, піклуватися про себе. Забудьте про свої недоліки. Ставте реальні цілі й досягайте їх. Поважайте себе – і інші поважатимуть вас. Будьте завжди самим собою. Не приховуйте свої здібності й можливості, демонструйте їх. Будьте завжди приємними в спілкуванні й коректними в конфліктах. Не піддавайтеся впливу.