Презентація на тему:
менеджмент

ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ. 1.1. Вступ до менеджменту 1.2. Еволюція та основні теорії менеджменту 1.3. Засади менеджменту в Україні 1.4. Системний підхід в менеджменті 1.5. Керуюча та керована підсистеми в здоровоохороні 1.6. Роль управління в охороні здоров’я України

Менеджмент

Етапи розвитку теорії менеджменту

Передфаза. Цей період розвитку менеджменту збігається з періодом домонополістичного капіталізму. Управління здійснювалось на базі практичного досвіду підприємців, який передавався із покоління в покоління. Численні за обсягом організації були лише в державній, церковній та військовій сферах. З них і почалися перші паростки наукового управління. Характерним для управління цього періоду була ієрархічно-пірамідальна побудова організацій.

Школа наукового управління. Одержала розвиток у США на початку XX століття. Термін "наукове управління" ввів Ф.Тейлор. До складу школи наукового управління увійшли також дослідження Г.Гантта і подружжя Гілбрайтів. Останні розробили так званий мікрохронометр, який у поєднанні з кінокамерою давав змогу визначати, які рухи виконуються при певних операціях і скільки часу займає кожен з них. Тейлор, наприклад, прискіпливо вимірював кількість залізної руди та вугілля, яку людина може підняти лопатою. Така інформація давала змогу дослідникам переглядати робочі операції, щоб вилучити непотрібні, непродуктивні рухи, замінивши їх стандартними процедурами.

Тейлор Фредерік Уїнстон (1856-1915) - відомий американський учений та практик. Починав працювати учнем у механічній майстерні. Згодом пройшов всі посадові сходинки від молодшого службовця до головного інженера великого металургійного заводу. Паралельно займався науковою діяльністю. Дослідження Тейлора з проблем наукової організації виробництва стали першою спробою створити окрему науку управління. Можна вважати, що його твір "Наукова організація праці" став основою розвитку менеджменті в СІЛА, а потім і в інших країнах. Тейлор основну увагу зосереджував на вивченні з допомогою спостереження та хронометражу рухів робітника, розробці рекомендацій щодо ліквідації непродуктивних витрат людської енергії та підвищення ефективності праці.

Школа адміністративного управління (класична школа) виникла в 20 роки. Видатними її представниками були А.Файоль (Франція), Л.Урвік (Англія), Джеймс Д.Муні та А.К.Рейлі (США), М.Вебер (Німеччина). На відміну від школи наукового управління, представники класичної школи проблеми ефективності організації розглядали в значно ширшому масштабі, визначаючи закономірності і загальні характеристики ефективної організації. Вони намагалися знайти універсальні принципи управління, які б дозволили досягати успіху будь-якій організації.

Файоль Анрі (1841-1925) французький інженер та науковець. Після закінчення в 1860 році гірничої школи почав працювати на великому металургійному об'єднанні, де згодом став генеральним директором. В цьому об'єднанні Файоль розробив і запровадив струнку систему управління виробництвом, де визначив основні адміністративні функції, їхнє призначення, основні 14 принципів адміністративного управління. Основні теоретичні висновки Файоля щодо проблем удосконалення управління викладені в його праці "Загальне і промислове управління"

Неокласична школа управління (або школа руху за гуманні стосунки) виникла як реакція на недоліки класичного підходу до управління, звідки і взяла свою назву. Дві попередні школи мало враховували соціально-психологічні та емоційні потреби людини в процесі виробництва та управління. Але "тейлоризм навпаки", коли створенням лише позитивного психологічного клімату намагалися досягти високої продуктивності теж значної ефективності не приніс. Однак, слід відмітити такі цінні наробки, як створення відповідних психо-фізіологічних та ергономічних умов праці, розробка заходів, спрямованих на збереження здоров'я, дослідження мотиваційних характеристик людей

Біхевіористська школа (школа поведінських наук) виникла в 50-ті роки, як видозміна неокласичної школи, в результаті значного розвитку психології, соціології та соціоніки, а також удосконалення методів вивчення поведінки людей. Визначними представниками цієї школи були Кріс Арджиріс, Ренсіс Лайнкерт, Дуглас Мак-Грегор, Фредерік Герцберг.

Школа системного управління (сучасна фаза). Для сучасного періоду дослідження управління характерний широкий зв'язок із такими науками як математика, статистика, комп'ютерні технології, тощо. Кількісні методи дослідження в управлінні завойовують все ширші території. Перевагою кількісних методів є заміна словесних виразів математичними моделями, виразами та кількісними значеннями. Даний підхід дав зелену вулицю впровадження комп'ютерного аналізу в сферу управління.

Сучасні концепції менеджменту:

Процесний підхід вперше це поняття було запроваджене прихильниками школи адміністративного управління, які описували функції менеджера, але ці функції вони описували відокремлено одна від одної, а процесний підхід розглядає функції управління у тісному взаємозв'язку. Функції управління не є стабільно визначеними і понині, кожен дослідник наводить свій їх набір і вважає його найдоцільнішим. Процес управління за Файолем налічує п'ять основних функцій: передбачення, планування, організація, розпорядження і контроль.

Системний підхід в управлінні ґрунтується на теорії систем. Суть системного підходу полягає в тому, що будь яка проблема розглядається як система і розкладається на складові частини до тих пір, поки не набуде простого, елементарного вигляду.

Управлінські системи це складні, відкриті системи (характеристика їх буде дана далі), які працюють за принципом дії "вхід" - "перетворення" -"вихід". Тому підходи кожної попередньої школи, які зосереджували свою увагу лише на окремих підсистемах чи елементах системи управління, можна використати лише в обмежених умовах і на певному рівні системи управління.

Ситуаційний підхід не відкидає поглядів попередніх шкіл, але разом з тим потребує застосування спеціальних прийомів для досягнення мети організації. В основі ситуаційного підходу лежить положення, що будь-яка організація повинна бути структурованою, однак побудова цієї структури залежить від ситуації, зовнішнього та внутрішнього її середовища.

Практичне застосування ситуаційного підходу полягає в тому, що менеджер повинен:

Теорія ситуаційної зумовленості стверджує, що бюрократична форма організації ефективніша у відносно простому і стабільному оточенні, а більш "органічна" форма організації буде ефективнішою у складному та динамічному середовищі, коли у роботі бере участь значна частка фахівців. Більш органічна організаційна форма сприяє розширенню кола учасників процесу, в ній робиться більший розрахунок на непряме поширення інформації і на такі механізми координації, які будуть об'єднувати між собою людей виробничі підрозділи і результати, будуть більш рентабельними та ефективними.

Теорія залежності від ресурсів наголошує на важливості здатності організації до забезпечення необхідних ресурсів із навколишнього середовища, якщо організація хоче вижити. Ті підрозділи організації, які будуть мати легший та кращий доступ до ключових зовнішніх ресурсів, користуватимуться більшою владою та впливом. Хоча організації і хочуть зберігати самостійність, вони все ж визнають потребу формування певних коаліцій чи мереж з метою акумулювання ресурсів та зменшення витрат при виконанні угод.

Концепція стратегічного управління як продовження теорії залежності від ресурсів наголошує на вмінні розмістити свою організацію по відношенню до зовнішнього оточення так, щоб досягти своєї мети і забезпечити виживання. Ця концепція намагається об'єднати сили навколишнього середовища, внутрішню будову організації та процеси, які в ній відбуваються, зі стратегією організації. Керівники та члени організації можуть на власний розсуд вибирати стратегію та структури, які найкраще будуть відповідати вимогам оточення і підвищувати продуктивність праці в організації.

Теорія популяційної екології доводить, що оточення "відбирає" для виживання окремі види організацій. Спираючись на теорію природного відбору з біології, вони основну увагу зосереджують на певній популяції організацій, а не на окремих організаціях. Те, чи доб'ється успіху конкретна організація, залежить від її місцезнаходження по відношенню до популяції конкурентів та від загального розташування зовнішніх сил, які впливають на цю популяцію. Здатність керівників успішно впливати на своє оточення, за даною теорією, відносно невелика.

Інституційна теорія стверджує, що зовнішнє середовище, у якому функціонують організації, має свої норми, правила та висуває вимоги, а тому, щоб бути узаконеними і одержувати підтримку, організації повинні відповідати цим вимогам, нормам та правилам.

В 1984 році Уільям Оучі запропонував диференціацію особливостей управління японських та американських організацій, яка полягала в наступному:

10 якостей керівника, які мають певну цінність і для українських керівників (за В.Терещенком ) 1) "Будь керівником, а не погоничем"; 2) впевненість в собі; 3) суворість і вимогливість; 4) "Критикуй позитивно"; 5) вміння заохочувати і карати; 6) вміння цінувати час підлеглих; 7) ввічливе та доброзичливе ставлення до підлеглих; 8) вміння говорити та мовчати; 9) почуття гумору; 10) "Цікався, вивчай своїх підлеглих".

Управління такою дуже складною системою, як охорона здоров’я потребує системного підходу і використання системного аналізу. Основними напрямками їх застосування в охороні здоров’я є:

Найголовнішими способами організації та управління системою охорони здоров’я на сьогодні є:

Системний підхід це наукова методологія, яка є засобом аналізу та синтезу при вивченні складних цілісних систем, суть якої полягає в тому, що явища та процеси, які відбуваються у природі, суспільстві розглядаються як цілісні системи, що складаються із підсистем, компонентів чи елементів.

Системний аналіз

Проблема з точки зору теорії систем це невідповідність між бажаним (необхідним) та дійсним станом справ.

Система здоровоохорони з точки зору теорії систем це сума всіх складових її елементів, які діють на одній території чи населеному пункті, включаючи амбулаторно-поліклінічні, стаціонарні та інші заклади, їх взаємозв'язок, направлений на задоволення потреб населення, в лікувально-профілактичній допомозі.

Особливості системи здоровоохорони:

Контрольні запитання: 1. Менеджмент відноситься до науки чи мистецтва? Які основні історичні етапи менеджменту? В чому суть теорії Тейлора?