Презентація на тему:
Бюджет ЄС

Бюджет ЄС. Бюджетна стратегія та бюджетний процес

 ЄС повинен мати спільний бюджет, оскільки це — головна фінансова база інтеграційних заходів. Бюджет ЄС є централізованим фондом грошових коштів країн-членів та водночас фінансовим планом формування та використання фінансових ресурсів Європейського Союзу. Специфікою бюджету ЄС є те, що він не може виконувати роль інструменту макроекономічної політики, тобто впливати на стабілізацію економіки держав-членів. Його доходи та витрати мають зрівноважуватись, тобто не можна використовувати бюджетний дефіцит як інструмент пожвавлення сукупного попиту й інвестицій або зменшення безробіття. Бюджет Європейського Союзу Бюджет Європейського Союзу є певною мірою відображенням як завдань ЄС, так і можливостей щодо формування доходів. З огляду на це, бюджет покликаний, перш за все, сприяти реалізації політики й стратегії розвитку ЄС у таких ключових напрямах: забезпечення високих темпів економічного зростання; вирівнювання рівнів соціального й культурного розвитку різних регіонів; підтримка валютної стабільності; стимулювання розробки та впровадження нових технологій.

Починаючи з 1998 р., бюджетне планування в ЄС тісно пов'язується з попередньо встановленими середньостроковими фінансовими прогнозами — фінансовими перспективами, які покликані надати бюджетній політиці певної прогнозованості і деякою мірою обмежують річні витрати. На Берлінському саміті в березні 1999 р. глави держав та урядів ухвалили бюджетну стратегію ЄС на період 2000—2006 рр., яка в подальшому була відкоригована у зв'язку з розширенням ЄС. У грудні 2006 р. окреслено нову бюджетну стратегію на період з 2007 по 2013 р. Бюджетна структура встановлює максимальні межі для кожного розділу видатків упродовж прогнозованого періоду, а також визначає правила й процедури для того, щоб управляти структурою на підставі щорічної процедури перегляду для спрощення бюджетного процесу й зниження конфліктності. Бюджетна стратегія Проте закріплену в бюджетній стратегії структуру видатків не можна розцінювати як остаточний план видатків на зазначений період, оскільки щорічна процедура прийняття бюджету залишається єдиним механізмом затвердження бюджету ЄС. її мета — встановити граничні рамки видатків за основними напрямами з метою надання бюджетній політиці ЄС прогнозованості та виваженості. Необхідність такого механізму полягає у складності в межах щорічної бюджетної процедури досягти балансу між джерелами фінансування бюджету ЄС та бюджетними витратами, з одного боку, а з іншого — багатовекторними пріоритетами щодо цього з боку різних держав. Саме перманентність криз бюджетного процесу в попередні роки з приводу складності пошуку компромісу спонукала інституції ЄС наперед домовлятися про стратегічні рамки, щоб покращити дієвість бюджетної процедури при збереженні гарантії бюджетної дисципліни. https://pidruchniki.com/12191010/finansi/byudzhet_yevropeyskogo_soyuzu_byudzhetna_strategiya_byudzhetniy_protses

Бюджет ЄС на 2007 р. (у сумі 126,5 млрд євро, що становить 1,08 % від валового національного доходу Європейського Співтовариства, — перший бюджет для розширеного Європейського Союзу, що налічує 27 країн-членів) уперше побудовано відповідно до нової фінансової стратегії Європейського Союзу, розрахованої на період до 2013 р. У бюджеті 2007 р. закладено нові пріоритети та стратегічні програми, які зосереджують увагу на вирішенні ключових завдань сьогодення — підтримці економічного зростання та зайнятості. Видатки бюджету ЄС об'єднуються у шість груп, які відображені у відповідних розділах цього фінансового плану. Бюджетна стратегія 2006-2007 1. Відповідно до нової бюджетної стратегії першочерговим пріоритетом, починаючи з 2007 р., для Європейського Союзу є сприяння економічному зростанню, підтримці конкурентоспроможності та зайнятості, що вплинуло і на бюджетні показники. На ці програми у бюджеті 2007 р. виділено 43 % від загальної суми видатків. До найважливіших складових цієї групи видатків належать: — видатки на економічну підтримку найменш розвинутих регіонів Союзу; — видатки на розвиток підприємництва та інновацій у різних регіонах Європи; — видатки на підтримку наукових досліджень та їх впровадження у практику (програми навчання студентів, допомоги). 2. Програми Євросоюзу, спрямовані на охорону та управління природними ресурсами, покликані забезпечити чистоту навколишнього природного середовища, якісну та екологічно чисту їжу для населення Європи. У бюджеті на 2007 р. цей розділ становить у сукупності 45 % від загальної суми. У цій групі видатків найбільш значними є традиційне для ЄС спрямування коштів на пряму допомогу фермерам та програми розвитку сільської місцевості. 3. Ще однією складовою бюджету ЄС є видатки за розділом "Громадянство, свобода, безпека та правосуддя" (близько 1 % загальних видатків). Ці видатки пов'язані з фінансуванням програм гарантування громадянських свобод, захисту прав споживачів, підтримки демократії та свободи слова, контролю за кордонами ЄС і міграційними процесами загалом. 4. Іншу групу видатків становлять видатки на фінансування зовнішніх програм і, зокрема, щодо кооперації з іншими державами, у тому числі країнами, що розвиваються (Азія, Південна Африка, Центральна й Східна Європа). У 2007 р. вони мають становити 5,3 % від загального обсягу. У межах цього розділу підтримка потенційним членам ЄС становитиме 1,3 млрд євро, а гуманітарна допомога іншим державам — 1,4 млрд євро. 5. Адміністративні витрати становлять у бюджеті 2007 р. близько 6 % бюджету. Видатки на утримання адміністративного апарату ЄС є порівняно високими. Крім основних видатків, вони містять витрати на виплату пенсій. 6. Останнім розділом бюджету Євросоюзу є зрівняльні платежі, які будуть спрямовані у вигляді допомоги новим країнам — членам ЄС. Видатки

У процесі попередніх етапів розширення ЄС та поглиблення європейської інтеграції видатки бюджету значно збільшилися і, разом з тим, розширилися напрями використання бюджетних коштів. Основними видатковими статтями бюджету ЄС є такі: фінансування сільського господарства, соціальних і регіональних програм розвитку, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, забезпечення зовнішніх політичних та економічних зв'язків, видатки на управління. Політика бюджетних видатків у ЄС підпорядкована таким ідеям: бюджетне фінансування має сприяти вирівнюванню економічного становища країн-членів та подоланню соціальних диспропорцій; оптимально представляти як інтереси найбідніших держав, так і право розвинутих країн на частку фінансових ресурсів бюджету ЄС; у сфері використання коштів має дотримуватись бюджетна дисципліна та забезпечуватись економічна ефективність і публічність. Видатки 2006 - 2007 Аграрна політика ЄС передбачає: забезпечення прийнятного рівня життя сільського населення, стабілізацію ринків, забезпечення прийнятних споживчих цін, модернізацію сільськогосподарської інфраструктури. Реалізація цих завдань відбувається за допомогою різноманітних інструментів: надання експортних субсидій, закупівель частини продукції, субсидій виробникам на вдосконалення та раціоналізацію методів сільськогосподарського виробництва тощо.

Основними принципами формування доходів бюджету ЄС є принцип спільної фінансової відповідальності, який передбачає, що всі держави — члени ЄС зобов'язані брати участь у формуванні доходів бюджету і принцип фінансової солідарності держав — членів ЄС, який вимагає приведення внесків держав — членів ЄС у відповідність до їх фінансових можливостей. Спершу бюджет ЄС формувався із внесків країн-членів, але на початку 1970-х років була створена система власних доходів бюджету ЄС. Сьогодні власні ресурси бюджету ЄС об'єднуються у три основні групи: Бюджетна стратегія 2006-2007 1) традиційно до власних коштів належать мито (на товари, імпортовані у ЄС з держав, які не є членами Союзу); сільськогосподарські збори; податки на виробництво і зберігання цукру та глюкозо місткої продукції, що справляються з метою регулювання ринку цукру в ЄС. Ця група доходів забезпечує у бюджеті 2007 р. 15 % надходжень; 2) країни-члени відраховують до бюджету ЄС певний відсоток від бази оподаткування податком на додану вартість. У бюджеті 2007 р. ця стаття доходів становить 15 %.. За першооснову розрахунку береться база оподаткування ПДВ у кожній країні; Однак остаточний обсяг платежів окремої держави залежить від розмірів скоригованої бази (на що впливає рівень економічного розвитку кожної держави) та єдиної для усіх ставки, яка застосовується до скоригованої бази і не може перевищувати 50 % скоригованої бази, а на практиці є значно меншою; 3) найважливішу роль серед власних ресурсів бюджету ЄС відіграють відрахування певної частки валового національного доходу. Цей додатковий ресурс бюджету покликаний збалансувати бюджет, покриваючи всі видатки ЄС, на які не вистачає коштів із двох перших джерел. За основу розрахунку береться 1 % ВИД кожної держави, який перемножується на єдиний для усіх країн коефіцієнт, визначений відповідно до потреб поточного року (2007 р. цей показник становив 0,67 і за рахунок вказаного джерела у цьому році сформовано 69 % дохідної частини бюджету ЄС). Велику частину доходів складають: Внески союзних держав – 49%; Митні збори – 12%; Податок з обороту – 36%; Сільськогосподарські податки – 2%; Інші – 1%. Доходи

Міжінституційна угода між Європейським парламентом, Радою і Європейською комісією від 2 грудня 2013 р. складається з трьох частин: частина перша містить опис багаторічного фінансового рамкового плану та положення щодо його виконання, застосовується протягом строку чинності фінансового плану; частина друга стосується удосконалення співпраці інституцій ЄС під час реалізації бюджетних процедур; третя – містить положення про належне бюджетне управління фондами ЄС. Бюджетний процес ЄС уключає такі етапи: розробка проекту бюджету ЄС; розгляд проекту бюджету в Раді та Європейському парламенті; схвалення бюджету; виконання бюджету, контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Бюджетний процес Європейська комісія подає Європейському парламенту й Раді пропозицію, яка містить проект бюджету, не пізніше ніж 1 вересня року, що передує року виконання бюджету. Протягом процедури розгляду Комісія може вносити зміни до проекту бюджету до моменту скликання узгоджувального комітету. Рада ухвалює свою позицію щодо проекту бюджету та передає її Європейському парламенту не пізніше ніж 1 жовтня року, що передує року виконання бюджету. Рада інформує Європейський парламент про причини, які спонукали її ухвалити свою позицію. Відповідно, щорічний бюджетний процес у ЄС на сучасному етапі визначається двома складовими: — пріоритетами щодо пропорцій формування бюджету на тривалу перспективу в рамках загальних прогнозів та бюджетної стратегії, попередньо досягнутих політичних та процедурних домовленостей; — безпосередніми процедурами щорічного бюджетного планування та погодження щодо конкретних програм та показників у рамках етапів щорічно здійснюваного бюджетного процесу.

Бюджетний процес в ЄС Щорічний бюджетний процес у Європейському Союзі включає певні послідовні етапи. Відповідно до Маастрихтської угоди він відбувається у результаті взаємодії органів управління ЄС, головним чином Європейської Комісії, Ради міністрів ЄС і Європарламенту. У найбільш загальному вимірі функції та повноваження інститутів ЄС у рамках бюджетного процесу розподілені у такий спосіб: Європейська Комісія пропонує проект бюджету, Європарламент здійснює його розгляд, вносить поправки та спільно з Радою ЄС виносить остаточне рішення. Проект бюджету розробляє Європейська Комісія відповідно до економічних реалій та затвердженої бюджетної стратегії ЄС. Рішення Європейської Комісії приймаються більшістю голосів, а її члени голосують персонально. Після цього проект бюджету ЄС подається в Раду міністрів ЄС для розгляду й затвердження. Рада ЄС щодо бюджету збирається, як правило, два рази на рік, щоб розглянути проект бюджету, представлений Європейською Комісією, у частині обов'язкових видатків і після затвердження направляє його в Європейський Парламент.

Бюджет ЄС 2007-2014. Особливості Особливості формування бюджету ЄС: Бюджет ЄС є бюджетом витрат(доходи підганяються під видатки); Складається на 1 рік у рамках 7-річних фінансових планів; Фінансується переважно с власних ресурсів ЄС(99%); Інші джерела скл. 1% доходів бюджету ЄС; Базується на принципі відповідності витрат і доходів; Має вбудовані компенсаційні схеми для окремих країн. Додаткові доходи бюджету ЄС формуються від: - Оподаткування зарплати працівників органів ЄС; Фінансових санкцій; Штрафів. Все складає лише 1% доходів. Але залежно від різних умов може варіюватися. Загалом у ЄС реалізуються такі види політик: Горизонтальна(соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна); Секторальна політика(спільна аграрна, енергетична, технологічна промислова); Зовнішня політика(торговельна, допомоги з розвитку). Регіональна політика з 2007 року має назву ‘’Політика згуртування ЄС’’ – передбачає систему заходів, спрямованих на підвищення благоустрою регіонів ЄС і скорочення розривів у їх економічному розвитку. Основна мета – підвищення конкурентоспроможності регіонів шляхом сприяння економічному розвитку зайнятості, підтримки програм захисту природного середовища та енергетичної безпеки.

Політика згуртованості Принципи Політики згуртованості ЄС: Концентрації – підтримка лише тих проектів, що відповідали цілям ‘’європейської семирічки’’. Фінансування концентрується на тих регіонах, які найбільше цього потребують. Уникається розпорошення зусиль. Програмування – отримання в програмах розвитку необхідного ефекту, визначення надійності, взаємодія на місцевому рівні. Партнерства – системна взаємодія та кооперація між Єврокомісією, національними, місцевими та локальними органами влади. Компліментарність – конкретизація фінансового внеску до спільного проекту кожного з учасників. Субсидіарності( основний принцип ЄС взагалі)- передбачає, що реалізація заходів на національному рівні може бути здійснена лише тоді, коли ефективність роботи на національному, регіональному та місцевому рівнях є нижчою. Структура видатків бюджету ЄС 2014р На 2014 рік самітом ЄС було затверджено виділення коштів у розмірі 135,5 млрд. євро

Бюджетна стратегія 2014-2021 Особливістю бюджетного менеджменту ЄС є те, що один раз на 7 років ЄС приймає так звані "Багаторічні фінансові рамки" (MFF) для бюджету. Таким чином, встановлюються максимальні суми, які ЄС може витрачати щороку на різні категорії витрат. Ці рамки також містять угоди про джерела фінансових ресурсів та їх цільове використання. Щорічний бюджет ЄС не повинен перевищувати ліміт, який визначено в MFF, а також не дозволяється допускати дефіцит бюджету. Щодо оцінки використання бюджетних коштів, то щороку Європейський суд аудиторів робить свій висновок про достовірність рахунків ЄС, законність і правильність основних операцій. 8 лютого 2013 р. Європейська Рада погодила нові "Багаторічні фінансові рамки" для бюджету ЄС на період 2014—2020 рр., в яких визначено: 1. Сукупні видатки бюджету ЄС не повинні перевищити 34 млрд євро; 2. Пріоритетними галузями для фінансування на зміну сільського господарства стала галузь науки та інновацій; У нових "Багаторічних фінансових рамках" ЄС на 2014—2020 рр. визначено наступні цілі витрачання бюджетних коштів: 1. Забезпечення робочих місць. Громадяни, що шукають роботу, можуть розраховувати на підтримку з боку майбутнього бюджету ЄС, яка забезпечує значний внесок у створення робочих місць у рамках Європейського соціального фонду (ESF) та Європейського фонду регіонального розвитку. Принаймні, 70 млрд євро (в межах 10 млрд євро на рік) будуть доступні для забезпечення громадян робочими місцями, доповнюючи дії країн членів ЄС в сфері подолання безробіття. 2. Розширення можливостей для молоді щодо навчання за кордоном. Нова програма ЄС "Erasmus +" спрямована на розвиток навичок і можливостей працевлаштування. Бюджет даної програми складає 15 млрд євро. Більш як 4 млн людей отримають можливість навчання, стажування та роботи за кордоном. Дві третини бюджету даної програми виділяється для навчання за кордоном осіб, в рамках ЄС і за його межами. Інша частина направлена на підтримку парт нерських відносин між освітніми установами, молодіжними організаціями, підприємствами, місцевими та регіональними органами влади, а також на реформування освіти та професійної підготовки та заохочення інновацій, підприємництва та працевлаштування. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ipd_2015_4_13.pdf

4. Подолання розриву між наукою і національними економіками. У межах досягнення цієї цілі виділено 80 млрд євро на фінансування програми "Horizon 2020", яка передбачає збільшення досліджень та інтенсифікацію інноваційного процесу з метою поліпшення якості життя європейців та підвищення глобальної конкурентоспроможності ЄС. Важливим аспектом даної програми є також посилення міжнародного співробітництва. Це дозволить ЄС підтримати більш як 65000 дослідників. Європейський інститут інновацій та технологій (EIT) в 2014—2020 рр. отримає 2,7 млрд євро для зміцнення зв'язків між вищими навчальними закладами, науководослідними інституціями і бізнесом. 6. Розвиток інфраструктури. 33,3 млрд євро буде виділено для розвитку інфраструктури, а саме: 26,3 млрд — на розвиток транспорту; 5,9 млрд євро — на розвиток енергосистем, 1,1 млрд євро — на розвиток інформаційних технологій. Розвиток інфра структури сприятиме розвитку бізнесу та створить передумови для кращого функціонування всієї економіки ЄС. 7. Енергоощадна економіка. Близько 20 % від усього бюджету ЄС будуть спрямовані на проекти і, пов'язані з охороною природи та зменшенням витрат природних ресурсів суб'єктами підприємницької діяльності. 8. Задоволення потреб сільського господарства. Реформування спільної сільськогосподарської політики (CAP) передбачає підтримку розвитку сільськогосподарських галузей країн членів. На ці цілі на 2014—2020 рр. виділено 312,7 млрд євро. 9. Відкрита і безпечна Європа для європейців. Майбутні бюджетні витрати допоможуть стимулювати економічний, культурний і соціальний розвиток в умовах стабільності та безпеки. 10. Допомога найбіднішим країнам світу. ЄС залишатиметься впливовим і ефективним партнером в підтриманні миру та демократії в світі, допомагати ме неспроможним і бідним країнам, працюватиме для розвитку регіону в цілому. 5. Підтримка та заохочення підприємницької культури. Малі та середні підприємства є основою економіки країн ЄС. Саме тому, завдяки новій програмі "Косме", вони можуть отримати 2,3 млрд євро для підтримки їх конкурентоспроможності та прискорення зростання, а також створення нових робочих місць. 3. Підтримка культури. У рамках програми "Творча Європа" буде виділено кошти в розмірі 1,5 млрд євро для забезпечення розвитку культурних і творчих галузей та створення нових робочих місць. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ipd_2015_4_13.pdf

Хочеться приділити увагу пункту №4: «Горизонт 2020» – найбільша в історії Європейського Союзу програма, спрямована на фінансування досліджень та інновацій, із загальним бюджетом близько 80 млрд. євро, розрахованим на сім років ( з 2014 по 2020 роки ). Вона прийшла на зміну 7-й Рамковій програмі ЄС з досліджень і технологічного розвитку ( 7РП), що діяла з 2007 по 2013 роки. Програма «Горизонт 2020» покликана сприяти збільшенню числа передових технологій, відкриттів і перспективних розробок шляхом просування ідей з наукових лабораторій до ринку. Заснована на трьох ключових пріоритетах – передовій науці, лідерстві у промисловості та суспільних викликах – програма надає підтримку широкому спектру діяльності, від наукових досліджень до демонстраційних проектів та інновацій, готових до виходу на ринок. Об’єднавши всі науково-інноваційні програми ЄС, включаючи Рамкову програму з досліджень, Рамкову програму з конкурентоспроможності та інновацій, а також діяльність Європейського інституту інновацій і технологій, «Горизонт 2020» пропонує єдиний набір спрощених правил і радикально мінімізує бюрократичні процедури. При розробці програми основним завданням було зробити її більш узгодженою і простою для того щоб максимально полегшити участь у ній, у першу чергу для університетів, науково-дослідних організацій, малих і середніх підприємств як з європейських, так і неєвропейських країн.

Окрім зазначених стратегій, існує також такий напрямок, як Європа-2020. Перш за все, у центрі головного стратегічного документу Євросоюзу стоїть Людина, «соціальний капітал». У стратегії «Європа-2020» закладено всього 5 показників, досягнути яких планується шляхом реалізації даної стратегії: рівень зайнятості населення у віці 20-64 років повинен становити 75%; інвестиції у наукові дослідження та розробки повинні складати 3% від ВВП Євросоюзу; скорочення викидів вуглекислого газу до 30%; частка осіб, які передчасно залишили школу не повинна перевищувати 10%, не менше 40% молоді повинні мати вищу освіту; скорочення на 20 млн. кількості осіб, яким загрожує небезпека опинитись за межею бідності. Як ми бачимо, кожен із цих показників спрямований на людину. Натомість не визначається скільки заводів буде побудовано, скільки кілометрів доріг прокладено – все це лише інструменти для досягнення згаданих 5 показників. У стратегії «Європа-2020», яка охоплює 28 держав, всього три лаконічних пріоритети: розумний розвиток (оснований на знаннях та інноваціях); сталий розвиток (більш ефективне використання ресурсів, захист довкілля); розвиток, що сприяє соціальній та територіальній згуртованості. Також в рамках стратегії визначено 7 ключових ініціатив: поліпшення фінансування наукових досліджень і інновацій, щоб гарантувати, що інноваційні ідеї можуть бути перетворені на нові продукти і послуги; підвищення ефективності систем освіти і полегшення вступу молоді на ринок праці; поширення високошвидкісного Інтернету; перехід до низьковуглецевої економіки, більш широке використання відновлюваних джерел енергії, модернізація транспортного сектору і підвищення енергоефективності; поліпшення бізнес-середовища, особливо для малих і середніх підприємств, а також підтримки розвитку сильної і стійкої виробничої бази, здатної конкурувати на світових ринках; забезпечення соціальної та територіальної згуртованості, щоб вигоди від економічного зростання та зайнятості були якомога більш поширеними. Бюджет Стратегії становить 336 млрд. євро. Фінансовим інструментом її реалізації є  «Політика згуртованості на 2014-2020 роки. Інвестиції в європейські регіони». Всі регіони Європи розділяються на три групи: менш розвинені регіони – тут максимальна частка співфінансування проектів з бюджету ЄС становить 75-85%; перехідні регіони – тут частка співфінансування становить 60%; більш розвинені регіони – тут частка співфінансування складає 50%. http://dialog.lviv.ua/strategiya-yevropa-2020-u-tsentri-lyudina/