Презентація на тему:
Менеджмент Великобританії

Менеджмент Великобританії Англійський стиль менеджменту, як основа західного стилю менеджменту. Англійський досвід управління персоналом. Характерні ознаки англійського менеджменту. Р. Оуен — англійський філософ і реформатор менеджменту.

1.Англійський стиль менеджменту, як основа західного стилю менеджменту Характерними ознаками західного стилю менеджменту є: 1. індивідуальна відповідальність; 2. самоствердження керівників окремих підрозділів на підприємстві. Учасники англійської (англо-американської) моделі управління: менеджери; власники; акціонери; урядові організації; біржі; консалтингові фірми.

Західний стиль менеджменту не допускає в якості ключового інвестора банки або інвестиційні фонди. Відмінні ознаки західного стилю менеджменту: немає відчуття відданості співробітників своєму робочому місцю; рішення приймає один керівник, без допомоги своїх підлеглих, які лише допомагають йому вибрати рішення, найчастіше на основі аналізу витрат виробництва, збуту; ділові стосунки ніколи не поєднуються з особистими.

Переваги англійського стилю менеджменту: 1. підвищена увага приділяється витратам виробництва (прагнення до їх постійного скорочення); 2. розробка нових наукоємких виробів, ретельне проведення НДІКРД; 3. гнучкість у використанні технологічних процесів, тобто модернізація і впровадження нових процесів відбувається досить швидко; 4. особлива увага приділяється окремим деталям і тонкощам процесу виробництва; 5. відносно низька ціна робочої сили.

2.Англійський досвід управління персоналом Великобританія – центр світової фінансової системи і світової торгівлі. Лондонська біржа, найбільші банки, фінансові компанії, найбільші в Європі супермаркети і численність фірмових магазинів, морські порти з інфраструктурою, сучасні транспортні і інформаційні системи. “Marks & Spanser” найбільша в Великобританії фірма в області роботи з персоналом і організації торгівлі. Фірма “Marks & Spanser”, заснована в 1884р. Майклом Марксом в м.Лідсе.

М.Маркс стверджував: “Ставлячи на перше місце людей, Ви ніколи не здійснете помилки, навіть в питаннях поділу грошей”. “Заставляти людей багато і наполегливо працювати + платити їм хорошу зарплату і давати різні матеріальні переваги = патерналізм”. В теперішній час “Marks & Spanser” – велика торгова компанія в Великобританії. Вона має 260 магазинів, в яких працює 46 тисяч чоловік, більше 600 тисяч м2 торгових площ, підтримує відносини з більше ніж 800 фірмами – виробниками. Об’єм товарооббігу ще в 1981р. складав 2199 млн. фунтів стерлінгів, а чистий прибуток – 233 млн. фунтів стерлінгів. Магазини “Marks & Spanser” знаходяться в більш ніж 30 країнах світу, серед яких чільне місце займає Канада, Японія, Гонконг, Франція, Бельгія, Ірландія, Іспанія. Причому розташовані вони в самих пристижних супермаркетах і на центральних торгових вулицях міста. Фірма представляє собою відкриту організацію з мінімум ділових секретів.

В чому секрети успіху “Marks & Spanser” ? Висока якість товарів. Багаточисельним покупцям фірми (білше 14 млн. чол. за тиждень) пропонується біля 6000 високоякісних промислових товарів з торговою маркою “Saint Michael”, а також продукти харчування виготовлені відомими промисловими компаніями, асортимент яких в інших магазинах відноситься до категорії предметів розкоші, а не товарів повсякденного попиту. Ці товари вигідно відрізняються модним дизайном, прекрасним матеріалом, добротним оздобленням. Високий рівень організації торгівлі. В магазинах “Marks & Spanser” майже немає примірочних кабін. Покупці впевнені, що купляють одежу свого розміру, росту і повноти, а продавці заохочують їх до цього, щоб вони купили одежу і примірили вдома. Асортимент товарів чітко розподілено по відділах і поверхах: чоловічий і жіночий, одежа і взуття і т.п., світлі приміщення з чудовим дизайном, вільне пересування покупців з товарами. В магазинах прийнята політика вільного обміну товарів і повернення грошей по вимозі покупця на протязі одного місяця після покупки. Сутність цього принципу не в тому, щоб скоріше продати річ і пустити гроші в торговий обіг, а в тому, щоб задовільнити потреби покупця.

Висока споживча цінність товару відносно його вартості. Ціни на товари “Marks & Spanser” зовсім не низькі і доступні лишень середньому класу. Висока якість товару припускає високу ціну, однак відношення споживчої цінності до роздрібної ціни товару в фірмі вища, ніж в конкурентів, що в підсумку визначає пріоритети у покупців. Це досягається таким чином: - замовлення товарів у фірм – виробників великими партіями з знижкою в ціні, - формування асортименту товарів в розрахунку на широкий сопивацький попит і скорочення термінів “пролежування товарів”, - вдосконалення технології транспортування, складування і продажу товарів, - зниження накладних витрат і витрат на управління.

1. Управління на основі теорії людських відносин. Фірма встановлює і заохочує хороші людські відносини з персоналом, покупцями, постачальниками і місцевим населенням, а саме: повага особистості працівника, увага до проблем і труднощів кожного окремого співробітника, повний і відвертий двохсторонній обмін думками, мотивація робітників, визнання їх старань і винагорода досягнень, систиматичне навчання і підвищення кваліфікації.

Більшості людей можна довіряти. Визнання цього принципу дозволяє відмінити багаточисельні перевірки і зменшити апарат контролю. “Marks & Spanser” – типова англійська фірма, хоча послідовне проведення принципу патерналізму робить її в чомусь схожою з японськими фірмами. Не випадково і популярність магазинів “Marks & Spanser” в Японії. Англійський стиль фірми проявляється в надійності доброзичливості, якості і довірі.

3. Характерні ознаки англійського менеджменту Для англійського менеджменту характерні підвищена увага до скорочення витрат виробництва, прискорене впровадження у виробництво результатів НІОКР (научно-исследовательские и опытно-конструкторские работы), гнучкість у використанні технологічних процесів, увага до деталей і тонкості виробництва.  Крім того у англічан встановились більш конструктивні , ніж в Німеччині, конструктивні відносини, які передбачають необхідність моральної підтримки робочих зі сторони менеджерів в процечсі виробництва. Це сприяє збереженню в Великобританії більш тривалого робочого дня і машинного часу експлуатації обладнання ніж в Німеччині. Для англійської моделі характерним є наявність значної за масштабами і питомою вагою державної власності, здійснення державних закупок у великих розмірах, значні державні інвестиції для підтримання зайнятості і розв'язання соціальних питань. Як і за Німецької моделі ринку, в рамках англійської моделі за допомогою держбюджету здійснюється вплив на структуру і об'єм пропозицій, оскільки держава регулює рівень цін, сконцентрувавши в своїх руках попит. Крім того, держбюджет заморожує інфляційні доходи, що сприяє стабілізації економіки.

Характерною рисою англійської моделі ринку є державна власність на підприємства капіталоємких і малорентабельних галузей, продукція яких суттєво впливає на рівень витрат в інших галузях народного господарства, особливо експортних. У Великобританії та інших Європейських країнах паралельно з державною системою в аграрному секторі функціонує і господарська вертикаль у вигляді галузевих спілок, об'єднань, рад, кооперативів та інших організацій, які можна розглядати як форму самоуправління комерційних структур.

4. Р. Оуен — англійський філософ і реформатор менеджменту Прийнято вважати, що менеджмент в його сьогоднішньому змісті, з'явився на початку XX століття, проте його науково-практичну основу заклав англійський філософ, соціаліст-утопіст Роберт Оуен (1771-1858 pp.). Син ремісника, Р. Оуен в 20 років уже був підприємцем, а в 1799 р. стає керівником великої на ті часи паперопрядильної фабрики в Нью-Ленарке, в Шотландії. Робітники на цій фабриці працювали по 14 годин на добу, але плату отримували мізерну, тому що працювали погано, нерідко крали, пиячили. Англія, на той час, переживала період промислового буму, вдосконалювались верстати, завозилось нове обладнання, будувались, відповідно до промислових потреб приміщення. Але продуктивність праці зростала дуже повільно. Аналізуючи умови життя людей, Оуен прийшов до висновку, який зробив революційний переворот підприємництва. Одночасно з модернізацією технічних засобів, він вперше в історії виробництва звернув увагу на людей, вивчив їх психологію, бажання, потреби. Машини і обладнання, стверджував Оуен, мають дуже важливе значення у зростанні продуктивності праці, але не менш вагомим є і вміле керівництво людьми.

Оуен скоротив робочий день до 10 з половиною годин на добу, а коли фабрика тимчасово зупинилась, він пішов на небачений і нечуваний на ті часи крок — виплатив всім робітникам і службовцям за дні простою фабрики середньомісячну платню. Вперше в Англії коштом фабрики він організував школи для дітей бідняків, де юнаки вчились і займались в спортивних залах гімнастикою. Заходи, здійснені Оуеном, дали небачені результати. По-перше, у людей з'явилось почуття власної гідності. Зникли пиятики, крадіжки, прогули; по-друге, значно зросла продуктивність праці, а з нею і доходи фабрики. По-третє, система управління на фабриці Оуена зацікавила підприємців і не тільки їх. До Оуена на екскурсію приїжджали юристи, політики, урядовці і навіть монархи. Захоплювались, хвалили автора новацій у виробничій сфері, заявляли про необхідність запровадження його досвіду на всіх підприємствах Англії і поза її межами. Новаціями були задоволені всі, окрім Оуена. Він вважав, що зроблено лиш перший крок. Люди, говорив він, задоволені мною і, в основному, тим, що я покращив їх матеріальний стан. Але вони мої раби. Слід так збудувати систему управління, щоб людина була розкута матеріально і духовно, тоді зросте не тільки продуктивність праці, але кожен відчує себе суб'єктом царства розуму і свободи. Проте це вже виходило далеко за межі розуміння і норм тогочасного суспільства, суспільства "дикого" капіталізму. Підприємець Оуен, який розчулював сановитих чиновників і підприємців своїми реформами в сфері безпосереднього виробництва, філантропічними акціями, спрямованими на покращення матеріальних умов життя робітників, злякав "крайностями" (а саме такими були наміри зміни духовного життя людей) "сильних світу" Сполученого Королівства.

В праці "Новий погляд на суспільство, або досвід про формування характеру" (1812-1813 pp.), спираючись на результати, отримані в процесі управління фабрикою, Р.Оуен пише з твердим переконанням, що людину змінюють обставини. Вміння керівника підійти до неї розбудить у самого знедоленого внутрішні сили до боротьби за своє щастя. Людина ніби народжується знову, а в мудрому керівникові вона вбачає вже не володаря своєї долі, а передусім порадника, спільника, який знає значно більше , має більш широкі можливості, але це є спільник у вирішенні певних завдань, які стоять перед виробництвом. Щоб виховати таких управлінців і їх підлеглих спільників, вважав Р. Оуен, необхідно реформувати всю систему людських відносин, здійснювати виховні заходи не в масштабах певного підприємства, навчального закладу і т. д., а на рівні державної політики. "Всяка держава,— писав він,— щоб бути добре керованою, повинна звернути основну увагу на виховання характеру. Краще керованою буде та держава, яка розробить найбільш досконалу систему виховання народу." Оуен рішуче вимагав від англійського парламенту, щоб той переглянув закон про бідняків. Для безробітного, вважав він, повинні бути організовані села, жителі яких би займались як землеробством, так і в промисловості. Завдяки праці в таких селах, вважав англійський мислитель, люди будуть формувати в собі раціональні погляди на життя. Зміняться і відносини між людьми. Нова суспільна організація не буде знати ні рабів, ні власників. Щоб прискорити цей процес, Р. Оуен пропонував націоналізувати бідняків, щоб система виховання була одноманітною, уніфікована у всій державі. У 1817 р. Оуен навіть склав докладний кошторис стосовно побудови сіл "виховного значення".

У 1834 р. парламент Англії змінив закон про бідняків, але далеко не в тому напрямку, як це пропонував філософ і підприємець-реформатор Оуен: бідняки, які потребували допомоги суспільства, повинні були, йти в робітничі будинки, як дві каплі подібні до каторжних домів. Вигнаний із офіційного бомонду, замовчуваний пресою, Оуен із своїми утопічними, реформістськими ідеями щодо перетворення суспільства зазнав краху, але впровадження ним теоретичних положень щодо управління людьми, які були сформовані мислителями попередніх поколінь і, зокрема Нового часу і Просвітництва, в царину практичних дій, знайшли свою пролонгацію і утвердження в самостійній науці 20 ст., яка отримала назву менеджмент. І першим менеджером був філософ, політик і англійський підприємець-реформатор Роберт Оуен.