Презентація на тему:
Види складних речень

Визначити види реечнь: Я спішу тую мову співучу скоріше почуть і до слів барвінкових припасти душею щасливо . Слова я чую барвінкові, і серце щемно завмира. Коли ти плекаєш своє рідне слово, то йде воно, як злотонить. Комусь українська нагадує мова бурхливий потік навесні; співуче Тарасове слово джерельцем струмує в мені.

Складне речення – це речення, утворене з двох чи кількох простих, об’єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією. Двокомпонентне – з двох частин, багатокомпонентне - більше, ніж з двох частин. Може утворюватися як з двоскладних простих речень, так і з односкладних: Мене водило в безвісті життя, та я вертався на свої пороги. Любіть Землю, любіть працю на Землі, бо без цього не буде щастя нам ні на якій планеті!

Види складних речень: 1. Сполучникові складносурядні складнопідрядні 2. Безсполучникові. 3. Складні речення з різними видами зв’язку.

Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки. (ССР) І от тепер, коли утома в своїх обіймах пригорта, мені так хочеться додому, де коливаються жита. (СПР) Будуть нас явори яворовим вогнем колисати, Будуть нам вечори свої тіні мережить в саду, Буде нас зустрічати з рушничком українськая мати, На останній рушник я до тебе прийду. (БСР) Чужих країв ніколи я не бачив, Принад не знаю їхніх і окрас, Та вірю серцем щирим і гарячим: Нема землі такої, як у нас. (?)

Сурядні сполучники: Єднальні: і,й, та, також, ні…ні, ані…ані, не тільки…а й.., як… так і. Протиставні: а, але, та (= але), проте, зате, однак. Розділові: або, чи, то…то, хоч…хоч, не то… не то. 1.Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів. 2. Кличе мати вечеряти, а донька не чує. 3.То шумів зелений лист, то в вінку мінявся злотом ряст весняний.

Смислові відношення у ССР : Одночасність дій, явищ Гасли зорі, і вітер плутався вгорі, і не гойдалися берези білокорі. Послідовність дій або станів Вересень далеко відлетів вітрами, і починає мжичить дощ. Протиставлення або зіставлення Ще назва є, а річки вже немає. Або не сокіл я, або зломила мені неволя крила. Чергування дій То сонце усміхнеться, то дощик землю полива. Причинно-наслідкова залежність Пливе над світом осінь, як медуза, і мокре листя падає до рук. Взаємовиключення, несумісність дій Або ви мене не чуєте, або, може, ще не прокинулися? Чи така вже вас родила мати, чи до серця вам вкотився грім).

Підрядні сполучники: З’ясувальні: що, як . Часові: коли, як тільки, з того часу як, щойно. Причинові: бо, оскільки, тому що, через те що, у зв’язку з тим що, завдяки тому що. Мети: щоб, щоби, аби, для того щоб. Умовні: якби, якщо, коли б, як тільки. Порівняльні: як, мов, немов, мовбито, начебто, нібито. Допустові: хоч, хоча, хай, дарма що, незважаючи на те що. Наслідкові: так що.

Будова СПР Незалежна частина речення – головна { }. Частина, що підпорядкована головній – підрядна ( ). Вона може пояснювати головне речення в цілому або один з його членів, знаходить до і після головної або у середині головного: Люблю людей землі моєї, бо й я землі своєї син. Чому? { =}, бо( - = ). Щоб пізнати людину, потрібно її полюбити. Навіщо? Щоб( = ), {= }.

Люди, які розмінюють свої почуття направо і наліво, мусять відчути себе злидарями. { - , (які = ), = }. СПР з кількома підрядними реченнями: Думою тугу розвію /, щоб був я завжди таким/, яким мене мати вродила й благословила в світи/. { = }, щоб (= -), (яким - = й =).

Засоби звязку у СПР 1. Підрядні сполучники (прості і складені). 2. Сполучні слова (відносні займенники: хто, що, який, чий, котрий, скільки – у всіх відмінках; прислівники: де, коли, куди, звідки, поки, як та ін.). 3.Співвідносні (вказівні) слова: такий, той, там, тоді, звідти, стільки та ін.

За значенням і будовою СПР діляться на 3 групи: СПР з підрядними означальними. СПР з підрядними з’ясувальними. СПР з підрядними обставинними: Міри або ступеня дії , місця, часу, способу дії, умови, причини, мети, порівняльні, допустові, наслідкові

Безсполучникове складне речення: це таке СР, в якому прості речення об’єднані за змістом та інтонацією без допомоги сполучників чи сполучних слів. Види: 1) З однорідними частинами: одночасність дій, явищ (В печі палає полум’я, кипить вечеря) послідовність (Лягло сонце за горою, зірки засіяли) зіставлення чи протиставлення (Не русалонька блукає – то дівчина ходить)

2)Неоднорідними: умовно-наслідкові (Вітер війнув – листя полетіло) БСР із значенням часу (Вернувся він – вже смеркло) Із значенням поясненням ( У лісі дзвеніли пилки йлунали удари сокири – то будували нові будівлі) Із значенням причини (Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило)