Презентація на тему:
КАРАНТИННІ ВИДИ

КАРАНТИННІ ВИДИ БАКТЕРІОЛОГІЧНИХ, ВІРУСОЛОГІЧНИХ ТА МІКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ.

Опік плодових дерев Збудник: Erwinia amylovora (Burill)

Рослини – господарі. Найбільше уражуються представники родини Розоцвітих: глід, айва, кизил, груша, яблуня, піраканта, горобина, хеномелес (айва японська), мушмула

Географічне розповсюдження. Європа: Австрія, Румунія, Україна, Чехія, Угорщина, Бельгія, Болгарія, Кіпр, Словаччина, Данія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Великобританія, Югославія; Азія: Вірменія, Японія, Йорданія, Туреччина, Китай, Ізраїль, Ліван, Корея, Саудівська Аравія, В’єтнам, Індія; Африка: Єгипет; Північна Америка: Бермуди, Канада, Мексика, США; Центральна Америка і Кариби: Гватемала, Гаїті; Південна Америка: Колумбія; Океанія: Нова Зеландія.

Шкодочинність Шкодочинність збудника значна внаслідок швидкого поширення хвороби. В садах може уражуватись від 20 до 50% насаджень, з яких 10-20% гинуть. В деяких садах опіком уражується до 90% плодових дерев. На уразливих господарях інфекція розповсюджується по дереву настільки швидко, що навіть при сильному і негайному обрізуванні їх не можна врятувати. Рослини швидко гинуть вже після першого візуального прояву хвороби. Біологія. Збудник зимує виключно в інфікованій рослині – господарі. Виразки, що перезимували, є найважливішим джерелом ураження квітів навесні. Бактерії проникають у рослини через квітки, рани, тріщини, продихи. З розвитком хвороби бактерії поширюються по корі, гілках і стовбуру, уражуючи все дерево, що призводить до його загибелі.

Виявлення й ідентифікація. Найтиповішими ознаками ураження є: --В’янення і загибель суцвіть. Квітки набувають бурого або темно-коричневого аж до чорного забарвлення і залишаються на дереві. Бруньки не розкриваються, стають чорними, засихають, але не опадають. --В’янення і загибель гілок і пагонів. Уражені молоді пагони і гілки ніби наповнені рідиною, що через деякий час починає сочитися краплями і стікати по корі у вигляді ексудату. Молоді пагони і гілки в’януть, стають коричневими. Типовим є гачкоподібне згинання кінчиків пагонів. --Листки чорніють, скручуються, відмирають, але не опадають. Бактерії інфікують листки через продихи або частіше через ранки, завдані комахами, градом тощо. Уражена ділянка всихає, але інфекція продовжує поширюватися через вторинні артерії у середині жилки листка і черешок.

--Уражені молоді плоди стають коричневими або чорними, засихають і залишаються висіти на плодоніжках. На стиглих плодах ураження опіком проявляється у вигляді невеликих некротичних плям майже чорного кольору. --Гілки й опіковий стовбур: розвиток хвороби починається з верхівки пагона і поступово поширюється до основи через паренхіму кори. На уражених ділянках кори з’являються темно – зелені, часто водянисті плями з нечіткою межею між ураженою і здоровою тканиною. Епідерміс уражених місць відшаровується, утворюючи пухирі. Кора розтріскується, тріщини різноманітних конфігурацій ніби обмежують уражені ділянки. Межа між хворими і здоровими ділянками стає чіткою. На корі хвороба утворює клиноподібні виразки, що можуть спричиняти загибель цілого дерева внаслідок оперізування. Часто при теплій вологій погоді з уражених тканин виділяються краплі молочно – білого ексудату.

Методи обстеження і діагностика. Для виявлення хвороби необхідне обстеження садів і дикорослих рослин від початку їх цвітіння до закінчення літа. Особливо важливе значення мають обстеження розсадників, де вирощують посадковий і прищепний матеріал, до початку реалізації із них продукції. Обстеження проводять у три строки: 1-ранньовесняне (у період розпускання бруньок і цвітіння), 2-літній (період інтенсивного росту дерев), 3-осінній (період посиленого сокоруху). У весняно – літній період проводять суцільне обстеження, а в осінній – вибірково – кожне 10 дерево. Норма на одного обстежувача на день: у господарствах – 3, присадибних ділянок – 20 га.

Способи перенесення і розповсюдження інфекції На великі відстані бактеріальний опік може бути перенесений насамперед з рослинами – господарями, що містять приховану інфекцію, садивним матеріалом і прищепами. Збудник може розповсюджуватися комахами (попелиці, клопи – сліпняки, цикадки та медяниці грушеві), птахами, з дощем і повітряними масами.

Фітосанітарні заходи. Єдиним надійним методом запобігання або вповільнення швидкості розповсюдження бактеріального опіку плодових у незаражених районах є накладання суворих фітосанітарних заходів на важливі рослини – господарі і дотримання суворого контролю за садами та розсадниками. Забороняється завезення садивного матеріалу із заражених зон країн розповсюдження захворювання. Обов’язковий карантинний догляд та лабораторна експертиза завезеного садивного матеріалу з його розміщенням в інтродукційно – карантинному розсаднику. Для вчасного виявлення хвороби – обстеження насаджень у період цвітіння та достигання плодів. При виявленні опіку плодових – особливий карантинний режим, негайне викорчовування і спалювання багаторічних насаджень. Після викорчовування дезинфекція технічних засобів наявними засобами згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Для профілактики – обприскування насаджень мідьумісними препаратами з додаванням стрептоміциную

Віспа (шарка слив) Plum pox potyvirus. Систематичне положення: Virus: Potyviridae: Potyvirus.

Рослини - господарі. Основними господарями є види роду Prunus, що утворюють плоди, зокрема, абрикос, персик, слива, алича, диких видах, а також понад 60 видах трав’янистих рослин.

Географічне розповсюдження. Європа: виявлено в Росії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Німеччині, Греції, Угорщині, Люксембурзі, Румунії, Югославії, Албанії. Австрії, на Кіпрі, Польщі, Бельгії, Данії, Італії, Португалії, Іспанії, Великобританії, Нідерландах, Швеції, Швейцарії, Молдові, Україні (області: Закарпатська, Івано–Франківська, Львівська, Чернівецька, Одеська, Тернопільська, АР Крим, м. Севастополь); Азія: Сирія, Туреччина, Азербайджан, Кіпр, Індія; Африка: Єгипет;

Шкодочинність. Шкодочинність виражається в ослабленні і нерідко загибелі дерев, втраті товарної якості плодів (здрібненні, гіркі або позбавленні смаку), їх достроковому обсипанні і зниженню врожайності від 25% до повної втрати.

Біологія. Вірус уражує всю крону дерева. Зовнішні ознаки хвороби проявляються на 9-11-й місяць з моменту зараження. Такі дерева є джерелом інокулюму. Вірус переноситься з них за щеплення, або переносниками – попелицями таких видів, як люцернова, бобова або бурякова, геліхризова, сливова запилена, зелена персикова, оранжерейна або тютюнова, хмельова. Імаго роблять пробні проколи або живляться. Влітку попелиці здатні мігрувати на різноманітні види трав'янистих рослин, що ростуть в садах, і повертаються на плодові дерева для відкладання зимуючих яєць. Інкубаційний період хвороби може тривати до 1 року. Інтенсивність проявлення захворювання підсилюється при похмурій і теплій погоді (18-20 °С). При більш високій температурі повітря (25-28 °С) симптоми хвороби маскуються, або зовсім не проявляються.

Виявлення й ідентифікація. Ознаки шарки спостерігають на листках і плодах. Навесні на листках у вигляді хлоротичних плям, смуг, кілець, завширшки від 2-3 до 10-15 мм, у персика – посвітління жилок і навіть деформація листків. Уражені плоди мають хлоротичні плями і кільця від темно – зеленого до фіолетового кольору. Розвиток плодів у цих місцях зупиняється, утворюються ум’ятини дугоподібної і округлої форми, що нагадують віспу. В цих місцях прямо до кісточки тканина має колір іржі зі слизистою консистенцією, частково відмирає і заповнюється камеддю. Зовнішні ознаки на листках абрикоса проявляються у вигляді жовтого візерунка у формі кілець, жовтих смуг уздовж жилок. На плодах в період дозрівання з’являються світло – жовті плями з облямівкою із широких світлих кілець. Хворі сливи та абрикоси деформується і спричинюють внутрішнє побуріння м’якуша. Їх кісточки мають бліді кільця і плями.

Методи обстеження і діагностика. Найчіткіші ознаки захворювання можна спостерігати через 3-4 тижні після цвітіння. Обстеження проводять: через 21-28 днів після цвітіння та в період дозрівання плодів за двома діагоналями із чотирьох боків кожного кварталу. У розсаднику обстежують усі дерева. На великих площах – не менше 20% дерев; на ділянках , менше 3 га – 25-50% дерев; на присадибних ділянках – 100%. Карантинні заходи включають попереджувальні, обстежу вальні і ліквідаційні. Попереджувальні направлені на недопущення завезення інфекції із країн – вогнищ поширення хвороби (площа насаджень на якій виявлено хоча б одне дерево уражене хворобою).

Карантинні заходи включають попереджувальні, обстежу вальні і ліквідаційні. Попереджувальні направлені на недопущення завезення інфекції із країн – вогнищ поширення хвороби (площа насаджень на якій виявлено хоча б одне дерево уражене хворобою). Карантинні обмеження по шарці слив поширюється на посадковий та прищепний матеріал урадуваних кісточкових культур. Забороняється: --Вивіз посадкового та прищепного матеріалу уражених культур за межі заражених господарств, а також із районів та областей , які знаходяться у зоні обмеженого поширення шарки слив. Заражений посадковий матеріал, вивезений з порушенням цих правил, затримують і знищують

Обстежувальні заходи направлені несвоєчасне виявлення інфекції у посадковому та прищепному матеріалі і насадженнях кісточкових шляхом карантинного огляду /експертизи/ і карантинних обстежень. Карантинному огляду /експертизі/ підлягають усі партії імпортованого посадкового та прищепного матеріалу, а також рослинні матеріали усіх господарств, підприємств і організацій. Карантинному огляду підлягають: --усі насадження кісточкових імпортованим посадковим та прищепним матеріалом; -- усі насадження кісточкових в зонах обмеженого поширення хвороби; -- усі насадження кісточкових у плодових розсадниках на всій території України. Ліквідаційні заходи передбачають зпалювання уражених рослин на місці без винесення з поля, закладка нових насаджень стійкими до хвороби сортами та проведення обприскувань проти сисних комах.

Plum pox potyvirus.

Puccinia horiana P. Hennings. Біла іржа хризантем рід Хризантем (Chrysanthemum).

Географічне розповсюдження Європа: Франція, Австрія, Бельгія, Німеччина, Угорщина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Росія, Швеція, Швейцарія, Великобританія, Фінляндія, Люксембург, Україна (Львівська, Закарпатська області).

Зовнішні ознаки: На листках. Білою іржею пошкоджуються в основному листки, зрідка стебла. Захворювання проявляється у вигляді невеликих блідо – жовтих плям зверху та зісподу листків. З часом пляма збільшується і стає яскраво – жовтою, а її центр коричневим. Зісподу листка на цих плямах розвиваються пустули. Спочатку вони світло – жовті або рожеві, згодом біліють, стають випуклими. Сильно уражені листки, як правило, передчасно відмирають і рослина виглядає обпеченою. Часто уражені листки закручуються донизу, внаслідок чого габітус рослин змінюється.

Морфологія. Біологія. Збудник білої іржі, є високо спеціалізованим паразитом. На відміну від інших іржастих грибів він не має проміжного господаря. Стадія уредоспор відсутня. Інкубаційний період гриба, як правило, триває 10 днів. Збудник екологічно пластичний. Телейтоспори проростають за температури від 4 до 36 °С. оптимальна температура – 18-28 °С.

Перенесення і розповсюдження Перенесення і розповсюдження захворюванням на великі відстані відбувається базидіоспорами через повітря, але спори життєздатні кілька годин. Можливе поширення гриба з живцями та зрізаними квітами.

Заходи для обмеження поширення хвороби. Профілактичні обробки фунгіцидами ефективні. Але дорогі. Обприскування проводять через кожних 10-14 днів. Ефективні препарати: оксикарбоксин, трифорин, беноданил, триадимефон, диклобутразол. Дотримання агротехнічних заходів. Вирощування стійких сортів. Грунт, де росли хворі рослини дезінфікують 5% розчином формаліну з розрахунку 0,5 л на 1м2,свіжо гашеним або хлорним вапном. Пропарювання грунту. Дезінфекція інвентарю.

Фітосанітарні заходи. Садивний матеріал хризантем має надходити із районів, вільних від P. horiana, або тих, де проводиться постійне обстеження і вони визнані вільними від хвороби протягом 3 місяців до відправлення. Збудник має також бути відсутнім довкола від місця виробництва. Для зрізаних квітів достатньо візуального огляду. Для живців – обов’язковий карантинний догляд і лабораторна експертиза. Дозволяється використання завезеного садивного матеріалу і прищеп за перевірки в інтродукційно – карантинному розсаднику. У разі виявлення захворювання – впровадження особливого карантинного режиму, знищення хворих рослин з гарантійною зоною здорових рослин в радіусі 1м за спалювання чи закопування у санітарну яму.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!