Презентація на тему:
Представництво. Види довіреностей

2. Суб'єкти представництва. Представником є громадянин або юридична особа, які мають повноваження на здійснення юридичних дій від імені особи, яку представляють. Представники громадяни, як пра вило, мають бути повністю дієздатними. Як виняток, пред ставниками можуть бути особи, які досягли трудового пов ноліття, тобто 16-річного віку (ст. 188 КЗпП України). Юридичні особи, які мають спеціальну правоздатність, можуть виконувати Функції представника, якщо це не супе речить їх статутним завданням, визначеним у законі, статуті або положенні. Третьою особою, з якою внаслідок дії представника вста новлюються, змінюються або припиняються цивільні права та обов'язки, може бути будь-який суб'єкт цивільного права. Разом з тим відповідно до ч. З ст. 62 ЦК України[3] представник не може укладати угоди від імені особи, яку він представляє, ні щодо себе особисто, ні щодо другої особи, представником якої він водночас є. У відносинах представництва беруть участь три суб'єкти: особа, яку представляють, представник і третя особа(Мал. 1). Особою, яку представляють, може бути будь-який суб'єкт цивільного права — громадянин, юридична особа, незалежно від наявності у них дієздатності.

Глава II Довіреність Довіреність. Форма довіреність та її види Довіреністю визна ється письмове уповноваження, яке видає одна особа іншій особі для представництва перед третіми особами. За своєю юридичною природою довіреність являє собою односторонню угоду, яка визначає повноваження представ ника. Довіреність юридичній особі може бути видана тільки на укладення угод, що не суперечать її статутові (положенню) або загальному положенню про організації даного виду. Оскільки довіреність є односторонньою цивільно-право вою угодою, вона має відповідати загальним умовам дійснос ті, яким повинні задовольняти цивільно-правові угоди. Разом з тим закон встановлює ряд особливих вимог щодо довіре ності. Довіреність має бути укладена тільки в письмовій фор мі. Довіреність є завжди строковою угодою. У довіреності обов'язково має бути зазначена особа, якій вона видана. За змістом та обсягом повноважень, що їх отримує пред ставник, розрізняють три види довіреностей: генеральні (за гальні), спеціальні та разові.

4. Підстави виникнення та види представництва Договірне, або добровільне представництво виникає за во лею особи, яку представляють і яка визначає особу представ ника. Особа, яку представляють, самостійно визначає повно важення представника шляхом видачі довіреності або шляхом укладення договору. Таким договором звичайно є договір до ручення, за яким одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Різновидом добровільного є комерційне представництво. Комерційним пред ставником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником від імені підприємців при укладенні ними до говорів у сфері підприємницької діяльності. Головна особливість комерційного представництва поля гає в тому, що за згодою сторін та у випадках, передбачених законом допускається одночасне комерційне представництво різних сторін правочину. Повноваження комерційного пред ставника може бути підтверджене письмовою угодою між ним та особою, яку представляють, або довіреністю. Підста вами виникнення представництва є юридичні факти, коло яких визначено в законі. Згідно із ст. 62 ЦК України[6] повно важення представника можуть ґрунтуватися на довіреності, адміністративному акті та законі. Обсяг та характер повнова жень представника залежать від тих юридичних фактів, з яких виникає представництво. Розрізняють такі види представництва: 1) представництво, яке ґрунтується на договорі; 2) представництво, яке ґрунтується на законі; 3) представництво, яке ґрунтується на адміністративному акті.

Згідно зі ст.139 Конституції України, в Автономній Республіці Крим діє Представництво Президента України, статус якого визначається відповідним законом. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим є державним органом, утвореним відповідно до Конституції України з метою сприяння виконанню в Автономній Республіці Крим повноважень, покладених на главу держави. Представництво утворюється Президентом України і безпосередньо йому підпорядковується. Правоохоронна функція Представництва полягає у сприянні додержанню конституційних прав і свобод людини і громадянина та досягненню міжнаціональної злагоди, соціально-економічної і політичної стабільності в Автономній Республіці Крим. Нарешті, здійснюючи номінаційну функцію, Представництво сприяє Президентові України у вирішенні кадрових питань в Автономній Республіці Крим. Представництво, яке виникає на підставі закону та адмі ністративного акта є обов'язковим, оскільки воно встановлю ється незалежно від волі особи, яку представляють. Коли відносини представництва виникають за прямою вказівкою закону, цей вид представництва називають закон ним. Так, законними представниками неповнолітніх дітей виступають батьки, усиновителі та опікуни, а за осіб які були визнані недієздатними їх родичі, опікуни. Особливістю цього виду представництва є те, що особа, яку представляють, не бере участі у призначенні представника, а повноваження пред ставника безпосередньо визначаються законом. Представництво, при якому повноваження представника виникають із адміністративного розпорядження особи, яку представляють або із акта органу юридичної особи, являє со бою представництво, яке ґрунтується на адміністративному акті. Таке представництво виникає, наприклад, внаслідок ви дання органом юридичної особи наказу про призначення працівника на посаду, пов'язану із здійсненням представ ницьких функцій, зокрема з укладенням угод.

4. Передоручення Чинність довіреності припи няється внаслідок: закінчення її строку; скасування до віреності особою, яка її видала; відмови особи, якій видано довіреність; припинення юридичної особи, від імені якої видано довіреність; припинення юридичної особи, на ім'я якої видано довіреність: смерті громадянина, який видав довіреність, визнання громадянина недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім; смерті громадянина, якому видано довіреність, визнання громадянина недієздат ним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім. Особа, яка видала довіреність, має право в будь-який час її скасувати, а особа, якій довіреність видано, може відмови тися від неї, що теж призводить до припинення дії довіренос ті. Угода про відмову від цього права недійсна. З припинен ням довіреності втрачає силу передоручення. Особа, якій видана довіреність, повинна особисто вчиняти ті дії, на які вона уповноважена. Вона може передоручити їх вчинення іншій особі, якщо уповноважена на це довіреністю або примушена до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність. Передору чення оформляється нотаріально посвідченою довіреністю. Строк дії такої довіреності не може перевищувати строку дії основної довіреності, на підставі якої її видано. Особа, яка передала повноваження іншій особі, має сповістити про це того, хто видав довіреність, і подати йому необхідні відомості про особу, якій передано повноваження. Невиконання цього обов'язку покладає на особу, що передала повноваження, від повідальність за дії особи, якій вона передала повноваження, як за свої власні (ст. 68 ЦК України). 5. Припинення довіреності

Список використаної літератури: 1. Зобов’язальне право: теорія і практика. Навч. Посібн. Для студентів юрид. Вузів і фак. ун – ів / О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова, В. В. Луць та інші; За ред. О. В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.; 2. О. А. Підопригора, Д. В. Боброва: Цивільне право. Ч. 2. – К.: 1996; 3. Цивільний кодекс Української РСР. Цивільний процесуальний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1999. № 1. – 264 с.; 4. Гражданский кодекс Украинской ССР: Научно – практ. коммент. Пер. с укр. / И. Г. Агапов, М. И. Бару, И. А. Беленчук и др. – К.: Политиздат Украины, 1981. – 639 с.; 5. Международная купля – продажа. Сборник международно – правовых документов. – Ер.; Изд. «Мхитар Гош», 1997. – 240 с.; 6. Закон України “Про об’єднання громадян” від 16.06.92 ВР N 2461-XII Особа, яка видала довіреність, зобов'язана сповістити про її скасування особу, якій довіреність видано, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими видано дові реність. Такий же обов'язок покладається на правонаступни ків особи, що видала довіреність, а у разі визнання особи, яка видала довіреність, недієздатною чи обмежено дієздатною та кий обов'язок покладається на опікуна або піклувальника. Права та обов'язки, що виникли внаслідок дій особи, якій видано довіреність до того, як ця особа дізналася або повинна була дізнатися про її припинення, зберігають силу для того, хто видав довіреність, і його правонаступників щодо третіх осіб. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або повинна була знати, що дія довіреності припинилася. При припиненні довіреності особа, якій її видано, або її правонаступники повинні негайно повернути довіреність.

Глава II ДовіреністьДовіреність. Форма довіреність та її видиДовіреністю визна­ється письмове уповноваження, яке видає одна особа іншій особі для представництва перед третіми особами.За своєю юридичною природою довіреність являє собою односторонню угоду, яка визначає повноваження представ­ника. Довіреність юридичній особі може бути видана тільки на укладення угод, що не суперечать її статутові (положенню) або загальному положенню про організації даного виду. Оскільки довіреність є односторонньою цивільно-право­вою угодою, вона має відповідати загальним умовам дійснос­ті, яким повинні задовольняти цивільно-правові угоди. Разом з тим закон встановлює ряд особливих вимог щодо довіре­ності. Довіреність має бути укладена тільки в письмовій фор­мі. Довіреність є завжди строковою угодою. У довіреності обов'язково має бути зазначена особа, якій вона видана.За змістом та обсягом повноважень, що їх отримує пред­ставник, розрізняють три види довіреностей: генеральні (за­гальні), спеціальні та разові.

Законодавство передбачає наявність у довіреності обов'яз­кових реквізитів. Таким обов'язковим реквізитом є дата її вчинення. Відсутність у довіреності дати вчинення робить її недійсною.Законодавство передбачає наявність у довіреності обов'яз­кових реквізитів. Таким обов'язковим реквізитом є дата її вчинення. Відсутність у довіреності дати вчинення робить її недійсною. Іншим обов'язковим реквізитом є підпис довіри­теля, а для довіреності, яка видається від імені юридичної особи — прикладення печатки цієї юридичної особи.

3. Строк довіреності.3. Строк довіреності.Строк дії довіреності не може переви­щувати трьох років. Якщо строк у довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом одного року з дня її вчинення. Посвідчена державним нотаріусом довіреність, що признача­ється для вчинення дій за кордоном і не містить вказівки про строк її чинності, зберігає силу до її скасування особою, яка видала довіреність.

4. ПередорученняЧинність довіреності припи­няється внаслідок: закінчення її строку;скасування до­віреності особою, яка її видала; відмови особи, якій видано довіреність; припинення юридичної особи, від імені якої видано довіреність; припинення юридичної особи, на ім'я якої видано довіреність: смерті громадянина, який видав довіреність, визнання громадянина недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім; смерті громадянина, якому видано довіреність, визнання громадянина недієздат­ним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім. Особа, яка видала довіреність, має право в будь-який час її скасувати, а особа, якій довіреність видано, може відмови­тися від неї, що теж призводить до припинення дії довіренос­ті. Угода про відмову від цього права недійсна. З припинен­ням довіреності втрачає силу передоручення.

Список використаної літератури:Список використаної літератури:1. Зобов’язальне право: теорія і практика. Навч. Посібн. Для студентів юрид. Вузів і фак. ун – ів / О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова, В. В. Луць та інші; За ред. О. В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.;2. О. А. Підопригора, Д. В. Боброва: Цивільне право. Ч. 2. – К.: 1996;3. Цивільний кодекс Української РСР. Цивільний процесуальний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1999. № 1. – 264 с.;4. Гражданский кодекс Украинской ССР: Научно – практ. коммент. Пер. с укр. / И. Г. Агапов, М. И. Бару, И. А. Беленчук и др. – К.: Политиздат Украины, 1981. – 639 с.;5. Международная купля – продажа. Сборник международно – правовых документов. – Ер.; Изд. «Мхитар Гош», 1997. – 240 с.;6. Закон України “Про об’єднання громадян” від 16.06.92 ВР N 2461-XII