Презентація на тему:
Складання діалогів – обговорення обраної теми. Земля – наш спільний дім

Українська мова 10 клас

ЗАВДАННЯ УРОКУ: Удосконалювати вміння вести діалог- обговорення певної теми, підвищувати культуру мовлення; Розвивати усне й писемне мовлення, логічне та критичне мислення, риторичні здібності, зорову пам’ять; Збагачувати та уточнювати словниковий запас; Формувати комунікативні вміння; Виховувати толерантність, дипломатичність, бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Ще в Давньому Римі та Афінах був закон про забруднення рік, ерозію ґрунтів, бо людина почала взаємодіяти з природою ще з часів своєї появи на світ. Умови існування були дуже складними. Людина часто шкодила рослинному та тваринному світу. Не вміючи правильно поводитись з вогнем, часто підпалювала ліс, суху рослинність і тим самим забруднювала атмосферне повітря. Зайнявшись скотарством і землеробством, люди опустошували значні площі Середземномор’я, Месопотамії, Єгипту, Греції. А могутні кедрові ліси Айвану залишились тільки в легендах і працях давніх істориків...

Екологія – це й “оселя, середовище” і “наука про зв’язок організмів із середовищем”. Сьогодні ми чуємо такі поняття як “екологічна ситуація”, “екологічна криза”, “екологічний песимізм”, “екологічна етика”, “екологія душі” і т.п., мабуть, тому, що кризова зміна екологічних умов на Землі загрожує існуванню і людини як біологічного виду, і взагалі життю на планеті; нині слово “екологія” – це дзвін, що б’є на сполох.

Ліна Костенко словами Ще назва є, а річки вже немає, Усохли верби, вижовкли рови, І дика качка тоскно обминає Рудиментарні залишки багви. малює картину нинішніх наших річок. Поетеса просить річку восреснути, але сама річка вже не зможе очиститися. А колись наші предки вірили в магічну силу природи, обожнювали її.

…шукати смарагдовий колір даремно! Утопивсь водяний. Лісовик десь помер. Ні русалок, ні мавки в спаплюжених землях! з болем говорить А.Листопад у поезії “Дума про землю”.

Люби природу не як символ Душі своєї, Люби природу не для себе – Люби для неї. мудро проголошує М.Рильський, який у стосунках людини з природою -шукач античної гармонії.

Екологічна культура людини Любов до природи, бережливе становлення до неї тісно пов’язується з поняттям “батьківщина”. Шанувати природу неможливо без глибоких знань про навколишній світ. Калина під вікном рідної оселі, тополя на околиці села, лелече гніздо на клуні, жеботлива криничка при перехресті доріг, боброва гатка в тихоплинній заплаві, терпкий запах лісової конвалії – усе це спогад нашого дитинства, наш духовний світ, з якими ми вирушаємо чи маємо вирушати в життя. Знати, а тим паче бегти ці нетлінні критерії – наш святий обов’язок Людина, котра не засвоїла таких духовних цінностей, не перейнялася любов’ю до природи, рано чи пізно стане брутальним споживачем. Вирушаючи до лісу, не всі пам’ятають священне правило: корінець боровика ні за яких обставин не можна виривати, а лише підрізати. У пошуках лікарських рослин ми нерідко забуваємо, що висмикувати їх із землі – навічно позбавлятися свого родоводу… А між іншим, культура людини складається з багатьох чинників, серед яких осібне місце займає наше ставлення до природи. (За В. Скуратівським.)

Робота в парах (складання діалогу): обговоріть цю проблему(продовжуючи чи спростовуючи думку автора) та взявши за основу рядки Н.Гавриленко: Хто ж пожаліє людину, як не земля? Хто ж пожаліє землю, як не людина?

“Жити щасливо і жити в злагоді з природою – одне й те саме” (Л.Сенека)

Дякуємо за увагу!