Презентація на тему:
СХЕМИ, ТАБЛИЦІ до наукової теми “ОДИНИЦІ МОВИ”

СХЕМИ, ТАБЛИЦІ до теми “ОДИНИЦІ МОВИ” ПІДГОТУВАЛА ВИКЛАДАЧ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ ЛУЦЬКОГО ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГО УЧИЛИЩА ПАЛЬЧУК ЛЮБОВ ВАСИЛІВНА

Звук – найменша неподільна одиниця, яку ми вимовляємо і чуємо

Звуки голосні приголосні (творяться за участю (складаються з голосу і самого голосу) шуму або тільки шуму)

Голосні звуки розрізняють за наголошеністю наголошені залежно від ненаголошені позиції за ступенем високе піднесення [і], [у] піднесення язика високо-середнє [и] до піднебіння середнє [е], [о] низьке [а] місцем творення передній (ряд) [і], [и], [е] середній - задній [а] активністю губ огублені [о], [у] неогублені [і], [и], [е], [а]

Приголосні розрізняють за звучністю сонорні [м], [н], [р], [л], [в], [й] шумні решта приголосних способом проривні [б], [п], [д], [д'], [т], [т'], творення [к], [ґ] фрикативні [ф], [ш], [с], [с'], [з], [з'], [ж], [х], [г] африкати [ч], [ц], [ц'], [дз], [дз'], [дж] зімкнено- [н], [н'], [л], [л'], [м] прохідні щілинні [в], [й] дрижачі [р], [р']

Приголосні розрізняють за за участю глухі [п], [т], [т'], [к], [г], [х], [ф], голосу [ш], [с], [с'], [ч], [ц], [ц'] дзвінкі [б], [д], [д'], [ґ], [ж], [з], [з'], [дж] , [дз], [дз'], [м], [н], [н'], [л], [л'], [й], [в], [р], [р']

Приголосні розрізняють за за місцем творення губні [б], [м], [в], [п], [ф] язикові [т], [т'], [к], [х], [ш], [с], [с'], [ч], [ц], [ц'], [д], д'], [ґ], [ж], [з], [з'], [дж], [дз], [дз'], [н], [л], [л'], [й], [р], [р'] глоткові [г]

Приголосні тверді м‘які [б], [п], [д], [т], [к], [д'], [т'], [й], [л'] [ґ], [ф], [ш], [с], [з], [н'], [з'], [с'], [ц'] [ж], [х], [г], [ч], [ц], [дз'], [р'] [дз], [дж], [н], [л], [м], [н], [л], [м], [в], [р]

Приголосні шиплячі [ж], [ч], [ш], [дж] носові [н], [н'], [м] Свистячі [з], [с], [ц], [дз], [з'], [с'], [ц'], [дз'] Африкати [дз], [дз'], [дж], [ц], [ц'] [ч]

СЛОВО – це звук або комплекс звуків, що має певне значення, вживається в мовленні як самостійне ціле, є будівельним матеріалом для речення

СЛОВА однозначні і багатозначні загальновживані незагальновживані застарілі і нові власне українські і запозичені діалектичні професійні } синоніми омоніми антоніми

ГРУПИ СЛІВ У ЛЕКСИЦІ ЗА ЗНАЧЕННЯМ За характером значень З прямим значенням (ідуть люди, летить птах, стіл учителя) З переносним значенням (хвіст колони, комети; час іде, летить) За кількістю значень Однозначні (кольрабі, мірошник, мемуари) Багатозначні (земля, світ, команда) За співвідношенням змісту і зовнішньої форми Синоніми (йти, шкандибати, плентатись) Антоніми (добро-зло, бігти-стояти) Омоніми (ручка-ручка, мати-мати) Пароніми (адресат-адресант, уява-уявлення)

ГРУПИ СЛІВ У ЛЕКСИЦІ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ Запозичені Зі слов’янських мов (зичити, легінь, завод) Незапозичені Слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови (діти, зима, млин, кузня) Власне українські (метелик, мрія, жіноцтво) З неслов’янських мов (фізика, купе, ательє, алюр)

ГРУПИ СЛІВ У ЛЕКСИЦІ ЗА ВЖИВАННЯМ За сферою вживання Загальновживані (стіл, говорити, небо) Діалектичні (аргенія, буцол, монятися) За активністю вживання Активного вжитку (земля, вода, дорога, хліб) Пасивного вжитку Незагальновживані Застарілі слова (уста, десниця, сотник) Неологізми (брунькоцвіт, драйв, флешка) Професійні (сканер, кредит, бухгалтерія) Історизми (гетьман, волость, становий)

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ – це синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного зв’язку

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЗА БУДОВОЮ Прості (вивчити уроки, укласти договір, чистий зошит) Складні (наші маленькі друзі, темний колір шкіри)

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЗА ГОЛОВНИМ СЛОВОМ Іменні Дієслівні (читав книгу, зроблений руками) Прислівникові (особливо цікаво, надто високо) Іменникові (добра справа, свіжий хліб) Прикметникові (блідий з переляку, страшенно гордий) Займенникові (кожний з них, комусь з присутніх) Числівникові (до трьох мільйонів, другий за списком)

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЗА СПОСОБОМ ПІДРЯДНОГО ЗВ’ЯЗКУ Узгодження (найдорожчий скарб, наша пісня) Керування (допомагати матері, думка про батька) Прилягання (прийшли надвечір, дивитися уважно)

УЗГОДЖЕННЯ у залежного + головного однакові рід, число, відмінок При зміні головного слова змінюється й залежне старанним учнем яким? Ч.р., одн., О.в. = ч.р., одн., О.в. старанний учень, старанного учня, старанному учневі

КЕРУВАННЯ головне + залежне Головне від залежного вимагає певного відмінка При зміні головного слова залежне не змінюється зробила розрахунки (З.в.) що? Зробить розрахунки, зробив розрахунки, зроблять розрахунки

ПРИЛЯГАННЯ головне + залежне За змістом Прилягають незмінні слова (прислівник, дієприслівник, інфінітив) познайомились позаторік коли? попросив увійти що?

Поєднання слів, які не є словосполученнями фразеологізм бити байдики неповнозначне слово + повнозначне на дорозі, з-під явора однорідні члени (сурядний зв’язок) хліб і сіль, чесний і справедливий аналітичні форми буду робити найбільш досконалий підмет + присудок (граматична основа речення) пахне квітка прийшла весна

Речення – граматично та інтонаційно оформлена за законами даної мови синтаксична одиниця, що є засобом формування, вираження і повідомлення думки

Види речень За метою висловлювання розповідні (Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає) (Т. Шевченко) питальні (Хто може випити Дніпро? (Т. Шевченко)) спонукальні (Хліб-сіль їж, а правду ріж! (Н. тв.)

Види речень За емоційним забарвленням окличні (Які ясні дитинства чари! (В. Сосюра)) неокличні (Без діла жить – тільки небо коптить (Н. тв.))

Види речень За будовою (за кількістю граматичних основ) прості (Комусь життя забави та відради (В. Симоненко)) складні (Долина ставала все вужчою, а гори піднімались все вище і вище (І. Нечуй-Левицький))

Види речень За складом граматичної будови односкладні (Тут можна заховатись від пронизливого вітру (П. Панч)) двоскладні (Звідти віяло вогким, густим духом свіжоскошеного сіна (В. Винниченко))

Види речень За наявністю/ відсутністю другорядних членів речення поширені (Високо небом кигикнула чайка, блиснула срібним крилом (С. Васильченко)) непоширені (Наступила зима)

Види речень За наявністю/ відсутністю пропущених членів речення повні (Твердий синявий хліб грав на сонці самоцвітами (М. Коцюбинський)) неповні (Марічка більше розглядається по дівчатах, ніж відповідає на їх запитаннях. Не має великої охоти говорити (І. Вільде))

Види речень За наявністю/ відсутністю ускладнюючих конструкцій ускладнені (Молодий, легкий, смаглявий, гомінливий, ніби птах, він уважно взявсь до справи (М. Рильський)) неускладнені (Семеро одного не ждуть (Н. тв.))