Презентація на тему:
Пряма і непряма мова, її призначення та граматично-смислові особливості

Доброго дня, шановні присутні! Ми раді всіх вас бачити! Ковпак на ковпаку, Під ковпаком ковпак.

Second Title Page

«Пряма і непряма мова, її призначення та граматично-смислові особливості. Пунктограми при прямій мові та діалозі» Український мовленнєвий етикет – це національний кодекс словесної добропристойності, правила ввічливості, …еталон української шляхетності й аристократизму. М. Стельмахович   Чи всі ми вмієм спілкуватись, по – українськи привітатись? Чи всі вітання наші гречні, Теплом зігріті та сердечні?   Д.Білоус

12 правил до теми 1. Пряма мова – це спосіб передачі чужої мови, при якому мовець або автор тексту повністю зберігає її лексичні, синтаксичні та стилістичні особливості, тобто відтворює її дослівно. 2. Непряма мова – це спосіб передачі чужої мови, при якому відтворюється тільки її зміст, без збереження лексичних та синтаксичних особливостей. 3. Конструкції з прямою мовою складаються з двох компонентів: чужої мови, як змістового ядра, та слів автора, які її вводять 4. Непряма мова зі слова автора становить одне складнопідрядне речення і виступає у ньому підрядною частиною. 5. Невласне пряма мова поєднує в собі елементи прямої та непрямої мови. 6. Пряму мову записуємо з великої літери й беремо з обох боків у лапки. Після слів автора ставимо двокрапку. Слова автора після прямої мови записуємо з малої літери. 7. Якщо слова автора стоять в середині прямої мови, то можливі 3 варіанти розділових знаків: «П, - а, - п». «П, - а. – П». «П, - а: - П». 8. Цитати завжди беруться в лапки, крім випадків, коли цитата є частиною речення, тоді вона пишеться з малої літери. Вказівку на автора цитати беремо в дужки, після другої дужки ставимо крапку. 9. Віршований текст у лапки не береться, оформляється як звичайна цитата. 10. Кожну репліку діалогу записуємо з нового рядка, перед нею ставимо тире. 11. Якщо репліки записуються не з абзацу, а підряд, то кожна з них береться в лапки, а між ними ставиться тире: «П, - а. – П?» - «П, - а. –П.» 12. Різновид цитати - епіграф. Він в лапки не береться. Вказівка на джерело пишеться під епіграфом справа без дужок, крапка після неї не ставиться.  

Українська народна педагогіка з допомогою національного мовленнєвого етикету вчить нас формувати щирі та доброзичливі взаємини з людьми. Згадаймо народну пісню «Ой у полі нивка». Козак, який їхав з України, зустрівши дівчину, мусив привітатися і побажати їй успіху в роботі: «Помагай Біг, дівчинонько, жито жати». Може, й завдяки цьому між ними склалися прекрасні стосунки. А: «П».

Аукціон – це спосіб розпродажу, при якому сповіщається початкова ціна і покупці змагаються за придбання товару. Виграє той, хто запропонує найвищу ціну. Кожний раз, коли товар на аукціоні вважається проданим, за традицією ударяють об стіл молотком. Вираз «іти з молотка» означає розпродаж чого-небудь. Лот – розпродаж будь-якого предмету. Брокер (викладач) – зачитує і складає запитання.

  (А) Етикет українського народу вироблявся витончувався упродовж тисячоліть. (Б) Окремі вислови етноетикету пов′язані з язичеською обрядовістю наших предків; чоловіки щоб не осквернити піч як уособлення сімейного добробуту говорили Сказав би та піч у хаті. (В) Вислови мовленнєвого етикету привітання прощання побажання тощо покликані репрезентувати насамперед увічливість співрозмовників. (Г) Звернемось до лексичного значення слова «ввічливість» той, хто дивиться у вічі, виявляє уважність і дотримується правил пристойності. (Д) Усе населення козацької України відзначається великою охайністю, вихованістю зазначав датський посол Юлій Ост в 1711 році В українських жінок найбільше ласкавості в словах і жестах.

Карта-схема пам"яті А : «П?» А : «П.» «П», - а. «П?», - а. «П, - а, - П». «П?, - а. – П.» «Ц». (А) -П, -а. - П. 1.«Будь ласка» не кланяється, а «спасибі» спини не гне. 2. Народна мудрість.

Ми добре знаємо чудесний звичай нашого народу, коли, проходячи вулицею в селі, один одного обов'язково привітає:  —    Здорові були! А у відповідь: —    Здрастуйте! І не обов'язково треба бути знайомим один одному, ні! Це такий всенародний звичай, що знаменує собою взаємну повагу громадян (За Остапом Вишнею).

До смаку усім сніданок з привітанням «Добрий ранок!» Щиро скажеш ти «Привіт!» — усміхнеться цілий світ. Слово «дякую», мій друже, свідчить, що ти ґречний дуже. «Вибачте» — магічне слово, — скрасить ввічливу розмову. Якщо дружиш ти з «будь ласка», то життя неначе казка. «На добраніч!» у розмові сни дарує кольорові. Між людьми завжди в пошані ті, хто гречні та слухняні. Леся Вознюк

Дякую! Будь ласка! Здрастуйте! Щиро вітаю! Доброго дня! Добрий вечір! На добраніч! Доброго ранку! До побачення! Перепрошую! Будьте здорові! Щасливої дороги! Сідайте, будь ласка! Заходьте, будь ласка! Скажіть, будь ласка! Шановний добродію! Дякую за побажання! Дозвольте Вам допомогти! Це тобі (Вам) від мене. Прийміть мій подарунок. Дякую за турботу й дарунок. Перепрошую, що затримав Вас! Даруйте, що завдав Вам клопоту! З нагоди…дозвольте подарувати. Пам’ятайте, що чарівні слова завжди промовляються з посмішкою!

Сію студентам В серця їхніх ласку. Сійся-родися Ніжне “Будь ласка”, Вдячне “Спасибі”, “Вибач” тремтливе – Слово у серці, Як зернятко в ниві. “Доброго ранку!”, “Світлої днини!”, - Щедро даруй ти іншим, людино.